Рішення № 137740394, 11.06.2026, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/2809/24

Провадження № 2/589/103/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області в особі головуючого судді Лєвши С.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в загальному розмірі 57729 грн 75 коп. за Договором позики №77811382 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 03 листопада 2021 року, та за Договором №2630375 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 28 листопада 2021 року та судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (далі ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №77811382 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (далі - Договір-1).

14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами укладеними між позичальниками та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів».

28 липня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Додаткову угоду №2 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами укладеними між позичальниками та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів».

Також, 27 жовтня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Додаткову угоду №12 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором-1 в розмірі 47599 грн 95 коп.

Також, 28 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі ТОВ «Лінеура Україна») та ОСОБА_1 було укладено Договір №2630375 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі Договір-2).

05 травня 2023 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено договір факторингу №05052023, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором-2 в розмірі 10129 грн 80 коп.

Всупереч вимогам кредитних договорів, позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку чим має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ».

24 червня 2024 року ухвалою суду прийнято справу до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у якій роз`яснено учасникам, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу роз`яснено право подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

Ухвалу про відкриття провадження разом із позовною заявою та додатками до неї було направлено рекомендованим листом з повідомленням на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача. (а.с.75)

22 грудня 2024 року представником відповідача адвокатом Соловйовим Д.І. подано відзив на позовну заяв, в якому просить відмовити у задоволення позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що ОСОБА_1 не укладав жодних кредитних договорів з викладеними в позову установами. Крім цього, позивачем не доведено, що ОСОБА_1 отримував кредитні кошти. Також, зазначив, що нарахування відсотків поза межами строку дії кредитного договору є безпідставними. Крім того, позивачем не доведено право звернення до суду з цим позовом. (а.с. 84,85)

25 грудня 2024 року представником позивача подана відповідь на відзив, в якому просить задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування відповіді на відзив зазначено, що договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу Відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Відповідачем та Первісним Кредитором не було б укладено. Відступлення права вимоги доведені належними та обґрунтованими доказами, які містяться в матеріалах справи. (а.с.89-104)

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 03 листопада 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений Договір-1. Згідно з умовами Договору-1 ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» надає позичальнику ОСОБА_1 у власність грошові кошти для особистих потреб в сумі 14652 грн, строком на 30 днів до 03 грудня 2021 року, базова процентна ставка фіксована 1,99% в день, а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами згідно з умовами цього договору. Позика надається позичальнику за номером електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 . (а.с.8)

Договір-1 підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача 9V8U6JwbF8.

На підтвердження видачі кредитних коштів ОСОБА_1 в матеріалах справи наявна виписка за договором №б/н за період з 03.11.2021 по 07.11.2021, з якої вбачається зарахування коштів на картку № НОМЕР_2 в розмірі 14652 грн. (а.с.13)

Також, відповідно до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу, відповідно якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором-1. (а.с. 9-15)

28 липня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Додаткову угоду №2 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами укладеними між позичальниками та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів».

Також, 27 жовтня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Додаткову угоду №12 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором-1 в розмірі 47599 грн 95 коп.

Також, встановлено, що 28 листопада 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір-2. Згідно з умовами Договору-2 ТОВ «Лінеура Україна» надає у власність позичальнику грошові кошти в сумі 2000 грн, строком на 360 днів, з відсотковою ставкою 1,99%. (а.с.21-27)

Договір-2 підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача Е354.

Як вбачається з Договору факторингу №05052023 від 05 травня 2023 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір факторингу, відповідно якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту. (а.с. 32-36)

На виконання умов цього договору ТОВ «Лінеура Україна» відповідачу було надано позику у сумі 2000 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 04.03.2024 за №42992-0403, відповідно до якої згідно з умовами договору на переказ коштів ФК-П-19/03-01 укладеного між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Лінеура Україна» на платіжну картку відповідача 28.11.2021 перераховано суму 2000 грн, маска картки НОМЕР_3 , номер транзакції в системі iPay.ua 122001562, призначення платежу: Зарахування 2000 грн на картку НОМЕР_3 . Крім цього, зарахування коштів на картку відповідача також підтверджується випискою по особовому рахунку від 24.08.2025 за період з 28.11.2021 03.12.2021, відповідно до якого 28 листопада 2021 року здійснено зарахування на картковий рахунок ОСОБА_1 кредиту в розмірі 2000 грн. (а.с.137,138)

Згідно із ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII (далі Закон №675- VIII) електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закон №675-VIII регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно із ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закон №675-VIII одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Отже, без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету Договір-1 та Договір-2 між позивачем та відповідачем не були би укладені, а тому суд не бере до уваги заперечення представника позивача щодо не надання належних доказів позивачем щодо достовірності укладення зазначених договорів. Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 127/33824/19 від 07.10.2020.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що позивачем доведено укладання Договору-1 між ТОВ «1Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 та укладання Договору-2 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні учиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

На підставі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановленій договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З огляду на ст.1048, 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики і позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно із ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно із ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, ТОВ «ФК «ЄАПБ» наділений правом грошової вимоги до відповідача за Договором-1 та Договором-2.

Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кошти, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що відповідачем зобов`язання за Договором-1 та за Договором-2 не виконуються, суд вважає, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача сума заборгованості в розмірі 14652 грн 00 коп. за Договором-1, та сума заборгованості за Договором-2 в розмірі - 2000 грн.

Разом з цим, за умовами Договору-1 сторони погодили у межах строку кредитування 30 днів з 03 листопада 2021 року по 03 грудня 2021 року, що відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти. По закінченню цього строку, відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором.

Таким чином, виходячи з наведених норм, нарахування процентів після закінчення строку дії кредитного договору (03.12.2021) припинилося, а тому вимоги банку про стягнення заборгованості по процентам після 03 грудня 2021 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що в межах строку кредитування 30 днів сума процентів складає 8747 грн 24 коп., (14652х1,99%х30 днів).

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписом абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такий правовий висновок Верховний Суд зробив у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 4-10цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18). Підстав для відступу від вказаних правових висновків не вбачає також Велика Палата Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №910/17048/17.

Доказів того, що строки кредитування були продовжені за згодою сторін у встановленому порядку, або що відповідач вчинив дії в особистому кабінеті для продовження кредитування, суду не надано. Водночас, автоматичне продовження строку кредитування шляхом лише продовження користування кредитом, та без ініціативи для цього позичальника, суд не може розцінювати як встановлення сторонами конкретного строку кредитування, а тому слід виходити зі строків кредитування, погоджених сторонами у вказаних вище договорах (30 днів).

Тому, оскільки позивач не довів право нараховувати проценти на умовах Договору-1 поза межами строків кредитування, суд вважає, що до стягненню підлягають сума процентів, яка була передбачена умовами Договору-1.

Отже, за Договором-1 стягненню підлягає сума заборгованості за тілом кредиту в сумі 14652 грн, заборгованість за процентами в сумі 8747 грн 24 коп., що загалом складає 23399 грн 24 коп.

Також, за Договором-2 стягненню підлягає сума заборгованості за тілом кредиту в сумі 2000 грн, заборгованість за процентами в сумі 8129 грн 80 коп., що також загалом складає 10129 грн 80 коп.

Таким чином, враховуючи вказане вище, та беручи до уваги, що відповідачем не належним чином не спростовані допустимими доками зазначене у позові, умови зазначених договорів не виконує, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими частково та підлягають задоволенню частково, а саме в загальному розмірі 33529 грн 04 коп., в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплачено судовий збір в сумі 3028 грн 00 коп. (а.с.1)

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково у розмірі 33529 грн 04 коп., що становить 58,08 відсотка від позовної вимоги 57729 грн 75 коп., тому з відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1758 грн 66 коп., що становить 58,08 відсотка від сплаченого позивачем розміру судового збору - 3028 грн 00 коп.

Керуючись ст. 12, 13, 77-81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, рахунок № НОМЕР_5 в АТ «ТАСкомбанк», місцезнаходження юридичної особи: поштовий індекс 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30) заборгованість за Договором позики №77811382 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 03 листопада 2021 року, за Договором №2630375 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 28 листопада 2021 року в загальному розмірі 33529 (тридцять три тисячі п`ятсот двадцять дев`ять) гривень 04 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, рахунок № НОМЕР_5 в АТ «ТАСкомбанк», місцезнаходження юридичної особи: поштовий індекс 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30) судовий збір в розмірі 1758 (одна тисяча сімсот п`ятдесят вісім) гривень 66 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області С.Л.Лєвша