Рішення № 137677154, 24.06.2026, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/7324/25

Провадження № 2/946/1538/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання Воронової В.Є.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

18.09.2025 року позивач звернулась до суду з позовними вимогами, якими просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за життя ОСОБА_5 мала інвалідність, останні 2 роки перед смертю перебувала на постійній основі під наглядом лікарів на лікуванні у спеціалізованій психіатричній лікарні, геронто-психіатричне відділення № 16, з діагнозом шизофренія, де і померла. На спадок у вигляді частини кв. АДРЕСА_1 14.03.2025 вже видані свідоцтва про право на спадщину за законом. В той же час до складу спадщини померлої ОСОБА_5 також входять права та обов`язки, набуті нею за життя після смерті її матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на квартиру АДРЕСА_2 . Право власності на вищезазначену квартиру за ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 16.12.2011 та витягом КП Ізмаїлське міжміське БТІ від 27.01.2012. Вирішуючи питання про спадщину на даний об`єкт, за зверненням позивача, поданим її представником, була витребувана з Ізмаїльської ДНК Одеської області спадкова справа № 173/2023 щодо майна ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках якої було встановлено, що справа заведена за заявою кредитора померлої; за даними інформаційних довідок, наданих на запит державного нотаріуса Ізмаїльської ДНК Одеської області наявна інформація про те, що ОСОБА_4 за життя склала заповіт. Інша інформація в матеріалах спадкової справи була відсутня. Дана обставина послужила підставою для витребування Приморською ДНК у м.Одесі копії заповіту від уповноваженого органу (особи), яка його посвідчила. Після його отримання, з`ясувалося, що ОСОБА_4 заповіла своє майно на користь позивача. Позивач є спадкоємцем за заповітом щодо майна, прав та обов`язків ОСОБА_4 , в тому числі і на квартиру АДРЕСА_2 . Дізнавшись про наявність заповіту на ім`я позивача, позивач реалізувала своє право на спадкування у спосіб направлення на адресу Ізмаїльської ДНК в Одеській області заяви про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину. Разом із заявою на адресу нотаріальної контори направлені копії документів, що посвідчують її особу, особу і повноваження її представника, а також права на спадкове майно. Заява про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом по формі і змісту відповідає вимогам чинного законодавства. Наприкінці серпня 2025 від Ізмаїльської ДНК Одеської області надійшло письмове повідомлення (відповідь на дію) № 941/01-16 від 19.08.2025, в якій фактично ігнорується подана позивачем заява про прийняття спадщини та видачу свідоцтва у зв`язку з пропуском строку на її подання; зміст повідомлення містить рекомендацію звернутися до суду за захистом прав і законних інтересів з питання визначення додаткового строку для прийняття спадщини. ОСОБА_4 є бабусею позивача по лінії матері, померлої ОСОБА_5 , яка була єдиним спадкоємцем за законом після смерті бабусі. Здійснення же позивачем права на спадкування за законом на спадок бабусі законодавством не передбачено. Як встановлено, за життя ОСОБА_4 склала заповіт на ім`я позивача, про наявність якого позивач дізналася лише в рамках оформлення спадщини померлої ОСОБА_5 (cпадкова справа № 272 с\2024, Приморська ДНК у м.Одесі). Після чого позивач вчинила активні дії на прийняття спадку ОСОБА_4 у спосіб подачі заяви до нотаріальної контори. Незнання про існування заповіту є істотною та об`єктивною обставиною, з якою пов`язано пропуск строків подачі заяви, встановлені ст.ст.1268,1270 ЦК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, заяв про відкладення справи або слухання справи за його відсутністю не направляв.

Представник Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, заяв про відкладення справи або слухання справи за його відсутністю не направляв,

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, заяв про відкладення справи або слухання справи за його відсутністю не направляв.

Тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 11.01.2022 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Отже, часом відкриття спадщини є день смерті ОСОБА_4 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , саме з цього часу починається строк для прийняття спадщини.

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 73193812 від 13.07.2023 року, наданої державним нотаріусом Горючкіною О.М., заповіт ОСОБА_4 від 12.05.2010 року, зареєстрований за № 3-1139 не змінювався та не скасовувався.

Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 73193890 від 13.07.2023 року, наданої державним нотаріусом Горючкіною О.М. спадкова справа у Спадковому реєстрі № 70935027, у нотаріуса № 173/2023 після ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , була заведена 13.07.2023 року.

Встановлено, що письмовою відповіддю державного нотаріуса Горючкіної О.М. № 941/01-16 від 19.08.2025 року, позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину, у зв`язку з пропущенням строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

У відповідності до ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що суди відкривають провадження по справам у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Аналізуючи ч. 1 ст. 1269 ЦК України та ч. 1 ст. 1272 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, в разі якщо спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її, тобто закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем подати заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Постановою Верховного Суду від 26.06.2019 року по справі №565/1145/17 визначено, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом встановлено, що позивачу не було відомо про наявність заповіту ОСОБА_4 від 12.05.2010 року на ім`я позивача.

Причини пропуску ОСОБА_2 строку для прийняття спадщини є поважними, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 63 ЗУ «Про нотаріат» - нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Пунктами 2.2 та 3.2 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерством юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595 визначено, що при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту, крім випадків, передбачених підпунктом 2.6 цього пункту.

Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Враховуючи, що позивач був не обізнаний про наявність заповіту, та строк прийняття спадщини пропущений з поважних причин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та визначення позивачу додаткового строку тривалістю 3 (три) місяця з моменту набрання судовим рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 280, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1258, 1261, 1270, 1272 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (місце знаходження: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, пр. Незалежності, 62, код ЄДРПОУ: 04056983), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_4 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» (місце знаходження: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул. Клушина, 5-а, код ЄДРПОУ: 05514413) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) додатковий строк 3 (три) місяця з моменту набрання судовим рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2026 року.

Суддя: О.Я.Присакар