Рішення № 137704220, 18.06.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/7762/23

Провадження № 2/686/1818/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2026 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання Мороз А.О.

за участю представника позивача Ребрик С.М., відповідача та представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

29.03.2023 року до Хмельницького міськрайонного суду з позовом звернулося Акціонерне товариство «Укрсиббанк» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що внаслідок дій ОСОБА_2 щодо безпідставного зняття обтяжень з предмету іпотеку - квартири за АДРЕСА_1 . Предмет іпотеки був відчужений, заборгованість за кредитним договором не погашена, банк позбавлений права звернення стягнення на предмет іпотеки.

В ході досудового розслідування №12020240010001983, 22.05.2020 року прокурором Хмельницької області Синишин О.Р.встановлено наявність достатніх доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_2 за ознаками ч. 2 ст. 366 та ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Відповідно АТ «УКРСИББАНК» 03.06.2020 року до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області подано цивільний позов у кримінальному провадженні: 12020240010001983 про стягнення з ОСОБА_2 .

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06жовтня 2022 року по справі №686/14808/18 ОСОБА_2 на підставі ст. 49 КК України звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, кримінальне провадження щодо нього закрито.

Цивільний позов АТ «УКРСИББАНК» до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, спричиненої кримінальними правопорушеннями залишено без розгляду.

Тому просить суд сягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «Укрсиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) матеріальні збитки у розмірі 740726 грн.

В судове засідання представник позивача з`явився, підтримав позовні вимоги, надав пояснення, що відповідають змісту позовних вимог. Крім цього, пояснив суду, що строк звернення до суду не пропущено тому достатньо підстав для задоволення позову

Відповідач та представник в судове засідання з`явилися, заперечили проти позовних вимог посилаючись на пропуск строку звернення до суду.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 03.04.2023 року відкрито провадження, справу призначено у підготовче засідання у загальному проваджені на 21.04.2023 року.

05.03.2024 року представником відповідача подано заяву про застосування строку позовної давності та 06.03.2024 року подане пояснення по справі.

04.03.2024 року представником позивача подано заперечення на заяву про застосування строку позовної давності.

Ухвалою суду 22.08.2024 року зупинено провадження по справі до перегляду в касаційному порядку справи №686/7760/23.

22.10.2025 року ухвалою суду поновлено провадження та призначено у судове засідання на 27.11.2025 року.

Ухвалою суду 29.09.2 року закінчено підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду .

18.06.2026 року ухвалено рішення по справі.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Встановлено, що ОСОБА_2 працював у АТ «УКРСИББАНК» з 08.05.2009 року.

У період з 01.07.2010 року по 02.01.102 року перебував на посаді заступника начальника відділу примусового стягнення Подільського управління зі стягнення боргів департаменту зі стягнення боргів АТ «УкрСиббанк».

З 03.01.2012 року відповідно до наказу начальника Департаменту управління персоналом АТ «УкрСиббанк» від 28.12.2011 №530-ВКбув переведений з посади заступника начальника відділу примусового стягнення Подільського управління зі стягнення боргів департаменту зі стягнення боргів АТ «УкрСиббанк» на посаду провідного юрисконсульта відділу супроводження виконавчих процедур та аутсорсингу зі стягнення боргів Подільське управління зі стягнення боргів департаменту зі стягнення боргів АТ «УкрСиббанк».

У відповідності до положень Глави 7 Цивільного кодексу України, АТ «УКРСИББАНК» є юридичною особою приватного права.

Відповідно до посадової інструкції провідного юрисконсульта вищевказаного відділу, затвердженої 03.01.2012 року начальником Департаменту зі стягнення боргів АТ «УкрСиббанк» Симаковим С.І., на час роботи в Банку Левицький В.В. був наділений повноваженнями представляти інтереси Банку в органах Державної виконавчої служби, підприємствах, установах всіх форм власності в межах здійснення роботи по супроводженню виконавчого провадження у відповідності із нормативними актами Банку, здійснювати навчання і надання консультацій персоналу інших структурних підрозділів Банку в межах функцій підрозділу, представляти інтереси Банку в установах, організаціях всіх форм власності з метою реалізації майна боржників, в тому числі в органах Державної виконавчої служби, судах в межах повноважень, наданих довіреністю, приймати участь у підготовці проектів наказів, інструкцій, розпоряджень, договорів, та інших документів, пов`язаних з діяльністю підрозділу тощо

15.07.2008р. між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено Договір про надання споживчого кредиту №11371493000, відповідно до умов якого, Позивач надав Позичальнику кредит в сумі 40 000,00 дол. США.

Також, 22.05.2007р. між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено Договір про надання споживчого кредиту №11157629000, відповідно до умов якого, Позивач надав Позичальнику кредит в сумі 50 000,00 дол. США.

В забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Кредитними договорами між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 (іпотекодавець) укладено договори іпотеки №54968/2 від 19.12.2007р. за реєстровим номером 7595 та договір іпотеки №1-3415 від 22.05.2007р. відповідно до якого ОСОБА_3 передала в іпотеку Банку квартиру загальною площею 45,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 11.04.2011 року у справі №1-3637/11 позов задоволено та вирішено стягнути на користь АТ «УКРСИББАНК» заборгованість за кредитним договором №11371493000 від 15.07.2008 року по кредиту 35285.13 дол.США, по процентам 11618.54 дол.США, пеню у розмірі 7731.71 грн. та 9709.14 грн., що існувала станом на 11.04.2011 року, судового збору 1820 грн., а всього 46903.67 дол.США та 19760.85 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 03.11.2014 року у справі 686/11687/14-ц позов задоволено та вирішено стягнути на користь АТ «УКРСИББАНК» заборгованість за кредитним договором №11157629000 від 22.05.2007 року по кредиту 94746 дол.США, що еквівалентно 1109962.9 грн. та пені в сумі 99639.04 грн., що існувала станом на 26.05.2014 року.

В процесі здійснення заходів по стягненню заборгованості Банком виявлено факт вчинення правопорушення, а саме: протиправне зняття заборони відчуження щодо предмету іпотеки, а також незаконне відчуження заставного майна ( АДРЕСА_1 .), яке виступало забезпеченням виконання кредитних зобов`язань позичальниці ОСОБА_3 за Кредитними договорами.

Відповідно банком для перевірки фактів незаконних дій щодо зняття заборони та відчуження предмету іпотеки, що належала ОСОБА_3 до УЗЕ в Хмельницькій області ДЗЕ НП України в 2016 р. скеровано заяву з проханням розпочати досудове розслідування.

Згідно висновку за результатами службового розслідування від 07.05.2015 року, відсутні відомості про те, що АТ «УКРСИББАНК» у травні 2015 року також стало відомо про заподіяння ОСОБА_2 майнової шкоди банку шляхом незаконного зняття заборони відчуження з належного позичальниці ОСОБА_3 іпотечного майна.

Службове розслідування за вищевказаним фактом протиправного відчуження іпотечного майна позичальниці ОСОБА_3 , не проводилося.

В ході досудового розслідування №12020240010001983, 22.05.2020 року прокурором Хмельницької області Синишин О.Р.встановлено наявність достатніх доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_2 за ознаками ч. 2 ст. 366 та ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Тобто, ОСОБА_2 було проведено дії щодо безпідставного зняття обтяжень з предмету іпотеку - квартири за АДРЕСА_1 . Предмет іпотеки був відчужений, заборгованість за кредитним договором не погашена, банк позбавлений права звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно АТ «УКРСИББАНК» 03.06.2020 року до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області подано цивільний позов у кримінальному провадженні: 12020240010001983 про стягнення з ОСОБА_2 .

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06жовтня 2022 року по справі №686/14808/18 ОСОБА_2 на підставі ст. 49 КК України звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, кримінальне провадження щодо нього закрито.

Цивільний позов АТ «УКРСИББАНК» до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, спричиненої кримінальними правопорушеннями залишено без розгляду.

4. Мотивована оцінка аргументів сторін, порушення прав

Зібрані докази вказують на те, що між АТ «Укрсиббанк» і ОСОБА_2 існували трудові відносини, які регулюються законодавством про працю. Відтак, питання покладення на відповідача матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну банку, врегульовані нормами глави ІХ КЗпП України (статті 130-138).

Оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення до відповідальності згідно зі статтею 49 КК України не свідчить про виправдання особи, про визнання її невинною у вчиненні злочину. У такому випадку КК України виходить із встановлення факту вчинення особою кримінально-караного діяння, а тому вказані підстави звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючими (Постанова Верховного Суду від 14.02.2018 року №398/571/15-ц).

Верховний суд в постанові від 29.09.2021 у справі №342/1560/20 дійшов наступних висновків. Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Враховуючи те, що банк дізнався про причетність заподіяння колишнім працівником ОСОБА_2 майнової шкоди внаслідок незаконного зняття заборони відчуження з іпотечного майна 22.05.2020 року, а саме: з дати оголошення підозри ОСОБА_2 , коли стосовно особи зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а цивільний позов в кримінальному провадженні - 03.06.2020 року, річний строк визначений статтею 233 КЗпП України, на звернення до суду з вимогами про стягнення матеріальних збитків, на думку суду, не порушено.

Суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування шкоди з підстав визначених п. 3 ст. 134 КЗпП України, ґрунтуються на доказах, які підтверджують винність дій вчинених працівником ОСОБА_2 , які містять ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, але особа була звільнена від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Суд приходить до висновку, що неправомірними діями ОСОБА_2 банку завдана матеріальна шкода, розмір якої слід визначити із розрахунку дійсної вартості відчужених приміщень. Останній, не спростував належними та допустимими доказами заявлений АТ «Укрсиббанк» розмір збитків.

Крім того, повна матеріальна відповідальність з підстав визначених п. 3 ст. 134 КЗпП України настає незалежно від виконуваної роботи або посади, яку обіймає працівник, і від того, чи укладено з ним договір про взяття на себе повної матеріальної відповідальності.

Відповідно банком 21.03.2023 року подано позов до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 .

Згідно ч. 3 ст. 233 КЗпП України, для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

З 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року на усій території України було встановлено карантин відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Згідно п.1 глави ХІХ Прикінцевих положень КЗпП України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Відповідно до викладеного, суд вважає, що річний строк визначений статтею 233 КЗпП України, на звернення до суду з вимогами про стягнення матеріальних збитків внаслідок незаконного зняття заборони відчуження з іпотечного майна, що виступало забезпеченням за зобов`язаннями позичальника ОСОБА_3 , банком, не порушено.

Судом не береться до уваги твердження відповідача та представника, що позивачем пропущено строк звернення до суду так, як зазначені тведження спростовуються вище викладеними аргументами.

Зважаючи на викладене, зважаючи на позицію сторін у справі, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог тому позов підлягає до задоволення та з відповідача слід стягнути матеріальні збитки у розмірі 740726 грн.

5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 3 КЗпП України встановлено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За змістом статті 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, зокрема, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

В силупункту 4 частини першої статті 232 КЗпП України безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами роботодавця про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації.

Згідно з частиною третьою статті 233 КЗпП України для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений статтею 233 КЗпП річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування. Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що трудові відносини працівників регулюються законодавством про працю.

Працівники несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання ними своїх трудових обов`язків, в результаті чого підприємству, установі чи організації була завдана майнова шкода.

За загальним правилом працівники несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Водночас у випадках, передбачених законодавством, на працівника покладається повна матеріальна відповідальність.

Повна матеріальна відповідальність працівників це покладення на працівника обов`язку повністю відшкодувати заподіяну підприємству, установі,організації пряму дійсну шкоду без будь-яких обмежень. Повна матеріальна відповідальність покладається, зокрема, на працівників, дії яких мають ознаки правопорушень, що переслідуються у кримінальному порядку.

Законодавством про працю врегульовано строк звернення до суду у справах щодо трудових відносин.

Власник або уповноважений ним орган мають право звернутися до суду з позовом про стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, не пізніше одного року з дня виявлення такої шкоди. Строк звернення до суду власника або уповноваженого ним органу з вимогою до працівника про відшкодування матеріальної шкоди застосовується незалежно від заяви сторін. Цей строк не переривається та не зупиняється.

Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, завданої працівником.

Згідно ч. 3 ст. 233 КЗпП України, для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1,2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

6. Судові витрати.

Позивач звільнений від сплати судового збору у розмірі 11110,89 грн. так, як станом на момен подання позову судовий збір для юридичних осіб становив 1.5 % ціни позову 740726 грн.

Таким чином, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати необхідно стягнути з відповідача на користь держави пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 11110,89 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 81, 141, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 259, ч. 6, 8 ст. 259, ст. ст. 263 267, ч. 6, 7 ст. 268, ч. 1, 2 ст. 273, ч. 1 ст. 352, ст. 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення задовольнити.

Сягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що зареєстрований та проживає по АДРЕСА_2 на користь Акціонерного товариства «Укрсиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) матеріальні збитки у розмірі 740726 грн.

Сягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 11110,89 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 25 червня 2026 року.

Суддя С. Стефанишин