Ухвала суду № 137646707, 23.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.06.2026Справа № 910/3273/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-М";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Старбуд";

про стягнення 151 400,00 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Григоренко С.В.

Представники:

Від позивача: не з`явилися;

Від відповідача: Биченко К.В., адвокат, ордер серії АІ № 2093422 від 13.04.2026;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-М" (далі також позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Старбуд" (далі також відповідач) про стягнення 151 400,00 грн компенсації за неправомірне використання об`єктів права інтелектуальної власності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 відкрито провадження у справі № 910/3273/26 та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

13.04.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Старбуд" надійшла заява, в якій відповідач просить розглядати справу № 910/3273/26 у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2026 вирішено здійснювати розгляд справи № 910/3273/26 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 19.05.2026.

У підготовче засідання 19.05.2026 з`явився представник відповідача, представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином та повідомив суду, що у підготовче засідання 19.05.2026 не може з`явитися у зв`язку із безпековою ситуацією та тимчасовим припиненням залізничного сполученням між Запоріжжям та Києвом.

У підготовчому засіданні 19.05.2026 судом було оголошено перерву до 16.06.2026, явку представника позивача визнано обов`язковою.

У підготовче засідання 16.06.2026 з`явився представник відповідача, представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки у дане судове засідання суд не повідомив.

У підготовчому засіданні 16.06.2026 судом було оголошено перерву до 23.06.2026, явку представника позивача визнано обов`язковою.

У підготовче засідання 23.06.2026 з`явився представник відповідача, представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки у дане судове засідання суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1-1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Суд зазначає, що п. 3 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Як вказувалося вище, судом, ухвалами від 19.05.2026 та 16.06.2026 явка представників сторін визнавалася обов`язковою.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач був належним чином повідомлений про дату час та місце проведення судових засідань 19.05.2026, 16.06.2026 та 23.06.2026.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач не повідомляв суд про причини не явки своїх представників у судові засідання 16.06.2026 та 23.06.2026.

Як передбачено ч. 1 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою

Частиною 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вказує, що позивачем не подавалася заява про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, неявка позивача в судові засідання перешкоджає з`ясуванню судом всіх обставин справи, всебічному та об`єктивному дослідженню правомірності позовних вимог по справі та прийняттю правильного і обґрунтованого рішення в межах встановлених процесуальних строків.

Як визначено п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, cуд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування, передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексуУкраїни може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Водночас частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Крім того положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак, наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Крім того, суд звертає увагу на те, що об`єднаною палатою Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 було сформовано висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України без встановлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам, зокрема з урахуванням введення воєнного стану в Україні, і, відповідно, визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.

До аналогічних висновків прийшов Верховних Суд у складі суддів об`єднаної палати касаційного господарського суду у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності господарського судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

А відтак, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-М" підлягає залишенню без розгляду.

Крім того суд роз`ясняє позивачу, що відповідно до ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Як передбачено ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи те, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-М" суд залишає без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям у судові засідання без поважних причин та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності, сплачена сума судового збору не підлягає поверненню на користь останнього.

Керуючись ст. 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-М" залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.06.2026.

Суддя О. В. Мандриченко