Ухвала суду № 137649019, 24.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26726/25

Провадження № 2-п/761/102/2026

УХВАЛА

24 червня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена І.П., розглянувши клопотання відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

22.02.2026 року відповідач - ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просить поновити строк на перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04.11.2025 у справі №761/26726/25; прийняти заяву про перегляд заочного рішення; скасувати заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04.11.2025 року у справі №761/26726/25 та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.03.2026 року вказану заяву було передано судді Романишеній І.П.

З довідкої інформації головного спеціаліста Олега Кольваха вбачається, що 02.02.2026 року вказану цивільну справу було направлено до Київського апеляційного суду для розгляду в апеляційному порядку та станом на 31.03.2026 року матеріали цивільної справи до суду не поверталися.

19.06.2026 року матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передані судді Романишеній І.П.

Клопотання про поновлення строку на перегляд заочного рішення вмотивовано тим, що після отримання копії заочного рішення, не маючи спеціальних юридичних знань, відповідач помилково подав апеляційну скаргу до апеляційного суду. Тільки після отримання ухвали апеляційного суду останньому стало відомо, що потрібно звертатися до суду який ухвалив рішення відповідно до вимог ст. 284-287 ЦПК України, у зв`язку з чим, відповідач просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Вивчивши мотиви поданого клопотання про поновлення процесуального строку та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва 04.11.2025 року у справі №761/26726/25 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором у розмірі 60 750 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та судові витрати у розмірі 10 000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 07.11.2025 року рішення суду від 04.11.2025 року було доставлено до електронного кабінету відповідача, про що в справі міститься відповідна довідка.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

26.12.2025 року відповідач подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 06.02.2026 року апеляційну скаргу визнано не прийнятою до розгляду та повернуто особі, яка її подала.

Тобто, відповідачеві достеменно було відомо про дану справу.

Однак, лише тільки 22.02.2026 року відповідач звернувся із заявою про перегляд заочного рішення, після повернення апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 3.04.2008 у справі «Ponomaryov v. Ukraine», п.41)»;

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення від 29.10.2015 у справі «Ustimeтko v. Ukraine», п.46)».

Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Частиною 1 ст. 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Тобто, суд зобов`язаний перевірити дотримання відповідачем вимог статей 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті.

Як зазначалося вище, заочне рішення ухвалене Шевченківським районним судом міста Києва 04.11.2025 року.

Відповідач отримав рішення суду 07.11.2025 року.

Разом з тим, із заявою про перегляд заочного рішення звернувся лише 22.02.2026 року, тобто зі значним пропуском процесуального строку, встановленого ст. 284 ЦПК України.

Будь - яких перешкод для подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення з дотриманням строку, визначеного ст. 284 ЦПК України, одразу як відповідача дізнався про рішення суду, з яким не погоджується, суд не вбачає. Перешкоди могли існувати виключно для розгляду судом першої інстанції заяви про перегляд заочного рішення, оскільки без матеріалів справи розгляд заяви неможливий, проте це не є перешкодою для подання заяви відповідачем вчасно.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, відповідач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами, не скористався правом на подання заяви про перегляд заочного рішення в межах строку встановленого чч.2,3 ст.284 ЦПК України, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням ним процесуальних дій.

Крім того, відповідач, не був позбавлений можливості реалізації свого права на отримання правової допомоги на професійній основі, в тому числі і на безоплатній основі, в результаті б якої, мав можливість отримати представництво своїх інтересів при вирішенні даної справи, зокрема, на подання заяви про перегляд заочного рішення безпосередньо до суду першої інстанції, однак відповідного волевиявлення не вчинив, що як наслідок, суд вбачає розпорядження на власний розсуд правами та процесуальними обов`язками.

Згідно зі ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2024 (справа № 756/11081/20) виснувала, що «… правила частини третьої статті 287 ЦПК України щодо повноважень місцевого суду не можуть застосуватися в ситуації, коли відсутні підстави для розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті, та, відповідно, не можуть бути підставою для залишення такої заяви без задоволення.

Водночас відсутність у главі 11 «Заочний розгляд справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.

Можливість застосування статті 126 ЦПК України до процедури заочного розгляду справи не суперечить і частині другій статті 281 цього Кодексу, за змістом якої розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Підсумовуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду констатує, що інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.

Так само мають бути застосовані й загальні положення ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

[…] Велика Палата Верховного Суду констатує, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення, подана з пропуском установленого законом строку, за відсутності підстав для його поновлення, підлягає залишенню без розгляду.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду формулює висновок про те, що оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення, є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не без задоволення […].

З урахуванням мотивів, викладених у цій постанові, Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), наводить такі висновки щодо застосування положень статей 126, 127 ЦПК України в сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу:

- передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення;

- оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.»

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність поважних обставин, що об`єктивно перешкоджали відповідачу звернутися до суду з заявою про перегляд заочного рішення у визначений процесуальним законом строк, а тому, клопотання про поновлення цього процесуального строку задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 2, 126, 127, 253, 260, 261, 284, 353-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача - ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Заяву відповідача про перегляд заочного рішення залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА