Рішення № 137743382, 26.06.2026, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/400/26

Провадження № 2/503/670/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Вороненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Новіцької Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кодима, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

встановив:

Позивач подав до суду вище вказану позовну заяву посилаючись на те, що 14.09.2018 року ОСОБА_1 уклав з Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (надалі за текстом АТ «Райффайзен Банк Аваль») договір № 010/0541/82/0457900, згідно умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 10000,00 грн, строком на 48 місяців, тобто з 14.09.2018 року по 14.09.2022 року (дата повного погашення кредиту). 20.09.2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (надалі за текстом ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ») було укладено договір відступлення прав вимоги № 114/2-19-F, згідно умов якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» передало (відступає) ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором про надання Кредиту «Кредитна картка» № 010/0541/82/0457900 від 14.09.2018 року, що укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (надалі за текстом ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, в тому числі за договором про надання Кредиту «Кредитна картка» № 010/0541/82/0457900 від 14.09.2018 року, що укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 . Однак, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого за відповідачем перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 28170,00 грн. У зв`язку з чим позивач пред`явив до відповідача позов шляхом подання до суду через свого керівника з використанням системи «Електронний суд» позовної заяви, в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором № 010/0541/82/0457900 від 14.09.2018 року у розмірі 28170,00 грн, а також судові витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.

Також в змісті позовної заяви керівник позивача, у відповідності до положень ч.1 ст. 276 ЦПК України, заявила клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, про розгляд справи за відсутності представника позивача та зазначила про відсутність заперечень проти заочного розгляду справи. Окрім того до самої позовної заяви додано доказ надсилання іншому учаснику справи відповідачу копій поданих до суду документів у паперовій формі листом з описом вкладення (а.с.66-67), у відповідності до вимог абзаців першого і другого ч.7 ст. 43 та абзацу другого ч.1 ст. 177 ЦПК України). При цьому, судом до матеріалів справи долучено роздруківку із сервісу https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html з інформацією щодо стану доставки зазначеного поштового відправлення (а.с.77).

27.03.2026 року ухвалою суду (а.с.71-72) відкрито провадження за вказаним позовом та справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно роз`яснено відповідачу його право подати у 5-денний строк з дня одержання цієї ухвали заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч.4 ст. 277 ЦПК України), а у 15-денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.7 ст. 279 ЦПК України) та відзив на позовну заяву (відзив). Копію ухвали направлено сторонам у відповідності до вимог ст. 190 ЦПК України та отримано позивачем і його керівником, у порядку встановленому пунктом 2 ч.6 ст. 272 ЦПК України, шляхом її доставки до їх електронних кабінетів 28.03.2026 року, про що свідчать довідки про доставку електронного документа (а.с.74-75), а відповідачу, у порядку встановленому пунктом 3 ч.6 ст. 272 ЦПК України, за адресою його зареєстрованого у встановленому законом порядку місцем проживання, згідно відповідної інформації, отриманої судом на виконання вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України, про що свідчить поштове повідомлення № R068079304968 про вручення йому 11.04.2026 року рекомендованого поштового відправлення № R067138183324 (а.с.76).

У встановлений судом строки відповідач не скористався своїми процесуальними правами учасника справи, зокрема клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву (відзив) не подав. У зв`язку з чим та після закінчення тридцяти денного строку з дня відкриття провадження у справі, передбаченого ч.2 ст. 279 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дану справу, згідно ч.5 ст. 279 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Зі згоди керівника позивача суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Ураховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини.

14.09.2018 року між відповідачем та АТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено договір про надання Кредиту «Кредитна картка» № 010/0541/82/0457900 (тип кредиту кредитування рахунку), за умов якого відповідачу було надано кредит у вигляді кредитного ліміту у розмірі 10000,00 грн, строком на 48 місяців, дата закінчення строку користування кредитом 14.09.2022 року, що підтверджується копіями документів доданих позивачем до своєї позовної заяви (а.с.26-31).

Однак, відповідач ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання за договором про надання Кредиту «Кредитна картка» № 010/0541/82/0457900 від 14.09.2018 року, оскільки грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, внаслідок чого за ним виникла заборгованість, яка згідно розрахунку заборгованості по картковому кредиту складеного АТ «Райффайзен Банк Аваль» станом на 12.12.2019 року (а.с.33) становить 12703,55 грн, з якої 10000,00 заборгованість за дозволеним овердрафтом, 2457,81 грн заборгованість за недозволеним овердрафтом, а 245,74 грн заборгованість за відсотками.

20.09.2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір відступлення прав вимоги № 114/2-19-F, що підтверджується копіями документів доданих відповідачем до своєї позовної заяви (а.с.38-44), в змісті яких міститься інформація і про грошову вимогу до боржника ОСОБА_1 за договором № 010/0541/82/0457900 від 14.09.2018 року в розмірі 12703,55 грн, з якої 12457,81 грн заборгованість за основною сумою боргу по кредиту, 245,74 грн заборгованість за відсотками.

Водночас із цим ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було складено власний розрахунок заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 за договором № 010/0541/82/0457900 від 14.09.2018 року станом на 10.01.2023 року (а.с.37 на звороті), згідно змісту якого остання в загальному розмірі становить 28170,00 грн, з якої 12457,81 грн заборгованість по основній сумі кредиту (тілом кредиту), 15712,19 грн заборгованість за відсотками (які були нараховані за період з 12.12.2019 року по 13.09.2022 року (включно), тобто за період після відступлення перинним кредитором права вимоги та з врахуванням граничного строку кредитування (строку дії кредитного договору) 48 місяців, згідно пункту 1.4 договору).

10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, що підтверджується копіями документів доданих відповідачем до своєї позовної заяви (а.с.45-53), а також додаткова угода № 10/12 до Договору від 04.02.2025 року, в змісті яких міститься інформація і про грошову вимогу до боржника ОСОБА_1 за договором № 010/0541/82/0457900 від 14.09.2018 року в розмірі 28170,00 грн, з якої 12457,81 грн заборгованість за основною сумою боргу по кредиту, а 15712,19 грн заборгованість за нарахованими процентами.

Позивачем ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» також було складено власний розрахунок заборгованості за кредитним договором № 010/0541/82/0457900 від 14.09.2018 року станом на 04.03.2023 року (а.с.37), згідно змісту якого остання в загальному розмірі становить 28170,00 грн, з якої 12457,81 грн заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 15712,19 грн заборгованість за нарахованими процентам (які були нараховані виключно в межах граничного строку кредитування (строку дії кредитного договору) 48 місяців, тобто з 14.09.2018 року по 14.09.2022 року, згідно пункту 1.4 договору).

Нормативно-правове застосування

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 цього Закону, регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12, ч.1 ст. 3 Закону, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно абзацу першого ч.1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Також у відповідності до приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до положень статей 512, 513 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Висновки суду

- щодо обґрунтованості позову

Згідно із статтями 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором про надання Кредиту «Кредитна картка» № 010/0541/82/0457900 (тип кредиту кредитування рахунку) від 14.09.2018 року, укладеним з АТ «Райффайзен Банк Аваль», а також враховуючи те, що відповідач не надав відзив на позовну заяву (відзив) та/або доказів, які б спростовували обґрунтованість вимог позивача, то суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 ґрунтуються на законі та укладених договорах, а відтак є обґрунтованими і підлягають повному задоволенню.

- щодо судових витрат

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В свою чергу пунктом 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позов задоволено повністю, то відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2662,40 грн, сплаченого останнім за подання до суду позовної заяви, згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів АТ «ОТП БАНК» від 12.03.2026 року № 0624990041 (а.с.1).

Стосовно витрат, пов`язаних з розглядом справи, - на професійну правничу допомогу, судом встановлені наступні обставини.

Згідно абзаців 1 і 2 ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).

Згідно з частинами першою та третьою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

При цьому договір про надання правової допомоги повинен містити детальний опис правових послуг, що надаються, та їх вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частинами першою та третьою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

Аналогічний висновок зазначений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 червня 2020 року справа № 466/9758/16-ц (провадження № 61-39474св18).

Відповідно до договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги, укладений 01.07.2024 року між позивачем ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (а.с.58-60), заявки на надання юридичної допомоги № 551 від 02.02.2026 року (а.с.62), прайс-листа із тарифами наданих послуг (а.с.63-64), витягу з Акту № 19 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 року (а.с.65), згідно яких вартість, наданих юридичних послуг становить 13000,00 грн.

Таким чином матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката в суді першої інстанції, а саме надання усної консультації з вивченням документів, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду.

Водночас із цим від відповідача ОСОБА_1 до суду не надходило клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, в порядку передбаченому ч.5 ст. 137 ьЦПК України. При цьому, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24) висловлено позицію, згідно якої суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Ураховуючи зазначене, а також те, що позов задоволено повністю, то суд вважає, що відповідно до п.3 ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі 13000,00 грн.

Керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»; місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3; офіс 306; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 44276926, до ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором № 010/0541/82/0457900 від 14.09.2018 року у розмірі 28170 (двадцять вісім тисяч сто сімдесят) грн 00 коп.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати у загальному розмірі 15662 (п`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Кодимським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Д.В. Вороненко