Рішення № 137666137, 19.06.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 357/2947/26

Провадження № 2/379/597/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

19 червня 2026 року м. Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінкіна В.І.,

з участю секретаря судового засідання Івахи К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовною заявоюакціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 31 411,05 грн, яка складається із: загального залишку заборгованості за тілом кредиту 31375,51 грн, заборгованості за пенею 35,54 грн, а також суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Обґрунтування позиції позивача

Представник позивача в обґрунтування позовної заяви зазначає, що 09.10.2021 між позивачем та відповідачем підписано анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. 09.10.2021 відповідач звернувся до позивача із анкетою-заявою до договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 та встановлення кредитного ліміту на суму, вказану у мобільному додатку. Клієнт своїм підписом повністю та безумовно прийняв пропозицію банку та погоджується з тим, що анкета-заява разом із умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. Банк свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитним коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Однак, не дивлячись на взяті на себе зобов`язання, відповідач не дотримується умов договору, а саме не здійснює повернення кредиту у терміни та на умовах, визначених умовами та правилами, а також тарифами. У зв`язку із порушенням умов договору про надання банківських послуг від 09.10.2021 зі сторони відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 31 411,05 грн.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Процесуальній дії у справі

Представник позивача звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з даною позовною заявою.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.03.2026 про передачу матеріалів цивільної справи за підсудністю до Таращанського районного суду Київської області.

01.04.2026 матеріали справи надійшли до суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2026, головуючим суддею в указаній судовій справі визначено суддю Зінкіна В.І.

02.04.2026, на підставі ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суддею від управління «ЦНАП» виконкому Таращанської міської ради, отримано відомості з реєстру територіальної громади про місце проживання особи станом на 02.04.2026.

02.04.2026 ухвалою суду позовну заяву АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення вказаних у ній недоліків.

08.04.2026 представник позивача через підсистему «Електронний суд» направив до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 08.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 08.05.2026.

Протокольною ухвалою суду від 08.05.2026 судове засідання відкладено до 19.06.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належно. Проте, у позовній заяві зазначив клопотання про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судові засідання 08.05.2026, 19.06.2026 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належно. Будь-яких заяв чи клопотань до суду не подав.

Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач в судове засідання не з`явився, будучи належно повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, причини своєї неявки в судове засідання суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, водночас, позивач не заперечує щодо заочного вирішення справи, - є всі передбачені законом підстави для проведення заочного розгляду даної справи.

Ухвалою суду від 19.06.2026, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено провести заочний розгляд даної цивільної справи.

Зі змісту положень статті 281 ЦПК України вбачається, що заочний розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

09.10.2021 відповідач підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, в якій зазначив свої персональні дані та відомості про джерела доходу, соціальний стан, місце роботи та надав свою згоду на те, що дана заява разом із умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Univегsаl Ваnk, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.uа/tегms; тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.uа/ratеs, складають договір про надання банківських послуг.

Окрім того, в анкеті-заяві до договору про надання банківських послуг зазначено, що підписуючи цю анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному додатку відповідач просить відкрити на його ім`я поточний рахунок в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в мобільному за стосунку. Відповідач погодився з тим, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом та підтвердив, що надані ним документи є чинними (дійсними) та наведені їх копії відповідають оригіналу та надана ним інформація є правдивою. У анкеті-заяві визначено, що відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Також відповідач погодився, що невід`ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору, з підписанням якого в мобільному за стосунку договір набуває чинність.

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним способом якого є платіжна картка.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту Чорної картки monobank, пільговий період за користування кредитним лімітом становить 62 дні. Пільгова процентна ставка за користування кредитом становить 0,00001 % річних, базова - 3,1 % річних на місяць, а збільшена - 6,2 % річних на місяць. Повернення кредиту повинно здійснюватися шляхом сплати щомісячного обов`язкового платежу у розмірі 4 % від заборгованості (не менше 100,00 грн, але не більше залишку заборгованості) (а.с.238-241).

Також відповідачем шляхом накладення електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» були підписані запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг monobank (далі запевнення) (а.с.34-35).

Згідно п.1 запевнення, підписуючи власним удосконаленим електронним підписом в мобільному за стосунку це запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг «Monobank», що є невід`ємною частиною анкети-заяви до договору, відповідач підтвердив отримання примірника договору в мобільному застосунку monobank; ознайомлення та згоду з умовами договору, згідно з яким буде здійснюватись відкриття та обслуговування його рахунків, розміщення ним вкладів, отримання споживчого кредиту тощо; укладання договору; зобов`язався виконувати умови договору; що інформація, про заплановану до отримання клієнтом фінансову послугу, вартість цієї послуги та інша інформація, надання шляхом її розміщення у договорі та на офіційному сайті банку.

Пунктом 3 запевнення визначено, що відповідач беззастережно погоджується із тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Також відповідач погодився, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний застосунок.

Відповідно до п. 10 запевнення відповідач надав право та доручив банку здійснювати дебетовий переказ коштів з усіх його рахунків, відкритих у банку, без додаткових його розпоряджень, для погашення будь-яких інших його грошових зобов`язань перед банком, що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений в майбутньому між ним та банком.

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Розділу І умов банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов договору в тому числі, платіжної системи MasterCard/Visa, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України.

Згідно із п.п. 2.3. п. 2 Розділу І умов, відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України договір, що укладається між банком та клієнтом, є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно: договору банківського рахунку, договору про споживчий кредит.

Відповідно до п.п. 5.3, п.п. 5.8.1. п. 5 Розділу І умов клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами банку через мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій.

На суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту за фактично витрачені в рахунок кредиту кошти з розрахунку 365/366 календарних днів у році за процентними ставками, зазначеними у тарифах (п.п. 5.9 п. 5 Розділу ІІ умов).

Клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, що зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж клієнта як визнання клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного тарифами (п.п. 5.11 п. 5 Розділу ІІ умов).

Відповідно до п.п. 5.16 п. 5 Розділу ІІ умов у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із тарифами, але не більше 50% від суми одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних.

У випадку настання істотного порушення клієнтом зобов`язань банк не пізніше наступного робочого дня у Мобільному додатку не пізніше 3 робочих днів за допомогою менеджерів та СМС направляє клієнту повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. (п. 5.17 п. 5 Розділу ІІ Умов).

У разі, якщо клієнт погасить заборгованість зі сплати обов`язкового платежу, яка виникла до настання істотного порушення клієнтом зобов`язань, та сплатить штраф і щомісячний мінімальний платіж у строк до 120 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу), вимога банку, зазначена у повідомленні, втрачає чинність, а попередньо узгоджені умови кредитування (у тому числі щодо сплати щомісячних мінімальних платежів та відсотків за користування кредитом) поновлюються. Банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абз. 1 цього пункту, але не більше ніж до 210 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу) (п.п. 5.18 п. 5 Розділу ІІУмов).

У випадку, якщо істотне порушення клієнтом зобов`язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у п. 5.18, кредит стає у формі «на вимогу», а банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою мобільного додатку направляє клієнту вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій (п.п. 5.19 п. 5 Розділу ІІ Умов).

Таким чином, зобов`язання за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 09.10.2021 було повністю виконано позивачем, зокрема, відповідачу була надана можливість розпоряджатися кредитними кошти на умовах, передбачених договором.

Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконував.

У розрахунку заборгованості за договором б/н від 09.10.2021 зазначена сума заборгованості відповідача 31 411,05 грн, яка складається із: загального залишку заборгованості за тілом кредиту 31375,51 грн, заборгованості за пенею 35,54 грн (а.с.135-140).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК України).

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (статті 510 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов1язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання визначена статтею 625 ЦК України. Частинами 1 і 2 цієї Статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно зі статтею 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимогами статей 1055 та 1067 ЦК України передбачено, що договір кредиту та банківського рахунка укладаються у письмовій формі.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Також частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З наведених обставин справи вбачається, що між сторонами був укладений договір надання банківських послуг, матеріали справи містять виписки по рахунках, які є первинними банківськими документами, які свідчать, що позивачем надавались, а відповідачем використовувались кредитні кошти.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 сформульований висновок, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки) базується на римській правовій максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Розрахунок заборгованості містить розмір відсоткової ставки, суми нарахувань за кожний окремий проміжок часу, у тому числі окремо по відсотках, тілу кредиту, суму нарахувань по кожному з видів зобов`язань.

Суд також враховує, що у даній справі договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним, а позивачем при цьому доведено обставини, на які він посилався на підтвердження своїх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано до суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача, а також відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України жодного належного та допустимого доказу на спростування доводів позивача щодо нарахованих сум.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що тягар доказування покладається на обидві сторони спору. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Вказана позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року справа № 415/160/17.

Таким чином, суд висновує про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 31 375,51 грн.

Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 35,54 грн, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК Українита доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Отже, у задоволенні позовної вимоги в частині стягнення пені у розмірі 35,54 грн слід відмовити.

Враховуючи викладене, суд висновує про задоволення позовної заяви частково, в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання банківських послуг від 09.10.2021 на загальну суму 31 375,51 грн, що становить загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Частиною 1 статті 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В силу ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 26.01.2026 (а.с.11).

Однак, враховуючи те, що суд виснував про часткове задоволення позовних вимог на загальну суму 31 375,51 грн, що становить 99,8869% від заявленої вимоги, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 659,39 грн (2662,40х99,8869%).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 16, 203, 512, 514, 526, 530, 599, 610, 625-629, 638, 1048, 1054, 1066, 1077-1079, 1081-1083 ЦК України, статтями 2, 5, 12, 19, 76, 77, 81, 82, 133, 141, 247, 263-265, 273, 274-283, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заявуакціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 09.10.2021 у розмірі 31 375,51 грн (тридцять одна тисяча триста сімдесят п`ять гривень 51 копійка), що є загальним залишком заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» судовий збір у розмірі 2 659,39 грн (дві тисячі шістсот п`ятдесят дев`ять гривень 39 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення,якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

позивач: акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ 21133352, адреса місцезнаходження: вул. Оленівська, будинок 23, м. Київ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 23.06.2026

Головуючий:В. І. Зінкін