Рішення № 137712372, 25.06.2026, Жашківський районний суд Черкаської області

Справа № 693/308/26

2/693/460/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25.06.2026 м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області в особі судді Защитинська Т.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 5154948202 від 16.09.2020 в сумі 32197,35 гривень, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3328 гривень та витрати на професійну правову допомогу у сумі 9200,00 гривень.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 16.09.2020 відповідач уклав з ТОВ «ФК «ЦФР» угоду №5154948202. Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором кредитодавець виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти, сума кредитного ліміту 18448,70 гривень, строк користування 60 місяців, цільове призначення на споживчі потреби. В той же час відповідач свої зобов`язання з повернення кредитних коштів не виконує. Станом на 02.12.2024 загальна сума заборгованості за кредитом становить 32197,35 гривень.

В подальшому АТ «Таскомбанк» набуло статусу кредитора за кредитним договором у зв`язку з укладенням Договору факторингу, що був укладений між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЦФР».

02.12.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором на суму заборгованості 32197,35 гривень.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №5154948202 від 16.05.2020 в сумі 32197,35 гривень, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3328 гривень та витрати на професійну правову допомогу у сумі 9200,00 гривень.

Відповідно до ухвали Жашківського районного суду Черкаської області від 11.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами було направлено відповідачу за адресою його зареєстрованого місця проживання рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Однак зазначене поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній».

Враховуючи приписи п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленою про розгляд справи.

Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не подала.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами. При цьому, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 16.09.2020 між ТОВ «ФК"ЦФР» та відповідачем укладено кредитний договір №5154948202 (а.с.5-8), який відповідачем підписано власноручно, відповідно до п. 1.1 Договору кредитор зобов`язався надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

У п. 1.2. Договору визначені умови надання кредиту: тип кредиту: кредит на будь-які цілі; сума кредиту 18448,70 гривень; строк, на який надається кредит 60 міс.; порядок надання безготівковим шляхом протягом трьох банківських днів; процентна ставка фіксована, щомісячні проценти 1,50% від суми кредиту, річні проценти 0,01 % від суми боргу за договором.

У п. 1.3. Договору сторони погодили графік платежів для погашення заборгованості.

З аналогічними умовами кредитування відповідач ознайомився, підписавши 16.09.2020 Паспорт кредиту № 4948202.

Договір, Заява-анкета на отримання послуг в ТОВ «ФК «ЦФР» та Паспорт кредиту укладені в простій письмовій формі та підписані відповідачем.

Також матеріали справи містять виписку по особовим рахункам кредитного договору № НОМЕР_1 за період з 16.09.2020 по 02.12.2024 (а.с.24-52).

20.09.2021 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «ТАСКОМБАНК» було укладено Договір факторингу № 200921, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЦФР» відступило на користь АТ «ТАСКОМБАНК» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5154948202 від 16.09.2020 (а.с.16-20).

Відповідно до Реєстру прав вимоги до Договору факторингу №200921 від 20.09.2021 року до АТ «ТАСКОМБАНК» перейшло право вимоги за договором №5154948202 від 16.09.2020 відносно відповідача.

02.12.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором на суму заборгованості 32197,35 гривень (а.с. 9-15).

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», заборгованість відповідача за кредитним договором № 5154948202 від 16.09.2020 станом на 02.11.2024 складає 32197,35 гривень, з яких: 16734,61 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 3872,20 гривень - заборгованість за відсотками, 11590, 54 гривень - заборгованість за щомісячними процентами (а.с. 53-54).

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У частині першої статті 512 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст.ст. 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Досліджуючи наявні у справі докази, суд доходить висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №5154948202 від 16.09.2020.

Наявними у справі доказами підтверджується той факт, що відповідач отримала кредит й допустила прострочення виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами кредитного договору.

Відповідач заперечень щодо незгоди із наданим кредитом та розміром нарахованої заборгованості суду не надала, доказів про відсутність заборгованості у розмірі, вказаному в розрахунку, суду нею також не надано.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» набуло у встановленому законом порядку право грошової вимоги до відповідача.

Таким чином, відповідач несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за вищезазначеним договором позики перед новим кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконання з настанням цієї події.

У відповідності до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.

Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного погашення тіла кредиту та процентів за кредитом в строки, передбачені умовами кредитного договору, та з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості, а саме 32197,35 гривень, з яких: 16734,61 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 3872,20 гривень - заборгованість за відсотками, 11590, 54 гривень - заборгованість за щомісячними процентами, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені - платіжною інструкцією № 702 від 17.02.2026, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 3328 гривень.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги в розмірі 9200 грн.

Частиною 1 ст.133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких, в тому числі, є й витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з приписами ч.ч.1-4 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається із матеріалів справи витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 9200 грн., що підтверджується Договором про надання правничої допомоги №03-07/24 від 03.07.2024 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» та адвокатом Литвиненко Оксаною Ігорівною, Актом приймання-передачі № 4 наданих послуг від 02.06.2025 року, де сума складає 9200 грн., платіжною інструкцією №2722 від 10.06.2025 року на суму 9200 грн., свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльності серія КС №9438/10 виданого 18.09.2020 на ім`я адвоката Литвиненко О.І.

Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правову допомогу.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (постанови Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі №520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі №521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі №826/13244/16).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має врахувати розумність заявленого розміру, а також пересвідчитись, що витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений на їх надання час відповідають критерію реальності витрат.

Проаналізувавши наведений в акті приймання-передачі наданих послуг детальний опис наданих позивачу адвокатом послуг, а також подані ним документи, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності, співмірності та часу витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Судом встановлено, що у цьому провадженні судові засідання не відбулися, так як суд розглядав позов в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи і без проведення судового засідання. Спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; складання позовної заяви не потребувало значних зусиль, оскільки позовна заява складена на 3 аркушах та в своїй більшості містить посилання на норми закону, з урахуванням обставин справи, матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Отже, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, щодо зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача до 4000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 258, 259, 263-264, 274, 279 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 40340222, юридична адреса: пл. Солом`янська, буд. 2, м. Київ, 03035) заборгованість за кредитним договором у розмірі 32197,35 гривень, судовий збір у розмірі 3428 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4000 грн.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т. І. Защитинська