Ухвала суду № 137671147, 23.06.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10318/26

Провадження № 6/357/437/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за поданням приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвиненка Олексія Вікторовича про надання дозволу на примусове проникнення до житла,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшло подання приватного виконавця Літвіненка О.В. щодо надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника: ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з необхідністю виконання виконавчих листів № 2-7470/2009 виданих 25.12.2012 Апеляційним судом Київської області.

Після реєстрації матеріалів справи канцелярією суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

19.06.2026 ухвалою судді прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвиненка Олексія Вікторовича. Призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні 19 червня 2026 року о 14:45 год. у приміщенні суду.

В судові засідання 19.06.2026, 22.06.2026 та 23.06.2026 приватний виконавець не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся через систему «Електронний суд».

22.06.2026 від приватного виконавця через систему «Електронний суд» надійшла заява з проханням розглянути справу без його участі, подання задовольнити.

Клопотань про відкладення розгляду справи або про участь у справі в режимі відеоконференції від приватного виконавця на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 439 ЦПК України суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та виконавчі провадження № 79137976 та № 79150321, сайт https://asvpweb.minjust.gov.ua/ з відповідними ідентифікаторами доступу, судом встановлено наступне.

На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київська область Літвиненка Олексія Вікторовича перебувають виконавчі провадження: № 79137976 з виконання виконавчого листа № 2-7470/2009 виданого 25.12.2012 Апеляційним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором №03-Ф/08-25 від 21 січня 2008 року у розмірі 42 628 доларів 54 центи США та 2084 гривень 57 коп., а також понесені судові витрати у розмірі 3 253 грн. 50 коп.; № 79150321 з виконання виконавчого листа № 2-7470/2009 виданого 25.12.2012 Апеляційним судом Київської області, відповідно до якого в рахунок погашення боргу ОСОБА_1 перед ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитним договором №03-Ф/08-25 від 21 січня 2008 року у розмірі 42 628 доларів США 54 центи та 2 084,57 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки у вигляді квартири АДРЕСА_2 загальною площею 69,8 кв.м, житловою площею 42,5 кв.м, яка перебуває у спільній сумісній власності та користуванні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та підлягає реалізації шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В межах ВП № 79150321 приватним виконавцем 19.09.2025 винесені: постанова про відкриття виконавчого провадження; постанова про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором); постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; постанова про стягнення з боржника основної винагороди; постанова про арешт майна боржника.

В межах ВП 79137976 приватним виконавцем 17.09.2025 винесені: постанова про відкриття виконавчого провадження; постанова про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором); постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; постанова про стягнення з боржника основної винагороди; постанова про арешт коштів боржника; постанова про арешт майна боржника.

Згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 16574952 від 07.11.2007 року, ОСОБА_1 на праві власності належить 1/4 частка трикімнатної квартири АДРЕСА_3 . За змістом вказаного витягу також співвласниками цієї квартири вказані ще троє осіб (по 1/4 частки кожному).

Також до матеріалів справи надано витяг (інформацію) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 445131805 від 25.09.2025 за вказаною вище квартирою.

З матеріалів справи та доводів подання вбачається, що постанови, виклики та вимоги боржнику були скеровані на адресу, що вказана у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_4 , рекомендованими поштовими відправленнями.

Приватним виконавцем були складені акти за результатами виїзду за цією адресою від 07.10.2025 та від 17.02.2026.

Приватним виконавцем також з`ясовано, що за вказаною адресою, крім боржника, зареєстрованими значяться 6 (шість) фізичних осіб (2008 р.н., 2009 р.н., 1980 р.н., 1981 р.н., 1984 р.н., 1958 р.н.).

При вирішенні справи суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною другою, третьою вказаної статі Закону визначено обов`язки та повноваження виконавця під час здійснення виконавчого провадження.

Згідно із ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до п. 13 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Наведена норма законодавства передбачає можливість примусового проникнення до житла чи іншого володіння не тільки боржника, а й іншої особи, що можливо у випадку коли у володінні такої особи знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб. При цьому, факт наявності майна боржника у іншої особи має бути належно обґрунтованим, а до подання додані належні докази.

Частиною першою статті 439 ЦПК України визначено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Отже, приватний виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.

Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Статтею 311 ЦК України передбачено право на недоторканність житла.

Частинами 1, 2 статті 311 ЦК України зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.

За змістом наведених вище норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим. Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння.

Згідно із ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Зазначене дає підстави для висновку, що до подання приватного виконавця мають бути долучені копії належним чином завіреного поштового повідомлення про вручення боржникові копії постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена боржнику на адресу, зазначену у виконавчому документі, або конверта з копією цієї постанови, який повернувся на адресу виконавця з певною відміткою поштового відділення (адресат відсутній, невірна адреса, відмова, за закінченням терміну зберігання тощо).

Крім цього, положення ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» про надіслання постанов «рекомендованим листом з повідомленням про вручення» не забороняє приватному виконавцю надсилати іншу поштову кореспонденцію з такими повідомленнями про вручення, при цьому самі по собі рекомендовані поштові відправлення можуть бути належними та допустимими доказами, наприклад, у скарзі на дії приватного виконавця щодо неналежного сповіщення сторони виконавчого провадження, натомість у даній категорії справ право приватного виконавця на звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього виконавчим документом зобов`язань.

Для цього, перш за все, є необхідним встановити факт обізнаності боржника про відкрите виконавче провадження та необхідності вчинення дій щодо виконання виконавчого документа.

Однак, з наявних по справі доказів неможливо дійти висновку, що боржник обізнаний щодо наявності відкритого виконавчого провадження, а також що він умисно ухиляється від виконання рішення суду, зокрема не надав доступ приватному виконавцю до житла.

Суд звертає увагу на те, що в даному випадку акти приватного виконавця про виїзд за місцем знаходження частки майна не можуть бути оцінені як належні та допустимі докази факту перешкоджання входженню до квартири, оскільки доказів належного отримання та/або не отримання сповіщень із зазначенням причин до матеріалів подання долучено не було.

Поряд з цим, частиною 2 ст. 439 ЦПК України чітко врегульовано порядок вирішенням судом подання про примусове проникнення до житла.

Вказаний порядок не передбачає виклику (повідомлення) боржника, натомість Законом закріплена участь у судовому засіданні приватного виконавця.

Про розгляд та надходження подання до суду приватний виконавець обізнаний, однак в судове засідання особисто чи за допомогою системи відеозв`язку не з`явився, обмежившись поданою до суду заявою про розгляд справи без його участі, однак подання якої не передбачено статтею 439 ЦПК України (вирішення питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи), яка є спеціальною.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися «згідно із законом», воно повинне мати «легітимну мету» та бути «необхідним у демократичному суспільстві». Якраз «необхідність у демократичному суспільстві» і містить у собі конкуруючий приватний інтерес; зумовлюється причинами, що виправдовують втручання, які, у свою чергу мають бути «відповідними і достатніми»; для такого втручання має бути «нагальна суспільна потреба», а втручання - пропорційним законній меті.

У даній справі суд враховує, що сам факт наявності рішення суду та виконавчих проваджень на його підставі, не є безумовною підставою для надання судом дозволу на примусове проникнення до житла, враховуючи чутливість даного питання та чисельні висновки Європейського суду з прав людини щодо пропорційності втручання держави у приватні інтереси, а також тлумачення поняття «житло».

Слід наголосити, що позитивне вирішення поставленого перед судом питання вимагає безумовного дотримання встановленої законом процедури.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання про примусове проникнення до житла, тому у його задоволенні слід відмовити, що не перешкоджає повторному зверненню до суду.

Керуючись ст. 12, 13, 260, 353, 439 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні поданням приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвиненка Олексія Вікторовича - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя А. Ю. Цуранов