Ухвала суду № 137688442, 25.06.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" червня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1773/26

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В. розглянувши

заяву Фастівської окружної прокуратури від 22.06.2026 (вх. № суду 5622 від 22.06.2026)про забезпечення позову у справі Господарського суду Київської області № 911/1773/26за позовомКерівника Фастівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кожанської селищної радидоФермерського господарства «ТЕРЕН»простягнення 2564969,88 грн.без повідомлення (виклику) сторін

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фастівської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Кожанської селищної ради (далі позивач) до Фермерського господарства «ТЕРЕН» (далі відповідач) про стягнення 2564969,88 грн., з яких 2166399,74 грн. безпідставно збережених коштів, 309778,65 грн. інфляційних втрат, 88791,49 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач здійснює фактичне користування земельними ділянками комунальної власності з кадастровими номерами 3224984000:02:002:0024 площею 0,4700 га, 3224984000:02:002:0027 площею 0,1660 га, 3224984000:02:002:0030 площею 0,1115 га, 3224984000:02:003:0003 площею 8,9364 га, що знаходяться за адресою: вул. Гагаріна, с. Малополоцьке, Фастівський район, Київська область, на яких розміщено належний йому майновий комплекс за адресою: вул. Гагаріна, 1/1, с. Малополовецьке, Фастівський район, Київська область, без укладення договорів оренди землі, у зв`язку з чим Кожанська селищна рада позбавлена можливості отримати дохід від передачі земельних ділянок в оренду. Прокурор зазначає, що ТОВ «ТЕРЕН», як фактичний користувач земельних ділянок, який без законної правової підстави за рахунок власника цих земельних ділянок зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування ними, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України. Згідно розрахунку прокурора розмір безпідставно збережених коштів за користування вказаними земельними ділянками за загальний період з 11.04.2023 по 31.05.2026 становить заявлену до стягнення суму.

За подання даного позову сплачено судовий збір у розмірі 30779,64 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 10.06.2026 № 1380 на суму 30779,64 грн.

Фастівська окружна прокуратура в порядку ст. 137 Господарського процесуального кодексу України подала заяву від 22.06.2026 (вх. № суду 5622 від 22.06.2026) про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Фермерського господарства «ТЕРЕН» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній, що розміщені на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Фермерському господарству «ТЕРЕН» у межах суми позову та судового збору в загальному розмірі 2595749,52 грн.

Подана заява мотивована наявністю обґрунтованих припущень, що невжиття заявлених заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог про стягнення з боржника коштів в розмірі заявленої до стягнення суми, з якими прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Кожанської селищної ради, позаяк майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення позову може зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. Як вказує заявник, заявлений захід забезпечення позову є співмірним із позовними вимогами та є необхідним для гарантування реального виконання судового рішення в майбутньому.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову та додані до неї документи суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1. ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

У Рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011 у справі № 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Інститут забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання у майбутньому рішення суду, і тільки у разі необхідності, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду та реалізації кожним права на судовий захист. Безпідставне застосування таких заходів може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що забезпечення позову не може підміняти собою судове рішення по суті, але водночас воно не може бути настільки обмеженим, щоб унеможливити виконання рішення у разі задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у рішенні від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі «Продан проти Молдови» суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Таким чином, вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Предметом позову у цій справі є майнова вимога про стягнення з Фермерського господарства «ТЕРЕН» грошових коштів в розмірі 2564969,88 грн.

Звертаючись з заявою про забезпечення позову, прокурор зазначає, що з 29.01.2010 Фермерське господарство «ТЕРЕН» відповідно до свідоцтва про право власності САС 5156699 є власником майнового комплексу за адресою: Київська область, Фастівський район, село Малополовецьке, вулиця Гагаріна, будинок 1/1.

06.02.2023 голова ФГ «ТЕРЕН» Малієнко А.І. звернулася до Кожанської селищної ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою оренди з подальшим викупом для обслуговування господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 9,6839 га.

28.04.2023 ФГ «ТЕРЕН» до Кожанської селищної ради було подано заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за кадастровими номерами: 3224984000:02:002:0024 площею 0,4700 га, 3224984000:02:002:0027 площею 0,1660 га, 3224984000:02:002:0030 площею 0,1115 га, 3224984000:02:003:0003 площею 8,9364 га, за адресою: село Малополовецьке, вулиця Гагаріна та про передачу вказаних земельних ділянок в оренду на 49 років.

Рішенням Кожанської селищної ради за № 67-25-VIII від 18.05.2023 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок за кадастровими номерами: 3224984000:02:002:0024 площею 0,4700 га, 3224984000:02:002:0027 площею 0,1660 га, 3224984000:02:002:0030 площею 0,1115 га, 3224984000:02:003:0003 площею 8,9364 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, а також вирішено передати ФГ «ТЕРЕН» вказані земельні ділянки в оренду на 49 років, встановлено річну орендну плату в розмірі 3%.

Однак, як зазначає прокурор, договори оренди земельних ділянок за кадастровими номерами 3224984000:02:002:0024 площею 0,4700 га, 3224984000:02:002:0027 площею 0,1660 га, 3224984000:02:002:0030 площею 0,1115 га, 3224984000:02:003:0003 площею 8,9364 га укладено не було.

Користування відповідачем земельними ділянками комунальної власності з кадастровими номерами 3224984000:02:002:0024 площею 0,4700 га, 3224984000:02:002:0027 площею 0,1660 га, 3224984000:02:002:0030 площею 0,1115 га, 3224984000:02:003:0003 площею 8,9364 га, що знаходяться за адресою: вул. Гагаріна, с. Малополоцьке, Фастівський район, Київська область, для обслуговування розміщеного на них належного фермерському господарству «ТЕРЕН» нерухомого майна, позбавляє Кожанську селищну територіальну громаду можливості отримати дохід від передачі земельних ділянок в оренду.

У даному випадку позовні вимоги спрямовані на захист порушених економічних інтересів Кожанської селищної територіальної громади щодо надходження бюджетних коштів.

Недоотримання коштів орендної плати місцевим бюджетом порушує визначальні матеріальні потреби суспільства, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що безумовно порушує інтереси держави та становить суспільний інтерес, який має неабияке виняткове значення для суспільства.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Прокурор зазначає, що статутний капітал відповідача складає лише 5000,00 грн., відомості про наявність грошових коштів чи прибутків на даний час відсутні, разом з тим відповідно до відомостей, що містяться в мережі Інтернет, зокрема, сайту https://opendatabot.ua/c/45562464, у 2023-2025 роках прибуток відповідача складав лише 1083000,00 грн.

Тривала несплата відповідачем грошових коштів за користування земельними ділянками, невиконання відповідачем зобов`язань перед територіальною громадою в умовах воєнного стану зі сплати грошових коштів, а також безпідставне утримання коштів, які підлягають сплаті до бюджету, можливість відповідача у будь-який момент відчужити власні кошти та/або майно, свідчить про наявні підстави для забезпечення позову, позаяк невжиття заявлених заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог та з метою гарантування виконання у майбутньому рішення суду у разі його задоволення.

При вирішенні питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

В постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, суд виснував, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 06.12.2023 у справі № 917/805/23, від 11.10.2023 у справі № 916/409/21, від 15.09.2023 у справі № 916/2359/23, від 08.08.2023 у справі № 922/1344/23, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22, від 22.04.2024 у справі № 922/3929/2, від 07.01.2025 у справі № 910/1/21, що свідчить про усталеність судової практики з цього питання.

Відтак, стала та актуальна практика Верховного Суду покладає на заявника необхідність обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову, однак визначає, що такі обґрунтування не обов`язково мають бути доведеними доказами вчинення боржником дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення.

Вибраний заявником захід до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти Фермерського господарства «ТЕРЕН» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній, що розміщені на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Фермерському господарству «ТЕРЕН» у межах суми позову та судового збору в загальному розмірі 2595749,52 грн., не суперечить зазначеним вище вимогам законодавства, є адекватним вимогам, на забезпечення яких він вживається. Такий захід забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності відповідача, а спрямований саме на збереження грошових коштів Фермерського господарства «ТЕРЕН» в межах ціни позову та судового збору до вирішення спору по суті та забезпечує збалансованість інтересів сторін.

Крім того, немає підстав вважати, що застосування такого заходу про накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову та судового збору призведе до невиправданого обмеження прав Фермерському господарству «ТЕРЕН» чи третіх осіб, оскільки грошові кошти залишаються в володінні та користуванні фермерського господарства, лише тимчасово запроваджуються певні обмеження щодо розпорядження коштами товариства в межах ціни позову та судового збору.

Заходи до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позовних вимог та судового збору, спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Дослідивши подані заявником до суду докази, господарський суд, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дійшов висновку, що заявник навів достатньо обґрунтоване припущення для забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти Фермерського господарства «ТЕРЕН» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній, що розміщені на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Фермерському господарству «ТЕРЕН» у межах суми позову та судового збору в загальному розмірі 2595749,52 грн., а відтак заява Фастівської окружної прокуратури від 22.06.2026 (вх. № суду 5622 від 22.06.2026) про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Частиною 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 136-140, 232-234 Господарського процесуального кодексу України суд,

постановив:

1. Заяву Фастівської окружної прокуратури від 22.06.2026 (вх. № суду 5622 від 22.06.2026) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Фермерського господарства «ТЕРЕН» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній, що розміщені на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Фермерському господарству «ТЕРЕН» у межах суми позову та судового збору в загальному розмірі 2595749,52 грн. задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти Фермерського господарства «ТЕРЕН» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній, що розміщені на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Фермерському господарству «ТЕРЕН» у межах суми позову та судового збору в загальному розмірі 2595749,52 грн.

3. Ухвала Господарського суду Київської області від 25.06.2026 у справі № 911/1773/26 набирає законної сили з моменту її підписання, і виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом.

4. Строк пред`явлення ухвали Господарського суду Київської області від 25.06.2026 у справі № 911/1773/26 до виконання до 25.09.2026.

5. Стягувачем за ухвалою Господарського суду Київської області від 25.06.2026 у справі № 911/1773/26 є Фастівська окружна прокуратура (вул. Тимофія Рудяка, 3, м. Фастів, Київська обл., 08500, ідентифікаційний код 02909996).

6. Боржником за ухвалою Господарського суду Київської області від 25.06.2026 у справі № 911/1773/26 є Фермерське господарство «ТЕРЕН» (вул. Шкільна, 54, с. Яцьки, Васильківський р-н, Київська обл., 08673, ідентифікаційний код 24221875).

Дана ухвала набирає законної сили у строк та в порядку передбачених ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Суддя Ю.В. Подоляк