Ухвала суду № 137689788, 23.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"23" червня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/3470/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковський С.В.

при секретарі судового засідання Черновою В.О.

та за участю:

пр-ка АТ "ПУМБ" : Брижань Юрій Васильович (в режимі відеоконференції), довіреність б/н від 02.11.2023, свідоцтво серії ЗП №001807 від 27.09.2018

розглянувши заяву АТ "ПУМБ" з поточними грошовими вимогами до боржника у справі

за заявоюФізичної особи-підприємця Торопкіна Олександра Юрійовича про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атрім пак Україна"

ВСТАНОВИВ:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА ПІДСТАВИ ВИМОГ ЗАЯВНИКА.

Ухвалою від 06.11.2025 господарський суд відкрив провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Атрім пак Україна", здійснив оприлюднення оголошення про відкриття справи про банкрутство на веб-сайті Судової влади України (ВГСУ), призначив розпорядником майна арбітражного керуючого Онищенка К.С. (свідоцтво №357 від 27.02.2013).

Ухвалою від 02.04.2026 суд визнав грошові вимоги Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до ТОВ "Атрім пак Україна" частково в сумі 8 050 416,12 грн, з якої: 5 101 800,00 грн - забезпечена заставою майна і підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів окремо, 2 948 616,12 грн - до четвертої черги, які є конкурсними з правом вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів та 6056,00 грн судового збору (1 черга). Решту грошових вимог в сумі 188115,96 грн - суд відхилив.

Постановою суду від 30.04.2026 ТОВ "Атрім пак Україна" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Онищенка К.С.

До господарського суду надійшла заява АТ "ПУМБ" з поточними грошовими вимогами до боржника, які складаються з нарахованих процентів за період з 06.11.2025 по 29.04.2026 в сумі 377 213,37 грн та 6 656,00 грн судового збору.

Ухвалою суду від 01.06.2026 року призначено до розгляду в судовому засіданні заяву АТ "ПУМБ" з поточними грошовими вимогами до боржника на 23.06.2026 року; зобов`язано ліквідатора надати суду повідомлення про результат розгляду вимог кредитора.

Присутній в судовому засіданні представник АТ "ПУМБ" підтримує подану заяву із грошовими вимогами до боржника, просить суд задовольнити її

Ліквідатор в судове засідання не з`явився, проте на виконання вимог ухвали суду від 01.06.2026 надав повідомлення, в якому визнає вимоги банку в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заяву АТ "ПУМБ" з грошовими вимогами до ТОВ "Атрім пак Україна", надані суду документи, вислухавши пояснення представника АТ "ПУМБ", здійснивши оцінку всіх доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИСНОВОК СУДУ.

Як вже було зазначено, до суду надійшла заява Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (код ЄДРПОУ 14282829) з грошовими вимогами до боржника, відповідно до якої заявник просить суд визнати вимоги, що виникли під час проведення процедури банкрутства боржника, у загальному розмірі 383 869,37 гривень, які складаються з:

- нарахованих процентів за період з 06.11.2025р. по 29.04.2026 р. (включно) в сумі 377 213,37 грн

- судового збору, сплаченого у зв`язку із зверненням із заявою про вимоги, які виникли під час проведення процедури банкрутства боржника, у сумі 6 656,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на те, що між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк", як банком та ТОВ "Атрім пак Україна", як клієнтом або позичальником, був укладений Генеральний договір про надання банківських послуг № МБ-KHA-ГЛ-КФ-6475/1 від 11.11.2024 року (надалі Генеральний договір), відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику банківські послуги, а Позичальник зобов`язався прийняти банківські послуги та належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені в цьому Договорі, Правилах надання банківських послуг за активними банківськими операціями корпоративних клієнтів малого бізнесу, що розміщуються на інтернет-сайті Банку за електронною адресою: https://www.pumb.ua (надалі Правила) та Договорах про надання банківських послуг, зокрема своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату банківських послуг.

В рамках Генерального договору, між Банком та Позичальником укладений Договір про надання банківської послуги кредитної лінії № МБ-KHA-ГЛ-КФ-6475/1/КЛ-1 від 12.11.2024 року (надалі - Кредитний договір).

Заявник зазначає, що кредитний договір укладено в межах державної програми підтримки суб`єктів господарювання "Доступні кредити 5-7-9%". Умови нарахування та сплати процентів за користування кредитом встановлені кредитним договором та Правилами.

Так, згідно з Розділом I Кредитного договору передбачено, що процентна ставка за користування кредитом є змінюваною та визначається за формулою: UIRD3 + 4% річних. При цьому розмір процентної ставки на прострочену заборгованість дорівнює базовій процентній ставці.

На підтвердження заявлених вимог банк посилається на пункт 11.2.11 Правил, відповідно до якого у випадку прострочення погашення заборгованості за банківською послугою, зокрема у разі закінчення строку надання банківської послуги, клієнт сплачує проценти за неправомірне користування коштами у розмірі, що дорівнює розміру процентної ставки на прострочену заборгованість, визначеному договором про надання банківської послуги. Такі проценти нараховуються за кожний календарний день прострочення на суму заборгованості, строк погашення якої настав, з дати виникнення заборгованості до дати її погашення, а порядок їх нарахування та сплати є аналогічним порядку для процентів на строкову заборгованість.

Посилаючись на положення статей 1048, 1054, 626628 ЦК України та умови укладених договорів, Банк вказує, що ТОВ "Атрім пак Україна"" належним чином не виконало свої зобов`язання щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості, у зв`язку з чим у нього виник обов`язок зі сплати процентів за неправомірне користування кредитними коштами за період з 06.11.2025р. по 29.04.2026 р. (включно) становить 377 213,37 грн

Водночас, дослідивши матеріали справи та подану АТ "ПУМБ" заяву з поточними грошовими вимогами до боржника, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог та відсутність підстав для їх визнання, з огляду на наступне.

Так, згідно з положеннями ст.ст. 1048, 1049, 1054 ЦК України на підставі кредитного договору у позичальника виникає обов`язок з повернення наданих йому банком грошових коштів (кредиту) та сплати процентів у встановлені договором строки (терміни). Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (абз. 2 ч. 1 ст. 1048 зазначеного Кодексу).

Водночас, невиконання зобов`язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушеннями зобов`язання, що зумовлюють настання правових наслідків, встановлених договором або законом: зміни умов зобов`язання, сплати неустойки, тощо (ст.ст. 549, 610, 611 ЦК України).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу, згідно з частиною 2 якої боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стосовно застосування наведених вище норм матеріального права Велика Палата Верховного Суду неодноразово в своїх постановах (зокрема в постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16) викладала висновок про те, що припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Натомість, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

Велика Палата Верховного Суду України в постанові у справі №910/4518/16 від 05.04.2023 року наголосила, що проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту банком наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник (боржник), одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає ч. 2 ст. 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Проте, зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто, позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України, оскільки сплив строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги (позову до суду) про дострокове погашення кредиту змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору та строк зобов`язань між сторонами за таким кредитним договором вважається таким, що настав.

Отже, регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Харківської області від 26.11.2025 року по справі №922/3486/25, яке набрало законної сили, було стягнуто солідарно з ТОВ "Атрім пак Україна", ТОВ "ТД "ВСТУ", ТОВ "Торговий дім "АтрімПак", Фізичної особи ОСОБА_1 , Фізичної особи ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" заборгованість за Договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-КНА-ГЛКФ-6475/1/КЛ-1 від 12.11.2024, укладеним в межах Генерального договору про надання банківських послуг № МБ-КНА-ГЛКФ-6475/1 від 11.11.2024, у розмірі 7 787 493,17 грн, заборгованість за процентами за користуванням кредитом у розмірі 143 951,28 грн, а також судовий збір у розмірі 118 971,67 грн.

Отже, строк виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором настав, а право банку на нарахування процентів за правомірне користування кредитом відповідно до статті 1048 ЦК України припинилося.

При цьому суд враховує, що звернення кредитора до суду з вимогою про стягнення всієї суми заборгованості свідчить про реалізацію ним права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, та зміну строку виконання основного зобов`язання. Після пред`явлення такої вимоги та підтвердження її обґрунтованості судовим рішенням кредитні правовідносини у частині правомірного користування кредитними коштами припиняються, а тому подальше нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України є неправомірним

В поданій до суду заяві банк, посилаючись на п. 11.2.11 Правил надання банківських послуг, здійснив нарахування процентів за період з 06.11.2025 по 29.04.2026 у загальному розмірі 377 213,37 грн саме як процентів за неправомірне користування коштами.

Разом з тим суд зазначає, що незалежно від найменування відповідного платежу, визначеного умовами договору чи Правил банку, правова природа такого нарахування визначається його змістом, а не формальною назвою. Проценти, нараховані на суму простроченої заборгованості після настання строку виконання основного зобов`язання, не є платою за правомірне користування кредитом, а фактично становлять міру відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Відтак до таких правовідносин підлягають застосуванню положення статті 625 ЦК України, а не статті 1048 ЦК України.

Водночас, су4д звертає увагу на те, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.11.2025 у справі №922/3470/25 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Атрім пак Україна" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16, Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20, від 23.09.2021 у справі № 904/4455/19).

Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження метою якого є задоволення індивідуальних вимог, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

До того ж мораторій на задоволення вимог кредиторів є одним з правових механізмів забезпечення конкурсу цих вимог, задоволення їх почергово і пропорційно у відповідній черзі, саме в межах провадження у справі про банкрутство боржника.

Відповідно до частини першої статті 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство (частина друга статті 41 КУзПБ).

За змістом частини третьої цієї статті КУзПБ протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги до боржника; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Таким чином, спеціальний закон - КУзПБ імперативно встановив обмеження, зокрема, застосування заходів відповідальності до боржника за невиконання грошових зобов`язань, серед яких і передбачені статтею 625 ЦК України, адже після відкриття провадження у справі про банкрутство та введення процедури розпорядження майном боржник фактично втрачає право самостійно, на власний розсуд визначати порядок погашення заборгованості за власними зобов`язаннями, а подальше задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку, передбаченому положеннями КУзПБ.

Як вже було зазначено, кредитор здійснив нарахування спірних процентів за період з 06.11.2025 по 29.04.2026, після відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Атрім пак Україна" та введення мораторію на задоволення кредиторів.

Отже, таке нарахування здійснено кредитором за період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів ТОВ "Атрім пак Україна", що виключає у тому числі застосування до боржника заходів відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, зокрема передбачених статтею 625 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладений в Постанові Верховного Суду від 18.05.2023 року по справі № 905/1224/17.

Окрім цього, суд зазначає, що банк не звернув увагу на те, що відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, заявлені АТ "ПУМБ" вимоги ґрунтуються на помилковому застосуванні норм матеріального права, оскільки проценти нараховані після настання строку виконання основного зобов`язання, у період дії мораторію, встановленого Кодексом України з процедур банкрутства, а також за відсутності правових підстав для нарахування процентів за користування кредитом після припинення регулятивних кредитних правовідносин.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відхиляючи доводи кредитора частково суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

Таким чином, розглянувши заяву АТ "ПУМБ" із поточними грошовими вимогами до боржника, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання грошових вимог Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" у сумі 377 213,37 грн, нарахованих за період з 06.11.2025 по 29.04.2026 (включно), у зв`язку з чим зазначені вимоги підлягають відхиленню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 1, 45 58-65 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 625, 1048, 1050 ЦК України, ст.ст. 73, 74, 86, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Грошові вимоги Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атрім Пак Україна" у розмірі 377 213,37 грн, нарахованих за період з 06.11.2025 по 29.04.2026 (включно) відхилити у повному обсязі.

Ухвалу направити АТ "ПУМБ", ліквідатору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття (оголошення) та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.06.2026.

Суддя Міньковський С.В.