Ухвала суду № 137648212, 16.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"16" червня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/3559/23 (922/33/26)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Полесадсервіс" до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору та витребування майна за участю сторін: позивач - Бурлаченко М.М. (ліквідатор ТОВ "Полесадсервіс"),

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області у складі судді Міньковського С.В. перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Полесадсервіс".

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

До Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Полесадсервіс" до Подлужної Світлани Анатоліївни про стягнення коштів, в якій ліквідатор просить суд:

- визнати договір купівлі-продажу № 10/02/2023 від 10.02.2023 укладений між ТОВ "Полесадсервіс" і ФОП Подлужна С.А. недійсним;

- визнати видаткову накладну № 2 від 14.02.2023 складену між ТОВ "Полесадсервіс" і ФОП Подлужна С.А. недійсною;

- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВ "Полесадсервіс" (ЄДРПОУ 37298595) майно, а саме кошти у розмірі 200000 (двісті тисяч) грн, шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ "Полесадсервіс" та здійснити розподіл судових витрат.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів та призначення у справі судово технічної експертизи двох документів, а саме: договору купівлі-продажу №10/02/2023 від 10.02.2023 та видаткової накладної № 2 від 14.02.2023.

Ухвалою від 11.02.2026 прийнято позовну заяву ліквідатора ТОВ "Полесадсервіс" до розгляду, відкрито провадження за №922/33/26 в межах справи №922/3559/23, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання з розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження на 17.03.2026 р., зобов`язано відповідача та позивача вчинити певні процесуальні дії.

До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 5482 від 06.03.2026), в якому він заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, а також просить суд розглядати справу без участі відповідача.

Від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 6175 від 16.03.2026), в якій позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а в разі відмови відповідача надати документи на експертизу, просить застосувати ч. 4 ст. 102 ГПК України.

Ухвалою від 17.03.2026 суд, враховуючи на заявлене позивачем клопотання про призначення судової експертизи, яке відповідно до приписів ГПК України розглядається судом в підготовчому засіданні, зважаючи на необхідність всебічного дослідження доводів учасників процесу та необхідності з`ясування обставин по даній справі, задовольнив клопотання позивача та здійснив перехід із спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження та призначив підготовче засідання у справі.

Позивач подав до суду клопотання про витребування доказів у справі, а саме:

1) у Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, Код за ЄДРПОУ: 14360570) виписку про рух коштів на рахунку ФОП Подлужна Світлана Анатоліївна (РНОКПП: НОМЕР_1 ) № НОМЕР_2 за період з 01.07.21 по 31.12.2021 і за період з 01.01.2023 по 23.06.2023;

2) У Подлужної Світлани Анатоліївни (РНОКПП: НОМЕР_1 ) для огляду в судовому засіданні оригінали наступних документів:

- Договір купівлі-продажу № 10/02/2023 від 10.02.2023;

- Видаткову накладну № 2 від 14.02.2023;

- Лист від ТОВ "Полесадсервіс" від 14.02.2023 про заміну платежу.

- ТТН № 15/10 від 15.10.2021;

- ТТН № 08/10 від 08.10.2021.

Крім того, позивач подав до суду клопотання про призначення експертизи, в якому просить суд: 1) призначити у справі № 922/3559/23 (922/33/26) судову технічну експертизу двох документів: "Договір № 10/02/2023 купівлі-продажу товару від 10 лютого 2023 року" та "Видаткова накладна №2 від 14 лютого 2023 року"; 2) Проведення судової технічної експертизи документів доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (Київ, вул. Сім`ї Бродських 6); 3) Винести на вирішення судової технічної експертизи документів по справі такі питання щодо наданих на експертизу документів:

- Чи виготовлені надані на експертизу документи у той час, яким вони датовані?

- Чи є ознаки виготовлення наданих на експертизу документів пізніше вказаної на них дати?

- Чи виготовлені документи в один період часу?

В судових засіданнях 16.04.2026 та 14.05.2026 суд постановив протокольні ухвали про відкладення розгляду справи в підготовчому засіданні суду.

Присутній в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд задовольнити клопотання про витребування документів та клопотання про призначення судової експертизи.

Розглянуши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов висновку про наступне.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Щодо клопотання позивача про витребування доказів, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних та юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання, суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 ГПК України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Як встановлено судом, представник позивача, ліквідатор ТОВ "Полесадсервіс", в своєму клопотанні про витребування доказів в межах цієї справи №3559/23 (922/33/26) просить суд витребувати, зокрема, ті ж самі документи, які були предметом судового дослідження в апеляційній інстанції та огляду цих документів Східним апеляційним господарським судом в межах справи №922/3559/23 (922/1263/25).

Копії документів, оригінали яких позивач просить витребувати, наявні в матеріалах справи №3559/23 (922/33/26), в зв`язку з чим суду не доведена необхідність витребування саме оригіналів таких документів.

Крім того, суд зауважує, що наявність самого лише клопотання не може бути визнано достатньою підставою для витребування доказів судом.

В частині необхідності витребування судом виписки про рух коштів на рахунку ФОП Подлужної Світлани Анатоліївни у АТ КБ "ПриватБанк", позивач обгрунтовує тим, що в силу норми ст.60 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ця інформація підпадає під критерій банківської таємниці.

Проте, суд зазначає, що в порушення приписів п. 4, п. 5 ч. 2 ст. 81 ГПК України, заявником не здійснено жодних заходів для отримання таких документів самостійно. Представник позивача, як ліквідатор ТОВ "Полесадсервіс" не позбавлений права звернутись з таким письмовим запитом до банку в силу виконання покладених на нього обов`язків ліквідатора. Натомість представник позивача не вживає будь-яких самостійних заходів для отримання інформації (зокрема, щодо надання банком відповіді ліквідатору).

Суд вважає клопотання представника позивача про витребування доказів в цій частині таким, що подано передчасно, без вжиття самостійних заходів, перекладаючи такий обов`язок на суд.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами, а також розумність строків розгляду справи судом.

При цьому суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (ч. 5 ст. 13 ГПК України).

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР), кожний особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадянських прав і обов`язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до Закону. Відкритий характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило включає право особи бути заслуханою в суді.

Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення від 28 травня 1985 року у справі Ешингдейн проти Сполученого Королівства, (п. 57). Встановлюючи такі правила, держава користується певною свободою розсуду.

Суд зазначає, що правові підстави позову (заяви, клопотання) - це зазначена в заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач (заявник у справі про банкрутство) обґрунтовує свої вимоги.

Однак, суд, згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи (заяви, клопотання) має самостійно перевірити доводи сторін щодо предмету спору.

Враховуючи наведене вище, суд вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання позивача про призначення судової технічної експертизи документів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Судова експертиза, в розумінні ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Призначення експертизи судом регулює ст. 99 ГПК України. Так, відповідно до цієї статті суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (див., зокрема постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20, від 12.05.2021 у справі № 922/1791/20).

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про судову експертизу" витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров`я України у цивільних і господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Проведення інших експертних досліджень і обстежень державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок замовника.

В силу приписів ст. 125 ГПК України оплата витрат з проведення судової експертизи покладається на учасника справи, який заявив клопотання про призначення експертизи.

Разом з тим, в своєму клопотання позивач не зазначає про можливість оплати проведення судової експертизи, в разі її призначення судом. Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що, оскільки справа розглядається в межах справи про банкрутство, Кодексом України з процедур банкрутства передбачені права та обов`язки ліквідатора, а також права кредиторів.

З аналізу приписів КУзПБ судом встановлено, що для здійснення оплати за проведення експертизи, ліквідатор має звернутись до кредиторів задля узгодження таких витрат. Проте, таких доказів ліквідатор, як позивач у цій справі, суду не надав. Також взагалі не зазначив про можливість такої оплати за проведення експертизи в подальшому.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 908/1879/17.

Відповідно до приписів статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Частиною першою статті 195 ГПК України передбачено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Суд вважає справу сформованою, у зв`язку з чим, приймаючи до уваги те, що під час підготовчого провадження у даній справі було остаточно визначено предмет спору та характер спірних правовідносин; позовні вимоги та склад учасників судового процесу; визначено обставини справи, які підлягають встановленню; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про доцільність закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 81, 86, 177-185, 195, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні клопотань позивача про витребування доказів та про призначення судової експертизи - відмовити.

2. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 16 липня 2026 року о 14:30 год. Судове засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під`їзд, 1-й поверх, зал № 111.

3. Повідомити учасників справи про можливість надсилання документів, що стосуються розгляду справи, без особистого прибуття до приміщення суду через особистий кабінет в системі "Електронний суд".

4. Ухвалу направити позивачу (ліквідатору), відповідачу.

.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі з сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала підписана 22.06.2026.

СуддяС.В. Міньковський