Ухвала суду № 137697090, 25.06.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1181/25

УХВАЛА

25 червня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

в режимі відеоконференції:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду

клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу

у вигляді тримання під вартою та

клопотання захисника про зміну запобіжного заходу

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань

за № 12025162150000203 від 09.02.2025 р. відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення,

передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем за контрактом в/ч НОМЕР_1 , 09.02.2025, приблизно о 02:00, перебуваючи на території бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованої по АДРЕСА_2 , де також біля входу на території вказаної бази відпочинку перебував військовослужбовець НОМЕР_2 Прикордонного загону ОСОБА_6 , на ґрунті раптово виниклої особистої неприязні до останнього, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у виді смерті у результаті своїх дій та бажаючи їх настання, здійснив з наявного у нього автомата АК-74 № НОМЕР_3 калібру 5.45 мм два постріли, а саме 1 в праву ногу та 1 в праву частину грудної клітини потерпілого ОСОБА_6 , чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді: вогнепального наскрізного кульового проникаючого поранення правої половини грудної клітини з ушкодженням 6-го та 7-го правого ребра та середньої частки правої легені, а також тілесне ушкодження у вигляді вогнепального наскрізного поранення правого стегна та правої гомілки у вигляді відкритих переломів середньої частини правої стегнової кістки та правої великогомілкової кістки, які є небезпечними для життя тілесними ушкодженнями та згідно «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» п. 2.1.3. «й», «м», відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Стороною обвинувачення дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України як закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

В ході судового розгляду відповідного кримінального провадження, прокурором 23.06.2026 було подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою строком на 60 діб. В обґрунтування вказаного клопотання прокурор у ньому та в судовому засіданні зазначив, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за особливо тяжкий злочин та перетнути державний кордон України, також може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, з урахуванням того, що обвинувачений з ними знайомий та йому відоме їх місце проживання. Крім того, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор зазначив, що на даний час вказані ризики не перестали існувати, а тому, з урахуванням відсутності у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, існує необхідність у продовженні обвинуваченому відповідного запобіжного заходу, без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора та просила суд задовольнити подане нею клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який. На обґрунтування клопотання захисник зазначила про відсутність передбачених ст. 177 КПК України ризиків у зв`язку із допитом потерпілого та більшої частини свідків, а також відсутність доказів, що інші ризики на даний час мають місце. З урахуванням того, що обвинувачений є військовослужбовцем, не ухиляється від виконання свого обов`язку, а навпаки має щире бажання продовжити військову службу, захисник просила суд відмовити прокурору у задоволенні клопотання та просила застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Обвинувачений в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, зазначив, що його командир готовий під особисте зобов`язання забезпечити явку обвинуваченого до суду, у зв`язку із чим просив змінити стосовно нього запобіжний захід.

Заслухавши учасників судового провадження, проаналізувавши релевантні положення законодавства, судом встановлено наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Статтею 177 КПК України передбачено, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. Разом з цим ст. 178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення та інше.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину відповідно до ст. 12 КК України, оскільки санкція ч. 1 ст. 115 КК України передбачає безальтернативне основне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

В ході розгляду клопотання судом встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді, до обвинуваченого 11.02.2025 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого в подальшому було продовжено та який спливає після 28.06.2026 та до вказаного строку неможливо завершити судове провадження.

Обґрунтованість повідомленої обвинуваченому підозри з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України була встановлена слідчим суддею під час розгляду клопотання про обрання до нього відповідного запобіжного заходу.

Враховуючи тяжкість безальтернативного покарання у виді позбавлення волі, яке може бути призначене обвинуваченому у разі визнання його винуватим за вчинення умисного особливо тяжкого злочину проти життя людини, на переконання суду, вказана обставина з урахуванням відомостей про незняту та непогашену судимість обвинуваченого свідчить про існування ризику вчинення ним нового кримінального правопорушення, а також існування ризику переховування обвинуваченого від суду.

Вказані ризики в ході судового провадження не зменшились, не є абстрактними, оскільки з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого існують обґрунтовані підстави вважати можливим вчинення ним зазначених вище дій.

Крім того, у кримінальному провадженні не допитані всі свідки сторони обвинувачення, у зв`язку із чим існує можливість впливу на них обвинуваченого у разі його перебування на волі, оскільки вони йому знайомі.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання відповідним ризикам, що обґрунтовує подальшу необхідність тримання обвинуваченого під вартою та є підставою для продовження строку дії відповідного запобіжного заходу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави не визначається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 197, 331, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, продовжити на 60 днів, до 23.08.2026 року включно.

У задоволенні клопотання захисника про зміну відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який відмовити.

Ухвала в частині продовження строку тримання обвинуваченого під вартою припиняє свою дію після 23.08.2026 року.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити до відповідної установи місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_1