Ухвала суду № 137712373, 25.06.2026, Жашківський районний суд Черкаської області

Справа№ 693/1457/25

Провадження № 1-кп/693/91/26

У Х В А Л А

25.06.2026р. м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника Жашківського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні по обвинуваченню:

- ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 с. 306, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 2 с. 306 КК України;

- ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 с. 306 КК України;

- ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 с. 306 КК України;

- ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. ч. 1, 2 ст. 209, ч. 3 ст. 307 КК України;

- ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_14 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_15 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_16 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_17 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 1 ст. 263 КК України;

- ОСОБА_18 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_19 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор: ОСОБА_3 ,

обвинувачені: ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_4 , ОСОБА_19 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_5 , ОСОБА_18 ,

захисники: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ,

УС Т А Н О В И В:

У провадженні Жашківського районного суду Черкаської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

У судовому засідання начальник Жашківського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 на строк 60 днів, без можливості внесення застави.

В обґрунтування клопотання вказав, що на даному етапі судового розгляду ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися, а продовжують існувати та набувають нових форм прояву.

1.Ризик переховування від суду ґрунтується на наступному.

Тяжкість покарання: ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, санкція найсуворішого з яких передбачає позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Відповідно до практики ЄСПЛ (справа «Ілійков проти Болгарії»), суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику втечі.

Організаційні можливості: Як лідер злочинної організації, обвинувачена володіє організаторськими здібностями, навичками планування та конспірації. Вона має розгалужені зв`язки, які можуть бути використані для організації переховування, зміни документів чи виїзду на непідконтрольну територію.

Відсутність стримуючих факторів: Обвинувачена офіційно не працевлаштована, не має легального джерела доходів, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків за місцем проживання.

2.Ризик незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених грунтується на наступному.

Вплив на підлеглих: ОСОБА_4 є беззаперечним лідером для інших обвинувачених (більшість з яких є виконавцями нижчих ланок або її родичами). Перебуваючи на волі, вона матиме реальну можливість чинити психологічний тиск, погрожувати або підкуповувати співучасників з метою узгодження позиції захисту та надання ними неправдивих показань.

Вплив на свідків: Обвинуваченій відомі анкетні дані свідків (в тому числі залегендованих, які фігурують у матеріалах справи). Існує висока ймовірність спроб тиску на них з метою змусити їх відмовитися від показань або змінити їх на користь обвинуваченої до моменту їх безпосереднього допиту судом.

3.Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення ґрунтується на наступному.

Системність діяльності: Інкриміновані діяння не є ситуативними, а носять характер стійкого злочинного промислу, який був основним джерелом доходу обвинуваченої.

Рецидив: ОСОБА_4 раніше вже притягувалася до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини (справа в Дарницькому суді м. Києва), що свідчить про стійку антисоціальну спрямованість особи та небажання ставати на шлях виправлення. Перебуваючи на волі, вона з високою ймовірністю відновить злочинну діяльність для отримання коштів.

4.Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином ґрунтується на наступному.

Маючи доступ до фінансових ресурсів та зв`язків з колишніми правоохоронцями (в матеріалах справи є дані про залучення колишнього правоохоронця для консультацій), обвинувачена може вживати заходів для знищення або спотворення доказів, які ще можуть бути не виявлені.

Враховуючи викладене, жоден із більш м`яких запобіжних заходів (особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт) не здатний запобігти вказаним ризикам.

Окремо слід зазначити про неможливість та недоцільність визначення розміру застави у даному випадку.

Відповідно до п. 4 та п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо: злочину, передбаченого статтею 255 КК України (створення злочинної організації); особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів.

ОСОБА_4 обвинувачується саме за цими статтями.

Фінансова спроможність злочинної організації: Організація генерувала значні тіньові прибутки. Будь-яка визначена сума застави може бути легко внесена за рахунок злочинних коштів ("общака"), що нівелює виховну та стримуючу функцію запобіжного заходу.

Неефективність фінансового стримування: Для лідера злочинного угруповання загроза втрати грошової суми є неспівмірною з ризиком тривалого ув`язнення та втрати контролю над злочинним бізнесом.

Таким чином, лише ізоляція обвинуваченої від суспільства дозволить забезпечити належну процесуальну поведінку, унеможливити тиск на учасників процесу та запобігти продовженню злочинної діяльності.

У судовому засіданні начальник Жашківського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Адвокат ОСОБА_24 просила змінити запобіжний захід у вигляді триманні під вартою на інший більш м`який або визначити заставу. В обґрунтування зазначила, що згідно з медичними висновками обвинувачена має серйозне захворювання і рекомендовано хірургічне лікування. Стан здоров`я обвинуваченої погіршився. Обвинувачена потребує стаціонарного лікування, оскільки перебування під вартою має свої негативні наслідки, умови загрожують її життю. На її адвокатський запит з приводу стану здоров`я обвинуваченої отримано відповідь про те, що на минулому тижні обвинувачена неодноразово зверталася до медичної частини для знеболення (зробили укол). Також зазначила, що при доставці до суду сьогодні та минулого разу ОСОБА_4 ставало зле, до неї викликали швидку медичну допомогу.

З огляду на вказане, в судовому засіданні адвокат просила не привозити ОСОБА_4 до суду, проводити розгляд справи з нею в режимі відеоконференцзв`язку.

У судовому засіданні обвинувачена підтримала позицію захисника.

Заслухавши доводи прокурора, думку обвинуваченої та її адвоката, вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , виходячи з наступного.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд зауважує, що ця справа стосується тяжких злочинів, вчинених спільно з іншими особами. Це приклад організованої злочинності, що за визначенням становить більше труднощів для слідчих органів, а згодом і для судів, у встановленні фактів і ступеня відповідальності кожного члена групи. Очевидно, що у справах такого роду постійний контроль та обмеження контактів обвинувачених між собою та з іншими особами можуть бути вкрай важливими для запобігання їхньому переховуванню, підробці доказів і, що найважливіше, впливу на свідків чи навіть погрозам їм. Відповідно, більш тривалі строки тримання під вартою, ніж в інших справах, можуть бути обґрунтованими.

Проаналізувавши та оцінивши в сукупності доводи прокурора та захисника обвинуваченої, судом не встановлено даних про зменшення чи відсутність ризиків, а також наявність достатніх стримуючих факторів для застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Суд вважає, що відсутні достатні стримуючі фактори, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти наявним ризикам та забезпечити процесуальну поведінку обвинуваченої, а тому вважає, що вказані обставини у своїй сукупності виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Питання лікування обвинуваченої неодноразово розглядалось при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу, надавалась оцінка доводам захисту. На сьогодні стороною захисту не надано відомостей щодо відмови у лікуванні обвинуваченої, відповідного звернення до органу, контролюючого умови перебування осіб під вартою тощо. В судовому засіданні адвокат підтвердила, що в онкологічному центрі, до якого вони звертались, наявні спецпалати для лікування осіб, які тримаються під вартою.

Відповідно п. 4-5 ч. 4 ст. 183 КПК України зазначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також щодо злочину, передбаченого статтями 255-2553 Кримінального кодексу України.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна, перебуваючи на свободі може ухилитись від суду так як усвідомлює, що невідворотність вказаного покарання у разі визнання її винною, може спонукати інших до переховування від суду, обвинувачена може продовжити свою незаконну діяльність та вчинити інше кримінальне правопорушення, вплинути на свідків та інших обвинувачених або іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, ніде не працює тане має офіційного джерела доходів, медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув`язнення організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров`я, докази у кримінальному провадженні судом не досліджені,суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою без визначення розміру застави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 369 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання начальника Жашківського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на строк шістдесят днів, тобто з 25 червня 2026 року по 23 серпня 2026 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору негайно після її оголошення, та направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».

Ухвала підлягає негайному виконанню, однак може бути оскаржена в частині продовження строку дії запобіжного заходу в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, що перебувають під вартою - у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Головуючий суддя: ОСОБА_1