Ухвала суду № 137674698, 23.06.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/5561/26

Провадження №1-кп/639/392/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР № 12021220000000681 від 14.05.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, раніше судимого 10.02.2021 вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 28 ч.3 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190, ч.1 ст.14 ч.5 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 , не бажаючи займатися законною трудовою діяльністю та не маючи законного джерела доходів, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету збагачення протиправним шляхом, приблизно з вересня 2020 року (більш точні дату та час в ході досудового розслідування не встановлено), вирішив зайнятися злочинною діяльністю, а саме вчиненням кримінальних правопорушень проти власності незаконним заволодінням чужим майном.

Розуміючи зручність та переваги вчинення кримінальних правопорушень у складі організованої групи, що надають йому змогу об`єднати зусилля декількох осіб для успішного планування, підготовки, вчинення та приховування злочинної діяльності, спрямованої на досягнення спільного злочинного результату, у вересні 2020 року на території м. Харкова, ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , з якими перебував у дружніх відносинах, прийняти участь у спільній злочинній діяльності в складі організованої групи з метою систематичного вчинення кримінальних правопорушень, що полягали у заволодінні чужим майном шляхом обману, в умовах воєнного стану, у великих та особливо великих розмірах.

На вказану пропозицію ОСОБА_7 , ОСОБА_5 погодились і висловили бажання вчиняти корисливі злочини на постійній основі в складі організованої групи на території м. Харкова.

У 2024 році ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_8 з якими перебував у дружніх відносинах, прийняти участь у спільній злочинній діяльності в складі організованої групи з метою систематичного вчинення кримінальних правопорушень, на що ОСОБА_8 погодився.

Відповідно до розробленого плану злочинної діяльності ОСОБА_6 мав роль організатора та виконавця, й виконував наступні функції: здійснював керівництво організованою групою, розробляючи і погоджуючи з усіма учасниками групи план здійснення шахрайства, визначаючи місце, час, спосіб, обстановку вчинення злочинів, предмети злочинних посягань, обговорюючи і вживаючи заходи безпеки під час вчинення злочинів, розподіляв і погоджував з учасниками групи функції кожного з них при вчиненні конкретного злочину, направляючи їх діяльність на досягнення єдиного злочинного результату, спрямовував діяльність організованої групи на досягнення єдиного злочинного плану, відомого усім учасникам, забезпечував взаємозв`язок між діями усіх співучасників, та постійно координував і керував діями усіх співучасників при вчиненні злочинів, здійснював організацію підроблення паспортів громадян України, після чого передавав їх іншим учасникам групи, з метою конспірації і приховування слідів злочину, надавав поетапні вказівки іншим учасникам організованої групи, відносно правильності здійснення нотаріальних дій під час кожного наступного епізоду злочинної діяльності, здійснював поновлення документів на нерухоме майно, для подальшого заволодіння ними шахрайським шляхом, одержував грошові кошти, здобуті в ході вчинення злочинів та розподіляв між учасниками організованої групи.

Згідно з єдиним злочинним планом, ОСОБА_8 , який виконував роль співорганізатора та виконавця, разом з іншими виконавцями - ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , діючи на виконання вказівок ОСОБА_6 , здійснювали підшукування об`єктів нерухомого майна для подальшого протиправного заволодіння ними, встановлювали їхніх власників, а також підшукував осіб, які вели аморальний спосіб життя та не мали стійких соціальних зав`язків, для подальшого використання таких осіб у злочинній діяльності.

Крім того, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 підшукували та отримували паспорти власників нерухомого майна та інші документи, що посвідчували право власності, після чого передавали їх ОСОБА_6 .

У подальшому, зазначені документи були використані у підробленому вигляді, шляхом внесення до паспорта змін, що полягали у заміні фотокартки на першій та другій сторінках, з метою подальшого використання підробленого документа для вчинення шахрайських дій із заволодіння чужим майном.

Також, ОСОБА_6 , виконуючи відведену йому роль у злочинному плані, організовував замовлення звітів про оцінку нерухомого майна у фізичних осіб-підприємців, які в подальшому використовувалися при вчиненні нотаріальних дій, спрямованих на незаконне переоформлення права власності.

У свою чергу, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 здійснювали пошук нотаріусів для проведення нотаріальних дій із нерухомим майном, необхідних для реалізації злочинного плану, без повідомлення останніх про протиправний характер таких дій. Вказані особи забезпечували супроводження під час нотаріальних дій осіб, які вели аморальний спосіб життя та не мали стійких соціальних зав`язків, надавали їм попередні інструкції щодо поведінки та дій, необхідних для укладення правочинів.

Крім того, ОСОБА_8 забезпечував побутовий супровід таких осіб, на яких у подальшому переоформлювалось право власності на нерухоме майно, що виражалось у наданні їм тимчасового житла, грошових коштів, харчових продуктів та інших засобів існування.

При цьому нотаріуси, які вчиняли нотаріальні дії, не були обізнані про злочинні наміри та фактичні обставини протиправного заволодіння нерухомим майном, і діяли у межах своїх службових повноважень на підставі наданих їм документів.

Після вчинення всіх необхідних дій для шахрайського заволодіння чужим майном ОСОБА_6 та ОСОБА_8 підшукували потенційних покупців такого нерухомого майна, занижуючи його вартість.

В подальшому ОСОБА_6 одержував грошові кошти, здобуті злочинним шляхом та розподіляв між учасниками організованої групи.

Таким чином, ОСОБА_6 створив організовану групу, в якій брали участь чотири особи, що попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення кримінальних правопорушень, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Стійкість і зорганізованість такого об`єднання визначалася тривалістю, стабільністю та безпекою його функціонування, що досягається наявністю єдиного злочинного плану, стабільним складом учасників об`єднання, тісними стосунками між його учасниками, що обумовлено постійними міцними внутрішніми зв`язками, їх централізованим підпорядкуванням, єдиними для всіх правилами поведінки та наявністю плану злочинної діяльності і чітким розподілом функцій учасників щодо його досягнення.

Як організатор та активний учасник організованої групи ОСОБА_6 виконував наступне:

-здійснював керівництво організованою групою, розробляючи і погоджуючи з усіма учасниками групи план здійснення шахрайств, визначаючи місце, час, спосіб, обстановку вчинення злочинів, предмети злочинних посягань, обговорюючи і вживаючи заходи безпеки під час вчинення злочинів;

-розподіляв і погоджував з учасниками групи функції кожного з них при вчиненні конкретного злочину, направляючи їх діяльність на досягнення єдиного злочинного результату;

-спрямовував діяльність організованої групи на досягнення єдиного злочинного плану, відомого усім учасникам, забезпечував взаємозв`язок між діями усіх співучасників, та постійно координував і керував діями усіх співучасників при вчиненні злочинів;

-особисто підшукав членів злочинного об`єднання ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 ;

-здійснював підроблення паспортів громадян України, після чого передавав їх іншим учасникам групи;

-з метою конспірації і приховування слідів злочину, надавав поетапні вказівки іншим учасники організованої групи, відносно правильності здійснення нотаріальних дій під час кожного наступного епізоду злочинної діяльності;

-здійснював поновлення документів на нерухоме майно, для подальшого заволодіння ними шахрайським шляхом;

-одержував грошові кошти, здобуті в ході вчинення злочинів та розподіляв між учасниками організованої групи.

Як співорганізатор та активний учасник організованої групи ОСОБА_8 виконував наступне:

-підшукував об`єкти нерухомого майна для подальшого заволодіння ними шахрайським шляхом;

-надавав вказівки ОСОБА_7 та ОСОБА_5 підшукувати осіб з низьким соціальним рівнем життя для подальшого використання їх в злочинних діях;

-домовлявся з нотаріусами про здійснення нотаріальних дій;

-безпосередньо супроводжував раніше підшуканих осіб з соціально низьким рівнем життя, надавав житло, грошові кошти, харчові продукти,

-одержував грошові кошти, здобуті в ході вчинення злочинів та розподіляв між учасниками організованої групи.

Як активний учасник організованої групи ОСОБА_7 виконував наступне:

-у ході телефонних бесід надавав іншим учасникам злочинної групи інформацію стосовно правильності вчинення нотаріальних дій та способу вчинення кримінального правопорушення;

-підшукував осіб з соціально низьким рівнем життя, з метою подальшого залучення останніх до протиправних дій організованої групи;

-безпосередньо супроводжував раніше підшуканих осіб з соціально низьким рівнем життя під час вчинення нотаріальних дій та безпосередньо за місцем роботи нотаріусів;

-отримував від організатора злочинного угруповання ОСОБА_6 свою частку грошових коштів, одержаних від незаконної діяльності організованої групи.

Як активний учасник організованої групи ОСОБА_5 виконував наступне:

-підшукував об`єкти нерухомого майна для подальшого заволодіння ними шахрайським шляхом;

-підшукував осіб з соціально низьким рівнем життя, з метою подальшого залучення останніх до протиправних дій організованої групи;

-демонстрував нерухоме майно добросовісним покупцям;

-отримував свою частку грошової винагороди від діяльності організованої групи, що було основним джерелом його доходів.

Таким чином, ОСОБА_6 у вересні 2020 року створена та очолена організована група, до складу якої увійшли ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , а з 2024 року ОСОБА_8 , які надали свою добровільну згоду на участь у спільній злочинній діяльності, що надало змогу об`єднати зусилля всіх учасників організованої групи для успішного планування, підготовки, вчинення та приховування систематичної злочинної діяльності з незаконного заволодіння правами на нерухоме майно, за наступних обставин:

1) Так, у 2020 році, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 надав вказівку ОСОБА_7 та ОСОБА_5 здійснювати пошук власників нерухомого майна похилого віку, без родичів першого та другого ступеня споріднення на території м. Харкова для подальшого протиправного заволодіння їхнім нерухомим майном.

ОСОБА_5 , виконуючи свою роль, відповідно до єдиного плану, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, у серпні 2020 року підшукав одиноку особу - ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у власності якої перебувала частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Діючи за вказівками ОСОБА_6 , ОСОБА_5 увійшовши у довіру до ОСОБА_9 , а в подальшому під приводом надання останній допомоги у побуті познайомив її з ОСОБА_7 , який з став проживати разом з ОСОБА_9

ОСОБА_9 20.09.2020, перебуваючи у себе вдома за адресою: АДРЕСА_3 , померла. Після її смерті ОСОБА_7 , діючи за вказівками ОСОБА_6 та ОСОБА_5 реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння правом на нерухоме майно ОСОБА_9 шляхом обману, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і передбачаючи їх наслідки, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю контролю за його діями, умисно, з корисливим мотивом, заволодів оригіналом паспорта громадянки України на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 .

Після цього ОСОБА_7 передав зазначений паспорт ОСОБА_6 та ОСОБА_5 для організації переклеювання фотокартки ОСОБА_9 на фотокартку іншої особи з метою подальшого використання цього документа як справжнього при реалізації шахрайського наміру щодо заволодіння нерухомим майном померлої.

ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на заволодіння нерухомим майном померлої ОСОБА_9 не пізніше березня 2021 року, підшукав та залучив ОСОБА_10 , яка повинна була видавати себе за ОСОБА_9 під час оформлення та реєстрації у нотаріуса договору дарування частини будинку за адресою: АДРЕСА_3 , іншій підконтрольній учасникам організованої групи особі. На що ОСОБА_10 погодилася, проте не була обізнана про діяльність організованої групи.

У подальшому ОСОБА_6 та ОСОБА_5 організували підроблення офіційного документу, а саме паспорту на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 шляхом внесення до нього змін, що полягали у заміні фотокартки на першій та другій сторінці паспорту, з метою його подальшого використання при шахрайському заволодінні нерухомим майном. Після чого ОСОБА_6 передав ОСОБА_7 паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , вже із заміненою у ньому фотокарткою ОСОБА_9 на фотокартку

ОСОБА_10

17.03.2021 приблизно о 14:20, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , а також ОСОБА_11 , який не був обізнаний про злочинні наміри групи осіб щодо шахрайського заволодіння частиною будинку, прибули до офісу приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_4 , де ОСОБА_7 передав ОСОБА_10 завідомо підроблений паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із зміненою у ньому фотокарткою ОСОБА_9 на ОСОБА_10 , а також інші документи, необхідні, відповідно до положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для посвідчення нотаріусом договору дарування 2/8 частини будинку АДРЕСА_3 , який укладався від імені ОСОБА_9 . Після цього ОСОБА_10 надала зазначений підроблений паспорт та документи на частину будинку нотаріусу ОСОБА_12 , ввівши тим самим в оману приватного нотаріуса.

В результаті спільних злочинних дій ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , поєднаних із використанням підробленого паспорту на ім`я ОСОБА_9 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12 , яка є особою уповноваженою державою на вчинення юридично значущих дій стосовно майна, будучи введеною в оману та не будучи обізнаною про справжні злочинні наміри вищевказаних осіб, 17.03.2021 приблизно о 14:20 склала та посвідчила за № 283 договір дарування 2/8 частин з надвірними будівлями будинку АДРЕСА_3 , укладений від імені померлої на той час ОСОБА_9 , як дарувальника, та ОСОБА_11 , як обдаровуваного, якого завчасно підшукали та який був підконтрольний ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Відомості про вказані дії нотаріусом ОСОБА_12 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та зареєстровано право власності на 2/8 частини з надвірними будівлями будинку АДРЕСА_3 за ОСОБА_11 .

У подальшому, 29.03.2021 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за № 251 у реєстрі нотаріальних дій було посвідчено договір купівлі-продажу 2/8 часток житлового будинку АДРЕСА_3 між ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , внаслідок чого право власності на вказану частину нерухомого майна перейшло до останнього.

08.04.2021 приватним нотаріусом ОСОБА_13 за № 287 у реєстрі нотаріальних дій, посвідчено наступний договір купівлі-продажу 2/8 часток житлового будинку АДРЕСА_3 між ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , у результаті чого право власності на зазначену частину нерухомого майна знову перейшло до іншої особи.

Зазначені правочини були укладені та посвідчені вже після фактичного заволодіння учасниками злочинної схеми правом власності на нерухомість ОСОБА_9 , та були спрямовані на подальше приховування незаконного походження цього майна, створення видимості законності його набуття та ускладнення встановлення дійсних обставин переходу права власності. Фактичне відчуження майна підконтрольними особами та послідовне переоформлення прав на нього на інших фізичних осіб забезпечило завершення злочинного плану та досягнення поставленої мети повного та безперешкодного заволодіння майновими правами померлої ОСОБА_9 .

Таким чином, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , діючи в складі організованої групи, умисно із корисливих мотивів, шляхом обману з використанням завідомо підробленого документа заволоділи правом власності на майно, а саме 2/8 частин з надвірними будівлями будинку АДРЕСА_3 , які перебували у приватній власності ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вартістю, згідно з висновком судової оціночно-будівельної експертизи, станом на 17.03.2021 399 298 грн, що є великим розміром, та виконали всі дії які вважали за необхідне для доведення злочину до кінця.

В результаті зазначених дій ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 було позбавлено права на отримання у власність 2/8 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , що відповідно до заповіту ОСОБА_9 № 1244, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_16 , повинна була успадкувати ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом шести місяців після відкриття спадкової справи. За висновком судової оціночно-будівельної експертизи вартість цієї частки станом на 17.03.2021 становить 399 298 грн, що свідчить про заподіяння потерпілій матеріальної шкоди у зазначеному розмірі.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого - ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018), тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), у великих розмірах, вчинене у складі організованої групи.

2) Крім того, ОСОБА_6 , діючи як організатор організованої групи, реалізуючи спільний злочинний намір направлений на заволодіння правом власності на частину будинку АДРЕСА_3 , яке належало ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки у вигляді незаконного заволодіння правом власності на зазначену частину будинку та бажаючи настання цих наслідків, у вересні 2020 року надав вказівку ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на заволодіння паспортом ОСОБА_9 .

ОСОБА_7 , діючи з відома та згоди ОСОБА_6 і ОСОБА_5 , реалізовуючи єдиний злочинний план, спрямований на шахрайське заволодіння частиною житлового будинку, розташованого за вказаною вище адресою, після смерті ОСОБА_9 20.09.2020, перебуваючи всередині будинку, де за життя мешкала остання, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю контролю за його діями, умисно, з корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи їх наслідки, заволодів паспортом громадянки України на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 .

Після цього ОСОБА_7 передав зазначений паспорт ОСОБА_6 та ОСОБА_5 для організації переклеювання фотокартки ОСОБА_9 на фотокартку іншої особи з метою подальшого використання цього документа як справжнього.

Таким чином, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 отримали реальну можливість вільно розпоряджатися паспортом ОСОБА_9 та використати його для подальшого шахрайського заволодіння її нерухомим майном.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 357 КК України, тобто незаконне заволодіння паспортом, вчинене у складі організованої групи.

3) Крім того, у вересні 2020 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння правом на майно шляхом обману, а саме права власності на частину будинку АДРЕСА_3 , що належала на праві приватної власності ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки у вигляді незаконного заволодіння членами організованої групи права власності на зазначену частину будинку, отримали від ОСОБА_7 оригінал паспорта громадянки України на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З метою переклейки фотокартки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 передали зазначений паспорт невстановленим особам, які у невстановлену дату та час здійснили переклеювання у оригінал паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 фотографій ОСОБА_9 на ОСОБА_10 . У подальшому ОСОБА_6 отримав зазначений паспорт уже із переклеєною фотокарткою ОСОБА_9 на фотокартку ОСОБА_10 , що створило умови для подальшої реалізації злочинного наміру учасників організованої групи.

Після отримання підробленого документа ОСОБА_6 передав його ОСОБА_7 для подальшого використання в нотаріальному процесі з метою шахрайського заволодіння частиною будинку ОСОБА_9 , при цьому ОСОБА_5 забезпечував координацію дій учасників групи та прикриття злочинної діяльності.

17.03.2021 приблизно о 14:20 ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , а також ОСОБА_11 , який не був обізнаний про злочинні наміри організованої групи, прибули до офісу приватного нотаріуса ОСОБА_12 , де ОСОБА_7 , діючи за вказівкою організатора ОСОБА_6 , передав ОСОБА_10 підроблений паспорт на ім`я ОСОБА_9 для його подальшого використання, а ОСОБА_5 забезпечував підтримку та координацію дій, спрямованих на успішну реалізацію злочину.

Діючи за вказівкою організатора ОСОБА_6 та у межах попередньої змови членів організованої злочинної групи, ОСОБА_10 , використовуючи підроблений паспорт, подала його разом із правовстановлюючими документами приватному нотаріусу ОСОБА_12 , яка, будучи введеною в оману, посвідчила договір дарування № 283 від 17.03.2021 щодо 2/8 частин будинку АДРЕСА_3 . Указаний договір був нібито укладений від імені померлої ОСОБА_9 на користь ОСОБА_11 , який фактично перебував під контролем ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .

У подальшому право власності на зазначене майно було зареєстроване за ОСОБА_11 , після чого організована група на чолі з ОСОБА_6 , за участі ОСОБА_7 та ОСОБА_5 отримала реальну можливість розпоряджатися цим майном на власний розсуд.

В результаті зазначених незаконних дій ОСОБА_6 як організатора організованої злочинної групи, а також дій ОСОБА_5 та ОСОБА_7 як активних учасників організованої групи, останні умисно, з корисливих мотивів, використали завідомо підроблений документ - паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_9 із вклеєною фотокарткою ОСОБА_10 , що містив завідомо неправдиві відомості щодо особи ОСОБА_9 , з метою незаконного заволодіння її нерухомим майном.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа, вчинене у складі організованої групи.

4) Крім того, ОСОБА_6 діючи повторно, з корисливих мотивів, у складі організованої групи, до якої також входили ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , у період дії правового режиму воєнного стану, переслідуючи мету незаконного збагачення, у жовтні 2024 року, розробив злочинний план, спрямований на незаконне заволодіння правом власності на квартиру АДРЕСА_5 , яка належала на праві приватної власності ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

ОСОБА_5 , виконуючи вказівки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у жовтні 2024 року залучив до реалізації злочинного плану організованої групи ОСОБА_20 та зловживаючи його довірою, організував його прибуття до м. Києва та тимчасове проживання у квартирі за адресою: АДРЕСА_6 . При цьому ОСОБА_20 не був обізнаний про злочинні наміри учасників організованої групи та використовувався ними як підконтрольна особа для майбутнього оформлення права власності на нерухоме майно на його ім`я.

З цією метою, ОСОБА_6 придбав у невстановлених осіб та передав ОСОБА_8 нотаріальний бланк серії ВРП № 265630 із попередньо надрукованим договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 . Вказаний документ передбачав відчуження квартири від імені ОСОБА_18 та ОСОБА_19 на користь ОСОБА_20

ОСОБА_8 передав цей бланк ОСОБА_20 для підписання, приховавши його справжній зміст, чим забезпечив проставлення підпису останнім під фіктивним договором.

17.12.2024 ОСОБА_7 , за вказівкою ОСОБА_6 , разом із ОСОБА_20 , який не був обізнаний про злочинні наміри групи, прибув до офісу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_21 , який розташований за адресою: АДРЕСА_7 , де ОСОБА_20 передав нотаріусу бланк серії ВРП № 265630 із вже надрукованим у ньому договором купівлі-продажу квартири, а також інші документи, необхідні відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013, для реєстрації права власності. Приватний нотаріус ОСОБА_21 , не будучи обізнаною про підроблений характер документа та злочинні наміри учасників групи, 17.12.2024 здійснила державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_5 за ОСОБА_20 , внісши відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Унаслідок реалізації спільних узгоджених дій ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , які діяли умисно, з корисливих мотивів у межах єдиного злочинного плану, шляхом введення в оману та укладення фіктивного правочину щодо відчуження майна, було незаконно набуте право власності на квартиру АДРЕСА_5 , що перебувала у приватній власності ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Зазначене право власності було переоформлено на підконтрольну учасникам організованої групи особу ОСОБА_20 , який при цьому не був обізнаний про їхні злочинні наміри та справжній характер правочину. Вартість квартири згідно з висновком судової оціночно-будівельної експертизи станом на 17.12.2024 становила 2 616 165 грн, що є особливо великим розміром. Учасники групи виконали всі необхідні дії для доведення свого злочинного наміру до кінця, що призвело до протиправного набуття та реєстрації права власності на вказану квартиру на підконтрольну їм особу.

У результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради, у власність якої відповідно до вимог ст. 1277 Цивільного кодексу України, повинна бути передана зазначена квартира, як відумерла спадщина, були спричинені матеріальні збитки на вище зазначену суму.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, у складі організованої групи, в умовах воєнного стану, в особливо великому розмірі.

5) Крім того, ОСОБА_6 наприкінці листопада 2024 року стало відомо про смерть 09.11.2024 ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який проживав один та не мав родичів першого та другого ступеня споріднення, у зв`язку з чим його квартира АДРЕСА_8 фактично залишилась без нагляду. Усвідомивши ці обставини та реальну можливість протиправного заволодіння зазначеним нерухомим майном, ОСОБА_6 , діючи повторно, у складі організованої групи, до якої також входили ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , з корисливих мотивів та в умовах воєнного стану, розробив і розпочав реалізацію спільного злочинного плану, спрямованого на незаконне заволодіння правом власності на вказану квартиру.

Так, ОСОБА_5 , діючи відповідно до заздалегідь розробленого плану та виконуючи відведену йому роль у складі організованої групи, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння квартирою АДРЕСА_9 , за невстановлених у ході досудового розслідування обставин заволодів паспортом громадянина України на ім`я ОСОБА_22 , серії НОМЕР_2 . Після цього, діючи згідно з розробленим злочинним планом,

ОСОБА_5 26.02.2025 відправив зазначений паспорт через оператора транспортно-логістичних послуг «Нова пошта» із відділення № 141 у місті Харкові до відділення № 205 у місті Києві на ім`я ОСОБА_7 , забезпечивши таким чином його подальше використання у реалізації злочинного наміру.

ОСОБА_7 , отримавши у відділенні № 205 «Нова пошта» м. Києва зазначений паспорт, діючи відповідно до розробленого злочинного плану та продовжуючи реалізацію спільного умислу, спрямованого на шахрайське заволодіння квартирою, передав паспорт ОСОБА_6 для організації його підроблення шляхом внесення до нього змін, що полягали у заміні фотокартки на першій та другій сторінках документа, з метою подальшого використання підробленого паспорта при незаконному переоформленні права власності на нерухомість.

У подальшому ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, після отримання від ОСОБА_7 паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_22 , організував його підроблення.

Підроблення полягало у заміні оригінальної фотокартки власника на фотокартку іншої особи, яка мала видаватися за ОСОБА_22 під час подальших нотаріальних дій. Підроблений паспорт планувалося використовувати як справжній документ, що посвідчує особу власника квартири, для подальшого шахрайського переоформлення права власності на зазначене майно.

У ході підроблення до паспорта замість фотокартки ОСОБА_22 було вклеєно фотокартку заздалегідь підібраної особи - ОСОБА_23 , який мав видаватися за померлого власника під час нотаріальних дій, при цьому він не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .

Використання підробленого паспорта із заміненою фотокарткою створювало можливість представити іншу особу як ОСОБА_22 та забезпечити незаконне переоформлення квартири, що в умовах воєнного стану також ускладнювало виявлення та припинення протиправної діяльності.

26.02.2025 ОСОБА_5 , діючи відповідно до злочинного плану та виконуючи свою роль, додатково відправив через відділення № 141 «Нової пошти» у місті Харкові на адресу отримання ОСОБА_7 у відділення № 205 м. Києва конверт, у якому містилися документи, необхідні для подальшого незаконного оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_9 , а саме: витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, картка платника податків на ім`я ОСОБА_22 , свідоцтво про право на спадщину за законом № 166, звіт з оцінки вартості квартири на 23 аркушах, план квартири, довідка про зареєстрованих у приміщенні осіб та технічний паспорт квартири. Отримавши ці документи, ОСОБА_7 забезпечив їх передачу ОСОБА_6 для подальшого використання при організації незаконного відчуження квартири.

Таким чином, ОСОБА_6 , діючи повторно, з корисливих мотивів та у складі організованої групи, до якої входили також ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи незаконне набуття членами групи права власності на вказану квартиру, вирішили здійснити її продаж, використовуючи підроблений паспорт померлого власника та отримані документи на нерухомість. З цією метою вони підшукували потенційного покупця для подальшого укладення удаваного правочину від імені померлого.

Однак умисел членів організованої групи не був доведений до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки їхні дії були виявлені та припинені працівниками Національної поліції України на етапі підготовки до проведення нотаріальних дій, що унеможливило завершення злочинного наміру та подальше незаконне відчуження квартири.

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 вчинили готування до незаконного заволодіння правом власності на квартиру АДРЕСА_8 , вартість якої згідно з висновком судової оціночно-будівельної експертизи станом на 29.11.2024 становила 1 078 398 грн, що є особливо великим розміром. У випадку доведення злочину до кінця зазначені дії спричинили б матеріальні збитки територіальній громаді м. Харкова, у власність якої відповідно до ст. 1277 Цивільного кодексу України квартира мала перейти як відумерла спадщина.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 190 КК України, тобто готування до заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно, у складі організованої групи, в умовах воєнного стану та в особливо великому розмірі.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 19.06.2026 матеріали кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 28 ч.3 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190, ч.1 ст.14 ч.5 ст. 190КК України - виділено із кримінальної справи №639/120/26, провадження 1-кп/639/185/26 в окреме провадження для розгляду угоди про визнання винуватості.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 звернувся із клопотанням, яке підтримав обвинувачений ОСОБА_5 , про закриття кримінального провадження за ч.3 ст. 28 ч.3 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вказав, що розуміє, що звільнення його від кримінальної відповідальності з підстави, передбаченої ч. 1 ст. 49 КК України, тобто у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження з цієї підстави, є звільненням його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючої підстави, він розуміє наслідки закриття кримінального провадження в порядку ст. 49 КК України та бажає це зробити, а тому наявні всі підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 28 ч.3 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України у зв`язку із закінченням строку давності, як це передбачено ч. 1 ст. 49 КК України, та закриття кримінального провадження в цій частині.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.3 ст. 28 ч.3 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із цим, так як для цього існують підстави, передбачені чинним законодавством.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм порядок та наслідки закриття провадження за вказаних обставин, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність. Крім того, ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язкуіз закінченням строків давності є: - закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків; - відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст. 49 КК).

Процесуально - правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: - притягнення особи, як обвинуваченого; - згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284288 Кримінального процесуального кодексу України).

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 28 ч.3 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190, ч.1 ст.14 ч.5 ст. 190 КК України.

Кримінальні правопорушення, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_5 та кваліфіковані за ч.3 ст. 28 ч.3 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, вчинено 20.09.2020 та 17.03.2021 відповідно.

Відповідно до ч.1 ст.12 КК України, ч.3 ст. 357 та ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України є кримінальними проступками.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення вчинено, тобто, згідно обвинувального акту - 20.09.2020 та 17.03.2021 відповідно.

Закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення певноїтяжкості.

Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь - які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

З огляду на наведене, на час судового розгляду у даному кримінальному провадженні клопотання сторони захисту, закінчився трирічний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 28 ч.3 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, передбачений п.2 ч.1 ст.49 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. 2, 3 ст. 49 КК України.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

За змістом статей 284288 КПК підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Виходячи з цих положень закону визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз`яснення йому судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

У судовому засіданні захисник адвокат ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 звернулись до суду з клопотаннями про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, тим самим, надавши свою згоду, на звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності за нереабілітуючих підстав і закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 з цих підстав. Така заява підтверджена в судовому засіданні.

У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника, з огляду на те, що кримінальні правопорушення, за якими обвинувачується є кримінальними проступками та з моменту їх скоєння минуло більше трьох років, перебіг давності притягнення докримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання сторони захисту про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак слід задовольнити клопотання та звільнити останнього від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст.49 КК України, закривши кримінальне провадження за ч.3 ст. 28 ч.3 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України ( 20.09.2020, 17.03.2021).

Керуючись п. 4 ч.1 ст. 49 КК України, ст.ст. 284, 288, 369-372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження і звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 28 ч.3 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України в зв`язку із закінченням строків давності - задовольнити.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 28 ч.3 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220000000681 від 14.05.2021 за обвинуваченням ОСОБА_24 за ч.3 ст. 28 ч.3 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України - закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Новобаварський районний суд міста Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1