Ухвала суду № 137710619, 23.06.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3194/26

Провадження №1-кп/369/1556/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

за участю захисника ОСОБА_4 ,

за участю законного представника особи,

стосовно якої передбачається застосування

примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_5 ,

за участю особи, стосовно якої передбачається

застосування примусових заходів медичного

характеру, ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_6 за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2026 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області від Київської обласної прокуратури надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 22025101110000811 від 15.07.2025 стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

У судовому засіданні 12 травня 2026 року було задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку стосовно ОСОБА_6 строком на 60 днів, тобто до 10 липня 2026 року включно.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, стосовно ОСОБА_6 , оскільки на даний час продовжують існувати ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу і які на теперішній час не зменшилися. Прокурор вказав, що строк, визначений ухвалою суду, закінчується, однак на сьогоднішній день продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. У зв`язку з наведеним прокурор просив продовжити запобіжний захід ОСОБА_6 строком на шістдесят днів.

Законний представник ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4 щодо клопотання про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку, заперечували та просили змінити запобіжний захід, зокрема, передати ОСОБА_6 на піклування членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з огляду на таке.

Примусовими заходами медичного характеру (далі ПЗМХ) є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК України, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчинення нею суспільно небезпечних діянь (ст. 92 КК України).

ПЗМХ можуть бути застосовані: 1) до осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння, передбачені Особливою частиною КК України, в стані неосудності; 2) до осіб, які вчинили злочин у стані обмеженої осудності; 3) до осіб, які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли психічним розладом до ухвалення вироку або під час відбування покарання, що робить неможливим призначення або виконання покарання.

Глава 39 КПК України регулює питання про розгляд кримінального провадження щодо застосування ПЗМХ.

Приписами ч. 1 ст. 508 КПК України встановлено, що до особи, стосовно якої передбачається застосування ПЗМХ або вирішується питання про їх застосування можуть бути застосовані такі запобіжні заходи:

1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом;

2) поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги, що виключають його небезпечну поведінку.

При цьому законодавець у ч. 2 ст. 508 КПК України закріпив положення, відповідно якого запобіжні заходи застосовуються до особи з моменту встановлення розладу психічної діяльності чи психічної хвороби.

Частиною ч. 3 ст. 508 КПК України визначено, що застосування запобіжних заходів у провадженні щодо ПЗМХ здійснюється відповідно до загальних правил, передбачених гл. 18 КПК України з урахуванням особливостей передбачених гл. 39 КПК України.

Тому під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Так, станом на 23 червня 2026 року, строк застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, спливає.

Суд вважає наявним існування ризику переховування ОСОБА_6 від суду, оскільки у разі встановлення факту вчинення ним суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки

ч. 2 ст. 111 КК України, до нього можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з наданням психіатричної допомоги.

Оцінюючи вказані обставини, суд приймає до уваги, що поміщення особи у психіатричний заклад з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Враховуючи наведене, суд вважає, що встановлені судом ризики виправдовують подальше застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, та це відповідає стану здоров`я ОСОБА_6 і є співмірним характеру суспільно небезпечного діяння та саме такий запобіжний захід здатен забезпечити уникнення ризиків, вказаних судом.

Положеннями КПК України не визначено строків, на які може бути застосовано та продовжено запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, проте із урахуванням дії «презумпції осудності особи» (адже визнання суб`єкта неосудним як констатація його правового стану належить до виключної компетенції суду), суворості такого запобіжного заходу, тому строк запобіжного заходу має відповідати процесуальними гарантіям та судовому контролю з урахуванням вимог КПК України.

У частині першій ст. 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

З урахуванням того, що наразі триває стадія судового розгляду, з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження, суд вважає за доцільне продовжити строк дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 на 60 днів.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне запобіжний захід у вигляді поміщення особи до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку в Рівненській філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України», застосований щодо ОСОБА_6 , продовжити строком на 60 днів.

Керуючись статтями 92-94 КК України, статтями 508, 512 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку, а саме до Рівненської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (Рівненська область, Сарненський район, с. Орлівка, вул. Миру, 36-а), строком на 60 днів, починаючи з 23 червня 2026 року до 21 серпня 2026 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_7