Рішення № 137688049, 24.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.06.2026Справа № 910/3647/26Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛИМП-УКРХИМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕБС ФІД"

про стягнення 375 363,28 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛИМП-УКРХИМ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕБС ФІД" з вимогою про стягнення заборгованості у сумі 375 363,28 грн., з яких: 372 000,00 грн - основної заборгованості, 3 057,53 грн - пені, 305,75 грн - 3% річних за Договором постачання №04/05/25 від 04.04.2025 року.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.04.2026 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав строк для реалізації сторонами процесуальних прав.

22.04.2026 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому визнав наяву в нього заборгованість перед позивачем за спірним договором у розмірі 272 000 грн.

23.04.2025 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь 272 000 грн. основного боргу, 8 916,17 грн пені, 891,62 грн 3% річних.

23.04.2026 позивач подав суду відповідь на відзив.

06.05.2026 відповідач подав суду за перечення на заяву позивача про забезпечення позову. Також просив врахувати при винесенні рішення оплату на рахунок позивача 15 000 грн.

19.06.2026 позивач подав суду клопотання про прискорення розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.04.2025 між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) укладено договір про постачання № 04/05/25, за умовами якого постачальник зобов`язався передавати товар у власність покупця, а покупець - прийняти цей товар та оплатити його вартість на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2. Договору постачання встановлено, що ціна, асортимент та кількість Товару визначається Сторонами у рахунках фактурах та видаткових накладних.

Положеннями п. 2.2. Договору постачання передбачено, що Покупець здійснює 100% оплату Товару відповідно до виставленого рахунку. Датою здійснення оплати є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Датою отримання Товару є дата, що вказана у видатковій накладній.

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачу мідний купорос в загальній кількості 8,1 тони на загальну суму 1 506 600,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000032 від 09.03.2026 р.

05.03.2026 позивач направив відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000039 від 05.03.2026 р. про оплату мідного купоросу кількості 8,1 тони на загальну суму 1 506 600,00 грн.

Вказану рахунок-фактуру №СФ-0000039 від 05.03.2026 р. оплачено відповідачем частково в сумі 1 134 600,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1416 від 06.03.2026 р.

Також 06.03.2026 відповідач направив позивачу гарантійний лист №06/03-1 від 06.03.2026 р., яким гарантувало оплату за рахунком №СФ-0000039 від 05.03.2026 р. в сумі 372 000,00 грн. (залишок вартості товару) та взяло на себе зобов`язання здійснити оплату зазначеного рахунку до 20 березня 2026 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи відповідач здійснив часткову оплату товару вартістю 115 000 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №№ 1608 від 31.03.2026, 1699 від 10.04.2026, 1865 від 05.05.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Всупереч ст. 74 ГПК України доказів повної оплати за одержаний товар відповідачем не подано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що за відсутності доказів повної оплати та з огляду на те, що строк оплати є таким, що настав, вимоги про стягнення 257 000 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За прострочення виконання зобов`язання із оплати товару позивачем нараховано до стягнення з відповідача 8 916,17 грн. пені.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.2. Договору постачання за порушення строку оплати вказаного в п.п. 2.2. Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день несплати.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 8 916,17 грн. пені суд задовольняються вказані вимоги, оскільки вказані розрахунки є вірними.

Також за прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача 891,62 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 891,62 грн. 3% річних, судом задовольняються вказані вимоги в межах поданого розрахунку, оскільки вказані розрахунки є вірними.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕБС ФІД" (04123, місто Київ, вулиця Байди-вишневецького, будинок 3б, код 45403779) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛИМП-УКРХИМ" (65031, місто Одеса, вулиця Хімічна, будинок 1/27, код 43587094) 257 000 (двісті п`ятдесят сім тисяч ) грн. основного боргу, 8 916 (вісім тисяч дев`ятсот шістнадцять) грн. 17 коп. пені, 891 (вісімсот дев`яносто одну) грн. 62 коп. 3% річних, 5 630 (п`ять тисяч шістсот тридцять) грн. 45 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак