Рішення № 137646701, 24.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.06.2026Справа № 910/1093/26Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Київської міської ради (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141)

до Акціонерного товариства "КИЇВ-ЛАДА" (03134, м. Київ, вул. Дзюби Івана, 17, ідентифікаційний код 00233030)

про стягнення 24 269 433,76 грн,

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Литвиненко Ю.А.

Від відповідача: Городнича В.К.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київська міська рада звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "КИЇВ-ЛАДА" про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 16.10.2012 № 75-6-00560 за користування земельною ділянкою площею 5,3149 га з кадастровим номером 8000000000:75:325:0003 по вул. Сім`ї Сосніних, 17 у Святошинському районі м. Києва у розмірі 23 448 872,26 грн за період з 01.01.2020 по 31.12.2025 та пені у розмірі 820 561,50 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.02.2026 залишив позов без руху, надав строк для усунення недоліків позову у встановлений спосіб.

12.02.2026 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, постановлено розгляд справи № 910/1093/26 здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.03.2026.

04.03.2026 через підсистему "Електронний суд" відповідачем подано відзив на позовну заяву.

05.03.2026 через підсистему "Електронний суд" представником позивача подано відповідь на відзив, яку залучено до матеріалів справи.

10.03.2026 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив та заява щодо усунення описки у позовній заяві, які залучено до матеріалів справи.

У засіданні суду 11.03.2026 представник відповідача подав клопотання, в якому просив суд зобов`язати позивача надати інформацію та докази, які підтверджують проведення нормативної грошової оцінки 06.09.2019, дане клопотання залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.03.2026 судом на підставі ч. 5 ст.183 ГПК України оголошено перерву на 15.04.2026, запропоновано позивачу надати суду інформацію та докази, які підтверджують проведення нормативної грошової оцінки 06.09.2019.

У засіданні суду 15.04.2026 присутніми представниками сторін надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.05.2026.

У судовому засіданні 13.05.2026 на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву на 24.06.2026.

11.06.2026 через підсистему "Електронний суд" представником відповідача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2026 заява представника Акціонерного товариства "КИЇВ-ЛАДА" Буравльова І.В. про участь у судовому засіданні по справі № 910/1093/26 в режимі відеоконференції повернуто заявнику без розгляду.

22.06.2026 на електронну пошту суду від Бюро економічної безпеки України надійшов лист, в якому Бюро зазначає про те, що підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві за процесуального керівництва прокурорів Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72025102200000039 від 17.07.2025 за фактом вчинення службовими особами АТ «КИЇВ-ЛАДА» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Відповідно до матеріалів кримінального провадження, встановлено, що службові особи АТ «КИЇВ-ЛАДА» (код ЄДРПОУ 00233030) в порушення вимогам Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.10 (зі змінами та доповненнями) та інших нормативно-правових актів, ухилились від сплати податків в особливо великих розмірах

У судовому засіданні 24.06.2026 позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у засідання суду 24.06.2026 проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі та просив відмовити у позові повністю та подав промову у судових дебатах.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 24.06.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.07.2012 Київська міська рада (далі - позивач) прийняла рішення № 821/8158 «Про передачу Публічному акціонерному товариству "КИЇВ-ЛАДА" (далі - відповідач) земельної ділянки для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу з громадськими будівлями на вул. Сім`ї Сосніних, 17 у Святошинському районі м. Києва».

Пунктом 1 означеного рішення Київська міська рада вирішила передати Публічному акціонерному товариству «КИЇВ-ЛАДА», за умови виконання п. 2 цього рішення, у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку загальною площею 5,31 га, в тому числі:

- площею 4,42 га - за рахунок земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 20.09.71 № 1556 «Про відвод земельної ділянки Волзькому автомобільному заводу Міністерства автомобільної промисловості для спорудження спеціалізованого автомобільного центру»;

- площею 0,89 га - за рахунок земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 19.07.76 № 756/1 «Про додаткове відведення у постійне користування земельної ділянки Київському спеціальному автоцентру ВАЗ`у під будівництво складських приміщень та стоянки автомобілів».

15.10.2012 між Київською міською радою та ПАТ «КИЇВ-ЛАДА» було укладено договір оренди земельної ділянки № 437. Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 16.10.2012 за № 75-6-00560 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Згідно з договором оренди, об`єктом оренди є земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:325:0003, розмір ділянки 5,3149 га по вул. Сім`ї Сосніних, 17 у Святошинському районі м. Києва, цільове призначення - для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу з громадськими будівлями.

Річна орендна плата за Земельну ділянку, згідно пункту 4.2 договору оренди, встановлюється у розмірі:

- 3 (трьох) відсотків від нормативної грошової оцінки частини Земельної ділянки площею 44 135 кв.м (4,4135 га), на якій здійснюється торгівля автомобілями та експлуатація цілісного майнового комплексу;

- 10 (десяти) відсотків від нормативної грошової оцінки частини Земельної ділянки площею 9 014 кв.м (0,9014 га), будівлі та споруди на якій здаються в оренду іншим суб`єктам господарської діяльності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2017 у справі № 910/10936/17, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 та Верховного Суду від 14.02.2018, внесено зміни до договору оренди від 16.10.2012 № 75-6-00560, а саме: в пункті 4.2 вказаного договору слова та цифри « 10 (десяти) змінено на слова та цифри « 3,6 (трьох цілих шість десятих)».

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 23.12.2025 № 458047601 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) на вищевказаній земельній ділянці знаходиться виробничий та адміністративний корпус літ. «А» та нежитлові приміщення в нежитловій будівлі літ. «О» (група приміщень №ІІ), загальною площею 14209,8 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1764824380000), що перебуває у власності ПАТ «КИЇВ-ЛАДА», право власності зареєстровано 13.02.2019, номер відомостей про речове право: 30281650.

Позивач вказує, що на запит Київської міської ради Головне управління ДПС у м. Києві листом від 14.01.2026 № 1196/5/26-15-04-15-03 повідомило, що відповідно до інформаційного ресурсу ДПС України на 12.01.2026 інформація щодо задекларованих, сплачених податкових зобов`язань та заборгованості по орендній платі за землю за період з 01.01.2020 по 31.12.2025 АТ «КИЇВ-ЛАДА» до Правобережної державної податкової інспекції Головного управління ДПС у м. Києві (Святошинський район) наведена у додатку. Згідно наданого додатку сплачено податкових зобов`язань по орендній платі в такому розмірі:

- за 2020 рік - 2 777 380,47 грн (водночас, уточнююча податкова декларація за 2020 рік містить таку інформацію: кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:325:0003, площа земельної ділянки - 4,3704 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 15 003 105,21 грн, відсоткова ставка - 3%; кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:325:0003, площа земельної ділянки - 0,9445 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 31 256 469,18 грн, відсоткова ставка - 3,6%; річна сума орендної плати 2 777 380,46 грн);

- за 2021 рік - 3 029 869,64 грн (водночас, податкова декларація за 2021 рік містить таку інформацію: кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:325:0003, площа земельної ділянки - 4,3704 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 15 003 105,21 грн, відсоткова ставка - 3%; кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:325:0003, площа земельної ділянки - 0,9445 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 31 256 469,18 грн, відсоткова ставка - 3,6%; річна сума орендної плати 3 029 869,60 грн);

- за 2022 рік - 2 751 655,52 грн (водночас, уточнююча податкова декларація за 2022 рік містить таку інформацію:кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:325:0003, площа земельної ділянки - 4,3704 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 16 503 415,73 грн, відсоткова ставка - 3%; кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:325:0003, площа земельної ділянки - 0,9445 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 34 382 116,10 грн, відсоткова ставка - 3,6%; річна сума орендної плати 555 476,10 грн);

- за 2023 рік - 1 608 752,42 грн (водночас, податкова декларація за 2023 рік містить таку інформацію: кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:325:0003, площа земельної ділянки - 4,3704 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 18 978 928,09 грн, відсоткова ставка - 3%; кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:325:0003, площа земельної ділянки - 0,9445 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 39 539 433,52 грн, відсоткова ставка - 3,6%; річна сума орендної плати 3 832 785,04 грн);

- за 2024 рік - 4 092 568,99 грн (водночас, податкова декларація за 2024 рік містить таку інформацію: кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:325:0003, площа земельної ділянки - 4,3704 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 19 946 853,42 грн, відсоткова ставка - 3%; кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:325:0003, площа земельної ділянки - 0,9445 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 41 555 944,63 грн, відсоткова ставка - 3,6%; річна сума орендної плати 4 028 257,08 грн);

- 2025 рік - 4 471 365,35 грн (водночас, податкова декларація за 2025 рік (додається) містить таку інформацію: кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:325:0003, площа земельної ділянки - 4,3704 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 22 340 475,83 грн, відсоткова ставка - 3%; кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:325:0003, площа земельної ділянки - 0,9445 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 46 542 657,99 грн, відсоткова ставка - 3,6%; річна сума орендної плати 4 511 647,93 грн).

Отже, позивач зазначає, що відповідачем разом сплачено орендної плати за 2020-2025 роки - 18 731 592,39 грн.

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 24.12.2025 № НВ-8000088782025 вартість земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:325:0003 на 2025 рік становить 296 843 487,45 грн.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.12.2025 № НВ-0002558542025, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату проведення 06.09.2019 становить 199 350 009,65 грн.

Таким чином, позивач зазначає, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки в розрізі років визначалась відповідно до вимог законодавства, та за 2020 рік становить 199 350 009,65 грн (199 350 009,65*1,0); за 2021 рік становить 199 350 009,65 грн (199 350 009,65*1,0); за 2022 рік становить 219 285 010,62 грн (199 350 009,65*1,1); за 2023 рік становить 252 177 762,21 грн (219 285 010,62/1,15); за 2024 рік становить 265 038 828,08 грн (252 177 762,21/1,051); за 2025 рік становить 296 843 487,45 грн (відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 24.12.2025 № НВ-8000088782025).

Відповідно до розрахунку Київської міської ради загальна сума відшкодування щодо земельної ділянки - 1 (площею 44 135 кв.м.) становить 33 877 594,68 грн.

Відповідно до розрахунку Київської міської ради загальна сума відшкодування щодо земельної ділянки - 2 (площею 9 014 кв.м.) становить 8 302 869,97 грн.

Отже, за твердженнями позивача, разом загальна сума відшкодування за користування Земельною ділянкою становить 42 180 464,65 грн (33 877 594,68 грн + 8 302 869,97 грн).

Як вже зазначалось вище, згідно додатку до листа Головного управління ДПС у м. Києві від 14.01.2026 № 1196/5/26-15-04-15-03 АТ «КИЇВ-ЛАДА» до Правобережної державної податкової інспекції Головного управління ДПС у м. Києві (Святошинський район) сплачено податкових зобов`язань по орендній платі за спірний період в загальному розмірі 18 731 592,39 грн.

Враховуючи відомості з листа Головного управління ДПС у м. Києві від 14.01.2026 № 1196/5/26-15-04-15-03 та зазначене вище, позивач зазначає, що загальна сума заборгованості за період з 01.01.2020 по 21.12.2025 становить 23 448 872,26 грн (42 180 464,65 грн - 18 731 592,39 грн).

Отже, з огляду на вищевикладене, позивач стверджує, що сума, яка підлягає стягненню в межах даної позовної заяви, складає 23 448 872,26 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 820 561,50 грн пені за період з 26.01.2025 по 31.12.2025

Крім того, звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що належним та ефективним способом захисту прав позивача - Київської міської ради є стягнення з відповідача на підставі статті 24 Закону України «Про оренду землі» заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою площею 5,3149 га з кадастровим номером 8000000000:75:325:0003 по вул. Сім`ї Сосніних, 17 у Святошинському районі м. Києва згідно договору оренди земельної ділянки від 16.10.2012 № 75-6-00560 у сумі 23 448 872,26 грн за період з 01.01.2020 по 31.12.2025, а також пені в сумі 820 561,50 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад.

За змістом частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України, а також приписів Бюджетного та Податкового кодексів України земельна ділянка є об`єктом нерухомого майна, за який сплачується плата за землю у складі податку на майно (що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки, зокрема комунальної власності), що належить до місцевих податків. Кошти від такого податку зараховуються до бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад (пункт 19 частини 1 статті 64 Бюджетного кодексу України).

За умовами статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у чинній на час виникнення спору редакції).

Зі змісту наведених приписів вбачається законодавчу розмежування понять земельного податку і орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Главою 15 Земельного кодексу України передбачено можливість користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, на підставі права постійного користування або на підставі права оренди.

Так, у разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Умовами статті 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю, зокрема, є платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

За змістом підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності на праві постійного користування або на умовах оренди.

Об`єктами оподаткування платою за землю, зокрема, є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (підпункт 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац 1 пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Слід також зазначити, що нормами податкового законодавства визначено й ряд обов`язків платника податку, до яких підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України віднесено обов`язок платника податків (у тому числі Підприємства) сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом України (пункт 36.1 статті 36 Податкового Кодексу України).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислює суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувач зобов`язаний своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату на користь власника земельної ділянки (у даному випадку - Ради).

За умовами абзацу 5 частини 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину, суд приймає Договір як належну підставу для виникнення у його сторін взаємних цивільних прав та обов`язків протягом спірного у даній справі періоду.

Як було зазначено вище, відповідно до пунктів 4.1-4.3 договору визначена цим договором орендна плата на земельні ділянки становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельними ділянками у грошовій формі.

Річна орендна плата за земельні ділянки встановлюється у розмірі 3 (трьох) відсотків від їх нормативних грошових оцінок. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2017 у справі № 910/10936/17, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 та Верховного Суду від 14.02.2018, внесено зміни до договору оренди від 16.10.2012 № 75-6-00560, а саме: в пункті 4.2 вказаного договору слова та цифри « 10 (десяти) змінено на слова та цифри « 3,6 (трьох цілих шість десятих)».

Отже, у договорі сторони погодили, що орендар самостійно розраховує розмір орендної плати та вносить її на рахунок орендодавця щомісяця. Крім того, наведені контрагенти погодили й відповідальність (у тому числі орендаря) за порушення строків сплати орендних платежів.

Згідно з п. 4.9 договору про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати, нарахування пені за несвоєчасну сплату орендної плати та її стягнення здійснює районний податковий орган за місцем розташування земельної ділянки.

Згідно з п. п. 4.14 договору оренди земельної ділянки від 01.04.2021 контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати, нарахування пені та штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати та її стягнення здійснює контролюючий орган, визначений податковим законодавством, за місцезнаходженням земельної ділянки.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 23.12.2025 № 458047601 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) на вищевказаній земельній ділянці знаходиться виробничий та адміністративний корпус літ. «А» та нежитлові приміщення в нежитловій будівлі літ. «О» (група приміщень №ІІ), загальною площею 14209,8 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1764824380000), що перебуває у власності ПАТ «КИЇВ-ЛАДА», право власності зареєстровано 13.02.2019, номер відомостей про речове право: 30281650.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Водночас, судом встановлено, що всупереч умовам договору та нормативним законодавчим приписам відповідач неналежним чином виконував покладені на нього зобов`язанням зі своєчасної та повної сплати орендних платежів за договором у період з 01.01.2020 року по 21.12.2025 року, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 23 448 872,26 грн, а також виникли правові підстави для нарахування пені.

Так, відповідно до листа Головного управління ДПС у м. Києві від 14.01.2026 № 1196/5/26-15-04-15-03 АТ «КИЇВ-ЛАДА» сплачено податкових зобов`язань по орендній платі в такому розмірі:

- за 2020 рік - 2 777 380,47 грн (водночас, уточнююча податкова декларація за 2020 рік містить таку інформацію: кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:325:0003, площа земельної ділянки - 4,3704 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 15 003 105,21 грн, відсоткова ставка - 3%; кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:325:0003, площа земельної ділянки - 0,9445 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 31 256 469,18 грн, відсоткова ставка - 3,6%; річна сума орендної плати 2 777 380,46 грн);

- за 2021 рік - 3 029 869,64 грн (водночас, податкова декларація за 2021 рік містить таку інформацію: кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:325:0003, площа земельної ділянки - 4,3704 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 15 003 105,21 грн, відсоткова ставка - 3%; кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:325:0003, площа земельної ділянки - 0,9445 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 31 256 469,18 грн, відсоткова ставка - 3,6%; річна сума орендної плати 3 029 869,60 грн);

- за 2022 рік - 2 751 655,52 грн (водночас, уточнююча податкова декларація за 2022 рік містить таку інформацію:кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:325:0003, площа земельної ділянки - 4,3704 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 16 503 415,73 грн, відсоткова ставка - 3%; кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:325:0003, площа земельної ділянки - 0,9445 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 34 382 116,10 грн, відсоткова ставка - 3,6%; річна сума орендної плати 555 476,10 грн);

- за 2023 рік - 1 608 752,42 грн (водночас, податкова декларація за 2023 рік містить таку інформацію: кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:325:0003, площа земельної ділянки - 4,3704 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 18 978 928,09 грн, відсоткова ставка - 3%; кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:325:0003, площа земельної ділянки - 0,9445 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 39 539 433,52 грн, відсоткова ставка - 3,6%; річна сума орендної плати 3 832 785,04 грн);

- за 2024 рік - 4 092 568,99 грн (водночас, податкова декларація за 2024 рік містить таку інформацію: кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:325:0003, площа земельної ділянки - 4,3704 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 19 946 853,42 грн, відсоткова ставка - 3%; кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:325:0003, площа земельної ділянки - 0,9445 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 41 555 944,63 грн, відсоткова ставка - 3,6%; річна сума орендної плати 4 028 257,08 грн);

- 2025 рік - 4 471 365,35 грн (водночас, податкова декларація за 2025 рік (додається) містить таку інформацію: кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:325:0003, площа земельної ділянки - 4,3704 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 22 340 475,83 грн, відсоткова ставка - 3%; кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:325:0003, площа земельної ділянки - 0,9445 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 46 542 657,99 грн, відсоткова ставка - 3,6%; річна сума орендної плати 4 511 647,93 грн).

Отже, згідно з додатку до листа Головного управління ДПС у м. Києві від 14.01.2026 № 1196/5/26-15-04-15-03 АТ «КИЇВ-ЛАДА» до Правобережної державної податкової інспекції Головного управління ДПС у м. Києві (Святошинський район) сплачено податкових зобов`язань по орендній платі за спірний період в загальному розмірі 18 731 592,39 грн.

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 24.12.2025 № НВ-8000088782025 вартість земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:325:0003 на 2025 рік становить 296 843 487,45 грн.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.12.2025 № НВ-0002558542025, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату проведення 06.09.2019 становить 199 350 009,65 грн.

Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2017 у справі № 910/10936/17, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 та Верховного Суду від 14.02.2018, внесено зміни до договору оренди від 16.10.2012 № 75-6-00560, а саме: в пункті 4.2 вказаного договору слова та цифри « 10 (десяти) змінено на слова та цифри « 3,6 (трьох цілих шість десятих)».

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.

Орендна плата сплачується орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом тридцяти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки в розрізі років визначалась відповідно до вимог законодавства, та за 2020 рік становить 199 350 009,65 грн (199 350 009,65*1,0); за 2021 рік становить 199 350 009,65 грн (199 350 009,65*1,0); за 2022 рік становить 219 285 010,62 грн (199 350 009,65*1,1); за 2023 рік становить 252 177 762,21 грн (219 285 010,62/1,15); за 2024 рік становить 265 038 828,08 грн (252 177 762,21/1,051); за 2025 рік становить 296 843 487,45 грн (відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 24.12.2025 № НВ-8000088782025).

Враховуючи зазначене, загальна сума відшкодування щодо земельної ділянки - 1 (площею 44 135 кв.м.) становить 33 877 594,68 грн; загальна сума відшкодування щодо земельної ділянки - 2 (площею 9 014 кв.м.) становить 8 302 869,97 грн.

Отже, разом загальна сума відшкодування за користування земельною ділянкою становить 42 180 464,65 грн (33 877 594,68 грн + 8 302 869,97 грн).

Як вже зазначалось вище, згідно додатку до листа Головного управління ДПС у м. Києві від 14.01.2026 № 1196/5/26-15-04-15-03 АТ «КИЇВ-ЛАДА» до Правобережної державної податкової інспекції Головного управління ДПС у м. Києві (Святошинський район) сплачено податкових зобов`язань по орендній платі за спірний період в загальному розмірі 18 731 592,39 грн.

Враховуючи вказане вище, загальна сума заборгованості за період з 01.01.2020 по 21.12.2025 становить 23 448 872,26 грн (42 180 464,65 - 18 731 592,39).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Враховуючи не спростований підприємством факт неналежного виконання ним обов`язків з оплати позивачу орендних платежів за договором, а також зважаючи на те, що загальна сума основного боргу відповідача, яка складає 23 448 872,26 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і орендар на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про відсутність чи погашення вказаної заборгованості, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Київської міської ради до Акціонерного товариства "КИЇВ-ЛАДА" про стягнення вказаної суми боргу.

Водночас, доводи відповідача стосовно того, що в період з 2019 по 2021 включно нормативна грошова оцінка земельної ділянки АТ «КИЇВ-ЛАДА» взагалі не змінювалась та відповідно відповідачем вірно здійснювалась оплата податкових зобов`язань та заборгованості по орендній платі, суд визнає необґрунтованими, з огляду на таке.

Згідно п.п. 4.7 договору оренди, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та їх індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.

Матеріали справи містять належні докази оцінки землі за весь спірний період, зокрема:

- витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 24.12.2025 № НВ-8000088782025, згідно з яким вартість земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:325:0003 на 2025 рік становить 296 843 487,45 грн;

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.12.2025 № НВ-0002558542025, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату проведення 06.09.2019 (2019 рік) становить 199 350 009,65 грн.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 27.07.2023 у справі № 918/779/22 витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку (вартість земельної ділянки), а інформація (дані), визначена у цьому витязі, є обов`язковою під час проведення розрахунку (визначення) орендної плати, суми, яку мав отримати власник земельної ділянки за звичайних умов.

Земельне законодавство, й зокрема стаття 20 Закону України «Про оцінку земель», не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі. При цьому, витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.

Подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №922/2843/19, від 07.07.2020 у справі №922/3208/19.

Індекс споживчих цін встановлюється Державною службою статистики Індекс споживчих цін встановлюється Державною службою статистики України, є загальнодоступним, розміщується на їх офіційному сайті, а тому не потребує доказування. Відповідно до інформації з офіційного сайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, адже саме цей орган уповноважений реалізовувати державну політику у сфері земельних відносин (https:// land.gov.ua/derzhgeokadastr-povidomlyaye-pro-indeksacziyu-normatyvnoyi-groshovoyi- oczinky-zemel-za-2024-rik/) значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024рік становить 1,12 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь); за 2023 рік становить 1,051 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь); 2022 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь); 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); 2020 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земельної ділянки в розрізі років визначалась відповідно до вимог законодавства, та за 2020 рік становить 199 350 009,65 грн (199 350 009,65*1,0); за 2021 рік становить 199 350 009,65 грн (199 350 009,65*1,0); за 2022 рік становить 219 285 010,62 грн (199 350 009,65*1,1); за 2023 рік становить 252 177 762,21 грн (219 285 010,62/1,15); за 2024 рік становить 265 038 828,08 грн (252 177 762,21/1,051); за 2025 рік становить 296 843 487,45 грн (відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 24.12.2025 № НВ-8000088782025).

Відповідно до положень пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Ki = 1:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.02.2025 у справі № № 903/622/24.

Більше того, суд зазначає, що нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.

Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.

Належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №914/2848/22.

Водночас, посилання відповідача на інформацію Головного управління ДПС у м. Києві щодо відсутності заборгованості зі сплати орендної плати пояснюється тим, що відповідач декларував нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка не відповідає дійсній, що значно занизило сплату ним орендної плати, внаслідок чого, Київська міська рада, як власник земельної ділянки, недоотримала значні кошти за користування земельною ділянкою.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 820 561,50 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.11. договору оренди земельної ділянки сторони погодили, що за несвоєчасне внесення орендної плати справляється пеня в розмірі 120 (ста двадцяти) відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючою на день виникнення такого боргу або на день його (його частини) погашення, при цьому для розрахунку використовується більша із зазначених ставок. Розрахунок пені здійснюється на дату погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

За таких обставин, суд перевіряє обґрунтованість заявленої суми пені, виходячи з зазначеного позивачем періоду, який не суперечить законодавству.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача є обґрунтованими.

Отже, враховуючи вищевикладене до стягнення з відповідача підлягає пеня в загальному розмірі 820 561,50 грн за період з 26.01.2025 по 31.12.2025, а тому позов підлягає задоволенню у цій частині.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "КИЇВ-ЛАДА" (03134, м. Київ, вул. Дзюби Івана, 17, ідентифікаційний код 00233030) на користь Київської міської ради (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141) заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 23 448 872 (двадцять три мільйони чотириста сорок вісім тисяч вісімсот сімдесят дві) грн 26 коп., пеню у розмірі 820 561(вісімсот двадцять тисяч п`ятсот шістдесят одна) грн 50 коп. та судовий збір в розмірі 291 233 (двісті дев`яносто одна тисяча двісті тридцять три) грн 21 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 24.06.2026

Суддя І.О. Андреїшина