Ухвала суду № 137710616, 25.06.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/18/26

Провадження № 2-ві/369/32/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Лапченко О.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Янченка А.В. від участі у цивільній справі № 369/18/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНФОРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

в провадженні судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В. перебуває вказана цивільна справа.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.06.2026 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді визнано необґрунтованою та передано до канцелярії суду для визначення судді в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2026 року вирішення питання про відвід судді Янченка А.В. передано судді Лапченко О.М.

До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Янченка Андрія Володимировича від розгляду цивільної справи № 369/18/26 за позовом ТОВ «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що під час судового розгляду справи виникли обставини, які, на його думку, викликають об`єктивний сумнів у неупередженості та безсторонності судді Янченка А.В.

Зокрема, ОСОБА_1 вказує, що під час встановлення його особи у судовому засіданні суддя ставив запитання щодо роду його діяльності у формі, яку заявник сприйняв як саркастичну та зневажливу. На думку заявника, поведінка судді, його висловлювання та реакція під час спілкування свідчили про наперед сформоване негативне ставлення до нього як до учасника справи.

Крім того, заявник зазначає, що між ним та суддею Янченком А.В. раніше виник конфлікт під час розгляду іншої цивільної справи № 369/4743/25, у зв`язку з чим він вважає, що поведінка судді у даному провадженні може бути обумовлена особистою неприязню та свідчити про наявність упередженого ставлення до нього.

Також у заяві зазначено, що на його прохання надати час для підготовки письмової заяви про відвід суддя, на думку заявника, відреагував некоректно та висловився у формі, яка не відповідає вимогам суддівської етики. Окрім цього, заявник вказує, що після оголошення перерви суддя не повідомив дату та час наступного судового засідання, що, на переконання заявника, свідчить про порушення принципів відкритості та правової визначеності судового процесу.

Посилаючись на положення статей 36, 39, 40 ЦПК України, Бангалорські принципи поведінки суддів, практику Європейського суду з прав людини та норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Ахмеян Борис Азізович просить задовольнити заяву про відвід судді Янченка Андрія Володимировича та передати справу для визначення іншого судді у порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України.

Згідно ч.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Положеннями ст. 36 ЦПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як передбачено вимогами ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Отже, за умовами ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Разом із тим, слід зазначити, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 Конвенції, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві» повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

З системного аналізу вказаних положень вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Водночас для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

У сторони можуть виникати сумніви в упередженості та об`єктивності судді лише в зв`язку із наявністю сформованої суспільної думки про факт недовіри до суду як суспільного явища, однак суддя повинен керуватися виключно законом, відновлювати довіру до суду, та, в разі подання заяви про відвід, вирішити його, виходячи з оцінки підстав відводу, яким оперує сторона, а не задовольняти його лише за умови наявності необґрунтованих сумнів та з метою уникнення оскарження рішення в подальшому.

Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує необхідність усунення судді від участі у судовому провадженні. Відповідно до положень національного законодавства, зокрема, вимогами ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За таких обставин, дослідивши заяву про відвід та наведені заявником доводи, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 , не свідчать про наявність підстав для відводу судді Янченка Андрія Володимировича, передбачених статтею 36 ЦПК України.

Заявник обґрунтовує відвід тим, що під час судового засідання суддя Янченко А.В., на його думку, проявив упереджене ставлення до нього, ставив запитання щодо його роду діяльності у формі, яку заявник сприйняв як саркастичну та зневажливу, а також демонстрував негативне ставлення шляхом висловлювань та поведінки під час судового розгляду.

Крім того, заявник посилається на наявність конфлікту між ним та суддею Янченком А.В. в іншому судовому провадженні № 369/4743/25, вважаючи, що зазначені обставини свідчать про особисту неприязнь судді та його заінтересованість у результаті розгляду даної справи.

Також підставою для відводу заявник зазначає висловлювання судді у відповідь на його прохання надати час для підготовки письмової заяви про відвід та неповідомлення дати наступного судового засідання після оголошення перерви.

Разом з тим наведені у заяві обставини самі по собі не свідчать про особисту заінтересованість судді у результаті розгляду справи, наявність обставин, що виключають його участь у розгляді справи, або інших об`єктивних даних, які могли б викликати обґрунтований сумнів у його неупередженості чи безсторонності.

Посилання заявника на конфліктні ситуації, які, за його твердженням, мали місце під час розгляду іншої судової справи за його участю, не можуть бути самостійною підставою для відводу судді у даному провадженні, оскільки факт участі судді в інших справах за участю сторони не свідчить про його упередженість чи необ`єктивність.

Твердження заявника щодо некоректної поведінки судді, його інтонації, висловлювань та ставлення до учасника процесу ґрунтуються виключно на особистому сприйнятті заявником процесуальних дій судді та не підтверджуються жодними об`єктивними доказами, які б свідчили про існування обставин, що викликають обґрунтований сумнів у безсторонності судді.

Крім того, незгода учасника справи з процесуальними діями судді, порядком ведення судового засідання або прийнятими процесуальними рішеннями не є підставою для відводу судді. Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Враховуючи викладене, а також принцип презумпції особистої безсторонності судді, який застосовується у практиці Європейського суду з прав людини, суд доходить висновку, що наведені заявником доводи не містять об`єктивних даних, які б свідчили про наявність обставин, передбачених статтею 36 ЦПК України, а тому заява про відвід є необґрунтованою.

У зв`язку з викладеним заява ОСОБА_1 про відвід судді Янченка Андрія Володимировича задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Янченка А.В. від участі у цивільній справі № 369/18/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНФОРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - О.М. Лапченко