Рішення № 137657260, 24.06.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1126/26

Провадження № 2/950/801/26

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року м. Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області у складі судді Косолапа В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду в м. Лебедині цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 26.10.2024 № 445138-КС-007 в загальному розмірі 13099,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 , в електронному вигляді, укладено кредитний договір № 445138-КС-007. За умовами договору відповідачу було надано кредит у розмірі 7000,00 грн. Кредитні кошти надані відповідачу в безготівковій формі шляхом перерахування за реквізитами платіжної картки, наданими позичальником. На виконання умов договору ОСОБА_1 здійснив лише часткову сплату в розмірі 5357,66 грн.

Звернувшись до суду позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за вищевказаним кредитним договором, оскільки останній своїх зобов`язань у повному обсязі не виконав, суми отриманих коштів не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив.

На момент звернення до суду заборгованість відповідача складає 13099,85 грн., з яких: 6051,80 грн. тіло кредиту, 4236,40 грн. проценти та 2811,65 грн. штрафу.

Ухвалою від 29.04.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. За клопотанням позивача також витребувано необхідні для розгляду справи докази.

ОСОБА_1 подав до суду відзив у якому частково заперечував проти задоволення позовних вимог, а саме просив відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 2538,06 грн. заборгованості по прострочених процентах та 2811,65 грн. штрафу.

Зазначив, що умови договору в частині сплати комісії є нікчемними, а тому сума комісії в розмірі 1400,00 грн. має бути вирахувана із загального розміру заборгованості.

Також відповідач указує на те, що за умовами договору № 445138-КС-007 розмір відсотків за користування кредитом складає 0,9 % за кожен день користування кредитом. Тому, максимальний розмір процентів за користування кредитними коштами становить 7056,00 грн. (7000 * 112 днів * 0,9 %). Умовами договору передбачена сплата комісії на суму 1400,00 грн. Позивач має парво ставити питання про стягнення 1698,34 грн. процентів (7056,00 5357,66 (сплачена сума)). У разі якщо право на нарахування комісії за договором буде підтверджено, то заборгованість за процентами має складати 3098,34 грн. (7056,00 + 1400,00 5357,00). Однак позивачем заявлено вимоги про стягнення 4236,40 грн. процентів. В частині стягнення штрафу в розмірі 2811,65 грн. відповідач зазначив, що такий не підлягає стягненню в силу положень п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

На указаний відзив представник позивача подав відповідь у якій зазначив, що нарахування процентів за спірним договором здійснюється за ставкою 1 %, яка є стандартною фіксованою ставкою. Відповідно до п. 4.2.1. спірного договору у разі, якщо погашення кредиту здійснюється відповідно до погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в п. 4.2.2. та додатку № 1 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п. 2.4. договору.

Згідно з п. 4.2.2. договору сторони на момент укладення договору встановили графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка.

Відповідно доп. 4.2. договору позичальнику здійснюється нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, вказаною у п. 10.2. договору, починаючи з першого для користування кредитом. Позичальник зберігає можливість сплати процентів за зниженою процентною ставкою, протягом усього періоду дії договору за умови сплати позичальником своєчасно і у повному обсязі процентів, комісії та частини суми наданого кредиту, в порядку та в розмірах, зазначених в графіку платежів, що вказаний в п. 4.2.2. та додатку № 1 до договору.

У разі несплати позичальником у повному обсязі платежу, передбаченого графіком платежів та не погашення заборгованості із внесення платежу, передбаченого графіком платежів протягом наступних 7 діб, починаючи з 8 дня прострочення внесення платежу, передбаченого графіком платежів, подальше нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою до закінчення строку кредитування за цим договором.

Згідно з п. 2.4. договору стандартна процентна ставка в день становить 1 %, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 2.5. договору комісія за надання кредиту становить 1400,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору.

Обов`язок відповідача щодо сплати комісії за надання кредиту також передбачений у паспорті споживчого кредиту до кредитного договору, де також викладений графік платежів за кредитним договором, який чітко передбачає сплату відповідачем платежів на погашення заборгованості за тілом, процентами та комісією за надання кредиту.

Згідно з п. 11.3.1. договору позичальник підтвердив, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом цього договору та правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України.

Крім того, відповідач здійснив платіж за кредитним договором знаючи про те, що він буде розподілятися зокрема на погашення його заборгованості за комісією за надання кредиту, та не заперечував проти цього протягом всього строку дії кредитного договору.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 26.10.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 (позичальник), в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», укладено договір про надання кредиту № 445138-КС-007.

Відповідно до п. 2.1, 2.3, 2.4, 2.5, 2.7 договору позичальнику надано грошові кошти в розмірі 7000,00 грн. на строк 16 тижнів; стандартна процентна ставка за кредитом 1 % в день; фіксована; комісія за надання кредиту: 1400,00 грн.; строк дії договору до 15.02.2025. Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором (UA-1514) (а.с. 12-21).

Відповідно до інформації АТ «Акцент-Банк» (лист від 11.05.2026 № 31340/47-260505/126-БТ) на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_1 (а.с. 96). Згідно з випискою по рахунку ОСОБА_1 , 24.10.2024 на картку відповідача перераховано 7000,00 грн. (а.с. 97-100).

Факт отримання кредитних коштів відповідач не заперечував.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з ч. 3, 4, 6, 8, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 було укладено кредитний договір в електронній формі. Грошові кошти на виконання умов такого договору були перераховані відповідачу, що підтверджується дослідженими судом доказами та не заперечується відповідачем.

Щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, суд зазначає наступне.

У своєму відзиві ОСОБА_1 стверджував, що процентна ставка за договором складає 0,9 %, а тому позивачем невірно обраховано суму процентів, яка підлягає стягненню, в тому числі за рахунок розподілу внесеної ним частини заборгованості в рахунок сплати комісії.

Суд не погоджується із такою позицією відповідача. Так, пунктом 2.4 договору № 445138-КС-007 передбачено, що стандартна процентна ставка за кредитом складає 1 % в день та є фіксованою. Процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору.

Згідно з п. 4.2 договору, позичальнику здійснюється нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, вказаною у п. 10.2 договору. У свою чергу, п. 10.2 договору містить вказівку на знижену процентну ставку, яка складає 1 % в день.

Таким чином, процента ставка за договором № 445138-КС-007 є єдиною, фіксованою та незмінною і складає 1 % в день.

Оскільки строк дії договору складає 113 днів (з 24.10.2024 до 15.02.2025) за указаний період на суму кредиту нараховуються проценти в максимальному розмірі 7910,00 грн. (7000*1/100) = 70 * 113).

Згідно з розрахунком, ОСОБА_1 сплачено в загальному розмірі 5357,66 грн., в тому числі 948,20 грн. за кредитом, 3009,46 грн. процентів та 1400,00 грн. комісії (а.с. 51 зворот. стор.).

Таким чином сума процентів, заявлена до стягнення у розмірі 4236,40 грн., перебуває в межах розміру процентів, які можуть бути нараховані та стягнуті з відповідача за умовами договору (7910 3009,46 = 4900,54).

Також суд враховує, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Тобто Закон України «Про споживче кредитування» не забороняє включення до договору про споживчий кредит положень про нарахування комісії.

Наведене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, у якій зазначено, що Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Таким чином доводи відповідача щодо протиправності нарахування комісії за видачу кредиту суд вважає необґрунтованими.

При цьому суд погоджується з доводами ОСОБА_1 щодо безпідставності нарахування суми штрафу, з огляду на наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на усій території України оголошено воєнний стан (Указ затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ). У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та триває до цього часу.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено п. 18.

Відповідно до указаного пункту, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в силу закону позичальник звільняється від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Такі платежі підлягають списанню позикодавцем.

Як свідчить розрахунок заборгованості, з 24.12.2024 ОСОБА_1 нараховується штраф, загальний розмір якого складає 2811,65 грн. (а.с. 48-51). Таким чином сума штрафу, нарахована в розмірі 2811,65 грн., не підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» підлягають частковому задоволенню, а з ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість в загальному розмірі 10288,20 грн., в тому числі 6051,80 грн. тіла кредиту та 4236,40 грн. процентів.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до розміру позовних вимог в сумі 2091,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, офіс 411; код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за кредитним договором від 26.10.2024 № 445138-КС-007 в загальному розмірі 10288,20 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, офіс 411; код ЄДРПОУ 41084239) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2091,00 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.06.2026.

Суддя Вадим КОСОЛАП