Ухвала суду № 137724666, 23.06.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

23.06.2026 року Справа № 917/1814/25(917/2111/25)

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., при секретарі судового засідання Мацко О.В., розглянувши матеріали

за заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

за заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про грошові вимоги кредитора до боржника по справі № 917/1814/25

за заявою Акціонерного товариства "Одеснафтопродукт", провулок 2-й Артелерійський, 6, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 03482749

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інчер", вул. Халаменюка, буд. 8, офіс 526, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 42556531

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.10.2025 року відкрито провадження у справі № 917/1814/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інчер" (вул. Халаменюка, буд. 8, офіс 526, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 42556531), визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Одеснафтопродукт" (провулок 2-й Артелерійський, 6, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 03482749) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інчер" (вул. Халаменюка, буд. 8, офіс 526, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 42556531) на загальну суму 33 543 640,80 грн., з яких: перша черга - судовий збір у розмірі 24 224,00 грн. та 72 000,00 грн. - авансування арбітражного керуючого; четверта черга - 33 447 416,80 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника на строк до 170 календарних днів, призначено розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інчер" (вул. Халаменюка, буд. 8, офіс 526, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 42556531) арбітражного керуючого Бончака Степана Антоновича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 351 від 22.02.2013; адреса: вул. Халаменюка, буд. 8, офіс 536, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та призначено попереднє засідання суду на 09.12.25 року на 10:15.

На веб-сайті Верховного Суду оприлюднено 15.10.2025 року за № 77433 повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інчер" для заявлення кредиторами грошових вимог до боржника.

До господарського суду 14.11.2025 року від ОСОБА_1 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява від 13.11.2025 року (вх. № 2198/25) про грошові вимоги до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інчер" на суму у загальному розмірі 124 638,53 грн.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.04.2026 року визнано грошові вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інчер" (вул. Халаменюка, буд. 8, офіс 526, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 42556531) в сумі 60 012,23 грн (заробітна плата) вимоги першої черги; 36 636,16 грн (середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні) вимоги четвертої черги; 3 000,00 грн (моральна шкода) вимоги другої черги; 20 000,00 грн (витрати на правничу допомогу) вимоги четвертої черги; 145,34 грн (витрати по сплаті судового збору в іншій справі) вимоги четвертої черги, а також 4 844,80 грн витрат по сплаті судового збору (перша черга).

20.04.2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява (вх. № 5205) про долучення доказів витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення, а саме: просить суд долучити до матеріалів справи № 917/1814/25(917/2111/25) докази понесених витрат на професійну правничу допомогу (договір про надання правничої допомоги; додаткову угоду від 17.04.2026 року; акт приймання-передачі наданих послуг від 17.04.2026 року), ухвалити додаткове рішення у справі № 917/1814/25 (917/2111/25) та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інчер" (код ЄДРПОУ 42556531) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 гривень.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 23.04.2026 року вищевказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні 26.05.2026 року на 11:30.

У зв`язку з перебуванням судді Білоусова С.М. на навчанні, яке проводила Національна школа суддів України в режимі онлайн трансляції через платформу «ZOOM» засідання суду в цей день не відбулося.

Враховуючи закінчення навчання судді Білоусова С.М. ухвалою суду від 01.06.2026 року призначено заяву до розгляду в судовому засіданні на 23.06.2026 року на 10:20.

Розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Бончак Степан Антонович через систему "Електронний суд" направив до суду заперечення на клопотання № 02-01/234/129 від 22.05.2026 року (вх. № 7077 від 25.05.2026 року).

Від представника боржника - Чернишової І.М. через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на заяву від 22.05.2026 року (вх. № 7079 від 25.05.2026 року).

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інчер" судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у справі № 917/1814/25(917/2111/25), суд зазначає наступне.

Як вбачається з ухвали Господарського суду Полтавської області від 14.04.2026 року у справі № 917/1814/25(917/2111/25) судом не вирішувалося питання про розподіл судових витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду даної справи.

Слід зазначити, що заявником не надано під час розгляду судом справи належних доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу у заявленому розмірі, доказів обсягу наданих послуг та виконаних робіт, тобто детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, переліку складових наданих послуг, розрахунку відповідних витрат, акту здачі-приймання наданих послуг.

В свою чергу, ОСОБА_1 20.04.2026 року звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інчер" на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. До даної заяви ОСОБА_1 було долучено докази понесення судових витрат (зокрема Договір про надання правничої допомоги; Додаткова угода від 17.04.2026 року; Акт приймання-передачі наданих послуг від 17.04.2026 року).

Надаючи правову оцінку обставинам справи та заяві ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 10 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються, окрім судового збору, також з витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною другою статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Поряд з цим згідно з вимогами ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, відшкодування судових витрат на правничу допомогу здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

У додатковій постанові від 17.12.2021 року у справі № 10/5026/290/2011(925/1502/20) Верховний Суд зазначив, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести, у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 року у справі № 921/221/21, від 31.05.2022 року у справі № 917/304/21).

Отже, якщо справа в суді першої інстанції розглядається з повідомленням учасників справи, заява про відшкодування судових витрат в суді першої інстанції, за винятком витрат щодо сплаченого нею судового збору, має бути зроблена до закінчення проведення судового засідання в цьому суді, а відповідні докази - надані цією стороною або до закінчення судового засідання, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі №161/5317/18 зазначила, що потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів у підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.

Крім того, згідно із частинами 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, та крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

Застосування відповідних положень статті 124 Господарського процесуального кодексу України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин кожної справи, а також інших чинників. Наведена норма надає суду право у разі невиконання стороною обов`язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору.

Кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому за наведеними положеннями ст. 124 ГПК України, особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести, у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені. Відповідний правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 14.02.2019 року у справі № 916/24/18, від 21.06.2022 у справі № 908/574/20.

За вказаних обставин, вирішення питання стосовно витрат, які понесено заявником у суді першої інстанції, має вирішуватися з урахуванням положень ч. 2 ст. 124 ГПК України, а саме того, чи подавала особа відповідний розрахунок до цього суду.

Як вбачається з поданої заявником заяви про визнання кредиторських вимог, у ньому відсутній попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на правничу допомогу, які він очікував понести у при розгляді заяви в суді першої інстанції. Відсутні у матеріалах справи і будь-які заяви до суду, зроблені до закінчення проведення судового засідання, в яких би викладалася вимога про проведення відшкодування витрат на правничу допомогу в суді, чи повідомлялося про вибір заявника подати докази на їх підтвердження протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення по поданій заяві. В судовому засіданні та в поданих до суду неодноразова додаткових поясненнях заявник також не заявляв відповідних заяв.

Тобто, заявник пропустив один з обов`язкових етапів практичної реалізації принципу відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, а метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Унормована процесуальними приписами процедура розподілу судових витрат, у тому числі витрат на правову допомогу, вимагає від сторони належної процесуальної поведінки та дисципліни, а не наявність самого лише суб`єктивного переконання та довільного тлумачення особою приписів процесуального права.

Суд звертає увагу, що усі процесуальні дії мають бути чітким виявом волі учасника без можливості подвійного тлумачення, що у зворотному порушувало б передбачені процесом принципи і стадійність відшкодування судових витрат і, відповідно, рівність учасників у вказаному питанні.

Передбачена ж ч. 3 ст. 2 ГПК України одна із основних засад (принципів) господарського судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, не є безумовною підставою для розподілу витрат сторони, позаяк дотримання принципів судочинства здійснюється в межах відповідного правового порядку.

Таким чином, враховуючи, що заявник до постановлення ухвали про визнання вимог не подав суду докази на підтвердження понесення ним судових витрат на правничу допомогу, не повідомив про намір подати докази на підтвердження їх розміру після ухвалення судового рішення протягом встановленого строку, а подав заяву про відшкодування таких витрат вже після завершення розгляду заяви судом, з огляду та те, що суд в ухвалі про визнання вимог кредитора вирішив питання розподілу всіх судових витрат, а тому, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

За встановлених обставин саме заявник, який не вчинив передбачені процесуальним законодавством дії, має нести ризик настання відповідних негативних процесуальних наслідків своєї бездіяльності.

Керуючись статтями 124, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в ухваленні додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 917/1814/25 (917/2111/25).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду у строки та порядок відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала складена та підписана 26.06.2026 року.

Суддя Білоусов С. М.