Вирок № 137674699, 23.06.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

23.06.2026

Справа №639/5561/26

Провадження №1-кп/639/392/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР № 12021220000000681 від 14.05.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, раніше судимого 10.02.2021 вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, ч. 5 ст. 190 КК України, ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Особа 1, не бажаючи займатися законною трудовою діяльністю та не маючи законного джерела доходів, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету збагачення протиправним шляхом, приблизно з вересня 2020 року (більш точні дату та час в ході досудового розслідування не встановлено), вирішив зайнятися злочинною діяльністю, а саме вчиненням кримінальних правопорушень проти власності незаконним заволодінням чужим нерухомим майном.

Розуміючи зручність та переваги вчинення кримінальних правопорушень у складі організованої групи, що надають йому змогу об`єднати зусилля декількох осіб для успішного планування, підготовки, вчинення та приховування злочинної діяльності, спрямованої на досягнення спільного злочинного результату, у вересні 2020 року на території м. Харкова, Особа 1 запропонував Особі 2 та ОСОБА_5 , з якими перебував у дружніх відносинах, прийняти участь у спільній злочинній діяльності в складі організованої групи з метою систематичного вчинення кримінальних правопорушень, що полягали у заволодінні чужим майном шляхом обману, в умовах воєнного стану, у великих та особливо великих розмірах.

На вказану пропозицію Особа 2 та ОСОБА_5 погодились і висловили бажання вчиняти корисливі злочини на постійній основі в складі організованої групи на території м. Харкова.

У 2024 році Особа 1 запропонував Особі 3 з якими перебував у дружніх відносинах, прийняти участь у спільній злочинній діяльності в складі організованої групиз метою систематичного вчинення кримінальних правопорушень, на що Особа 3погодився.

Відповідно до розробленого плану злочинної діяльності Особа 1 мав роль організатора та виконавця, й виконував наступні функції: здійснював керівництво організованою групою, розробляючи і погоджуючи з усіма учасниками групи план здійснення шахрайства, визначаючи місце, час, спосіб, обстановку вчинення злочинів, предмети злочинних посягань, обговорюючи і вживаючи заходи безпеки під час вчинення злочинів, розподіляв і погоджував з учасниками групи функції кожного з них при вчиненні конкретного злочину, направляючи їх діяльність на досягнення єдиного злочинного результату, спрямовував діяльність організованої групи на досягнення єдиного злочинного плану, відомого усім учасникам, забезпечував взаємозв`язок між діями усіх співучасників, та постійно координував і керував діями усіх співучасників при вчиненні злочинів, здійснював організацію підроблення паспортів громадян України, після чого передавав їх іншим учасникам групи, з метою конспірації і приховування слідів злочину, надавав поетапні вказівки іншим учасникам організованої групи, відносно правильності здійснення нотаріальних дій під час кожного наступного епізоду злочинної діяльності, здійснював поновлення документів на нерухоме майно, для подальшого заволодіння ними шахрайським шляхом, одержував грошові кошти, здобуті в ході вчинення злочинів та розподіляв між учасниками організованої групи.

Згідно з єдиним злочинним планом, Особа 3., який виконував роль співорганізатора та виконавця, разом з іншими виконавцями - Особа 2 та ОСОБА_5 , діючи на виконання вказівок Особи 1, здійснювали підшукування об`єктів нерухомого майна для подальшого протиправного заволодіння ними, встановлювали їхніх власників, а також підшукував осіб, які вели аморальний спосіб життя та не мали стійких соціальних зав`язків, для подальшого використання таких осіб у злочинній діяльності.

Крім того, Особа 2 та ОСОБА_5 підшукували та отримували паспорти власників нерухомого майна та інші документи, що посвідчували право власності, після чого передавали їх Особі 1.

У подальшому, зазначені документи були використані у підробленому вигляді, шляхом внесення до паспорта змін, що полягали у заміні фотокартки на першій та другій сторінках, з метою подальшого використання підробленого документа для вчинення шахрайських дій із заволодіння чужим нерухомим майном.

Також, Особа 1, виконуючи відведену йому роль у злочинному плані, організовував замовлення звітів про оцінку нерухомого майна у фізичних осіб-підприємців, які в подальшому використовувалися при вчиненні нотаріальних дій, спрямованих на незаконне переоформлення права власності.

У свою чергу, Особа 3 та Особа 1 здійснювали пошук нотаріусів для проведення нотаріальних дій із нерухомим майном, необхідних для реалізації злочинного плану, без повідомлення останніх про протиправний характер таких дій. Вказані особи забезпечували супроводження під час нотаріальних дій осіб, які вели аморальний спосіб життя та не мали стійких соціальних зав`язків, надавали їм попередні інструкції щодо поведінки та дій, необхідних для укладення правочинів.

Крім того, Особа 3 забезпечував побутовий супровід таких осіб, на яких у подальшому переоформлювалось право власності на нерухоме майно, що виражалось у наданні їм тимчасового житла, грошових коштів, харчових продуктів та інших засобів існування.

При цьому нотаріуси, які вчиняли нотаріальні дії, не були обізнані про злочинні наміри та фактичні обставини протиправного заволодіння нерухомим майном, і діяли у межах своїх службових повноважень на підставі наданих їм документів.

Після вчинення всіх необхідних дій для шахрайського заволодіння чужим нерухомим майном Особа 1 та Особа 3 підшукували потенційних покупців такого нерухомого майна, занижуючи його вартість.

В подальшому Особа 1 одержував грошові кошти, здобуті злочинним шляхом та розподіляв між учасниками організованої групи.

Таким чином, Особа 1 створив організовану групу, в якій брали участь чотири особи, що попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення кримінальних правопорушень, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Стійкість і зорганізованість такого об`єднання визначалася тривалістю, стабільністю та безпекою його функціонування, що досягається наявністю єдиного злочинного плану, стабільним складом учасників об`єднання, тісними стосунками між його учасниками, що обумовлено постійними міцними внутрішніми зв`язками, їх централізованим підпорядкуванням, єдиними для всіх правилами поведінки та наявністю плану злочинної діяльності і чітким розподілом функцій учасників щодо його досягнення.

Як організатор та активний учасник організованої групи Особа 1 виконував наступне: здійснював керівництво організованою групою, розробляючи і погоджуючи з усіма учасниками групи план здійснення шахрайства, визначаючи місце, час, спосіб, обстановку вчинення злочинів, предмети злочинних посягань, обговорюючи і вживаючи заходи безпеки під час вчинення злочинів; розподіляв і погоджував з учасниками групи функції кожного з них при вчиненні конкретного злочину, направляючи їх діяльність на досягнення єдиного злочинного результату; спрямовував діяльність організованої групи на досягнення єдиного злочинного плану, відомого усім учасникам, забезпечував взаємозв`язок між діями усіх співучасників, та постійно координував і керував діями усіх співучасників при вчиненні злочинів; особисто підшукав членів злочинного об`єднання Особа 3., Особа 2 та ОСОБА_5 ; здійснював підроблення паспортів громадян України, після чого передавав їх іншим учасникам групи; з метою конспірації і приховування слідів злочину, надавав поетапні вказівки іншим учасники організованої групи, відносно правильності здійснення нотаріальних дій під час кожного наступного епізоду злочинної діяльності; здійснював поновлення документів на нерухоме майно, для подальшого заволодіння ними шахрайським шляхом; одержував грошові кошти, здобуті в ході вчинення злочинів та розподіляв між учасниками організованої групи.

Як співорганізатор та активний учасник організованої групи Особа 3 виконував наступне: підшукував об`єкти нерухомого майна для подальшого заволодіння ними шахрайським шляхом; надавав вказівки Особі 2 та ОСОБА_5 підшукувати осіб з низьким соціальним рівнем життя для подальшого використання їх в злочинних діях; домовлявся з нотаріусами про здійснення нотаріальних дій; безпосередньо супроводжував раніше підшуканих осіб з соціально низьким рівнем життя, надавав житло, грошові кошти, харчові продукти; одержував грошові кошти, здобуті в ході вчинення злочинів та розподіляв між учасниками організованої групи.

Як активний учасник організованої групи Особа 2 виконував наступне: у ході телефонних бесід надавав іншим учасникам злочинної групи інформацію стосовно правильності вчинення нотаріальних дій та способу вчинення кримінального правопорушення; підшукував осіб з соціально низьким рівнем життя, з метою подальшого залучення останніх до протиправних дій організованої групи; безпосередньо супроводжував раніше підшуканих осіб з соціально низьким рівнем життя під час вчинення нотаріальних дій та безпосередньо за місцем роботи нотаріусів; отримував від організатора злочинного угруповання Особа 1 свою частку грошових коштів, одержаних від незаконної діяльності організованої групи.

Як активний учасник організованої групи ОСОБА_5 виконував наступне: підшукував об`єкти нерухомого майна для подальшого заволодіння ними шахрайським шляхом; підшукував осіб з соціально низьким рівнем життя, з метою подальшого залучення останніх до протиправних дій організованої групи; демонстрував нерухоме майно добросовісним покупцям; отримував свою частку грошової винагороди від діяльності організованої групи, що було основним джерелом його доходів.

Таким чином, Особа 1 у вересні 2020 року створена та очолена організована група, до складу якої увійшли Особа 2, ОСОБА_5 , а з 2024 року Особа 3,які надали свою добровільну згоду на участь у спільній злочинній діяльності, що надало змогу об`єднати зусилля всіх учасників організованої групи для успішного планування, підготовки, вчинення та приховування систематичної злочинної діяльності з незаконного заволодіння чужим нерухомим майном, за наступних обставин.

Так, у 2020 році, Особа 1 надав вказівку Особі 2 та ОСОБА_5 здійснювати пошук власників нерухомого майна похилого віку, без родичів першого та другого ступеня споріднення на території м. Харкова для подальшого протиправного заволодіння їхнім нерухомим майном.

ОСОБА_5 , виконуючи свою роль, відповідно до єдиного плану, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, у серпні 2020 року підшукав одиноку особу - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у власності якої перебувала частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Діючи за вказівками Особи 1, ОСОБА_5 увійшовши у довіру до ОСОБА_6 , а в подальшому під приводом надання останній допомоги у побуті познайомив її з особою 2, який з став проживати разом з ОСОБА_6

ОСОБА_6 20.09.2020, перебуваючи у себе вдома за адресою:

АДРЕСА_3 , померла. Після її смерті Особа 2, діючи за вказівками Особи 1 та ОСОБА_5 реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння нерухомим майном ОСОБА_6 шляхом обману, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і передбачаючи їх наслідки, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю контролю за його діями, умисно, з корисливим мотивом, заволодів оригіналом паспорта громадянки України на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 .

Після цього Особа 2 передав зазначений паспорт Особі 1 та ОСОБА_5 для організації переклеювання фотокартки ОСОБА_6 на фотокартку іншої особи з метою подальшого використання цього документа як справжнього при реалізації шахрайського наміру щодо заволодіння нерухомим майном померлої.

Особа 1, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на заволодіння нерухомим майном померлої ОСОБА_6 не пізніше березня 2021 року, підшукав та залучив Особу 4, яка повинна була видавати себе за ОСОБА_6 під час оформлення та реєстрації у нотаріуса договору дарування частини будинку за адресою: АДРЕСА_3 , іншій підконтрольній учасникам організованої групи особі. На що

Особа 4 погодилася, проте не була обізнана про діяльність організованої групи.

У подальшому Особа 1 та ОСОБА_5 організували підроблення офіційного документу, а саме паспорту на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 шляхом внесення до нього змін, що полягали у заміні фотокартки на першій та другій сторінці паспорту, з метою його подальшого використання при шахрайському заволодінні нерухомим майном. Після чого Особа 1 передав Особі 2 паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , вже із заміненою у ньому фотокарткою ОСОБА_6 на фотокартку Особи 4.

17.03.2021 приблизно о 14:20, Особа 1 разом з Особою 2 та Особою 4, а також ОСОБА_7 , який не був обізнаний про злочинні наміри групи осіб щодо шахрайського заволодіння частиною будинку, прибули до офісу приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_4 , де Особа 2 передав Особі 4 завідомо підроблений паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із зміненою у ньому фотокарткою ОСОБА_6 на Особу 4, а також інші документи, необхідні, відповідно до положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для посвідчення нотаріусом договору дарування 2/8 частини будинку АДРЕСА_3 , який укладався від імені ОСОБА_6 . Після цього Особа 4 надала зазначений підроблений паспорт та документи на частину будинку нотаріусу ОСОБА_8 , ввівши тим самим в оману приватного нотаріуса.

В результаті спільних злочинних дій Особа 1, Особа 2, ОСОБА_5 та Особа 4, поєднаних із використанням підробленого паспорту на ім`я ОСОБА_6 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , яка є особою уповноваженою державою на вчинення юридично значущих дій стосовно майна, будучи введеною в оману та не будучи обізнаною про справжні злочинні наміри вищевказаних осіб, 17.03.2021 приблизно о 14:20 склала та посвідчила за № 283 договір дарування 2/8 частин з надвірними будівлями будинку АДРЕСА_3 , укладений від імені померлої на той час ОСОБА_6 , як дарувальника, та ОСОБА_7 , як обдаровуваного, якого завчасно підшукали та який був підконтрольний Особі 2 та Особі 1. Відомості про вказані дії нотаріусом ОСОБА_8 внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та зареєстровано право власності на 2/8 частини з надвірними будівлями будинку АДРЕСА_3 за ОСОБА_7 .

У подальшому, 29.03.2021 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за № 251 у реєстрі нотаріальних дій було посвідчено договір купівлі-продажу 2/8 часток житлового будинку АДРЕСА_3 між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , внаслідок чого право власності на вказану частину нерухомого майна перейшло до останнього.

08.04.2021 приватним нотаріусом ОСОБА_9 за № 287 у реєстрі нотаріальних дій, посвідчено наступний договір купівлі-продажу 2/8 часток житлового будинку АДРЕСА_3 між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , у результаті чого право власності на зазначену частину нерухомого майна знову перейшло до іншої особи.

Зазначені правочини були укладені та посвідчені вже після фактичного заволодіння учасниками злочинної схеми правом власності на нерухомість ОСОБА_6 , та були спрямовані на подальше приховування незаконного походження цього майна, створення видимості законності його набуття та ускладнення встановлення дійсних обставин переходу права власності. Фактичне відчуження майна підконтрольними особами та послідовне переоформлення прав на нього на інших фізичних осіб забезпечило завершення злочинного плану та досягнення поставленої мети повного та безперешкодного заволодіння майновими правами померлої ОСОБА_6 .

Таким чином, Особа 1, Особа 2 та ОСОБА_5 , діючи в складі організованої групи, умисно із корисливих мотивів, шляхом обману з використанням завідомо підробленого документа заволоділи правом власності на майно, а саме 2/8 частин з надвірними будівлями будинку АДРЕСА_3 , які перебували у приватній власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вартістю, згідно з висновком судової оціночно-будівельної експертизи, станом на 17.03.2021 399 298 грн, що є великим розміром, та виконали всі дії які вважали за необхідне для доведення злочину до кінця.

В результаті зазначених дій Особи 1, Особи 2 та ОСОБА_5 було позбавлене права на отримання у власність 2/8 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , що відповідно до заповіту ОСОБА_6 № 1244, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12 , повинна була успадкувати ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом шести місяців після відкриття спадкової справи. За висновком судової оціночно-будівельної експертизи вартість цієї частки станом на 17.03.2021 становить 399 298 грн, що свідчить про заподіяння потерпілій матеріальної шкоди у зазначеному розмірі.

Особа 1 діючи повторно, з корисливих мотивів, у складі організованої групи, до якої також входили Особою 3, Особою 2 та ОСОБА_5 , у період дії правового режиму воєнного стану, переслідуючи мету незаконного збагачення, у жовтні 2024 року, розробив злочинний план, спрямований на незаконне заволодіння правом власності на квартиру АДРЕСА_5 , яка належала на праві приватної власності ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

ОСОБА_5 , виконуючи вказівки Особи 1 та Особи 2, у жовтні 2024 року залучив до реалізації злочинного плану організованої групи ОСОБА_16 та зловживаючи його довірою, організував його прибуття до м. Києва та тимчасове проживання у квартирі за адресою: АДРЕСА_6 . При цьому ОСОБА_16 не був обізнаний про злочинні наміри учасників організованої групи та використовувався ними як підконтрольна особа для майбутнього оформлення права власності на нерухоме майно на його ім`я.

З цією метою, Особа 1 придбав у невстановлених осіб та передав Особі 3 нотаріальний бланк серії ВРП № 265630 із попередньо надрукованим договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 . Вказаний документ передбачав відчуження квартири від імені ОСОБА_14 та ОСОБА_15 на користь ОСОБА_16 .

Особа 3 передав цей бланк ОСОБА_16 для підписання, приховавши його справжній зміст, чим забезпечив проставлення підпису останнім під фіктивним договором.

17.12.2024 Особа 2, за вказівкою Особи 1, разом із ОСОБА_16 , який не був обізнаний про злочинні наміри групи, прибув до офісу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_17 , який розташований за адресою: АДРЕСА_7 , де ОСОБА_16 передав нотаріусу бланк серії ВРП № 265630 із вже надрукованим у ньому договором купівлі-продажу квартири, а також інші документи, необхідні відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013, для реєстрації права власності. Приватний нотаріус ОСОБА_17 , не будучи обізнаною про підроблений характер документа та злочинні наміри учасників групи, 17.12.2024 здійснила державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_5 за ОСОБА_16 , внесши відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Унаслідок реалізації спільних узгоджених дій Особи 1,

Особи 3, Особи 2 та ОСОБА_5 , які діяли умисно, з корисливих мотивів у межах єдиного злочинного плану, шляхом введення в оману та укладення фіктивного правочину щодо відчуження майна, було незаконно набуте право власності на квартиру АДРЕСА_5 , що перебувала у приватній власності ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Зазначене право власності було переоформлено на підконтрольну учасникам організованої групи особу ОСОБА_16 , який при цьому не був обізнаний про їхні злочинні наміри та справжній характер правочину. Вартість квартири згідно з висновком судової оціночно-будівельної експертизи станом на 17.12.2024 становила 2 616 165 грн, що є особливо великим розміром. Учасники групи виконали всі необхідні дії для доведення свого злочинного наміру до кінця, що призвело до протиправного набуття та реєстрації права власності на вказану квартиру на підконтрольну їм особу.

У результаті вказаних протиправних дій Особи 1, Особи 3, Особи 2 та ОСОБА_5 територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради, у власність якої відповідно до вимог ст. 1277 Цивільного кодексу України, повинна бути передана зазначена квартира, як відумерла спадщина, були спричинені матеріальні збитки на вище зазначену суму.

Особа 1 наприкінці листопада 2024 року стало відомо про смерть 09.11.2024 ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який проживав один та не мав родичів першого та другого ступеня споріднення, у зв`язку з чим його квартира АДРЕСА_8 фактично залишилась без нагляду. Усвідомивши ці обставини та реальну можливість протиправного заволодіння зазначеним нерухомим майном, Особа 1, діючи повторно, у складі організованої групи, до якої також входили Особа 2 та ОСОБА_5 , з корисливих мотивів та в умовах воєнного стану, розробив і розпочав реалізацію спільного злочинного плану, спрямованого на незаконне заволодіння правом власності на вказану квартиру.

Так, ОСОБА_5 , діючи відповідно до заздалегідь розробленого плану та виконуючи відведену йому роль у складі організованої групи, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння квартирою АДРЕСА_9 , за невстановлених у ході досудового розслідування обставин заволодів паспортом громадянина України на ім`я ОСОБА_18 , серії НОМЕР_2 . Після цього, діючи згідно з розробленим злочинним планом,

ОСОБА_5 26.02.2025 відправив зазначений паспорт через оператора транспортно-логістичних послуг «Нова пошта» із відділення № 141 у місті Харкові до відділення № 205 у місті Києві на ім`я Особи 2, забезпечивши таким чином його подальше використання у реалізації злочинного наміру.

Особа 2, отримавши у відділенні № 205 «Нова пошта» м. Києва зазначений паспорт, діючи відповідно до розробленого злочинного плану та продовжуючи реалізацію спільного умислу, спрямованого на шахрайське заволодіння квартирою, передав паспорт Особі 1 для організації його підроблення шляхом внесення до нього змін, що полягали у заміні фотокартки на першій та другій сторінках документа, з метою подальшого використання підробленого паспорта при незаконному переоформленні права власності на нерухомість.

У подальшому Особа 1, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, після отримання від Особою 2 паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_18 , організував його підроблення.

Підроблення полягало у заміні оригінальної фотокартки власника на фотокартку іншої особи, яка мала видаватися за ОСОБА_18 під час подальших нотаріальних дій. Підроблений паспорт планувалося використовувати як справжній документ, що посвідчує особу власника квартири, для подальшого шахрайського переоформлення права власності на зазначене майно.

У ході підроблення до паспорта замість фотокартки ОСОБА_18 було вклеєно фотокартку заздалегідь підібраної особи - ОСОБА_19 , який мав видаватися за померлого власника під час нотаріальних дій, при цьому він не був обізнаний про злочинні наміри Особи 1, Особи 2 та ОСОБА_5 .

Використання підробленого паспорта із заміненою фотокарткою створювало можливість представити іншу особу як ОСОБА_18 та забезпечити незаконне переоформлення квартири, що в умовах воєнного стану також ускладнювало виявлення та припинення протиправної діяльності.

26.02.2025 ОСОБА_5 , діючи відповідно до злочинного плану та виконуючи свою роль, додатково відправив через відділення № 141 «Нової пошти» у місті Харкові на адресу отримання Особа 2 у відділення № 205 м. Києва конверт, у якому містилися документи, необхідні для подальшого незаконного оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_9 , а саме: витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, картка платника податків на ім`я ОСОБА_18 , свідоцтво про право на спадщину за законом № 166, звіт з оцінки вартості квартири на 23 аркушах, план квартири, довідка про зареєстрованих у приміщенні осіб та технічний паспорт квартири. Отримавши ці документи, Особа 2 забезпечив їх передачу Особі 1 для подальшого використання при організації незаконного відчуження квартири.

Таким чином, Особа 1, діючи повторно, з корисливих мотивів та у складі організованої групи, до якої входили також Особи 2 та ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи незаконне набуття членами групи права власності на вказану квартиру, вирішили здійснити її продаж, використовуючи підроблений паспорт померлого власника та отримані документи на нерухомість. З цією метою вони підшукували потенційного покупця для подальшого укладення удаваного правочину від імені померлого.

Однак умисел членів організованої групи не був доведений до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки їхні дії були виявлені та припинені працівниками Національної поліції України на етапі підготовки до проведення нотаріальних дій, що унеможливило завершення злочинного наміру та подальше незаконне відчуження квартири.

Особа 1, Особа 2 та ОСОБА_5 вчинили готування до незаконного заволодіння правом власності на квартиру АДРЕСА_8 , вартість якої згідно з висновком судової оціночно-будівельної експертизи станом на 29.11.2024 становила 1 078 398 грн, що є особливо великим розміром. У випадку доведення злочину до кінця зазначені дії спричинили б матеріальні збитки територіальній громаді м. Харкова, у власність якої відповідно до ст. 1277 Цивільного кодексу України квартира мала перейти як відумерла спадщина.

Такі умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018), тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), у великих розмірах, вчинене у складі організованої групи; ч. 5 ст. 190 КК України, тобтозаволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, у складі організованої групи, в умовах воєнного стану, в особливо великому розмірі; ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 190 КК України, тобто готування до заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно, у складі організованої групи, в умовах воєнного стану та в особливо великому розмірі.

Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду та пояснив, що під час укладення угоди про визнання винуватості прокурором враховано, що ОСОБА_5 , діючи у складі організованої групи, при вчинені, у тому числі, особливо тяжких злочинів, виконував роль виконавця та викриває організаторів та інших членів організованої групи щодо вчинення злочинів, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, ступінь та характер сприяння обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо неї та інших осіб, характер і тяжкість обвинувачення, наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого судового провадження, викритті учасників організованої групи у скоєнні злочинів, у тому числі особливо тяжких. Так викривальні показання ОСОБА_5 як учасника кримінальних правопорушень сприятимуть узгодженню всіх доказів між собою, викристалізації фактичних обставин вчинення злочинів, розмежуванню ролей співучасників та притягненню до кримінальної відповідальності всіх причетних, що також становить суспільний інтерес, який полягає у тому, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності у міру своєї вини.

Прокурор в судовому засіданні, на підтвердження суми завданої шкоди та підтвердження підробки документів, на підставі яких незаконно було оформлено право власності на нерухоме майно, надав висновки експерта №СЕ-19/121-25/6853-ОБ, №СЕ-19/121-25/1703-ПЧ, СЕ-19/121-24/37684-ФП, №СЕ-19/121-25/21775-ОБ, №СЕ-19/121-24/38163-ОБ.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/121-25/6853-ОБ від 01.07.2025 ринкова вартість об`єкта нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_8 , житловою площею 50.1, загальною площею 66.2 кв.м, станом на 29.11.2024 становить 1 078 398.00 без ПДВ.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/121-25/1703-ПЧ від 18.03.2025 короткі рукописні записи « ОСОБА_6 »: у рядку «ДАРУВАЛЬНИК:» у договорі дарування від 17.03.2021 зареєстрованому в реєстрі за №283, посвідченому приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 (примірник №1 на нотаріальному бланку НМР961702), у рядку «ДАРУВАЛЬНИК:» у договорі дарування від 17.03.2021 зареєстрованому в реєстрі за №283, посвідченому приватним нотаріусом Харківського міського округу ОСОБА_8 (примірник 2), виконані Особою 4.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/121-24/37684-ФП від 09.01.2025 на копії паспорту № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отриману в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів нотаріуса ОСОБА_8 та на копії паспорту № НОМЕР_1 отриманого від потерпілого ОСОБА_20 зображені різні особи.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/121-25/21775-ОБ від 24.09.2025, ринкова вартість об`єкта нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_5 , житловою площею 42.5 кв. м., загальною площею 63.6 кв.м. станом на 17.12.2024 складає 2 616 165.00 грн.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/121-24/38163-ОБ від 23.05.2025, ринкова вартість об`єкта нерухомого майна, а саме: 2/8 частини будинку АДРЕСА_3 , кадастровий номер 6310138800:05:024:0004 що складається з: житлового будинку літ. «А-1», житловою площею 73.0 кв.м., загальною площею 120.2 кв.м. та надвірних будівель та споруд: сараю літ. «Б», сараю літ. «Б-1», льоху літ. «Г», огорожі №5-1, зливної ями №6, водопроводу №2, станом на 17.03.2021 складає 399289.00 грн. без ПДВ.

Обвинувачений ОСОБА_5 , його захисник ОСОБА_4 погодились з думкою прокурора та просили суд затвердити угоду про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні надав показання, якими визнав свою вину в інкримінованих йому злочинах, не оспорює кваліфікацію своїх дій, підтвердив зміст обвинувального акту та угоди про визнання винуватості в повному обсязі, цивільні позови визнав.

Потерпіла сторона звернулась із заявами про їх згоду щодо укладання угоди між прокурором та обвинуваченим.

В судовому засіданні встановлено.

Під час судового розгляду між прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12021220000000681 від 14.05.2021 з одного боку, та обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 , а також його захисником адвокатом ОСОБА_4 з іншого боку, на підставі ст. 468, 469, 472 КПК України, у приміщенні Новобаварського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 45, у даному кримінальному провадженні укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з угодою, обвинувачений ОСОБА_5 під час судового розгляду повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів та зобов`язується: беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні злочинів в обсязі, викладеному в обвинувальному акті; беззастережно, повністю співпрацювати зі стороною обвинувачення, та сприяти шляхом надання правдивих та послідовних викривальних показань під час допиту в якості свідка у судовому засіданні під час судового розгляду кримінального провадження № 12021220000000681 від 14.05.2021 стосовно обвинувачених: Особа 1, Особа 3, Особа 2, а також Особа 5 та Особа; своїми свідченнями повністю викривати злочинну діяльність членів організованої групи, а саме організатора Особа 1, співорганізатора Особа 3, її активного учасника та виконавця Особа 2, а також Особа 5 та Особа 4, щодо обставин вчинення ними кримінальних правопорушень.

Із змісту обвинувального акту та угоди про примирення потерпілими у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від якої 02.06.2026 надійшла заява, якою надано письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 Київська міська рада, представником якої є ОСОБА_21 , якою 21 травня 2026 року надано письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 .

В угоді зазначено та підтверджено в судовому засіданні, що обвинувачений ОСОБА_5 розуміє положення ст. 473 КПК України, а саме наслідком укладання та затвердження означеної угоди для сторін - для прокурора і обвинуваченого обмеження права на оскарження вироку. Підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 1 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України, ОСОБА_5 при укладанні угоди роз`яснено і є зрозумілими, про що він повідомив в судовому засіданні. ОСОБА_5 роз`яснено та зрозуміло про відмову від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України. Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого мені кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, надання клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів мені роз`яснено і є зрозумілими.

Обвинувачений ОСОБА_5 розуміє, що виконання зобов`язання іншою стороною в межах цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 3891 КК України.

Під час укладання угоди між сторонами кримінального провадження, а саме обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором ОСОБА_3 узгоджене покарання з урахуванням обставин кримінального провадження, повного визнання винуватості у пред`явленому обвинуваченні, викриття злочинної діяльності членів організованої групи, щирого каяття, не перебування на обліках у психоневрологічному та наркологічному диспансерах, а саме: за ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018) у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 5 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 190 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією всього належного йому майна; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Наслідки укладання та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання роз`ясненні та зрозумілі сторонам кримінального провадження.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 2 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора підозрюваного або обвинуваченого.

Частина 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Судом встановлено, що сторонам угоди роз`яснено та є зрозумілим ч. 2 ст. 473 КПК України, а саме наслідки укладення та затвердження такої угоди (наслідком укладення

та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно

з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для підозрюваного

чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу); ч. 4 ст. 394 КПК України, а саме особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень. (Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, 6, 7 ст. 474 цього Кодексу, в тому числі

не роз`яснення йому наслідків укладення угоди); ч. 3 ст. 424 КПК України, а саме судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. (Вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені в касаційному порядку: засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого

на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4-7 ст. 474 цього Кодексу, у тому числі не роз`яснення засудженому наслідків укладення угоди); ст. 474 КПК України. Загальний порядок судового провадження на підставі угоди.

Також сторонам відомі наслідки укладання та затвердження угоди, наслідки невиконання умов угоди відповідно до ст. 476 КПК України, а саме у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, розглядається в судовому засіданні за участю сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для судового розгляду.

Злочин у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винуватим віднесений, відповідно до ст. 12 КК України, до тяжких злочинів, а отже угода відповідає вимогам закону.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення злочини та кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018), тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), у великих розмірах, вчинене у складі організованої групи; за ч. 5 ст. 190 КК України, тобтозаволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, у складі організованої групи, в умовах воєнного стану, в особливо великому розмірі; за ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 190 КК України, тобто готування до заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно, у складі організованої групи, в умовах воєнного стану та в особливо великому розмірі.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає визнання своєї вини, щире каяття; активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень; беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України та положенням закону.

Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України.

Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення ч. ч. 4, 5 ст. 474 КПК України.

Обвинувачений в судовому засіданні визнав себе винуватим в повному обсязі, надавши відповідні свідчення.

Судом, шляхом надання учасниками судового засідання та дослідженням кримінального провадження встановлено, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з`ясування добровільності укладання угоди судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України, зокрема, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце проживання та реєстрації, позитивно характеризується.

Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення злочину та даним про особу обвинуваченого, відповідають загальним засадам призначення покарання, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєних правопорушень, пом`якшуючи покарання обставини, особу ОСОБА_5 , його відношення до скоєного злочину та вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів не можливо без відбуття покарання в місцях позбавлення волі, а тому слід обрати покарання пов`язане з ізоляцією від суспільства, призначивши покарання за вчинення кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 190 КК України із застосуванням положення ч. 1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі в межах санкцій вказаних статей Кримінального кодексу України.

Наведене відповідає вимогам ст. 50 КК України, оскільки покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили залишити без змін, у разі розгляду в суді апеляційної інстанції до вирішення питання про зміну або скасування запобіжного заходу судом апеляційної інстанції.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з 23 червня 2026 року, тобто з дня проголошення даного вироку.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув`язнення з 27.03.2025 до 23.06.2026 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 373, 374, 376, 394, 475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості від 16 червня 2026 року за обвинувальним актом по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР 14.05.2021 року за №12021220000000681 за обвинуваченням ОСОБА_5 , укладену між прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , в присутності захисника-адвоката ОСОБА_4 затвердити.

Визнати ОСОБА_5 винуватим за ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 190 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання:

за ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону України №2617- VІІІ від 22.11.2018) у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього належного йому майна;

за ч. 5 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією всього належного йому майна;

за ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з конфіскацією всього належного йому майна.

В силу ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією всього належного йому майна.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили залишити без змін, у разі розгляду в суді апеляційної інстанції до вирішення питання про зміну або скасування запобіжного заходу судом апеляційної інстанції.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з 23 червня 2026 року, тобто з дня проголошення даного вироку.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув`язнення з 27.03.2025 до 23.06.2026 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд міста Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Згідно з ч. 4 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1