Рішення № 137724667, 09.06.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2026 Справа № 917/145/26(917/2071/25)

м. Полтава

за позовом Фермерського господарства "Еко-Край" (вул. Харківська, буд. 11А, с. Засулля, Лубенський район, Полтавська область, 37552; код ЄДРПОУ 40536115)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини" (вул. Харківська, буд. 11-А, с. Засулля, Лубенський район, Полтавська область, 37552; код ЄДРПОУ 37953520)

третя особа, яка не заявляє самостійні вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 183 600,00грн

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовними вимогами про визнання недійсним Договору укладеного між Фермерським господарством "Еко-Край" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини" про надання послуг (виконання робіт) №05/08/2024 від 05.08.2024,

який розглядається у межах справи про банкрутство №917/145/26

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг-2" (провулок Молодіжний, 1, буд. 21, с.Засулля, Лубенський район, Полтавська область, 37552; код ЄДРПОУ 33953024)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини" (вул. Харківська, буд. 11-А, с.Засулля, Лубенський район, Полтавська область, 37552; код ЄДРПОУ 37953520)

про банкрутство

Суддя Паламарчук В.В.

Секретар судового засідання Данько М.С.

Представники учасників справи: згідно протоколу

Обставини справи: Фермерське господарство "Еко-Край" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини", про стягнення на підставі Договору про надання послуг (виконання робіт) №05/08/24 від 05.08.2024 року, 183600,00грн - основного боргу та 2422,40грн - понесених судових витрат.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Байдуж Ю.С. та присвоєно єдиний унікальний номер справи №917/2071/25.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.11.2025 року відкрито провадження у справі №917/2071/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (т.1, а.с.30).

15.12.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_2 про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, оскільки він є учасником ТОВ "Фрукти Полтавщини", якому належить 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини". Також по поданій заяві заявник просив суд перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 23.12.2025 (суддя Байдуж Ю.С.) залучено ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та відхилено клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

07.01.2026 через систему "Електронний суд" надійшли пояснення третьої особи ОСОБА_2 по суті спору (вхід. №149 від 07.01.2026) та клопотання про витребування доказів (вхід.№150 від 07.01.2026).

Також в цей же день таким же чином до суду надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_2 (вхід. №30/26 від 07.01.2026; т.1, а.с. 126-168). У вказаній позовній заяві ОСОБА_2 просить суд:

- прийняти її до спільного розгляду з первісним позовом;

- визнати недійсним договір між ФГ "Еко-Край" та ТОВ "Фрукти Полтавщини" про надання послуг (виконання робіт) №05/08/2024 від 05.08.2024;

- стягнути з ФГ "Еко-Край" на користь ОСОБА_2 витрати зі слати судового збору за подання позовної заяви;

- розпочати розгляд справи спочатку.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.01.2026:

- прийнято до спільного розгляду з первісним позовом по справі №917/2071/25 позовну заяву ОСОБА_2 (вхід. №30/26 від 07.01.2026);

- залучено до участі у справі як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

- залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

- розгляд справи №917/2071/25 розпочато спочатку;

- здійснено перехід від спрощеного позовного провадження у справі №917/2071/25 до розгляду справи за правилами загального позовного провадження;

- призначено у справі № 917/2071/25 підготовче засідання на 05.03.2026 о 10:00 год.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_3 з посади, було призначено повторний авторозподіл судової справи №917/2071/25.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2026 даний позов був переданий на розгляд судді Пушка І.І.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.03.2026 року суддею Пушком І.І. справу №917/2071/25 прийнято до свого провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 02.04.2026 на 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.03.2026 матеріали позовної заяви Фермерського господарства "Еко-Край" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини", третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_2 ; третя особа, яка не заявляє самостійні вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про стягнення 183 600,00грн передано для розгляду господарському суду Полтавської області в межах провадження у справі №917/145/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини" (т.2, а.с.31-33).

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.03.2026 заяву передано на розгляд судді Паламарчуку В.В. в межах справи про банкрутство №917/145/26 та присвоєно єдиний унікальний номер справи №917/145/26(917/2071/25).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.04.2026 року суддею Паламарчуком В.В. справу №917/2071/25 прийнято до свого провадження в межах справи №917/145/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини" та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 05.05.2026 на 09:00 год.

21.04.2026 від ТОВ "Фрукти Полтавщини" надійшов відзив на позовну заяву Фермерського господарства "Еко-Край" (вхід. №5362) згідно якого визнає вимоги в повному обсязі.

01.05.2026 від розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини" арбітражного керуючого Терещенка О.В. надійшла заява (вхід. №5891) про відвід судді Паламарчука В.В. від розгляду справи №917/145/26.

Ухвалою від 01.05.2026 суддею Паламарчуком В.В. визнано необґрунтованою заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини" арбітражного керуючого Терещенка О.В. (вхід. №5891 від 01.05.2026) про відвід судді Паламарчука В.В. від розгляду справи №917/145/26. Ухвалено передати матеріали справи №917/145/26 для визначення автоматизованою системою судді, який вирішуватиме питання про відвід, у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Станом на час проведення судового засідання (05.05.2026 о 09:00год) матеріали справи №917/145/26 з ухвалою судді, визначеного автоматизованою системою документообігу суду, за результатами розгляду заяви про відвід, відсутні.

Враховуючи, те що справа №917/2071/25 розглядається в межах справи про банкрутство №917/145/26 (по якій заявлено відвід), а результати розгляду заяви про відвід іншим суддею на момент слухання справи відсутні, судом оголошено перерву в розгляді справи №917/145/26(917/2071/25) до 21.05.2026 на 09:00год.

За ухвалою від 06.05.2026 суддею Ореховською О.О. відмовлено у задоволенні заяви розпорядника майна Терещенка Олександра Васильовича (вхід. №5891 від 01.05.2026) про відвід судді Господарського суду Полтавської області Паламарчука В. В. від розгляду справи №917/145/26.

Ухвалою від 21.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.06.2026 на 11:00 год.

04.06.2026 року судом оголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 09.06.2026 до 10:00год.

09.06.2026 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

05 серпня 2024 року Фермерське господарство "ЕКО-КРАЙ" (Виконавець) уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини" (Замовник) договір про надання послуг (виконання робіт) №05/08/24 (далі - Договір), за яким Виконавець зобов`язувався на площі 24 га саду Замовника, розташованого в с.Яремівщина Миргородського (колишнього Лохвицького) району Полтавської області, надати послуги (виконати роботи) з проведення комплексу агротехнічних робіт на умовах, що наведені нижче за текстом Договору, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги (виконані роботи).

За п. 1.2. Договору Виконавець надаватиме (виконуватиме) наступні послуги (роботи): обприскування дерев проти шкідників і хвороб протягом серпня місяця 2024 року в кількості 3 (три) окремих обробки засобами захисту рослин: Топаз, Каліпсо, Ампіго, Тепекі, Карбамід, Аміно прім, Вертімек, Енвідор, Хлористий Са, Полірам та ін.

Ціна послуг (робіт), зазначених у п. 1.2. цього Договору, є договірною і складає 7 650,00 грн. з ПДВ 1275,00 грн. в т. ч. за 1 га площі, на якій надані послуги (виконані роботи) (п. 3.1. Договору).

Згідно з п. 3.3. Договору оплата загальної вартості наданих послуг (виконаних робіт) здійснюється Замовником шляхом перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок Виконавця в строк не пізніше, ніж 5 (п`ять) робочих днів з дати підписання відповідного акту приймання-передачі.

Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 серпня 2024 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 7.1. Договору).

На виконання Договору, Виконавець виконав взяті на себе по Договору зобов`язання і надав Замовнику послуги по обприскування дерев проти шкідників і хвороб на площі 24 га договірною вартістю 183 600,00грн, про що сторонами складено акт від 30.08.2024.

Зі змісту акту вбачається, що послуги (роботи), передбачені Договором, надані (виконані) Виконавцем у встановлений термін, у повному обсязі та із дотриманням інших умов згаданого вище Договору, а саме: найменування послуг (робіт): обприскування дерев проти шкідників і хвороб засобами захисту рослин в кількості 3 обробки протягом липня 2024 року; ціна послуг (робіт) за 1 гектар, в т.ч. ПДВ - 7 650,00 грн; площа, га 24; загальна вартість послуг (робіт), в т.ч. ПДВ - 183 600,00. Пунктом 4 Акту встановлено, що цей Акт є підставою для розрахунків, порядок яких визначений у Договорі.

Вказаний акт підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств без жодних зауважень чи заперечень з приводу якості чи кількості робіт і послуг, тому він свідчить про надання позивачем та прийняття відповідачем послуг з обприскування дерев.

За умовами п. 3.3. Договору строк оплати за виконані роботи настав, проте, станом на час звернення до суду заборгованість відповідача за надані позивачем послуги не сплачена.

Актом звірки розрахунків за період з 05.08.2024 -24.09.2025 сторони засвідчили, що станом на 24.09.2025 заборгованість за Договором про надання послуг №05/08/24 від 05.08.2024 у ТОВ "Фрукти Полтавщини" на користь ФГ "ЕКО-КРАЙ" складає 183 600,00 грн.

Враховуючи невиконання ТОВ "Фрукти Полтавщини" своїх зобов`язань в частині оплати наданих ФГ "ЕКО-КРАЙ" послуг, останній звернувся до Господарського суду Полтавської області з даним позовом про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг № 05/08/24 від 05.08.2024 у сумі 183 600,00грн.

Разом з тим, 07.01.2026 ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Полтавської області, як третя особа, з самостійними вимогами щодо предмета спору, з позовною заявою про визнання недійсним договору про надання послуг №05/08/24 від 05.08.2024, укладеного між Фермерським господарством "Еко-Край" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини".

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_2 вказує на те, що він є учасником ТОВ "Фрукти Полтавщини", якому належить 50 % статутного капіталу ТОВ "ФРУКТИ ПОЛТАВЩИНИ". Оскільки ОСОБА_2 має законний інтерес у моніторингу всіх подій, що можуть вплинути на фінансову стійкість або репутацію ТОВ "ФРУКТИ ПОЛТАВЩИНИ", відповідно рішення суду у цій справі безумовне вплине на майновий стан третьої особи, тому його зацікавленість щодо участі у спорі є не опосередкованою, а прямою, оскільки стосується економічної стабільності компанії, у якій він є учасником.

Так за твердженням ОСОБА_2 оскаржуваний Договір не містить всіх належних істотних умов, що є підставою для визнання його недійсним, а саме:

- відсутність формування/реєстрації податкової накладної при здійсненні операцій згідно договору про надання послуг (виконання робіт) №05/08/2024р. від 05.08.2024;

- відсутність чітко визначеного предмету договору про надання послуг (виконання робіт) №05/08/2024р. від 05.08.2024, а саме кадастрові номери земельних ділянок.

При винесенні рішення, суд виходив з наступного.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг №05/08/24 від 05.08.2024 в розмірі 183 600,00грн, суд зазначає наступне.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.03.2026 відкрито провадження у справі №917/145/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини" (с. Піски, Миргородський район, Полтавська область, 37233; код ЄДРПОУ 37953520).

З метою виявлення конкурсних кредиторів, 03.03.2026 Господарським судом Полтавської області сформовано повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини" (код ЄДРПОУ 37953520). Дата публікації на сайті ВГСУ: 03.03.2026; номер публікації 78639.

06.04.2026 до суду надійшла заява Фермерського господарства "Еко-Край" про визнання грошових вимог до боржника в сумі 22 413 669,50грн (вхід. №680/26).

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.04.2026 заяву передано на розгляд судді Паламарчуку В.В. в межах справи про банкрутство №917/145/26 та присвоєно єдиний унікальний номер справи №917/145/26(917/659/26).

Ухвалою суду від 14.04.2026 заяву Фермерського господарства "Еко-Край" про грошові вимоги кредитора до боржника у справі №917/145/26(917/659/26) прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні.

На момент розгляду справи грошові вимоги не судом не розглянуті. Судове засідання призначено на 09.06.2026 на 10:30год.

За результатами дослідження матеріалів справи про банкрутство №917/145/26 судом з`ясовано, що заявлені кредитором - ФГ "Еко-Край" грошові вимоги серед іншого стосуються заборгованості в сумі 183 600,00грн за Договором про надання послуг № 05/08/24 від 05.08.2024.

Вказані вимоги виникли на підставі Договором про надання послуг №05/08/24 від 05.08.2024, та є тотожними до вимог, що є предметом спору у справі №917/145/26(917/2071/25), яка розглядається в межах справи про банкрутство.

Частинами 2-4 ст. 7 КУзПБ передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

У разі якщо господарський суд, розглядаючи в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) спір про стягнення з боржника грошових коштів, встановить, що позивачем у такому спорі подано у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника заяву з грошовими вимогами до боржника, господарський суд залишає такий позов без розгляду.

З огляду на вищенаведене, позов Фермерського господарства "Еко-Край" про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг №05/08/24 від 05.08.2024 в розмірі 183 600,00грн підлягає залишенню без розгляду на підставі ч. 4 ст. 7 КУзПБ, зважаючи на те, що позивачем подано у справі №917/145/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини" заяву з грошовими вимогами до боржника.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про надання послуг №05/08/24 від 05.08.2024, укладеного між Фермерським господарством "Еко-Край" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини", суд дійшов до таких висновків.

Частина перша ст.202 ЦК України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ч.2 ст.202 ЦК України).

Згідно зі статтею 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього ж Кодексу.

Так, відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зокрема, ч.1 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).

Третя особа - ОСОБА_2 не посилається в обґрунтування позовних вимог на нікчемність Договору як правочину.

Водночас, судом приймається до уваги, що при вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

Зокрема, ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 ГПК України).

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (відповідний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі №924/831/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 22.09.2022 у справі №924/1146/21, від 06.10.2022 у справі №922/2013/21, від 17.11.2022 у справі №904/7841/21, від 29.08.2023 у справі №910/5958/20).

Стаття 14 ГПК України визначає принцип диспозитивності господарського судочинства та встановлює, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.236 ГПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.08.2022 у справі №910/10006/19 викладено такий правовий висновок: звертаючись до суду з позовом про визнання правочину недійсним, позивач має довести наявність порушення спірним правочином його прав та охоронюваних законом інтересів, виходячи із заявлених підстав позову, а суд, вирішуючи питання про можливість спростування презумпції правомірності спірного правочину, має встановити не лише наявність підстав недійсності правочину, але й порушення прав позивача, визначити, яке саме право порушено, у чому полягає його порушення та чи відповідає порушене право заявленим підставам позову.

Враховуючи викладене, відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є:

пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину;

встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Близький за змістом правовий висновок сформований, зокрема, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.02.2021 у справі №904/2979/20, у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 29.08.2023 у справі №910/5958/20.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав (такий висновок міститься у п. 53 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20).

Позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яка заінтересована особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин (відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 387/515/18).

З урахуванням викладеного, суд звертає увагу, що при розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.

Водночас, особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.08.2023 у справі №910/5958/20).

При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).

Поряд з цим, у названих постановах Верховного Суду також відзначено, що у разі з`ясування обставин відсутності порушеного права позивача (що є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові), судам не потрібно вдаватись до оцінки спірного правочину на предмет його відповідності положенням законодавства.

Під порушенням права слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково (п. 63.4 постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 30.11.2021 у справі №910/21182/15 (910/16832/19).

Суд констатує, що в позовній заяві ОСОБА_2 взагалі не зазначені фактичні обставини, які б свідчили про те, як саме оспорюваний Договір (укладений товариством) порушує конкретні права ОСОБА_2 як фізичної особи чи, як учасника, а також не заначено, які саме права та інтереси можуть бути захищені внаслідок визнання Договору недійсним.

Посилання на те, що Договір не містить всіх істотних умов, є формальним і стосується виключно внутрішнього змісту правочину між його сторонами, а не прав третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем не надані докази порушення оспорюваним Договором його прав та охоронюваних законом інтересів.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Відповідна правова позиція була викладена, зокрема, в п.22 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.05.2023 у справі №905/77/21, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19, від 16.10.2020 у справі №910/12787/17.

Судом також приймається до уваги правова позиція Верховного Суду, відповідно до якої позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише у разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача (викладена, зокрема, в постанові постанови Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.05.2023 у справі №905/77/21).

Разом з тим, визначення ефективності способу захисту права здійснюється судом лише у випадку доведеності позивачем та встановлення судом факту порушення відповідного права відповідачем, тому суд не застосовує викладені вище висновки щодо неефективності обраного позивачем способу захисту (визнання правочину недійсним без пред`явлення вимог про застосування наслідків недійсності правочину) з огляду на викладені вище обставини.

Позовна заява не містить будь-яких обґрунтувань щодо наявності підстав для визнання недійсним Договору в повному обсязі, що також свідчить про необґрунтованість позову.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

З урахуванням викладеним, позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 визнаються судом необґрунтованими та підлягають відхиленню в повному обсязі.

Керуючись ст. 119, 226, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, ст. 1, 7, 42 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Фермерського господарства "Еко-Край" - залишити без розгляду.

2. В задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 - відмовити.

3. Копію рішення направити учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 26.06.2026.

Суддя Паламарчук В.В.