Рішення № 137687325, 18.06.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" червня 2026 р. Cправа № 902/357/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., за участю секретаря судового засідання Ткача Д.В., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070)

до: громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 789 453,85 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява № б/н від 23.03.2026 (вх. № 392/26 від 23.03.2026) Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" з вимогами до громадянина ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором "Кредит"всеБІЗНЕС" № 722873738124 від 19.11.2024 в розмірі 789 453,85 грн, з яких: 718 454,03 грн - заборгованість за кредитом; 70 999,82 грн - заборгованість за комісією.

Правовими підставами звернення з позовною заявою позивача стало невиконання зі сторони відповідача умов Кредитного договору "Кредит"всеБІЗНЕС" № 722873738124 від 19.11.2024 в частині повернення отриманих грошових коштів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026 дану позовну заяву передано для розгляду судді Матвійчуку В.В.

Оскільки відповідачем у справі зазначено громадянина ОСОБА_1 (фізичну особу, яка не є підприємцем), суд відповідно до вимог частин 6, 7 статті 176 Господарського процесуального кодексу України здійснив запит (вих. № 902/357/26/323/26 від 25.03.2026) до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних (у тому числі дати народження), що містяться у картотеці реєстраційного обліку Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради стосовно громадянина ОСОБА_1 , у строки, визначені частиною 7 статті 176 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до листа Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради № 04/00/011/19157 від 06.04.2026, який надійшов на адресу суду 10.04.2026 (вх. № 01-30/3510/26), громадянин ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/357/26 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 07.05.2026, про що 13.04.2026 постановив відповідну ухвалу.

15.04.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представницею позивача - адвокатом Сидоровою Ю. В. подано заяву № б/н від 15.04.2026 про розгляд справи за відсутності представника АТ "ПУМБ", яка зареєстрована загальним відділом "Канцелярія суду" 16.04.2026 за вх. № 01-30/3701/26.

05.05.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява № б/н від 05.05.2026 (вх. № 01-30/4481/30 від 05.05.2026) представниці позивача - адвоката Сидорової Ю.В. про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості у сумі 21 687,00 грн.

За результатами розгляду у судовому засіданні заяви № б/н від 05.05.2026 (вх. № 01-30/4481/30 від 05.05.2026) судом постановлено ухвалу про закриття провадження у справі № 902/357/26 у частині стягнення заборгованості за комісією в розмірі 21 687,00 грн на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, у зв`язку з виконанням завдань підготовчого провадження, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 18.06.2026, про що 07.05.2026 постановлено відповідні ухвали.

12.06.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представниці позивача - адвоката Сидорової Ю.В. надійшла заява № б/н від 12.06.2026, яку зареєстровано загальним відділом "Канцелярія суду" 15.06.2026 за вх. № 01-30/6056/26, про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості у сумі 269 000,00 грн.

Позивач правом участі у судовому засіданні не скористався. При цьому суд враховує заяву № б/н від 15.04.2026 (вх. № 01-30/3701/26 від 16.04.2026) про здійснення розгляду справи без участі представника АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК".

Відповідач правом участі в засіданні суду також не скористався. При цьому суд зауважує, що ухвалу суду від 07.05.2026, надіслану відповідачу за адресою, зазначеною у листі Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради № 04/00/011/19157 від 06.04.2026, повернуто до суду без вручення адресату у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, що підтверджується відомостями, розміщеними на офіційному вебсайті АТ "Укрпошта" за штрихкодовим ідентифікатором R067167140413.

Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (позиція сформована в ухвалі Верховного Суду від 24.03.2021 в адміністративному провадженні № К/9901/35851/20 та підтримана у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 215/7312/20 від 23.11.2023).

Також суд звертає увагу на те, що ухвали у справі № 902/357/26 оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), доступ до якого є відкритим, безоплатним та цілодобовим.

Враховуючи наведене, суд вважає, що здійснив усі необхідні та залежні від нього дії, спрямовані на належне повідомлення відповідача про розгляд справи.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 (Закон України від 17.07.1997 № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

Поряд з цим слід зазначити, що положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням неявки представників сторін суд зважає на положення ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

У судовому засіданні 18.06.2026 прийнято судове рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2024 між Акціонерним товариством "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (Банк) та Фізичною особою-підприємцем Яремчуком Тарасом Дмитровичем (Позичальник) за допомогою системи "Інтернет-банкінг" укладено Кредитний договір "Кредит "всеБІЗНЕС", відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику Кредит, а Позичальник зобов`язується прийняти Кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити Плату за Кредит та повернути Банку Кредит у повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Договором та Типовими умовами, зокрема (але не виключно), відповідно до наступного:

- сума кредиту 1 000 000 грн (пп. 1.1.1 договору);

- валюта кредитування гривня (UAH) (пп. 1.1.2 договору);

- строк кредитування до 19 листопада 2027 року включно (пп. 1.1.3 договору);

- комісійна винагорода за надання Кредиту 0 % (пп. 1.1.4.1 договору);

- комісійна винагорода за обслуговування Кредиту 1,6% за один місяць користування Кредитом. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення Тарифу комісійної винагороди на Суму Кредиту відповідно до п. 6.3.2 Типових умов, та сплачуються щомісячно згідно Графіку платежів, наведеного в п. 1.4 договору (пп. 1.1.4.2 договору);

- процентна ставка за користування Кредитом 0,00001% річних. Проценти нараховуються відповідно до п. 6.2 Типових умов та сплачуються згідно Графіку платежів, наведеного в п. 1.4. Договору (пп. 1.1.4.3 договору);

- процентна ставка на прострочену суму Кредиту 0,00001% річних. Проценти нараховуються та сплачуються відповідно до п. 6.2 Типових умов (пп. 1.1.4.4 договору).

- поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 в АТ "ПУМБ" (пп. 1.1.5 договору);

- рахунок для погашення Боргових зобов`язань № НОМЕР_2 в АТ "ПУМБ" (пп. 1.1.6 договору).

Відповідно до пункту 1.1.7 договору, Кредит надається з цільовим призначенням на придбання основних засобів та/ або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності Позичальника, на здійснення яких Позичальник має право відповідно до законодавства України і кредитування яких не заборонено законодавством України та Договором, а також на сплату комісійної винагороди, передбаченої п. 1.1.4.1 Договору (у разі наявності такої комісійної винагороди), в сумі, що визначається згідно п. 1.1.4.1 Договору. Позичальник не має права використовувати Кредит на такі цілі: задоволення особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю; інші цілі, заборонені законодавством України та Типовими умовами.

Згідно із п. 1.1.8 договору, Типові умови кредитування в рамках Кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС", укладеного в Системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", що розміщуються на інтернет-сайті Банка (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) та є невід`ємною частиною Договору.

У відповідності до пункту 1.4 статті 1 договору Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, визначені графіком платежів, наведеним у договорі, а саме: у період з 19.12.2024 по 19.11.2027 щомісячний платіж за кредитом становить 43 777,78 грн, що загалом складає 1 576 000,00 грн, з яких: 27 777,78 грн - платіж за основною сумою кредиту, що загалом становить 1 000 000,00 грн, та 16 000,00 грн - комісійна винагорода за обслуговування Кредиту, що загалом складає 576 000,00 грн.

Згідно із п. 2.2 статті 2 договору Банк надає Кредит протягом трьох Банківських днів з дня укладення Договору. Кредит надається разово однією сумою в розмірі, зазначеному в п. 1.1.1 Договору. Банк приймає рішення про надання Кредиту на власний розсуд та відповідно до своїх внутрішніх положень, тобто зобов`язання Банку щодо надання Кредиту за Договором є відкличними. Ненадання Кредиту в зазначений строк вважається відмовою Банку в наданні Кредиту та Договір вважається таким, що припинив свою дію.

Пунктом 2.3 статті 2 договору передбачено, що Позичальник уповноважує Банк здійснити за рахунок кредитних коштів переказ суми Комісійної винагороди за надання Кредиту у розмірі, визначеному відповідно до п. 1.1.4.1 Договору, на користь Банку, згідно з п. 6.3.1 Типових умов. Сума Кредиту, що залишиться після переказу суми Комісійної винагороди за надання Кредиту на користь Банку, зараховується на Поточний рахунок Позичальника, зазначений в п. 1.1.5 Договору.

Права та обов`язки Сторін за Договором регламентуються цим Договором та Типовими умовами (п. 3.1 статті 3 договору).

За положеннями п. 5.1 статті 5 договору цей Договір складається з даного документа та Типових умов. З моменту укладення Договору Типові умови стають його невід`ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це Позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням Договору Позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з Договором та Типовими умовами, умови Договору та Типових умов Позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи Договір, Позичальник приймає на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Позичальника, рівно як і Банк бере на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Банку.

У відповідності до п. 5.3 статті 5 договору Сторони домовились, що Договір укладається Сторонами в формі електронного документа за допомогою Системи "ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ". Договір є оригіналом електронного документу після його підписання Сторонами шляхом накладення КЕП Уповноваженого представника Банку та КЕП/УЕП Позичальника (тип підпису - на розсуд Позичальника).

Згідно із п. 5.4. статті 5 договору, Договір набуває чинності з моменту його підписання Банком та Позичальником шляхом накладення КЕП/УЕП Позичальника (тип підпису - на розсуд Позичальника) та КЕП Уповноваженого представника Банку (з моменту накладення останнього електронного підпису) та діє до моменту виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань згідно Договору в повному обсязі.

Пунктом 5.5. статті 5 договору передбачено, що до підписання Договору Позичальник ознайомився з Типовими умовами завантаживши їх за посиланням, що доступне під час укладення Договору в Кабінеті Digital. Сторони домовились, що розміщення Типових умов за посиланням в Кабінеті Digital є належним способом надання Типових умов Позичальнику. Датою надання Типових умов Позичальнику та датою приєднання Позичальника до Типових умов є дата підписання Договору Позичальником. Після підписання Договору зі свого боку Банк направляє Позичальнику підписаний обома Сторонами Договір на адресу електронної пошти Позичальника, зазначену в реквізитах Договору.

За положеннями п. 5.6. статті 5 договору Позичальник підписанням Договору підтверджує свою згоду на отримання на зазначену в розділі "Реквізити та підписи Сторін" Договору адресу електронної пошти Позичальника підписаного Сторонами Договору, а також будь-яких інших документів та інформації, пов`язаних з виконанням та/або обслуговуванням Договору.

Кредитний договір підписано сторонами шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, відповідно до якого підтверджено належність електронних підписів уповноваженому представнику Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" та Фізичній особі-підприємцю Яремчуку Тарасу Дмитровичу.

Відповідно до пункту 3.5 Типових умов кредитування в рамках кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС", укладеного в системі "ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS" АТ "ПУМБ" (чинні з 08.02.2023) (далі - Типові умови), надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів в сумі, зазначені в п. 1.1.1 Договору, із Позичкового рахунку на Поточний рахунок Позичальника, зазначений в п. 1.1.5 Договору, в строки, зазначені в п. 2.2 Договору (з урахуванням умов п. 2.3 Договору).

За положеннями п. 4.2 Типових умов у випадку виникнення будь-якої Несприятливої події, Банк набуває право вимагати від Позичальника достроково повернути виданий Позичальникові Кредит, а Позичальник зобов`язаний, незважаючи на положення п. 1.1.3, п. 1.4 Договору, п. 5.1.1 Типових умов, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий Кредит в повному обсязі разом із Платою за Кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку згідно з Договором, в строк не пізніше 1 (одного) Банківського дня з моменту отримання відповідної вимоги. У разі невиконання Позичальником зазначеної вимоги Банк має право здійснювати Договірне списання грошових коштів з Рахунків Позичальника в порядку, встановленому Договором та Типовими умовами, для погашення Боргових зобов`язань Позичальника.

Згідно із п. 5.1 Типових умов Позичальник зобов`язаний повернути Кредит в розмірах і строки, визначені в ст. 1 Договору.

Позичальник зобов`язаний сплатити Банку Комісійну винагороду за надання Кредиту, яка розраховується шляхом множення тарифу Комісійної винагороди за надання Кредиту, зазначеного в п. 1.1.4.1 Договору, на розмір Суми Кредиту, визначеної в п. 1.1.1 Договору. Комісійна винагорода сплачується за рахунок кредитних коштів в день перерахування кредитних коштів на Поточний рахунок Позичальника. Даним пунктом Типових умов Позичальник уповноважує Банк здійснювати переказ суми Комісійної винагороди за надання Кредиту у розмірі, визначеному відповідно до цього пункту Типових умов та п. 1.1.4.1 Договору, на користь Банку (пп. 6.3.1 Типових умов).

Позичальник зобов`язаний щомісячно сплачувати Банку Комісійну винагороду за обслуговування Кредиту. Розмір зазначеної комісії розраховується шляхом множення тарифу Комісійної винагороди за обслуговування Кредиту, зазначеного в п. 1.1.4.2 Договору, на розмір Суми Кредиту, зазначеної в п. 1.1.1 Договору. Комісійна винагорода за обслуговування Кредиту сплачується щомісячно згідно Графіку платежів, зазначеному в п. 1.4 Договору, відповідний розрахунковий період повний місяць. Під повним місяцем у цьому пункті Типових умов розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з Графіком платежів, зазначеним в п. 1.4 Договору, під першим повним місяцем розуміється період з дати надання Кредиту до дати першого платежу згідно з Графіком платежів. У разі дострокового повного погашення заборгованості за Кредитом, Позичальник зобов`язаний погасити Комісійну винагороду за обслуговування Кредиту за повний місяць, в якому відбувається дострокове повне погашення заборгованості (пп. 6.3.2 Типових умов).

Відповідно до пп. 8.2.1 Типових умов Банк має право призупинити надання Позичальнику Кредиту та/або вимагати його дострокового повернення у випадках, передбачених Договором, Типовими умовами та/або законодавством України

Згідно із п. 12.1 Типових умов будь-які повідомлення та/або документи, що направляються Сторонами одна одній у зв`язку з Договором, повинні бути викладені в письмовій формі. Повідомлення будуть вважатись поданими належним чином, якщо вони надіслані: - для повідомлень, оформлених на папері, - рекомендованим листом або доставлені особисто на адресу у Сторін. Повідомлення та/або документи вважаються надісланими з дати їх відправлення однією Стороною іншій за адресою, зазначеною у Договорі. Сторона вважається такою, що знала про зміну адреси іншої сторони, виключно у разі укладання Сторонами відповідного(ї) договору про внесення змін та доповнень/додаткової угоди до Договору. Сторони погодились, що повідомлення та/або документи вважаються отриманими Позичальником на 7 (сьомий) календарний день з дати реєстрації Банком рекомендованого листа у відділенні поштового зв`язку (при цьому Позичальник несе ризик отримання таких листів у строк, що перевищує сім календарних днів) або в день особистого вручення Позичальнику, зазначений в повідомленнях та/або документах.

19.11.2024 на підставі укладеного між сторонами Кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС" № 722873738124 від 19.11.2024 Акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" зарахувало на рахунок Фізичної особи-підприємця Яремчука Тараса Дмитровича кредитні кошти у загальному розмірі 1 000 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № TR.88644073.77688.29514.

Згідно із випискою з рахунку для погашення боргових зобов`язань АТ "ПУМБ" за період з 19.11.2024 по 11.03.2026 з поточного рахунку Позичальника здійснювалися списання коштів у рахунок погашення тіла кредиту та комісійної винагороди.

У зв`язку з невиконанням Фізичною особою-підприємцем Яремчуком Тарасом Дмитровичем своїх зобов`язань 01.02.2026 Акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" направило вимогу вих. № 69 від 27.01.2026, у якій повідомило про наявність заборгованості за кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" № 722873738124 від 19.11.2024 станом на 27.01.2026 у розмірі 786 582,99 грн та вимагало негайного її погашення відповідно до графіка платежів.

Зазначена вимога надіслана засобами поштового зв`язку, що підтверджується списком згрупованих відправлень.

Водночас, як убачається з відомостей, розміщених на офіційному вебсайті АТ "Укрпошта", поштове відправлення було повернуто відправнику у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання. При цьому вимога Банку залишилася без виконання.

Вказані обставини стали підставою для звернення АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до суду з позовом про стягнення заборгованості за Кредитним договором, яка складається з: простроченої заборгованості за тілом кредиту 138 164,25 грн, строкової заборгованості за тілом кредиту 580 289,78 грн та простроченої заборгованості за комісією 70 999,82 грн.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст.ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).

На виконання умов Кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС" № 722873738124 від 19.11.2024 Акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" перерахувало на рахунок Фізичної особи-підприємця Яремчука Тараса Дмитровича кредитні кошти у загальному розмірі 1 000 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № TR.88644073.77688.29514.

Факт надання Банком кредитних коштів та їх отримання відповідачем у зазначеному розмірі останнім не оспорюється.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із п. 4.1 Типових умов кожна з перелічених у цьому пункті подій повинна тлумачитись як Несприятлива подія, зокрема: (1) несплата Позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь Банку згідно з Договором/Типовими умовами, в передбачений ними строк та/або невиконання або неналежне виконання Позичальником будь-яких інших обов`язків за Договором та/або за іншими договорами, укладеними між Сторонами.

Відповідно до п. 4.2 Типових умов, у випадку виникнення будь-якої Несприятливої події, Банк набуває право вимагати від Позичальника достроково повернути виданий Позичальникові Кредит, а Позичальник зобов`язаний, незважаючи на положення п. 1.1.3, п. 1.4 Договору, п. 5.1.1 Типових умов, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий Кредит у повному обсязі разом із Платою за Кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку згідно з Договором, у строк не пізніше 7 (семи) Банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги. У разі невиконання Позичальником зазначеної вимоги Банк має право здійснювати Договірне списання грошових коштів з Рахунків Позичальника в порядку, встановленому Договором та Типовими умовами, для погашення Боргових зобов`язань Позичальника.

З огляду на викладене, позивач набув право на судовий захист шляхом дострокового стягнення всієї заборгованості за Кредитним договором.

Як убачається з матеріалів справи, загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором станом на 11.03.2026 (включно) становив 789 453,85 грн, з яких: 138 164,25 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту, 580 289,78 грн строкова заборгованість за тілом кредиту та 70 999,82 грн прострочена заборгованість зі сплати комісії.

Водночас після відкриття провадження у даній справі відповідачем на користь позивача здійснено часткове погашення заборгованості у розмірі 21 687,00 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 19.11.2024 по 04.05.2026 (дата здійснення платежу 09.04.2026, документ № TR.88644073.73780.28801).

Судом установлено, що сплачені відповідачем кошти у розмірі 21 687,00 грн були зараховані Банком у рахунок погашення заборгованості зі сплати комісії. Враховуючи відсутність предмета спору в цій частині, суд ухвалою від 07.05.2026 закрив провадження у справі № 902/357/26 щодо стягнення заборгованості за комісією у зазначеному розмірі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

У подальшому відповідачем сплачено на користь позивача грошові кошти у сумі 269 000,00 грн, які Банком зараховано, зокрема, 49 312,82 грн у рахунок погашення заборгованості зі сплати комісії та 219 687,18 грн у рахунок погашення заборгованості за кредитом.

Отже, станом на день ухвалення рішення у даній справі відсутній предмет спору в частині позовних вимог про стягнення 49 312,82 грн заборгованості зі сплати комісії та 219 687,18 грн заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття господарським судом провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору не залежить від волевиявлення позивача та не вимагає від нього вчинення обов`язкових процесуальних дій шляхом подання до суду відповідної заяви.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

При цьому закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 49 312,82 грн заборгованості зі сплати комісії та 219 687,18 грн заборгованості за кредитом підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, враховуючи наведені положення чинного законодавства України та встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 498 766,85 грн заборгованості за кредитом є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а відтак суд вважає за можливе частково їх задовольнити з наведених вище мотивів.

При цьому суд враховує, що згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наявним у матеріалах справи, 30.12.2025 припинено підприємницьку діяльність Фізичної особи-підприємця Яремчука Тараса Дмитровича.

Згідно із частиною 9 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

За змістом статей 51, 52, 598, 609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати.

Зазначений висновок підтверджений постановами Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 335/4675/19 та від 17.02.2021 у справі № 265/6586/19.

Якщо боржник фізична особа-підприємець ліквідований, то з позовом про стягнення заборгованості потрібно звертатися не до цивільного суду, а до господарського (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18).

Отже, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її зобов`язання за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.

Відтак, зобов`язання Фізичної особи-підприємця Яремчука Тараса Дмитровича за Кредитним договором "Кредит"всеБІЗНЕС" № 722873738124 від 19.11.2024 після припинення його державної реєстрації як фізичної особи-підприємця перейшли до Яремчука Тараса Дмитровича як фізичної особи.

Вирішуючи питання судових витрат суд враховує таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною третьою статті 130 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Судом враховано, що у заяві № б/н від 12.06.2026 (вх. № 01-30/6056/26 від 15.06.2026) позивач просив стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору в повному обсязі.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, а заборгованість була погашена ним після звернення позивача до суду, суд, враховуючи заявлене позивачем клопотання про відшкодування витрат зі сплати судового збору, дійшов висновку про наявність правових підстав для покладення витрат зі сплати судового збору на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи положення пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України та частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", якою передбачено застосування коефіцієнта 0,8 для зменшення ставки судового збору, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у загальному розмірі 9 473,45 грн.

Враховуючи вищенаведене та керуючись пунктом 2 частини 1 статті 231, статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 49 312,82 грн заборгованості зі сплати комісії та 219 687,18 грн заборгованості за кредитом закрити на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Стягнути з громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 14282829) 498 766 грн 85 коп заборгованості за кредитом та 9 473 грн 45 коп витрат зі сплати судового збору.

Примірник рішення надіслати позивачу - до електронних кабінетів в ЄСІТС, відповідачу - рекомендованим листом.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 25 червня 2026 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу ( АДРЕСА_1 )