Ухвала суду № 137661713, 24.06.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення

Справа № 500/1366/25

24 червня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грицюка Р.П., розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення судового контролю за рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.04.2025,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла заява про встановлення судового контролю у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 задоволено позов заявниці.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2026 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі №500/1366/25 залишено без змін. Отже, рішення набрало законної сили 28.02.2026.

Ухвалою суду від 03.04.2026 прийнято до розгляду заяву представника ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення судового контролю. Призначено заяву до судового розгляду без виклику учасників справи в порядку письмового провадження. Запропоновано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області у строк до 09.04.2026 викласти позицію з питань, наведених у заяві про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, подавши письмові пояснення до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 14.04.2026 заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №500/1366/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задоволено.

12.06.2026 до суду надійшов звіт про виконання судового рішення, у якому Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повідомляло, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду є таким, що набрало законної сили 25.02.2026 та виконано в повному обсязі.

За результатами проведеного перерахунку на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/1366/25 від 28.04.2025 нарахована заборгованість за період з 11.09.2024 по 30.06.2026 в сумі 21583,00 грн, яка обліковується в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справ). За період з травня по червень 2026 року за рахунок виділених асигнувань проведена виплата частини нарахованої доплати пенсії в сумі 6317,12 грн, яка зарахована на картковий рахунок в АТ «ОЩАДБАНК».

Залишок боргу станом на 09.06.2026 становить 15265,88 грн та буде в подальшому виплачуватися згідно з чинним законодавством після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Суми пенсії, до нараховані на виконання судових рішень, що виплачуються за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету, обліковуються в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах) та на їх підставі в автоматизованій базі даних у підсистемі Реєстр судових рішень Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини першої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Розгляд звіту про виконання судового рішення здійснено судом в порядку письмового провадження.

Ознайомившись зі звітом, дослідивши письмові докази, суд дійшов до таких висновків.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною другою статті 381-1 КАС України передбачено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Як установлено частиною першою статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За приписами частини другої-третьої статті 382-2 КАС України звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;

5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;

6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;

2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Судом встановлено, що звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відповідає вимогам частини другої-третьої статті 382-2 КАС України та поданий у встановлений судом строк.

У поданому до суду звіті відповідач зазначив, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/1366/25 від 28.04.2025 нарахована заборгованість за період з 11.09.2024 по 30.06.2026 в сумі 21583,00 грн, яка обліковується в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справ). За період з травня по червень 2026 року за рахунок виділених асигнувань проведена виплата частини нарахованої доплати пенсії в сумі 6317,12 грн, яка зарахована на картковий рахунок в АТ «ОЩАДБАНК».

Залишок боргу станом на 09.06.2026 становить 15265,88 грн та буде в подальшому виплачуватися згідно з чинним законодавством після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області в межах наданої компетенції проведений комплекс заходів для повного та неухильного виконання рішення суду, прийнятого у цій справі, здійснено перерахунок пенсійного забезпечення позивача у належному розмірі, у межах його зобов`язальної частини, яке в частині нарахування пенсії виконано у повному обсязі.

Щодо виплати заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат за судовими рішеннями, то відповідач вказує, що така буде проведена Пенсійним фондом України за умови наявності відповідного бюджетного фінансування.

Приписами статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Згідно з пунктами 1, 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 (далі - Положення № 28-2), Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду. Управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду і головних управлінь Фонду.

Пунктом 3 Положення № 28-2 визначено, що основними завданнями управління Фонду є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом.

Відповідно до пункту 4 Положення № 28-2 Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

У контексті викладеного слідує висновок, що фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Аналогічну позицію викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.05.2022 у справі № 360/940/20.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що відсутність належного фінансування для виконання рішення суду не може вважатися невиконанням рішення суду без поважних на те підстав.

Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу на керівника управління не захищає право особи на отримання бюджетних коштів (постанови Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 16.07.2018 у справі №811/1469/18 та у справі №560/523/19, від 07.11.2019 у справі №420/70/19).

Фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином, згідно поданого звіту судове рішення в межах покладених ним зобов`язань на відповідача здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 11.09.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (з урахуванням коефіцієнтів послідовного збільшення 1,197; 1,14) та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум виконане, а в частині виплати заборгованості - виконується і буде в повному обсязі виконане після виділення коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. При цьому матеріалами справи підтверджено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не відмовляється від виконання зобов`язальної частини рішення суду, а виконує його у межах своїх повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що правові підстави для відмови у прийнятті поданого Головним управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звіту про виконання рішення суду по справі № 500/1366/25 відсутні, оскільки виплата грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення відповідача є неможливою, а повторне зобов`язання подати звіт, у розглядуваному випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Такі висновки викладені у постановах Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2026 у справі № 380/17892/24, від 16.04.2026 у справі № 380/1362/25, від 16.04.2026 у справі № 380/7174/25.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про виконання судового рішення слід прийняти.

Керуючись статтями 248, 381-1, 382, 382-3 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі № 500/1366/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 24 червня 2026 року.

Головуючий суддя Грицюк Р.П.