Рішення № 137648211, 17.06.2026, Господарський суд Харківської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/601/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-виробниче підприємство "АСПО-1" (62442, Харківська обл., Харківський р-н, с. Циркуни, вул. Теплична, 4, оф. 210; фактична адреса: 61022, м. Харків, просп. Незалежності, 7, під`їзд 11; код ЄДРПОУ: 38526134) до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Вільхівської сільської ради (62431, Харківська обл., Харківський р-н, с. Вільхівка, вул. Шкільна, 2; код ЄДРПОУ: 439939380) про стягнення заборгованості за участю представників:

позивача - Єршової О.І., ордер АХ №1328600 від 23.02.2026; Поліщука С.Й. - керівника (особисто);

відповідача - Єрьоміної О.Ю., ордер АХ №1350792 від 20.05.2026.

ВСТАНОВИВ:

25.02.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-виробниче підприємство "АСПО-1" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Вільхівської сільської ради, в якій просить суд:

- cтягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Вільхівської сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-виробниче підприємство «АСПО-1» вартість фактично виконаних робіт за договором №02-10/25 від 20 жовтня 2025 року про закупівлю робіт у сумі 219 784,52 грн. з ПДВ;

- cтягнути з відповідача судові витрати, а саме: 25 000,00 грн. витрат на правничу допомогу та судовий збір у сумі 2662,40 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що роботи з розробки проектно-кошторисної документації за договором №02-10/25 від 20.10.2025 про закупівлю робіт були фактично виконані підрядником, проте не оплачені замовником, при цьому замовник ухиляється від їх прийняття. Однак, замовник зобов`язаний оплати фактично виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.02.2026 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-виробниче підприємство "АСПО-1" до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Вільхівської сільської ради про стягнення заборгованості до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/601/26. Вирішено розгляд справи №922/601/26 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

23.03.2026 до суду надійшов відзив представника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Вільхівської сільської ради Осавчук Н.О. (вх.№6906 від 23.03.2026) на позовну заяву, в якому просив поновити строк на подання відзиву на позовну заяву та долучити його до матеріалів справи № 922/601/26.

У відзиві представник відповідача зазначила, що позивачем 24.12.2025 разом із супровідним листом (№22-12/25 від 22.12.2025) був переданий Акт передачі наступної документації: Том І - Робочий проект «Капітальний ремонт приміщень харчоблоку (приміщення цокольного поверху №№ 22-33) будівлі Комунального закладу «Малороганський ліцей Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області», за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Мала Рогань, провулок Культури, 8-Ш» у 4-х примірниках, Том 2 - Зведений кошторисний розрахунок (ЗКР) до робочого проекту у 2-х примірниках, USВ flash-накопичувач з проектною документацію - 1шт., Акт здачі-прийняття робіт у 2-х примірниках, рахунок на оплату - 1 примірник. Наданий примірник з документацією надано після встановленого у Договорі строку, при тому комплектність документації є неповна (відсутній позитивний експертний звіт), а також кошторисна частина проектної документації не містить підпису Замовника, тому що не надавалась на погодження позивачем відповідачу взагалі, під час виконання робіт. Предметом договору є комплексний результат - розроблена проектно-кошторисна документація з експертизою. Станом на 22.12.2025 позитивний експертний звіт не отримано та відповідачу не передано. Проектно-кошторисна документація без проходження експертизи та отримання позитивного експертного звіту відповідно до вимог законодавства у сфері будівництва не може бути затверджена замовником та використана для виконання будівельних робіт, а тому не має жодної господарської цінності для відповідача. Таким чином, переданий позивачем результат не є завершеним результатом робіт у розумінні умов Договору та не створює для замовника обов`язку щодо його прийняття та оплати.

Як стверджує представник відповідача, фактично результат робіт, передбачений договором, у належному вигляді відповідачу переданий не був, а тому обов`язок замовника щодо прийняття та оплати таких робіт не настав.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.03.2026 поновлено Відділу освіти, культури, молоді та спорту Вільхівської сільської ради строк на подання відзиву на позовну заяву. Прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву представника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Вільхівської сільської ради Осавчук Н.О. (вх.№6906 від 23.03.2026).

30.03.2026 до суду надійшла відповідь на відзив представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-виробниче підприємство "АСПО-1" адвоката Єршової Олени Ігорівни (вх.№7386 від 30.03.2026).

У відповіді на відзив представник позивача зазначила, що 17 грудня 2025 року виконавець направив замовнику проектну документацію в форматі pdf на погодження з листом №17/12-25 від 17.12.25. Не отримавши зауважень щодо наданої замовнику проектної документації, 20.12.2025 виконавцем було завантажено проектну документацію в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ЄДЕСБ) за номером PD01:0927-1625-8066-5462 та завдання на проектування за номером ZP01:1780-2595-1953-0914 для проходження експертизи проектно-кошторисної документації (ПКД). Листом 20/12-25 від 20 грудня 2025 року виконавець просив затвердити проектну документацію та підписати завдання на проектування в ЄДЕССБ. Проте, листом від 22.12.2025 №01-15/1179 Відділ освіти, культури, молоді та спорту Вільхівської сільської ради щодо затвердження проектної документації та підписання завдання на проектування в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) повідомив, що затвердження проектної документації замовником на даному етапі є неможливим. Щодо підписання завдання на проектування в ЄДЕССБ повідомлено, що у кабінеті замовника в електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) відсутні документи, доступні для підписання. Відповідно до скріншотів з електронної системи, завдання на проектування було завантажено, підписано виконавцем та очікувався підпис Осавчук Наталії Олегівни, що спростовує доводи відповідача. 24 грудня 2025 року з листом №22/12-25 від 22.12.25р замовнику був переданий Акт передачі документації, згідно якого замовник отримав: Том 1 - Робочий проект «Капітальний ремонт приміщень харчоблоку (приміщення цокольного поверху №№22-33) будівлі Комунального закладу «Малороганський ліцей Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області», за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Мала Рогань, провулок Культури, 8-Ш» у 4-х примірниках, Том 2 - Зведений кошторис до робочого проекту у 2-х примірниках для попереднього ознайомлення, USВ flash-накопичувач з проектно-кошторисною документацію - 1шт., Акт здачі-прийняття робіт у 2-х примірниках, рахунок на оплату - 1 примірник. Крім того, повідомлено, що Експертна установа не має можливості отримати ПКД з ЄДЕС СБ, яка не реєструється державним реєстратором без підписання замовником Завдання на проектування електронним підписом. 05.01.2026 замовнику надана претензія про сплату за виконані роботи за договором №02-10/25 від 20.10.2025 на розробку проектно-кошторисної документації, проте відповідь не отримана. Відповідно до листа №06/01-26 від 06 січня 2026 року виконавцем повторно роз`яснено, що експертний звіт комплексної експертизи ПКД відсутній за неможливістю експертній установі її отримати без реєстрації ПКД в Єдиній Державній Електронній Системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ). А реєстрація ПКД в ЄДССБ неможлива без електронного підпису замовником щодо затвердження проектної документації та завдання на проектування. Кошторисна документація виконується сертифікованим інженером-кошторисником в програмному забезпеченні відповідно робочого проекту і надається експертній установі через реєстрацію в ЄДЕССБ. За відсутністю реєстрації проектної документації в ЄДЕССБ не можливо зареєструвати кошторисну документацію до неї, яка автоматично повинна підтягнутись до зареєстрованої в ЄДЕСББ проектної документації. 06.01.2026 передано Том 2 - кошторис до робочого проекту «Капітальний ремонт приміщень харчоблоку (приміщення цокольного поверху №№22-33) будівлі Комунального закладу «Малороганський ліцей Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області», за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Мала Рогань, провулок Культури, 8-Ш». Заперечення щодо підписання акту приймання-передачі робіт, або повідомлення про недоліки проектно-кошторисної документації надано не було. 15.01.2026 подано повторну претензію, відповіді на яку не отримано. Тобто, виконавець виконав роботи з проектування, проте проведення експертизи неможливе через дії (недогляд) замовника.

Представник позивача наполягає, що надання експертизи неможливо саме через бездіяльність замовника.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.03.2026 прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи відповідь на відзив представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-виробниче підприємство "АСПО-1" адвоката Єршової Олени Ігорівни (вх.№7386 від 30.03.2026).

31.03.2026 до суду надійшло клопотання представника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Вільхівської сільської ради Осавчук Н.О. (вх.№7657 від 31.03.2026) про долучення доказів, в якому просила суд долучити до матеріалів справи докази в продовження поданого відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.04.2026 клопотання представника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Вільхівської сільської ради Осавчук Н.О. (вх. №7657 від 31.03.2026) про долучення доказів задоволено.

03.04.2026 до суду надійшло заперечення представника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Вільхівської сільської ради Осавчук Н.О. (вх.№7941 від 03.04.2026) на відповідь на відзив.

У запереченні представник відповідача зазначила, що позивач не спростовує, що позитивний висновок експертизи відсутній. Відтак, станом на дату закінчення строку виконання Договору (22.12.2025) та на дату звернення до суду обумовлений Договором результат позивачем не досягнуто. Документація, передана 24.12.2025 без звіту експертизи, не має самостійної практичної чи правової цінності для замовника, оскільки відповідно до п. 45 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 (далі - Порядок № 560), проектна документація набирає чинності для реалізації лише після отримання позитивного висновку. Без такого висновку вона не може бути використана за призначенням. Кінцевий строк виконання робіт за Договором 22.12.2025. Будь-яка передача матеріалів відбулася лише 24.12.2025, тобто з порушенням строку.

За твердженням представника відповідача, довід позивача про те, що замовник перешкоджав проведенню експертизи, відмовляючись підписати завдання на проектування в системі ЄДЕССБ, є юридично безпідставним та спростовується такими обставинами.

По-перше, перше завдання на проектування, сформоване позивачем, було направлено замовнику з суттєвими недоліками. Про це відповідач офіційно повідомив листом від 22.12.2025 №01-15/1179, зазначивши, що документ у статусі «чернетка»:

- не містить інформації про проектувальника;

- не містить визначеного підписанта з боку виконавця та підпису самого виконавця;

- не містить місцезнаходження об`єкта;

- містить некоректно зазначену юридичну адресу замовника.

У зв`язку із зазначеними недоліками документ фактично не був сформований належним чином і не міг бути переданий на підпис замовнику (скриншоти з ЄДЕССБ додаються).

По-друге, позивач видалив помилкове завдання та направив нове лише 22.12.2025 о 13:23 за київським часом, тобто у фінальний день та фінальні години строку виконання Договору, що підтверджується даними ЄДЕССБ (скриншоти додаються). Навіть за умови миттєвого підписання замовником, завершення процедури експертизи у той самий день було фізично неможливим.

По-третє, нове завдання на проектування, передане 22.12.2025 о 13:23, містить ті самі недоліки, що й попереднє. Відповідно до Витягу з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ (копія додається): адресу Замовника вказано невірно (назву вулиці), підписантом визначено лише одну особу - начальника відділу Осавчук Н. О., тоді як підпис самого виконавця на завданні відсутній. Отже, позивач сформував завдання неналежним чином і не підписав його власноруч.

По-четверте, у завданні позивач визначив клас наслідків відповідальності СС1 без погодження з замовником, чим фактично домагався засвідчення замовником неузгодженого технічного рішення.

По-п`яте, стверджуване позивачем завантаження ПКД до ЄДЕССБ спростовується даними державного реєстру: станом на 22.12.2025 та на поточну дату у кабінеті замовника в ЄДЕССБ відсутні будь-які завантажені позивачем проектні документи (томи ПКД) для погодження або підписання. Єдиний документ, який позивач намагався передати на підпис, завдання на проектування від 22.12.2025 о 13:23 із зазначеними вище вадами. Надання суду відомостей, що суперечать даним державного реєстру, є маніпулюванням фактичними обставинами справи.

Таким чином, неможливість проведення експертизи є наслідком виключно неналежних дій позивача: систематичних технічних помилок при оформленні завдання, затягування до останнього дня строку та відсутності власного підпису на завданні.

На переконання представника відповідача норма ч.2 ст.850 ЦК України не підлягає застосуванню, оскільки диспозиція ч.2 ст.850 ЦК вимагає встановлення причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) замовника та неможливістю виконання. У цій справі такий зв`язок відсутній: завдання на проектування сформоване позивачем двічі з однаковими помилками; не підписане самим позивачем; направлене у фінальний день строку; жодна дія замовника не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з непроведенням експертизи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.04.2026 прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи заперечення представника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Вільхівської сільської ради Осавчук Н.О. (вх.№7941 від 03.04.2026) на відповідь на відзив.

08.04.2026 до суду надійшли додаткові пояснення представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-виробниче підприємство "АСПО-1" адвоката Єршової Олени Ігорівни (вх.№8350 від 08.04.2026).

В додаткових поясненнях представник позивача зазначає, що відповідач посилається на недоліки завдання на проектування, так завдання не містить інформації про проектувальника; не містить визначеного підписанта з боку виконавця та підпису самого виконавця; одночасно, при складанні заперечень відповідачем не враховано положення ст.888 Цивільного кодексу України, відповідно до якого за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Одночасно, завдання на проектування не підписана електронним підписом замовника, що підтверджується наданими додатками до заперечень. Підпис проектанта можна побачити після натискання на «підписати».

Щодо твердження відповідача, що завантажені документи не містять місцезнаходження об`єкта, це спростовується протоколом перевірки проєктної документації в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ЄДЕСБ) за номером PD01:0927-1625-8066-5462.

Щодо помилки в юридичній адресі замовника, зазначені дані завантажуються в систему автоматично та не можуть бути відкориговані проектувальником.

22.12.2025 листом №22/12-25 виконавець повторно звернувся затвердити проектну документацію та підписати завдання на проектування.

Відповідно до скріншотів з електронної системи, завдання на проектування не підписано Осавчук Н.О. Тобто, замовник відмовився накласти підпис на примірник завдання на проектування або створити його у формі електронного документу, для заміни юридичної адреси замовника.

Відповідно до скріншотів з електронної системи, завдання на проектування було завантажено, підписано виконавцем та очікувався підпис Осавчук Наталії Олегівни, що підтверджує той факт, що відсутній позитивний висновок експертизи через невиконання умов договору замовником, яке виявилось в непідписані замовником завдання на проектування, що є обов`язком Замовника за ст.888 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.04.2026 прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи додаткові пояснення представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-виробниче підприємство "АСПО-1" адвоката Єршової Олени Ігорівни (вх.№8350 від 08.04.2026).

14.04.2026 до суду надійшли заперечення представника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Вільхівської сільської ради Осавчук Н.О. (вх.№8934 від 14.04.2026) на додаткові пояснення.

У запереченнях представник відповідача зазначила, що, по-перше, відповідно до п.12 Завдання на проектування, до початку виконання проектної документації виконавець зобов`язаний був здійснити виїзний огляд технічного стану приміщень, надати замовнику пропозиції щодо необхідного обсягу ремонтно-будівельних робіт та погодити їх із замовником. Це є відправною точкою всього процесу проектування. Без погодженого обсягу робіт неможливо скласти достовірну проектну документацію та кошторис. Станом на 29.10.2025 жодних пропозицій щодо обсягу робіт виконавець замовнику не надав, про що замовник повідомив листом від 29.10.2025 №01-15/1004.

По-друге, відповідно до п.16 Завдання на проектування, виконавець зобов`язаний був виконати розрахунок класу наслідків (відповідальності) відповідно до ДСТУ 8855:2019. Листом від 14.11.2025 №01-15/1055 замовник офіційно заперечив проти визначеного виконавцем класу СС1 та вимагав визначення класу СС2 з урахуванням фактичних характеристик об`єкта - діючого закладу освіти, де щодня перебуває значна кількість неповнолітніх. Вирішальним доказом погодженості класу наслідків СС2 є Кошторис № 1 (Додаток № 1 до Договору), складений особисто виконавцем та підписаний обома сторонами при укладенні Договору 20.10.2025. У рядку «Клас наслідків» цього документа прямо зазначено: «СС2 (ДСТУ 8855:2019)», а вся договірна ціна розрахована виходячи з цього класу. Виконавець, який сам склав Кошторис із класом СС2 і підписав його, позбавлений права в односторонньому порядку змінювати цей клас при розробці проектної документації без погодження із замовником. Жодної відповіді та жодного перерахунку від виконавця не надійшло. Таким чином, виконавець розробляв документацію під клас СС1, тоді як Договір та Кошторис передбачають СС2, - без погодження цієї зміни із замовником.

По-третє, відповідно до п.25 Завдання на проектування, проектна документація до проходження експертизи підлягала погодженню із замовником. Без такого погодження подання проектно-кошторисної документації на експертизу є порушенням договірної процедури. Виконавець надіслав проектну документацію у форматі PDF листом від 17.12.2025 без кошторисної частини та без отримання погодження від замовника.

По-четверте, відповідно до п.21 Завдання на проектування, кошторисна частина підлягала наданню на погодження тільки після погодження технічних рішень, а вартість матеріалів мала прийматися не вищою за середню ціну у регіоні та погоджуватися із замовником. Оскільки технічні рішення замовником погоджені не були - кошторис до погодження не подавався і погоджений не був.

По-п`яте, відповідно до п.24 Завдання на проектування, обов`язковий склад проектної документації включає такі розділи: Пояснювальна записка (ПЗ), Архітектурні рішення (АР), Технологічна частина (ТХ), Електропостачання та освітлення (ЕО), Водопостачання та каналізація, опалення та вентиляція (ВК, ОВ), Пожежна безпека (ПБ), Енергоефективність (ЕЕ), Кошторисна документація та Експертний висновок. Натомість документація, передана позивачем 24.12.2025, містить лише Том 1 Робочого проекту з розділами за шифрами ПЗ, АР, ТХ, ОВК, ЕТР та ВК, та Том 2 - Зведений кошторисний розрахунок на 2 аркушах в одному примірнику, що свідчить про некомплектність переданої документації. Аналіз переданої документації свідчить про її невідповідність вимогам, що пред`являються до проектної документації класу наслідків СС2, який є погодженим класом відповідно до Кошторису (Додаток № 1 до Договору). Зокрема, розділ «Пожежна безпека» у переданій документації відсутній як самостійний розділ зі схемами та відповідними проектними рішеннями. Наявність розрізнених посилань на пожежні норми в тексті інших розділів не є рівнозначною окремому розділу «Пожежна безпека», обов`язковому при класі наслідків СС2, особливо в умовах воєнного стану, коли вимоги до цього розділу є посиленими. Розділ «Енергоефективність» при класі наслідків СС2 передбачає не лише текстовий опис, але й виконання розрахунків теплових характеристик відповідно до ДБН В.2.6-31:2021 та ДСТУ 9190:2022, кінцевим результатом яких є отримання енергетичного сертифіката будівлі відповідно до Закону України «Про енергетичну ефективність будівель». Енергетичний сертифікат у складі переданої документації відсутній. Наявність у Пояснювальній записці підрозділу з назвою «Енергоефективність», що містить перелік нормативних документів без виконання відповідних розрахунків та без енергетичного сертифіката, не відповідає вимогам до цього розділу при СС2 і не могла бути прийнята жодною експертною організацією. Таким чином, виконавець фактично розробляв документацію за вимогами класу СС1, тоді як Договір і підписаний ним Кошторис передбачають клас СС2. Саме неможливість виконати вимоги класу СС2 у відведені строки, зокрема, розробити повноцінний розділ «Пожежна безпека» зі схемами та отримати енергетичний сертифікат - є дійсною причиною невиконання Договору, а не дії замовника. Договірна ціна розрахована з урахуванням усіх передбачених розділів, що підтверджується Кошторисом (Додаток № 1 до Договору), а тому передача неповного комплекту документації не може бути підставою для оплати повної договірної суми відповідно до умов укладеного Договору.

По-шосте, відповідно до п.1.9 Договору, замовник делегував виконавцю повноваження щодо проходження експертизи проектної документації в експертній організації. Відповідно до п.1.3 Договору результатом є проектно-кошторисна документація з експертизою. Відповідно до п.2.2 та п.3.2.2.3 Договору, в день передачі акту приймання-передачі виконавець зобов`язаний надати оригінал позитивного експертного звіту. Без позитивного висновку експертизи результат робіт не є досягнутим у розумінні Договору, а обов`язок замовника щодо оплати не виникає.

Отже, як стверджує представник відповідача, Договір передбачав чітку послідовність: погодження обсягу робіт > визначення класу наслідків відповідальності > розробка проектно-кошторисної документації > погодження з замовником > погодження кошторису > подання на експертизу > отримання позитивного висновку > передача повного комплекту документів. Жоден з цих кроків не був виконаний у встановленому Договором порядку.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.04.2026 прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи заперечення представника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Вільхівської сільської ради Осавчук Н.О. (вх.№8934 від 14.04.2026) на додаткові пояснення.

16.04.2026 до суду надійшли додаткові пояснення представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-виробниче підприємство "АСПО-1" адвоката Єршової Олени Ігорівни (вх.№9200 від 16.04.2026).

У додаткових поясненнях представник позивача зазначила щодо п.12 Завдання на проектування, що 29.10.25р. ТОВ «ІВП «АСПО-1» звернулись до відповідача листом №29/10-25 від 29.10.25р. щодо надання доступу фахівцям ТОВ «ІВП «АСПО-1» до об`єкту проектування для виконання Договору №02-10/25 від 20.10.25р.. Але відповідач листом №01-15/1003 від 29.10.26р. відмовив, посилаючись на відсутність у зверненні щодо конкретної мети відвідування об`єкту. 30.10.25р. ТОВ «ІВП «АСПО-1» вдруге звернулись до відповідача листом №30/10-25 від 30.10.25р. щодо надання доступу фахівцям ТОВ «ІВП «АСПО-1». На цей раз відповідач надав дозвіл на технічне обстеження об`єкту на 04.11.25р. листом №01-15/1012 від 31.10.25р. За підсумком технічного обстеження об`єкту 4.11.25р. фахівцями ТОВ «ІВП «АСПО-1» було складено Дефектний Акт та надано відповідачу з листом №07/11-25 від 07 листопада 2025р. на розгляд. Але відповіді щодо розгляду дефектного акту ТОВ «ІВП «АСПО-1» не отримали. До цього Дефектний Акт був наданий відповідачу в складі робочого проекту (формат pdf ) для попереднього розгляду та погодження з листом №17/12-25 від 17 грудня 2025р. Також, Дефектний Акт можна побачити у Робочому проекті Том1 арк.20-30, який надав відповідач до суду як додаток до своїх заперечень. Таким чином перший пункт заперечень відповідача спростовується.

Щодо п.16 Завдання на проектування. Відповідно п.4.1. ДСТУ 8855-2019 «4.1 Клас наслідків (відповідальності) кожного об`єкта, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови), зазначають у завданні на проектування. Проектувальник розраховує клас наслідків (відповідальності) кожного об`єкта під час розроблення проектної документації. Розрахунок наводиться у пояснювальній записці проектної документації на будівництво. У разі якщо розраховані під час розроблення проектної документації класи наслідків (відповідальності) об`єктів не співпадають із зазначеними у завданні на проектування, до завдання вносять відповідні зміни.» Відповідно п.4.3. ДСТУ 8855-2019 «4.3 Клас наслідків (відповідальності) може бути визначений для частини (відокремленої частини) об`єкта.» Відповідно Таблиці 1 - класи наслідків (відповідальності) об`єктів ДСТУ 8855-2019, якщо за кількістю осіб, постійно перебуваючих на об`єкті до 50 (включно), та періодично перебуваючих до 100(включно) - клас наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва СС1. Відповідно розрахунку технолога підприємства в приміщенні харчоблоку зальною площею 52м2 максимально може знаходитись 48 осіб. Тому клас наслідків відповідає СС1. При складанні кошторису для виконання проектних робіт ТОВ «ІВП «АСПО-1» розраховуємо на максимальне визначення класу наслідків, але в процесі проектування розрахунок класу наслідків показує дійсне його значення. Таким чином другий пункт заперечень відповідача спростовується.

Щодо п.25 Завдання на проектування. Дійсно, відповідно п.25 Завдання на проектування «ПРОЕКТНУ ДОКУМЕНТАЦІЮ до проходження експертизи погодити з Замовником». При цьому далі відповідач перейшов до поняття «проектно-кошторисна документація», що не відповідає п.25 Завдання на проектування. Кошторисна документація повинна відповідати проектній документації, зауваження до якої може надати як замовник, так і експертна установа. Тому кошторисна документація (відомість об`ємів робіт та відомість ресурсів) надається замовнику на погодження тільки після усунення зауважень щодо проектної документації та кошторисної документації експертною установою. Таким чином третій пункт заперечень відповідача спростовується.

Щодо п.21 Завдання на проектування. Відповідач, отримавши проектну документацію 17.12.25р. в форматі pdf, не надав жодного письмового зауваження і фактично відмовився від підписання завдання на проектування в ЄЕССБ, що не дає можливості зареєструвати адміністратором системи проектну документацію, що, в свою чергу, не дає можливості залити в систему кошторисної документації для розгляду проектно-кошторисної документації експертною установою. При таких обставинах ТОВ «ІВП «АСПО-1» передали кошторисну документацію відповідачу разом з Актом виконаних робіт 06.01.2026р. Таким чином четвертий пункт заперечень відповідача спростовується.

Щодо п.24 Завдання на проектування. Том 1 РОБОЧИЙ ПРОЕКТ виконаний позивачем у відповідності до завдання на проектування. Щодо якихось аналізів переданої документації відповідачем - це домисли недосвітчених людей. В пояснювальній записці Том 1 чітко зазначений Розділ 6 (Пожежна та техногенна безпека) та Розділ 7 (Енергоефективність), які відповідають державним нормам. Якби відповідач надав ці зауваження у відповідний час, то отримав би розгорнуті відповіді. Таким чином п`ятий пункт заперечень відповідача спростовується.

Щодо п.1.9 Договору. Кому б не делегував відповідач повноваження щодо проходження експертизи ПКД, без підпису замовника Завдання на проектування в ЄЕССБ унеможливлює реєстрацію ПКД системним реєстратором та не надає доступу жодній експертній установі до ПКД для її експертизи. Відповідно до ст. 888 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Відповідно до п. п. 4, 4.1. наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів» Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування. Завдання на проектування об`єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником). Завдання на проектування може створюватися у формі електронного документа з дотриманням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» з подальшим затвердженням його замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником) шляхом накладання електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису замовника та генпроектувальника (проектувальника). Примірник завдання на проектування завантажується генпроектувальником (проектувальником) через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - електронний кабінет Електронної системи) до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Реєстр будівельної діяльності) відповідно до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681. На примірник завдання на проектування накладається електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідальних осіб, які підписували завдання на проектування, з використанням програмних засобів електронної системи. Проте, відповідно до скріншотів з електронної системи, Завдання на проектування не підписано Осавчук Н. О. Тобто, замовник відмовився накласти підпис на примірник завдання на проектування або створити його у формі електронного документу, для заміни юридичної адреси замовника. Таким чином, дії відповідача, призвели до неможливості проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.04.2026 прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи додаткові пояснення представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-виробниче підприємство "АСПО-1" адвоката Єршової Олени Ігорівни (вх.№9200 від 16.04.2026).

27.04.2026 до суду надійшли заперечення представника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Вільхівської сільської ради Осавчук Н.О. (вх.№9969 від 27.04.2026) на додаткові пояснення.

Представник відповідача у запереченні зазначила щодо визначення класу наслідків об`єкта, то Кошторис № 1 (Додаток № 1 до Договору про закупівлю робіт №02-10/25 від 20.10.2025), складений особисто позивачем та підписаний обома сторонами при укладенні Договору, містить клас наслідків СС2 (ДСТУ 8855:2019), на підставі якого розрахована договірна ціна у розмірі 239 008,52 грн. Відповідно до п.2.1 Договору ця ціна є твердою. Клас наслідків є одним із визначальних параметрів, що безпосередньо впливає на обсяг проектних робіт, склад проектної документації та її вартість. Вартість проектних робіт для класу СС1 та СС2 є різною. Позивач, самостійно визначивши у Кошторисі клас СС2 та отримавши тверду ціну, розраховану саме під цей клас, не мав правових підстав в односторонньому порядку змінювати клас наслідків на СС1 у процесі розроблення проектної документації без погодження із Замовником та без внесення відповідних змін до Договору. Твердження позивача про те, що при складанні кошторису він «розраховував на максимальне визначення класу наслідків», а в процесі проектування розрахунок «показав дійсне його значення», є спробою ревізувати підписаний ним же Кошторис після укладення Договору. Такий підхід суперечить принципу обов`язковості договору, закріпленому у ст.629 ЦК України, та принципу добросовісності, передбаченому ст. 3 ЦК України. Крім того, відповідно до п. 9.2 Договору істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, прямо передбачених законодавством. Зміна класу наслідків, що визначає обсяг і вартість робіт, є зміною істотної умови Договору і не може здійснюватися в односторонньому порядку.

Щодо розрахунку кількості осіб, то, на думку представника відповідача, позивач обмежує підрахунок виключно площею харчоблоку (48 осіб), ігноруючи те, що об`єкт розташований у діючому закладі освіти, де щодня перебуває значна кількість неповнолітніх учнів та педагогічного персоналу. Відповідно до п. 4.2 ДСТУ 8855:2019 розрахунок повинен враховувати фактичну максимально можливу кількість осіб, що перебувають у будівлі або піддаються впливу наслідків аварії, а не лише в окремій підсобній зоні. Заклад освіти як об`єкт соціального призначення не може класифікуватися виходячи лише з місткості харчоблоку. Офіційне заперечення замовника проти класу СС1, надіслане листом від 14.11.2025 №01-15/1055 з детальним обґрунтуванням, позивач отримав та проігнорував, жодної відповіді не надав. Таким чином, позивач, підписавши Договір із твердою ціною, розрахованою під клас СС2, самостійно та без погодження із замовником розробив проектну документацію під клас СС1, що призвело до невідповідності переданої документації умовам Договору. Відповідальність за це несе виключно позивач.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.04.2026 прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи заперечення представника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Вільхівської сільської ради Осавчук Н.О. (вх.№9969 від 27.04.2026) на додаткові пояснення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.04.2026 вирішено перейти до розгляду справи №922/601/26 за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено справу №922/601/26 до розгляду у підготовчому засіданні на 06.05.2026.

В той же день до суду надійшли додаткові пояснення (вх.№10096 від 27.04.2026) представника позивача.

В поясненнях представник позивача наполягає, що даний об`єкт не може бути визнаний за класом наслідків СС2. Після отримання 24 грудня 2025 року з листом №22/12-25 від 22.12.25 проектної документації відповідачем заперечення або повідомлення про недоліки проектної документації надано не було. В свою чергу, надання експертизи неможливо через бездіяльність замовника, оскільки замовник відмовився завантажувати або підписати завдання на проектування. Таким чином, замовник порушив вимоги договору.

Вказані додаткові пояснення судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.05.2026 відкладено підготовче засідання на 20.05.2026.

20.05.2026 до суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№12118 від 20.05.2026).

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.05.2026 поновлено строк на подання доказів, прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи вказані докази.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.05.2026 відкладено підготовче засідання на 05.06.2026.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 17.06.2026.

Присутні в судовому засіданні 17.06.2026 представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити в повному обсязі.

Присутня в судовому засіданні 17.06.2026 представник відповідача проти задоволення позову заперечувала та просила суд відмовити в його задоволенні.

Суд зазначає, що процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються інформацією із КП "Діловодство спеціалізованого суду" про доставку електронного листа в кабінет Електронного суду.

Крім цього, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Відтак, сторін було належним чином повідомлено про розгляд даної справи, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, а також надзвичайну безпекову ситуацію, яка склалася та існує у м. Харкові, характер спірних правовідносин, кількість наданих сторонами доказів та складність справи, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

У судовому засіданні 17.06.2026 судом проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

20.10.2025 за результатами проведеної процедури закупівлі між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Вільхівської сільської ради, в особі начальника відділу Осавчук Наталі Олегівни (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-виробниче підприємство «АСПО-1» в особі директора Поліщука Сергія Йосиповича (виконавець) було укладено договір №02-10/25 про закупівлю робіт (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору за цим Договором виконавець зобов`язується за завданням замовника у встановлені цим Договором строки виконати наступні роботи: Розробка проектно-кошторисної документації з експертизою по об`єкту: «Капітальний ремонт приміщень харчоблоку (приміщення цокольного поверху №№22-33) будівлі Комунального закладу «Малороганський ліцей Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області», за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Мала Рогань, провулок Культури, 8-Ш» згідно коду ДК 021:2015:71320000-7 «Послуги з інженерного проектування», а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх у порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Якість, форма та склад розробленої за цим Договором проектно-кошторисної документації з експертизою мають відповідати вимогам державних стандартів, будівельних норм, та інших чинних в Україні нормативно-правових актів в сфері містобудівної діяльності (п.1.2.Договору).

Відповідно до п.1.3. Договору результатом виконаних виконавцем робіт є розроблена проектно-кошторисна документація з експертизою по об`єкту: «Капітальний ремонт приміщень харчоблоку (приміщення цокольного поверху №№2233) будівлі Комунального закладу «Малороганський ліцей Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області», за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Мала Рогань, провулок Культури, 8-Ш» у паперовому та електронному вигляді.

Згідно з п.1.4. Договору склад, обсяг, характер та вартість робіт, які виконуються, вказані у Додатку №1 до Договору про закупівлю робіт (договірна ціна), розрахована відповідно до Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво», затверджених Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 за №281, та у Додатку №2 до Договору про закупівлю робіт (завдання на проектування).

Відповідно до п. 1.5. Договору виконавець гарантує, що для виконання робіт за даним Договором, має всі необхідні професійні, кваліфікаційні, технічні, виробничі, матеріальні підстави і можливості для належного виконання всіх своїх зобов`язань за Договором. Виконавець підтверджує, що роботи виконуються за наявності всіх необхідних кваліфікаційних вимог (сертифікатів), що є обов`язковим для виконання робіт даного виду.

Термін виконання робіт: початок - 27 жовтня 2025 року; закінчення - 22 грудня 2025 року (п.1.6.Договору).

Кількість: 1 робота (п.1.7.Договору).

Місце виконання робіт: Харківська область, Харківський район, с. Мала Рогань, провулок Культури, 8-Ш (п.1.8.Договору).

На підставі пункту 12 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертиз, затвердженого Постановою КМУ від 11.05.2011 р. №560, пункту 3.6. ДСТУ 8907:2019 «Настанова щодо проведення експертизи проектної документації на будівництво» замовник делегує виконавцю повноваження щодо проходження експертизи проектної документації в експертній організації (п.1.9.Договору).

Вартість виконаних робіт по розробці проектно-кошторисної документації з експертизою буде включено до загального зведеного кошторису по об`єкту (п.1.10.Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору загальна сума Договору складає 239 008,52 грн, в тому числі ПДВ - 39 834,75 грн. Ціна Договору є тверда.

Оплата за виконані виконавцем роботи здійснюється у безготівкової формі після факту їх виконання на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт протягом 7 (сім) банківських днів, з моменту його підписання за умови, що роботи виконані належним чином і в погоджений термін, установлений даним Договором, чи достроково за згодою замовника (п.2.2.Договору).

Згідно з п.2.3. Договору розрахунки за даним Договором проводяться замовником шляхом перерахунку коштів на поточний банківський рахунок виконавця.

Відповідно до п.3.1.1. Договору замовник має право:

- здійснювати, в межах своєї кваліфікації (або з залученням відповідних фахівців для кваліфікованої допомоги), поточний контроль за ходом та якістю виконання робіт, за їх відповідністю діючим нормативним та законодавчим вимогам, нормам, правилам, стандартам, Технічним умовам;

- відмовитися від прийняття від виконавця робіт у випадку виявлення їх невідповідності умовам цього Договору чи інших документів обов`язкового характеру. Та вимагати усунення за рахунок виконавця виявлених невідповідностей у погоджений термін;

- затримати, без жодних негативних наслідків для себе, проведення грошових розрахунків до моменту належного виконання Виконавцем даного Договору;

- ініціювати перегляд як окремих умов Договору так і всього Договору, за письмовою згодою виконавця;

- замовник також має інші права, передбачені договором та законодавством України.

Згідно з п.3.1.2. замовник зобов`язаний:

- надати, одночасно з підписанням Договору, виконавцеві вихідні данні для виконання робіт;

- прийняти від виконавця належним чином виконані роботи в порядку, передбаченому даним Договором;

- сприяти, в межах своїх повноважень, виконавцеві у виконанні робіт;

- здійснювати розрахунки згідно до Розділу 2 даного Договору.

Відповідно до п.3.2.1. Договору виконавець має право:

- залучати до виконання робіт в межах предмету Договору, третіх осіб (субвиконавців) і забезпечувати контроль і координацію їх діяльності. При цьому виконавець несе перед замовником усю відповідальність за належне виконання субвиконавцями умов Договору, як за своє власне виконання. Приймання та оплату робіт (послуг), виконаних субвиконавцями, здійснює виконавець;

- зупиняти роботи у разі невиконання замовником своїх зобов`язань за Договором, що призвело до ускладнення або до неможливості виконання робіт;

- вимагати від замовника відшкодування додаткових витрат, які пов`язані зі зміною вихідних даних (обсяг, технічні вимоги) для виконання робіт внаслідок обставин, що не залежать від виконавця;

- виконавець також має інші права, передбачені Договором та законодавством України.

Згідно з п.3.2.2. Договору виконавець зобов`язаний:

- належним чином (у повному обсязі, своєчасно, якісно) виконати роботи визначені в межах предмету Договору;

- безумовно дотримуватися у процесі виконання своїх зобов`язань за цим Договором всіх належних до предмету Договору діючих нормативних та законодавчих вимог, норм, правил, стандартів, технічних умов;

- у день передачі замовнику акту приймання-передачі виконаних робіт, виконавець має надати:

1) оригінал позитивного експертного звіту;

2) розроблену проектно-кошторисну документацію в паперовому варіанті (в 5-ти примірниках) та електронному варіанті на переносних носіях пам`яті (USB flash-накопичувачі):

текстова частина - у форматах «doc» та «pdf»;

графічна частина РП - у форматах «dwg» (або «vsd») та «pdf»;

кошторисна частина - «pdf» та «xlsx»;

- у випадку виникнення будь-яких обставин, що сповільнюють чи унеможливлюють виконання робіт за Договором, негайно сповістити замовника, а також запропонувати заходи, необхідні для подолання таких обставин та мінімізації їх негативних наслідків;

- по закінченню виконання робіт за даним Договором, на умовах п.3.2.2.3. даного Договору, передати замовнику на підписання акт приймання-передачі виконаних робіт, як підставу для проведення замовником оплати заданим Договором;

- сплачувати і отримувати в інтересах замовника експертизу на проектно-кошторисну документацію: «Капітальний ремонт приміщень харчоблоку (приміщення цокольного поверху №№22-33) будівлі Комунального закладу «Малороганський ліцей Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області», за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Мала Рогань, провулок Культури, 8-Ш», а також здійснювати інші необхідні дії, що стосується предмета даного Договору.

Відповідно до п.4.1. Договору виконавець забезпечує повне, якісне і своєчасне виконання робіт, які передбачені цим Договором і діючими нормативними та законодавчими вимогами, нормами, правилами, стандартами, Технічними умовами.

Документи про виконанні роботи (акт приймання-передачі виконаних робіт) складаються і підписуються виконавцем та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх (п.4.2.Договору).

Відповідно до п.5.1. Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, згідно чинного законодавства України.

Цей Договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у чинному законодавстві України (п.6.1.Договору).

Розірвання Договору з будь-якої причини та закінчення терміну дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань, що мали місце протягом дії Договору (п.6.2.Договору).

Зміни у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору (п.6.3.Договору).

Зміни у цей Договір набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у чинному законодавстві України (п.6.4.Договору).

Відповідно до п.9.1. Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2025 року, а в частині виконання обов`язків сторін по даному Договору - до повного їх виконання.

Згідно з п.9.2. Договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

- зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

- покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

- продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

- погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

- зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

- зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону.

Відповідно до п.9.7. Договору суперечки і розбіжності, що можуть виникнути між сторонами з питань, що не знайшли свого вирішення в тексті даного Договору, будуть вирішуватися шляхом переговорів на основі діючого законодавства України. При не врегулюванні у процесі переговорів спірних питань, суперечки вирішуються в судовому порядку за чинним законодавством України.

Будь-які зміни та доповнення до цього Договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони зроблені в письмовій формі і підписані сторонами. Усі повідомлення повинні направлятися в письмовій формі, окрім термінових, для яких дозволяється електронне листування (п.9.8.Договору).

Відповідно до Додатку №1 "Договірна ціна №1 на виконання проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт" до Договору вартість робіт складає 239 008,52 грн з ПДВ, з яких: вартість проектних робіт складає 183 153,77 грн без ПДВ (219 784,52 грн з ПДВ) та вартість експертизи 16 020,00 грн без ПДВ (19 224,00 грн з ПДВ).

Листом №24/10-25 від 24.10.2025 позивач звернувся до замовника з проханням надати для виконання Договору вихідні дані на розробку проектно-кошторисної документації, а саме:

1. Надати інформацію (Довідку) щодо запланованих змін харчування дітей.

2. Надати технічні умови (ТУ) на підключення внутрішніх мереж харчоблока:

- електропостачання;

- водопостачання та водовідведення;

- теплопостачання.

3. Вихідні дані та завдання на розробку розділу проекту ІТЗ ЦЗ за формою додатків «А», «В» встановленою ДСТУ 8773:2018.

Розглянувши вказаний лист №24/10-25 від 24.10.2025, замовник листом від 29.10.2025 №01-15/1002 повідомив, що ним були надані всі необхідні вихідні дані, а саме:

- технічний паспорт на будівлю;

- завдання на проектування;

- дані щодо кількості дітей, що навчаються, та потужності закладу.

Також, замовник у листі від 29.10.2025 №01-15/1002 зазначив, що відповідно до п.9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого постановою КМУ від 11.05.2011 №560, у разі необхідності уточнення технологічних рішень проектна організація зобов`язана самостійно визначити параметри та надати замовнику перелік конкретних показників, що потребують узгодження. Таким чином, замовник просив надати технічні пропозиції проектної організації щодо можливих змін технологічних процесів, змін харчування дітей, складу обладнання, інше. Нагадав, що об`єктом проектування є існуюча будівля, у якій передбачається капітальний ремонт без зміни зовнішніх геометричних розмірів та функціонального призначення. З метою звернення замовника до експлуатуючих організацій для отримання технічних умов (електропостачання, водопостачання та водовідведення , інше), проектна організація при розроблені проекту зобов`язана самостійно визначити та надати замовнику інформацію про орієнтовні необхідні параметри потужностей і навантажень. Отримання технічних умов замовником у майбутньому, у разі необхідності, може бути здійснено після розроблення проектних рішень і не впливає на виконання поточного проекту капітального ремонту. Відповідно до ДСТУ 8773:2018 та ДБН А.3.1-9:2015, розділ «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту» розробляється проектною організацією на підставі завдання на проектування і наданих замовником характеристик об`єкта (поверховість, площі, функціональне призначення, кількість дітей тощо). Необхідні дані замовником уже надані, тому замовник просив здійснювати розробку розділу ІТЗ ЦЗ відповідно до чинних нормативних документів. Відповідно до п.19 Особливостей здійснення публічних закупівель в умовах воєнного стану, затверджених постановою КМУ №1178 від 12.10.2022, зміни умов договору або надання додаткових вимог до предмета закупівлі можливі лише у випадках, прямо передбачених законодавством. Підстав для надання додаткових документів чи вихідних даних, не передбачених договором, немає. Замовник просив продовжити розроблення проектної документації відповідно до завдання на проектування, вимог чинних нормативних документів у сфері будівництва та з урахуванням наданих матеріалів.

Листом №29/10-25 від 29.10.2025 на виконання Договору №02-10/25 від 20.10.2025 виконавець просив надати доступ фахівцям підприємства виконавця до приміщення харчоблоку ліцею в с.Мала Рогань 04 листопада з 10.00 до 12.00. Також, просив забезпечити присутність фахівців замовника для попереднього погодження технічних умов щодо підключення внутрішніх мереж електропостачання, теплопостачання, водопостачання та водовідведення.

На лист №29/10-25 від 29.10.2025 щодо надання доступу фахівцям підприємства для обстеження об`єкта будівництва та забезпечення присутності фахівців замовника для попереднього погодження технічних умов замовником листом №01-15/1003 від 29.10.2025 відмовлено, зазначивши, що відповідно до умов Договору про закупівлю робіт №02-10/25 від 20.10.2025, предметом договору є розроблення проектно-кошторисної документації на підставі вихідних даних, наданих замовником, з дотриманням вимог чинних будівельних норм і стандартів. Замовник звертає увагу, що у зверненні виконавця не зазначено конкретної мети відвідування об`єкта, обсягу запланованих дій, а також складу осіб, які мають прибути на об`єкт, що унеможливлює погодження доступу сторонніх осіб у встановленому порядку. Також замовник наголосив, що отримання, погодження або уточнення технічних умов на підключення мереж електропостачання, теплопостачання, водопостачання та водовідведення не належить до повноважень проектувальника і не передбачено умовами укладеного договору. Ці питання належать до компетенції замовника та відповідних експлуатуючих організацій надавачів технічних умов. Додатково замовник повідомив, що на території України введено правовий режим воєнного стану, а об`єкт приміщення ліцею в с. Мала Рогань наразі не функціонує як заклад освіти, та перебування на його території є потенційно небезпечним. Враховуючи наведене, погодження доступу до об`єкта у зазначену у листі дату не надається.

Позивач повторно звернувся з листом до відповідача №30/10-25 від 30.10.2025 щодо здійснення виїзного огляду технічного стану харчоблоку.

Замовник листом №01-15/1012 від 31.10.2025 надав дозвіл на 04.11.2025 щодо огляду об`єкта будівництва. А листом від 31.10.2025 №01-15/1011 повідомив, що всі вихідні дані, передбачені умовами Договору про закупівлю робіт №02- 10/25 від 20.10.2025 та завданням на проектування (Додаток № 2 до Договору про закупівлю робіт), були надані проектній організації в повному обсязі.

За результатами огляду приміщень харчоблоку виконавцем був складений дефектний акт та направлений замовнику 07.11.2025 на погодження разом з листом №07/11-25 від 07.11.2025, але відповіді щодо погодження дефектного акту від замовника не отримали.

Листом №13/11-25 від 13.11.2025 за результатами огляду приміщень харчоблоку з прилеглими приміщеннями 04.11.2025 замовнику було направлено на погодження технологічні рішення із специфікацією та надано технологія розміщення обладнання із специфікацією харчоблока; розрахунок класу наслідків (відповідальності), який розроблено відповідно Посібнику для проектувальників та архітекторів «Харчові блоки в закладах освіти» (Міністерство розвитку громад та територій України), був розроблений розділ ТХ робочого проекту та наданий на погодження Замовнику разом з розрахунком класу наслідків (відповідальності) щодо об`єкту будівництва. Згідно розрахунку інженера-технолога, в приміщенні харчоблока (обідній зал 52м2) разом з персоналом максимально розміщується 48 осіб, що відповідає згідно до ДСТУ 8855:2019 класу наслідків (відповідальності) СС1.

Листом від 14.11.2025 №01-15/1056 замовник повідомив, що до отримання повного та узгодженого комплекту документів замовник не має підстав і не може погодити розміщення обладнання. А надавати окремі коментарі замовник не вбачає можливим та коректним.

Відповідно до листів від 14.11.2025 №01-15/1055 та від 14.11.2025 №01-15/1057-а Відділ освіти, культури, молоді та спорту Вільхівської сільської ради, розглянув наданий вами «Розрахунок класу наслідків (відповідальності)», у якому об`єкт визначено як СС1 та не погодився з цим, зазначивши, клас наслідків СС2 є єдино правильним, нормативно обґрунтованим та таким, що відповідає реальному рівню ризику.

Листом щодо порядку визначення класу наслідків (відповідальності) №14/11- 25 від 14.11.2025 виконавець відмовив щодо нового розрахунку класу наслідків, що обґрунтовано наступним: відповідно Договору №02-10-25 від 20.10.2025 об`єктом проектування є виключно приміщення харчоблоку ліцею, відповідно ДСТУ 8855:2019 п.4.3 Клас наслідків (відповідальності) може бути визначений для частини (відокремленої частини) об`єкта. Відповідно ДСТУ 8855:2019 табл.1- Класи наслідків (відповідальності) об`єктів можлива небезпека за кількістю осіб до 50 включно відповідає класу наслідків (відповідальності) об`єкта СС1 (незначні наслідки). По іншим характеристикам можливих наслідків відмови об`єкта, згідно наданого розрахунку, об`єкт також відповідає класу наслідків (відповідальності) СС1. Відповідно ДСТУ 8855:2019 п.4.4, абз.3 за рішенням замовника може бути прийнято більш високий клас наслідків (відповідальності) об`єкта ніж визначений за розрахунком, окрім об`єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії. Таким чином даний об`єкт не може бути визнаний за класом наслідків СС2.

Листом 18.11.2025 №01-15/1062 замовник повідомив, що для забезпечення максимальної прозорості процедури, додатково звертається до МОН, ДСНС та ДІАМ за офіційними роз`ясненнями щодо методики визначення класу наслідків для будівель закладів освіти та відповідні документи будуть долучені до розгляду після їх отримання.

17.12.2025 виконавець направив замовнику проектну документацію в форматі pdf на погодження з листом №17/12-25 від 17.12.2025.

Листом №19/12-25 від 19.12.2025 виконавець звернувся до замовника для реєстрації проектної документації в ЄДЕС у сфері будівництва (ЄДЕССБ) за номером : PD01:0927-1625-8066-5462, та просив надати наступну інформацію:

Кадастровий номер земельної ділянки;

Витяг з ДЗК;

Ідентифікатор об`єкту будівництва.

Без завантаження ПКД в ЄДЕССБ та її реєстрацією державним реєстратором експертна установа не розглядає ПКД.

Не отримавши зауважень щодо наданої замовнику проектної документації, 20.12.2025 виконавцем було завантажено проектну документацію в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ЄДЕСБ) за номером PD01:0927- 1625-8066-5462 та завдання на проектування за номером ZP01:1780-2595-1953- 0914 для проходження експертизи проектно-кошторисної документації (ПКД).

Листом 20/12-25 від 20.12.2025 виконавець просив затвердити проектну документацію та підписати завдання на проектування в ЄДЕССБ.

Проте, листом від 22.12.2025 №01-15/1179 Відділ освіти, культури, молоді та спорту Вільхівської сільської ради щодо затвердження проектної документації та підписання завдання на проектування в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ), повідомив, що затвердження проектної документації замовником на даному етапі є неможливим, оскільки:

- проектна документація не передана замовнику у повному обсязі відповідно до умов Договору;

- відсутній експертний звіт комплексної експертизи, оформлений відповідно до вимог законодавства;

- замовнику не надано кошторисну частину проекту для погодження, що є обов`язковою стадією до подання проекту на експертизу та його затвердження.

Щодо підписання завдання на проектування в ЄДЕССБ, повідомлено, що у кабінеті замовника в електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) відсутні документи, доступні для підписання.

Проте, відповідно до скріншотів з електронної системи, завдання на проектування було загружено, підписано виконавцем та очікується підпис Осавчук Наталії Олеговни.

24.12.2025 з листом №22/12-25 від 22.12.2025 замовнику був переданий Акт передачі документації, згідно якого замовник отримав: Том1 - Робочий проект «Капітальний ремонт приміщень харчоблоку (приміщення цокольного поверху №№22-33) будівлі Комунального закладу «Малороганський ліцей Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області», за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Мала Рогань, провулок Культури, 8-Ш» у 4-х примірниках, Том 2 - Кошторисну документацію до робочого проекту у 2-х примірниках, ^В flash- накопичувач з проектно-кошторисною документацію - 1шт., Акт здачі-прийняття робіт у 2-х примірниках, рахунок на оплату - 1 примірник. Крім того, повідомлено, що Експертна установа не має можливості отримати ПКД з ЄДЕС СБ, яка не реєструється державним реєстратором без підписання Замовником Завдання на проектування електронним підписом.

05.01.2026 замовнику надана претензія про сплату за виконані роботи за договором №02-10/25 від 20.10.2025 на розробку проектно-кошторисної документації, проте відповідь не отримана.

Відповідно до листа №06/01-26 від 06.01.2026 виконавцем повторно роз`яснено, що експертний звіт комплексної експертизи ПКД відсутній за неможливістю експертній установі її отримати без реєстрації ПКД в Єдиній Державній Електронній Системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ). А реєстрація ПКД в ЄДССБ неможлива без електронного підпису Замовником щодо затвердження проектної документації та завдання на проєктування. Кошторисна документація виконується сертифікованим інженером-кошторисником в програмному забезпеченні відповідно Робочого Проекту і надається експертній установі через реєстрацію в ЄДЕССБ. За відсутністю реєстрації проектної документації в ЄДЕССБ не можливо зареєструвати кошторисну документацію до неї.

06.01.2026 передано Том2 - Кошторис до Робочого проекту «Капітальний ремонт приміщень харчоблоку (приміщення цокольного поверху №№ 22-33) будівлі Комунального закладу «Малороганський ліцей Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області», за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Мала Рогань, провулок Культури, 8-Ш».

Заперечення на акт або повідомлення про недоліки проектної документації надано не було.

15.01.2026 позивач повторно звернувся до відповідача з претензією, відповіді на яку не отримано.

Як стверджує позивач, приміщення харчоблоку (приміщення цокольного поверху №№22-33) будівлі Комунального закладу «Малороганський ліцей Вільхівської сільської ради Харківського радону Харківської області», за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Мала Рогань, провулок Культури, 8-Ш» відносяться до об`єктів СС1, проте, за рішенням замовника мала проводитися експертиза. Однак, замовник відмовився накласти підпис на примірник завдання на проектування або створити його у формі електронного документу та відмовився затверджувати проектну документацію. Тобто, через бездіяльність замовника виконавець позбавлений можливості передати документацію на експертизу. Таким чином, замовник порушив вимоги договору, а тому зобов`язаний сплатити 219784,52 грн з ПДВ - вартість фактично виконаних проектних робіт відповідно до кошторису форма2-П.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В частинах 1,2 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини сторін у цій справі виникли з договору підряду на проведення проектних робіт та регулюються положеннями глави 61 Цивільного кодексу України, а також умовами укладеного між сторонами договору №02-10/25 від 20.10.2025.

Відповідно до ст.887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст.888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Статтею 843 ЦК України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до вимог ст.889 ЦК України замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт:

1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом;

2) використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника;

3) надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором;

4) брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

5) відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов`язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника;

6) залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред`явленим до замовника іншою особою у зв`язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт.

Згідно з ст.890 ЦК України підрядник зобов`язаний:

1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором;

2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;

4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам;

5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

Відповідно до вимог частини 1 статті 850 ЦК України замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов`язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи.

Судом встановлено, що відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3 Договору предметом договору є розроблення проектно-кошторисної документації з експертизою по об`єкту «Капітальний ремонт приміщень харчоблоку (приміщення цокольного поверху №№22-33) будівлі Комунального закладу «Малороганський ліцей Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області», за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Мала Рогань, провулок Культури, 8-Ш», а результатом виконаних робіт визначено проектно-кошторисну документацію з експертизою.

Разом з цим, зі змісту Додатку №1 до Договору вбачається, що сторонами окремо визначено вартість проектних робіт у сумі 219 784,52 грн з ПДВ та окремо вартість експертизи у сумі 19 224,00 грн з ПДВ.

Матеріалами справи підтверджується, що в процесі виконання Договору між сторонами виникли розбіжності щодо визначення класу наслідків об`єкта, порядку погодження проектної документації та процедури її подання до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Відповідно до пункту 6 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560 (далі Постанова №560), метою проведення експертизи проектів будівництва (далі експертиза) є визначення та перевірка якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, зокрема щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, допустимого відсотка забудови земельної ділянки, гранично допустимої висоти будівництва та щільності населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, інженерно-технічних заходів цивільного захисту, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.

Відповідно до частини 4 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов`язковій експертизі підлягають проекти будівництва об`єктів, які:

1) за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, інженерно-технічних заходів цивільного захисту, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, перевезення небезпечних вантажів, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;

2) споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд;

3) споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, - щодо кошторисної частини проектної документації;

4) підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» в частині врахування результатів оцінки впливу на довкілля.

За рішенням замовника може проводитися також експертиза проектів будівництва інших об`єктів, ніж передбачені у цій частині, або окремих розділів проектної документації.

Відповідно до п.13 Постанови №560 проведення експертизи здійснюється за договорами, укладеними між замовником експертизи та експертною організацією згідно із законодавством. Такий договір може укладатися в електронній формі через електронний кабінет користувача (далі - електронний кабінет) відповідно до Законів України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги та Про електронні документи та електронний документообіг.

Для проведення експертною організацією експертизи замовник подає проект будівництва, який внесено до Реєстру будівельної діяльності розробником такого проекту будівництва, або у договорі зазначається реєстраційний номер проекту будівництва у Реєстрі будівельної діяльності.

Одночасно, відповідно до п.п.4,4.1. наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів» основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Завдання на проектування об`єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником).

Завдання на проектування може створюватися у формі електронного документа з дотриманням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» з подальшим затвердженням його замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником) шляхом накладання електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису замовника та генпроектувальника (проектувальника).

Примірник завдання на проектування завантажується генпроектувальником (проектувальником) через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - електронний кабінет Електронної системи) до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Реєстр будівельної діяльності) відповідно до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року №681.

На примірник завдання на проектування накладається електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідальних осіб, які підписували завдання на проектування, з використанням програмних засобів електронної системи.

Відповідно до п.21 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів проектна документація затверджується відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року №560.

При цьому суд бере до уваги, що ще під час виконання договору позивач неодноразово звертався до відповідача з листами щодо погодження технічних рішень, затвердження проектної документації та підписання завдання на проектування в ЄДЕССБ, зокрема, листами від 13.11.2025, 17.12.2025, 19.12.2025, 20.12.2025 та 22.12.2025.

Натомість відповідач послідовно відмовлявся погоджувати запропоновані проектні рішення, не погоджував визначений позивачем клас наслідків СС1 та не підписав завдання на проектування в електронній системі.

З наданих позивачем скріншотів ЄДЕССБ, протоколів завантаження документації та листування сторін вбачається, що проектна документація та завдання на проектування були сформовані і подані позивачем до електронної системи, а завдання на проектування перебувало у статусі очікування підпису замовника.

Відповідач посилається на наявність недоліків у завданні на проектування, однак належних доказів того, що саме такі недоліки унеможливлювали його підписання або що відповідач вжив заходів для їх усунення шляхом взаємодії з виконавцем, матеріали справи не містять.

Також суд враховує, що відповідно до пункту 3.1.2 Договору замовник зобов`язаний сприяти виконавцю у виконанні робіт, а згідно з частиною 1 статті 850 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором.

З аналізу наданих сторонами доказів суд доходить висновку, що проходження експертизи проектної документації було безпосередньо пов`язане з реєстрацією документації та затвердженням завдання на проектування в ЄДЕССБ, для чого була необхідна участь замовника.

Водночас матеріалами справи підтверджено, що відповідач не підписав завдання на проектування, не затвердив проектну документацію та не запропонував альтернативного способу усунення виявлених ним зауважень, що фактично унеможливило завершення процедури проходження експертизи.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що відсутність позитивного експертного звіту сама по собі свідчить про повне невиконання позивачем своїх договірних зобов`язань.

Судом також досліджено доводи сторін щодо належного визначення класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва, оскільки відповідач обґрунтовує відмову від прийняття результату робіт, зокрема, тим, що позивачем було неправильно визначено клас наслідків СС1 замість СС2.

Як вбачається з матеріалів справи, під час укладення Договору сторонами було підписано Додаток №1 (Договірна ціна) та Додаток №4 (Кошторис №1), в якому зазначено клас наслідків СС2 відповідно до ДСТУ 8855:2019. Саме виходячи з такого показника позивачем було здійснено попередній розрахунок вартості проектних робіт.

Разом з цим суд враховує, що сам по собі запис про клас наслідків у договірній ціні не є остаточним та безумовним визначенням класу наслідків об`єкта у розумінні будівельного законодавства.

Відповідно до пункту 4.1 ДСТУ 8855:2019 "Будівлі і споруди. Визначення класу наслідків (відповідальності)" клас наслідків (відповідальності) кожного об`єкта, зокрема й тих , що входять до складу комплексу (будови), зазначають у завданні на проектування. Проектувальник розраховує клас наслідків (відповідальності) кожного об`єкта під час розроблення проектної документації. Розрахунок наводять у пояснювальній записці проектної документації на будівництво.

Якщо розраховані під час розроблення проектної документації класи наслідків (відповідальності) об`єктів не збігаються із зазначеними в завданні на проектування, до завдання вносять відповідні зміни.

Отже, чинними нормативними документами прямо передбачено можливість уточнення класу наслідків у процесі проектування на підставі фактичних розрахунків, виконаних проектувальником.

Крім того, відповідно до пункту 4.3 ДСТУ 8855:2019 клас наслідків може визначатися не лише для об`єкта в цілому, а й для його частини (відокремленої частини).

Судом встановлено, що предметом укладеного між сторонами Договору було не проектування всієї будівлі Комунального закладу "Малороганський ліцей", а виключно розроблення проектно-кошторисної документації щодо капітального ремонту приміщень харчоблоку (приміщення цокольного поверху №№22-33).

На підтвердження правильності визначення класу наслідків СС1 позивачем надано розрахунок інженера-технолога, згідно з яким у приміщеннях харчоблоку загальною площею 52 кв.м одночасно можуть перебувати не більше 48 осіб разом із персоналом. Вказаний розрахунок був направлений відповідачу листом №13/11-25 від 13.11.2025.

Заперечуючи проти такого розрахунку, відповідач посилається на те, що при визначенні класу наслідків необхідно враховувати не кількість осіб, які можуть перебувати безпосередньо у харчоблоці, а загальну кількість учнів та працівників ліцею як будівлі закладу освіти.

Однак суд зазначає, що відповідачем не надано жодного альтернативного технічного розрахунку класу наслідків, виконаного сертифікованим проектувальником або експертною організацією, який би спростовував наведений позивачем розрахунок.

Листи відповідача від 14.11.2025 №01-15/1055 та №01-15/1057-а містять лише власне бачення замовника щодо необхідності застосування класу СС2, проте не містять посилання на виконані спеціалістами розрахунки відповідно до вимог ДСТУ 8855:2019.

Суд також враховує, що відповідно до пункту 4.3 ДСТУ 8855:2019 допускається визначення класу наслідків для відокремленої частини об`єкта, а предметом договору є саме приміщення харчоблоку, а не будівля ліцею в цілому.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що проектні рішення, запропоновані позивачем, стосувалися інших частин будівлі ліцею або впливали на конструктивну безпеку всієї будівлі в цілому.

Водночас суд зазначає, що спір між сторонами щодо визначення класу наслідків фактично виник ще у листопаді 2025 року, тобто задовго до завершення строку виконання робіт. Водночас відповідач, не погоджуючись із визначенням класу СС1, не скористався передбаченим Договором правом вимагати внесення конкретних змін до проектної документації, не ініціював проведення незалежної експертизи правильності такого розрахунку та не надав доказів звернення до компетентних органів із отриманням обов`язкових для сторін висновків.

За таких обставин суд доходить висновку, що наявність між сторонами спору щодо віднесення об`єкта до класу наслідків СС1 або СС2 сама по собі не може розцінюватися як належний доказ невиконання позивачем Договору та не звільняє відповідача від обов`язку діяти добросовісно, сприяти виконанню Договору та вживати заходів для врегулювання технічних розбіжностей між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем фактично виконано основний комплекс проектних робіт, а саме: проведено обстеження об`єкта, розроблено проектну документацію, сформовано відповідні розділи робочого проекту, здійснено розрахунки та складено кошторисну документацію, які були передані відповідачу 24.12.2025 та 06.01.2026.

Доказів того, що передана проектна документація є непридатною для використання, містить критичні недоліки або взагалі не відповідає предмету Договору, відповідачем суду не надано.

Посилання відповідача на неповноту проектної документації суд оцінює критично, оскільки більшість наведених заперечень була заявлена вже під час розгляду справи та не супроводжувалася направленням виконавцю мотивованої відмови від прийняття робіт або вимоги про усунення конкретних суттєвих недоліків у порядку, передбаченому Договором.

Відповідно до ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Оцінюючи сукупність поданих доказів, суд дійшов висновку, що відсутність позитивного експертного звіту у даному випадку обумовлена не виключно поведінкою позивача, а насамперед відсутністю необхідного сприяння з боку відповідача щодо затвердження завдання на проектування та здійснення передбачених законодавством дій в ЄДЕССБ.

За таких обставин суд вважає доведеним факт виконання позивачем проектних робіт на суму 219 784,52 грн (з ПДВ), що відповідає вартості проектної складової договору без вартості експертизи.

Оскільки експертиза проектної документації фактично не була проведена, підстав для стягнення вартості експертизи у розмірі 19 224,00 грн не виникло, однак позивач таких вимог і не заявляє.

Відповідно до частини 2 статті 850 Цивільного кодексу України, якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв`язку з невиконанням замовником договору.

Разом з цим, як свідчать матеріали справи, на підтвердження виконання зобов`язань за договором позивачем до матеріалів справи надано акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), складений за результатами виконання проектних робіт, який позивач надсилав відповідачу для підписання у 2-х примірниках.

Доказів підписання відповідачем відповідного акту або надання позивачу мотивованої відмови від прийняття робіт та підписання такого акту матеріали справи не містять.

Згідно правової позиції Об`єднаної палата КГС ВС, викладено в постанові у справі №910/7446/18 від 06.12.2019, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе у разі реального виконання робіт за договором у випадку неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений у договорі.

В свою чергу Верховний Суд у постанові від 17.08.2021 у справі №910/16308/20 зазначив наступне:

- обов`язок прийняти роботи або надати мотивовані зауваження покладається саме на замовника;

- підрядник не зобов`язаний спонукати замовника до підписання акта;

- сам по собі факт відсутності підписаного обома сторонами акта не доводить невиконання робіт;

- якщо замовник не надав мотивованої відмови, а роботи фактично виконані, вони можуть вважатися прийнятими.

Також Верховний Суд у постанові від 03.04.2018 у справі №923/2110/15 зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

Також Верховний Суд наголосив, що саме замовник повинен заявити про недоліки або надати мотивовану відмову від прийняття робіт. Якщо цього не зроблено, він втрачає право посилатися на такі недоліки в подальшому.

Непідписання актів приймання виконаних робіт без надання у встановлені строки мотивованої відмови може свідчити про недобросовісну поведінку замовника, який намагається уникнути оплати робіт. Безпідставне ухилення від прийняття робіт не звільняє його від обов`язку їх оплатити.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, наявність фактично виконаних проектних робіт виконавцем, відсутність належного сприяння замовника у завершенні процедури експертизи та недоведеність відповідачем обставин, які б свідчили про неналежну якість виконаних робіт, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення 219 784,52 грн вартості фактично виконаних проектних робіт та наявність правових підстав для їх задоволення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, Суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналізуючи судову практику, на яку посилаються сторони, суд зазначає, що кожен правовий висновок Верховного Суду було оцінено на релевантність в аспекті подібності до правовідносин, що склалися між учасниками цього спору і застосовано судом при прийнятті рішення у цій справі, якщо було встановлено подібність правовідносин. Проте, виходячи з завдань господарського судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні спорів, а не доведенні чи роз`ясненні учасникам провадження змісту постанов суду касаційної інстанції, оцінці правильності розуміння ними висновків суду за результатами розгляду касаційної скарги, враховуючи, що судом була надана відповідь на основні аргументи позову та заперечень щодо нього, суд вважає за недоцільне наводити у судовому рішенні аналіз всієї практики касаційних судів, на яку посилалися сторони.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог статті 4 Закону України Про судовий збір та подання позивачем до суду позовної заяви у цій справі в електронній формі, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі (з урахуванням коефіцієнту 0,8).

Разом з цим, у позовній заяві позивачем надано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на суму 25 000,00 грн та заявлено про стягнення вказаної суми з відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував, зокрема, проти стягнення судових витрат, вважаючи що такі витати є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними і допустимими доказами.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як зазначено у частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 2, 3 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Також, суд зазначає, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а також розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відносно обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та його (розміру) пропорційності предмету спору, суд приймає до уваги, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, п.95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п.80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п.88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 та п.268 рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат тощо, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Аналогічна правова позиція також викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

Суд також враховує позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладену в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, де зазначено, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати: консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, з означених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

За змістом пункту 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частин третьої, четвертої та шостої статті 28 Правил адвокатської етики розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

У своїх рішеннях у справах "Баришевський проти України" від 26.02.2015, "Гімадуліна та інші проти України" від 10.12.2009, "Двойних проти України" від 12.10.2006, "Меріт проти України" від 30.03.2004, "East/West Jinnee Limited" проти України" від 23.01.2014 ЄСПЛ указував, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Сформована практика Європейського суду з прав людини заснована на тому, що заявник має право на відшкодування витрат в розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений. Зокрема, у справі "Неймайстер проти Австрії" було вирішено, що витрати на правову допомогу присуджуються в тому випадку, якщо вони були здійснені фактично, були необхідними і розумними в кількісному відношенні (пункт 43 рішення "Неймайстер проти Австрії").

Дослідивши матеріали справи, суд констатує, що правовідносини між позивачем та адвокатом Єршовою О.І. на момент розгляду справи Господарським судом Харківської області підтверджуються договором про надання професійної (правничої) допомоги б/н від 06.02.2026.

Згідно з п.4.1 вказаного договору вартість послуг (правничої допомоги) за договором складає 25 000,00 грн.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 25 000,00 грн представник позивача надала суду банківські виписки, які підтверджують здійснення позивачем оплати за надану правничу допомогу згідно договору від 06.02.2026 на загальну суму 25 000,00 грн.

Надані представником позивача документи на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з цим, згідно з приписами ч.9 ст.129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

В силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Відповідно до положень частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту наведених вище положень статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги від відповідача не надходило. При цьому, як було зазначено вище, безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними і допустимими доказами.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача та зазначає, що згідно умов договору про надання професійної (правничої) допомоги б/н від 06.02.2026 вартість послуг (правничої допомоги) за договором складає фіксовану суму у розмірі 25 000,00 грн.

Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність.

Суд наголошує, що згідно вимог ч.3 ст.126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з цим суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, згідно якої подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Водночас, згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, у разі встановлення у договорі про надання правової допомоги фіксованої суми гонорару надавати детальний опис робіт не потрібно, адже розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Одне лише посилання відповідача на безпідставність та необґрунтованість не є підставою для зменшення витрат на правничу допомогу позивача.

Водночас, суд приймає до уваги встановлені вище обставини справи, та при розподілі витрат позивача на правничу допомогу враховує, що звернення до суду стало вимушеним і єдино можливим заходом для захисту порушених прав позивача.

Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України суд повинен враховувати поведінку сторони щодо досудового врегулювання спору. В свою чергу суд констатує, що у цій справі досудове врегулювання було відсутнє через недобросовісну поведінку відповідача.

При цьому, основна ідея інституту судових витрат - відновити порушене право без зайвого тягаря для потерпілої сторони. Якщо відповідач порушив договір і довів справу до суду, то справедливо, щоб саме він компенсував розумні витрати позивача на захист своїх прав.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, суд вважає за доцільне додатково звернутися до практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішення від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). При цьому ЄСПЛ у зазначеній вище справі, присудивши 2550 євро компенсації, які й просив скаржник, не знайшов підстав для їх зменшення.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що позов задоволено в повному обсязі, у відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за доцільне покласти витрати позивача на правничу допомогу на відповідача в повному обсязі, оскільки це відповідає принципам справедливості.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-виробниче підприємство "АСПО-1" до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Вільхівської сільської ради про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Вільхівської сільської ради (62431, Харківська обл., Харківський р-н, с. Вільхівка, вул.Шкільна, 2; код ЄДРПОУ: 439939380) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-виробниче підприємство «АСПО-1» (62442, Харківська обл., Харківський р-н, с. Циркуни, вул. Теплична, 4, оф. 210; фактична адреса: 61022, м. Харків, просп. Незалежності, 7, під`їзд 11; код ЄДРПОУ: 38526134) вартість фактично виконаних робіт за договором №02-10/25 від 20 жовтня 2025 року про закупівлю робіт у сумі 219 784 (двісті дев`ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 52 коп. з ПДВ.

Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Вільхівської сільської ради (62431, Харківська обл., Харківський р-н, с. Вільхівка, вул.Шкільна, 2; код ЄДРПОУ: 439939380) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-виробниче підприємство «АСПО-1» (62442, Харківська обл., Харківський р-н, с. Циркуни, вул. Теплична, 4, оф. 210; фактична адреса: 61022, м. Харків, просп. Незалежності, 7, під`їзд 11; код ЄДРПОУ: 38526134) суму витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "23" червня 2026 р.

СуддяТ.О. Пономаренко