Ухвала суду № 137710913, 24.06.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кп/381/292/26

381/3916/26

У Х В А Л А

24 червня 2026 року місто Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

провівши підготовче судове засідання у кримінальному проваджені № 12026111310000383 від 03.05.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026111310000383 від 03.05.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити справу до судового розгляду та доручити уповноваженому органу з питань пробації скласти стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 досудову доповідь. Також прокурор заявив клопотання про продовження раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на достатність підстав вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слугували підставою застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшилися та не припинили існувати.

Своє клопотання прокурор обґрунтував тим, що обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на волі матиме можливість переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Наявність даного ризику обгрунтовується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років, а тому, на думку прокурора, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі, в разі застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КІІК України, матиме можливість переховуватись від суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Крім цього, прокурор зауважив що ОСОБА_4 непрацевлаштований, не має постійного джерела доходів, не має постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків. Указане у своїй сукупності створює ризик переховування обвинуваченого від суду.

Прокурор також наголосив, що обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Наявність даного ризику обґрунтовується тим, що обвинуваченому ОСОБА_4 відомі свідки та потерпіла в даному кримінальному провадженні, а тому є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 перебуваючи на волі, в разі застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, матиме можливість безпосередньо впливати на свідків та потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Також прокурор зауважив, що наразі продовжує існувати ризик, передбачений н. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Наявність даного ризику обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 , раніше судимий: 01.04.2016 вироком Іршавського районного суду Закарпатської області за ст.185 ч. 2, ст. 185 ч. 3, ст. 70, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; 01.06.2017 вироком Іршавського районного суду Закарпатської області за ст.185 ч. 2 КК України до 4 місяців арешту; 26.04.2018 вироком Іршавського районного суду Закарпатської області за ст. 187 ч. 3, 71 КК України до 7 років 4 місяців позбавлення волі. Крім того, встановлено, що солдат ОСОБА_4 05.09.2024 в умовах воєнного стану самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та до 11.01.2015 обов`язки військової служби не виконував. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.01.2015 у справі № 336/681/25 ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України. Крім того, з 04.05.2026 слідчими слідчого відділу Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області за процесуального керівництва прокурорів Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026170040003337 від 23.03.2026 за фактом самовільного залишення солдатом ОСОБА_4 військової частини НОМЕР_2 19.02.2026. Таким чином, існує ризик, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі матиме змогу вчинити інші кримінальні правопорушення, а також продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

Таким чином, як вважає прокурор, інші заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ч. 2 ст. 131 КГІК України, а також більш м`які запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, є недостатніми для забезпечення досягнення дієвості цього провадження, а також забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та для запобігання ризикам, зазначеним в ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник ОСОБА_5 не заперечив щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду, проте просив змінити своєму підзахисному запобіжний захід на більш м`який, а саме запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду, а щодо запобіжного заходу підтримав думку свого захисника.

Потерпіла ОСОБА_6 щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду, та запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 покладалась на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, дійшов наступних висновків.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 складений відповідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає, підстави для закриття провадження відсутні.

Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.

Згідно положень ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснювати суддею одноособово.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд дійшов висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

Щодо заявленого прокурором клопотання про доручення органу пробації скласти досудову доповідь, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст. 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Як видно з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого (ч. 1 ст. 289 КК України) злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

За таких обставин суд вважає за необхідне доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації скласти досудову доповідь відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 та клопотання сторони захисту, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.. 183 КПК України тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_4 обвинувачується, у вчиненні нетяжкого злочину, покарання за який передбачено у виді позбавленням волі на строк до трьох до п`яти років. До того ж, обвинувачений ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не має стабільного джерела доходів, не має міцних соціальних зв`язків.

ОСОБА_7 раніше судимий за вчинення злочинів проти власності.

Крім того, солдат ОСОБА_4 05.09.2024 в умовах воєнного стану самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та до 11.01.2015 обов`язки військової служби не виконував. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.01.2015 у справі № 336/681/25 ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України. Крім того, з 04.05.2026 слідчими слідчого відділу Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області за процесуального керівництва прокурорів Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026170040003337 від 23.03.2026 за фактом самовільного залишення солдатом ОСОБА_4 військової частини НОМЕР_2 19.02.2026.

Таким чином, існує ризик, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі матиме змогу вчинити інші кримінальні правопорушення, а також продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

Враховуючи зазначені вище обставини у своїй сукупності, суд доходить висновку, що ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду наразі не зменшився та продовжує існувати.

Крім того, наразі продовжує існувати ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків у цьому провадженні, що може в подальшому негативно відобразиться на об`єктивності надання ними показань у ході судового розгляду, адже обвинуваченому ОСОБА_4 відомі ці особи та відповідно їхні анкетні.

Оцінюючи вищенаведені обставини в сукупності, приходжу до висновку, що ризики можливого, ухилення обвинуваченого ОСОБА_4 від суду, впливу на потерпілу та свідків під час судового розгляду даного кримінального провадження, вчинення інших кримінальних правопорушень, є доведеними, а тому клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідним для запобігання ризикам передбаченими ст. 177 КПК України.

Більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, як проце просить зазисник, може виявитись недостатнім для запобігання наведеним вище ризикам.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, а саме: в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Посилання прокурора на відсутність у обвинуваченого коштів для внесення застави як на підставу не визначати заставу, не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-316, 177, 182, 183, 194, 197, 336, 369-372 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту щодо ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 год. 00 хв. 30 червня 2026 року в приміщенні Фастівського міськрайонного суду Київської області за участю сторін кримінального провадження.

Встановити наступний склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді: прокурор, обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник адвокат ОСОБА_5 , потерпіла ОСОБА_6 .

Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.

Доручити органу питань пробації за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_4 скласти досудову доповідь.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити, відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній Установі «Київський слідчий ізолятор»на 60 днів, тобто до 22 серпня 2026 року включно.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України визначити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на: р/р UA768201720355259001000018661, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26268119, банк отримувача (ГУ ДКСУ): Держказначейська служба України, м. Київ, отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця проходження військової служби (роботи);

- утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілою у даному кримінальному провадженні;

- не відлучатися за межі м. Фастівсього району без дозволу суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави два місяці.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово суд, прокурора.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала в частині запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом п`яти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_8