Ухвала суду № 137653975, 24.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 червня 2026 року Справа №360/1597/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді:

головуючого судді Рябчук О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №360/1597/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

16.06.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №360/1597/25, в якій просить суд:

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 подати звіт про виконання Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2026 року у справі № 360/1597/25 протягом 15 днів з дня отримання ухвали.

В обґрунтування вимог заяви ОСОБА_1 зазначає, що на виконання судового рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 було повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 24.06.2025 та, окрім цитування нормативноправових актів, повторно повідомлено, що ОСОБА_1 було зараховано на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 шляхом автоматичної верифікації у відповідності до постанови КМУ № 932. Рекомендовано стати на військовий облік в РТЦК та СП за місцем фактичного проживання. Жодної інформації щодо внесення до Реєстру відомостей про його виключення з обліку не надано. Звертаємо увагу, що отримана відповідь є ідентичною відповіді від 03.07.2025 № ЩТ/899, яку було оскаржено до суду, та щодо якої судом було констатовано, що вона НЕ свідчить про належний розгляд заяви ОСОБА_1 від 24.06.2026. Більш того, суд чітко вказав, що твердження ІНФОРМАЦІЯ_5 про автоматичне зарахуванням на облік ОСОБА_1 та його рекомендація звернутися до ТЦК та СП за місцем фактичного проживання НЕ можуть вважатися належним розглядом заяви та не є відповідями по суті щодо питання внесення до Реєстру інформації про виключення з обліку. З огляду на викладене заявник вважає рішення Луганського окружного адміністративного суду не виконаним в повному обсязі та вважає потрібним застосування судового контролю.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.06.2026р., заяву у справі № 360/1597/25 передано до розгляду судді Рябчук О.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) з 24.06.2026 року.

Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 року надіслано сторонам.

ІНФОРМАЦІЯ_3 пояснень щодо заяви не було надано.

Вирішуючи подану заяву по суті, суд зазначає, що правовідносини з приводу судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах унормовані, насамперед, приписами ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 р. у справі № 360/1597/25 позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (місцезнаходження: 03168, м. Київ, пр. Повітряних Сил, буд. 6, код за ЄДРПОУ 00034022), ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код за ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код за ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 від 24.06.2025 та доданих до неї документів про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.06.2025 та додані до неї документи про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім грн 96 коп.).

Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_6 стосовно невиконання рішення суду позивач звернувся з цією заявою.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.

В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст.129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Проаналізувавши положення КАС України, які регулюють процесуальні питання, пов`язані з здійсненням судового контролю за виконанням судового рішення, суд прийшов до висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом. Тобто зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 зазначив, що, зокрема ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Таким чином, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 640/3719/18 та від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 р. у справі № 360/1597/25 ІНФОРМАЦІЯ_3 03 липня 2025 року надано лист №ЩТ/899, яким повідомлено про розгляд заяви ОСОБА_1 від 24.06.2025 року та повідомлено наступну інформацію:

«... Тобто, якщо публічно правові відносини тривали станом на момент запровадження законодавцем іншого ( нового) правового регулювання цих відносин і вони не припинились, або виникли після змін у законодавстві, то суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей діяти або приймати рішення з урахуванням попереднього нормативно правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.

Треба зазначити, що ОСОБА_1 зараховано на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 шляхом автоматичної верифікації, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 №932 «Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Суд зауважує, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року №360/1597/25 було зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.06.2025 та додані до неї документи про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Одночасно з цим суд зазначає, що в рішенні Луганського окружного адміністративного суду не було викладено висновків щодо виключення позивача з військового обліку за результатом медичного огляду та про те, які висновки стосовно порушених у заяві питань має прийняти відповідач, а лише зазначено про необхідність повторного розгляду заяви, що і було відображено у резолютивній частині рішення.

Відтак, наданий лист ІНФОРМАЦІЯ_6 фактично є відмовою суб`єкта владних повноважень у внесенні змін до відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 .

Звертаючись із вказаною заявою до суду, заявник фактично намагається вирішити спір з приводу правовідносин, які виникли між ним і відповідачем після ухвалення судом рішення у справі і не були предметом дослідження під час розгляду цієї справи.

Таким чином, незгода заявника стосується правозастосування, здійсненого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Таке правозастосування не охоплюється рішенням суду у справі №360/1597/25 і судом не було надано оцінку спірним правовідносинам щодо виключення позивача з військового обліку та не викладено відповідних висноків, що підлягали обов`язковому урахуванню, а відтак питання правомірності такого правозастосування не може бути вирішене в порядку судового контролю і свідчить про виникнення між учасниками справи нових спірних правовідносин.

Верховний Суд у постанові від 23.05.2018 у справі №820/680/16 виклав правову позицію, згідно з якою рішення суду набирає чинності і діє до фактичної зміни обставин чи зміни правового регулювання питання його виконання.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій адміністративній справі, з огляду на що у задоволенні заяви позивача належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №360/1597/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

Суддя О.С. Рябчук