Ухвала суду № 137645956, 23.06.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

23 червня 2026 р. Справа № 902/57/26

Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

за участю :

арбітражний керуючий Белінська Н.О. (в режимі відеоконференцзв`язку)

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/57/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 25.03.2026 року відкрито провадження у справі № 902/57/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у справі № 902/57/26. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, з 25.03.2026 року. Призначено керуючим реструктуризацією у справі № 902/57/26 арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну. Призначено попереднє засідання у справі № 902/57/26 на 17.06.2026 року.

При цьому, 27.03.2026 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

16.04.2026 року до суду від АТ "Акцент-Банк" надійшла заява (сформована в системі "Електронний суд") б/н від 16.04.2026 року (вх. № 01-32/550/26) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 238 186,65 грн у справі № 902/57/26.

Ухвалою суду від 21.04.2026 року призначено заяву АТ "Акцент-Банк" б/н від 16.04.2026 року (вх. № 01-32/550/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/57/26 до розгляду в судовому засіданні на 23.06.2026 року об 11:30 год..

Також, ухвалою суду від 28.04.2026 року ухвалено забезпечити участь представника АТ "Акцент-Банк" адвоката Омельченка Є.В. у судовому засіданні, яке призначено на 23.06.2026 року об 11:30 год. та всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/57/26, в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Крім цього, ухвалою суду від 12.06.2026 року ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого Белінської Н.О. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/57/26, яке призначено на 17.06.2026 року о 10:00 год. та всіх наступних судових засіданнях, в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

На визначену дату - 23.06.2026 року в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції з`явилася арбітражний керуючий Белінська Н.О..

При цьому, судом встановлено, що 27.04.2026 року до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. через систему "Електронний суд" надійшла відомість №02-1122/4527 від 27.04.2026 року про результати розгляду вимог кредиторів по справі №902/57/26, до якої долучено, зокрема, повідомлення № 02-1122/4519 року від 27.04.2026 року про результати розгляду вимог АТ "Акцент-Банк" у справі № 902/57/26.

В судовому засіданні, керуюча реструктуризацією повідомила, що визнає заявлені вимоги частково та надала усні пояснення щодо нарахованого штрафу та пені за кредитними договорами.

Суд, заслухавши керуючу реструктуризацією, розглянувши подану кредиторську заяву та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

За змістом кредиторської заяви АТ "Акцент-Банк" б/н від 16.04.2026 року, 29.10.2024 року ОСОБА_1 (надалі - Боржник) приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (надалі - Умови та Правила) з метою укладання кредитного договору та отримання кредитної картки.

В подальшому Божником було підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою, на підставі вказаної заяви боржнику 29.10.2024 року було надано кредит (SAMABWFC10079260261) у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та, 29.10.2024 року підписано Паспорт споживчого кредиту "Кредитна картка "Зелена".

Відповідно до п.п. 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та Правил, Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.

Банк на боргові зобов`язання за Кредитом і Овердрафтом Банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.13, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Умовами та правилами надання банківських послуг.

Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно з п. 1.1.3.1.10. цього Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнта.

АТ "А-Банк" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Боржнику кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг - у разі невиконання зобов`язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Власник карти зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно до п. 2.1.1.12.2.1 Умов та правил надання банківських послуг, у разі виникнення прострочених зобов`язань за Договором, Клієнт сплачує Банку плату за користування кредитом у розмірі подвійної місячної процентної визначеної в Тарифах, що діє на дату нарахування відсотків. Відсотки в подвійному розмірі, замість базового розміру процентної ставки, зазначеного в Тарифах, нараховуються від суми загальної Заборгованості з моменту виникнення Заборгованості під час дії Пільгового періоду за карткою, внаслідок не внесення Щомісячного мінімального платежу в повному обсязі. При цьому Сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною умов цього Договору та/або зміною процентної ставки за Договором, що здійснюється Банком в односторонньому порядку, і відповідно внесення змін до Договору не потребується.

Боржник не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Боржник зобов`язання за вказаним договором не виконала.

Відповідно до п. 2.1.1.12.10 Умов та правил надання банківських послуг, Банк має право вимагати дострокового виконання Боргових зобов`язань у цілому або в певній Банком частки у разі невиконання Клієнтом та \ або Довіреною особою Клієнта своїх Боргових та інших зобов`язань за цим Договором.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за даним кредитним договором у Боржника станом на 26 березня 2026 року сформувалася заборгованість у розмірі 136 122,58 грн, яка складається з наступного: 86 585,87 грн - заборгованість за кредитом; 48 586,71 грн - заборгованість за відсотками; 950,00 грн - штраф (розрахунок суми заборгованості додається).

Крім цього, будучи клієнтом Банку та користуючись послугою Банку "Кредитна картка", Боржник скористався додатковою послугою Банку - "Швидка готівка". Відповідно до умов даної послуги, Боржник з допомогою сервісу "А24" уклала в електронній формі з Банком додатковий кредитний договір № ABH0CT155101377880 (N20.00.0002353953) від 26 березня 2025 року на суму в розмірі 60 000,00 грн строком на 60 місяців зі сплатою процентів у розмірі 75% на рік.

Договір підписано за допомогою простого електронного підпису, який є аналогом власноручного підпису.

AT "А-Банк" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Боржнику кредит (перерахував на кредитну картку) у розмірі, відповідно до умов Договору.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, Позичальник зобов`язується: використовувати кредит на цілі, зазначені в Заяві; погашати кредит в порядку і строки відповідно до Заяви; сплатити відсотки за користування Кредитом відповідно до Заяви та діючих Умов та Тарифів. Повну оплату відсотків за користування Кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення Кредиту; оплатити Банку винагороду у строки та в розмірі, які встановлені Тарифами, Заявою і діючими Умовами.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочення, але пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

В свою чергу, Боржник не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Боржник зобов`язання за вказаним договором не виконала.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за даним кредитним договором, Боржник станом на 26 березня 2026 року має заборгованість у розмірі 102 064,07 грн, яка складається з наступного: 59 965,72 грн - заборгованість за кредитом; 38 266,14 грн - заборгованість за процентами; 3 832,21 грн - пеня (розрахунок суми заборгованості та меморіальний ордер додаються).

Також, у заяві повідомлено, що АТ "Акцент-Банк" не є заінтересованою особою стосовно Боржника та заставне майно Боржника відсутнє.

На підставі викладеного, Заявник просить суд : визнати кредиторські вимоги АТ "А-Банк" до ОСОБА_1 в сумі 238 186, 65 грн, а саме :

- заборгованість за кредитним договором б/н (кредитна картка, внутрішньобанківський SAMABWFC10079260261) від 29.10.2024 року станом на 26.03.2026 року в розмірі 136122,58 грн, яка складається з наступного: 86 585, 87 грн - заборгованість за кредитом; 48586,71 грн - заборгованість по відсоткам; 950,00 грн - штраф;

- за кредитним договором ABH0CT155101377880 (N20.00.0002353953) від 26.03.2025 року станом на 26.03.2026 року в розмірі 102 064,07 грн, яка складається з наступного: 59965,72 грн - заборгованість за кредитом; 38 266,14 грн - заборгованість за процентами; 3832,21 грн - пеня, а також стягнути судовий збір сплачений за подання даної заяви кредитора у розмірі 5 324, 80 грн; включити дані вимоги до реєстру вимог кредиторів.

Згідно повідомлення арбітражного керуючого Белінської Н.О. № 02-1122/4519 року від 27.04.2026 року про результати розгляду вимог АТ "Акцент-Банк" у справі №902/57/26, штраф, нарахований за кредитним договором б/н (кредитна картка, внутрішньобанківський SAMABWFC10079260261) від 29.10.2024 року у сумі 950,00 грн та пеня, нарахована за кредитним договором ABH0CT155101377880 (N20.00.0002353953) від 26.03.2025 року у сумі 3 832,21 грн - підлягають списанню, на підставі до п. 18 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України.

Отже, стосовно кредитного договору б/н (кредитна картка, внутрішньобанківський SAMABWFC10079260261) від 29.10.2024 року укладеного між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 , керуюча реструктуризацією (арбітражний керуючий) фізичної особи ОСОБА_1 , Белінська Наталія Олександрівна, частково визнає вимоги АТ «Акцент-Банк» в розмірі 135 172,58 грн, а саме : 86 585,87 грн. - заборгованість за тілом кредиту (2 черга задоволення вимог); 48 586,71 грн - заборгованість по відсоткам (2 черга задоволення вимог); та не визнає вимоги АТ «Акцент-Банк» в розмірі 950,00 грн - штраф (3 черга задоволення вимог).

Також, щодо кредитного договору ABH0CT155101377880 (N20.00.0002353953) від 26.03.2025 року, укладеного між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 , керуюча реструктуризацією (арбітражний керуючий) фізичної особи ОСОБА_1 , Белінська Наталія Олександрівна, частково визнає вимоги АТ «Акцент-Банк» в розмірі 98 231,86 грн, а саме : 59 965,72 грн - заборгованість за тілом кредиту (2 черга задоволення вимог); 38 266,14 грн - заборгованість по відсоткам (2 черга задоволення вимог); та не визнає вимоги АТ «Акцент-Банк» в розмірі 3 832,21 грн - заборгованість за пенею (3 черга задоволення вимог).

Також, у цьому повідомленні вказано, що заява з грошовими вимогами АТ "Акцент-Банк" була створена в системі "Електронний Суд" 16.04.2026 року, в зв`язку з чим, 30-денний строк не пропущено.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як вказувалось вище, 27.03.2026 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до матеріалів справи, заява АТ "Акцент-Банк" б/н від 16.04.2026 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/57/26, надійшла до суду 16.04.2026 року за вх. № 01-32/550/26 (сформована в системі "Електронний суд" - 16.04.2026), тобто у межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 29.10.2024 року між АТ "А-Банк" (Банк) та ОСОБА_1 (Клієнт) було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в AT «А-БАНК» (копія наявна у справі), якою, зокрема, обумовлено наступне.

Дана Анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг AT «А-БАНК», що розміщені за посиланням: https://a-bank.com.ua, між Клієнтом та AT «А-БАНК» становлять Договір про надання банківських послуг (далі - Договір) зі строком дії у 90 років, умови якого мені зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Метою оформлення мною цього Договору є отримання у майбутньому таких фінансових послуг, як: відкриття та користування поточними рахунками (у т.ч. з випуском та використанням платіжних карток) та/або отримання кредитів у вигляді готівкових або безготівкових коштів (в тому числі у вигляді овердрафтів), та/або здійснення валютно-обмінних операцій, та/або розрахунково-касових операцій, та/або розміщення коштів на вклади (депозити).

Також, 29.10.2024 року ОСОБА_1 (Клієнт) було підписано електронним підписом Паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» (копія наявна у справі), яким, серед іншого, передбачена така інформація : кредитування рахунку з пільговим періодом кредитування; строк дії кредитної лінії - 240 місяців з правом автоматичного продовження; ліміт кредиту від 1000 грн до 200 000 грн (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит); реальна річна процентна ставка - 49,34 %.

Водночас, згідно довідки за картками, виданої АТ "А-Банк" (копія наявна у справі), гр. ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано наступні картки: № НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_4 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_5 , строком дії до грудня місяця 2031 року.

При цьому, відповідно до довідки за лімітами (Клієнт - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , кредитний договір б/н (внутрішньобанківський референс SAMABWFC10079260261) від 29.10.2024 року за період з 29.10.2024 року по 26.03.2026 року), виданої АТ "А-Банк" (копія наявна у справі), станом на 29.10.2024 р. ліміт склав 17 000,00 грн, а станом на 26.03.2025 року ліміт становив 86 600,00 грн.

Крім цього, судом встановлено, що між АТ "А-Банк" (Банк) та ОСОБА_1 (Клієнт) було підписано Заяву про надання послуги «Швидка готівка» №АВН0СТ155101377880 від 26.03.2025 року, якою визначені такі умови : Вид кредиту - Кредит на споживчі потреби (п. 1). Тип кредиту - Кредит строковий (п. 2). Сума кредиту - 60000,00 грн (п. 4). Строк кредиту - 60 місяців з 26-03-2025 р. по 26-03-2030 р. включно (п.5). Процентна ставка (фіксована) - 75 % на рік. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, за формулою: сума заборгованості * річну відсоткову ставку/360 днів (умовно) на рік (п. 6). Платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту - НОМЕР_7 (п. 9). Кредит надається Клієнту у відповідності до Тарифів , які розміщуються на веб-сайті Банку у розділі: Кредити - «Швидка готівка» (п. 14). Клієнт підтверджує та погоджується, зокрема, з тим, що ця Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку: www.a-bank.com.ua, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять Договір. Отримав їх примірники, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Ця Заява, у вигляді паперового документа, - підписується Клієнтом власноручним підписом, а у вигляді електронного документа - підписується Клієнтом цифровим власноручним підписом або простим/удосконаленим електронним підписом у мобільному додатку ABank24 чи в інших каналах дистанційного обслуговування (п. 18).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно п. 27, п. 64 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", кредит - грошові кошти, які надаються надавачем фінансових послуг (кредитодавцем) особі (позичальнику) у користування на поворотній основі на визначений строк із сплатою процентів.

Фінансова послуга - операція або декілька операцій, пов`язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування", кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця.

Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Забороняється обмежувати споживача в часі для ознайомлення з інформацією, зазначеною у паспорті споживчого кредиту.

Згідно абз. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

У разі якщо зазначені у частині першій цієї статті договори укладаються щодо фінансових послуг, такі договори укладаються відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 14 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, та оцінки кредитоспроможності споживача.

Кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит.

Згідно ч. 1, ч. 5 ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов`язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами.

У разі якщо договір про надання фінансової послуги укладається шляхом приєднання, він складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, у тому числі у вигляді заяви про приєднання, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому.

Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг, включаючи його мобільну версію, і надається клієнту в момент підписання договору у спосіб, обраний ним із запропонованих надавачем фінансових послуг, який дає змогу встановити дату надання такого договору, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг із зазначенням строку їх дії у порядку та протягом строку, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, але не менше трьох років з дати припинення дії останнього з договорів у відповідній редакції. Дія положень цього абзацу не поширюється на процес надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою, функціональні можливості якого дають змогу ознайомити клієнта з публічною частиною договору про надання фінансових послуг на екрані такого платіжного пристрою.

Індивідуальна частина договору повинна містити інформацію, передбачену частиною другою цієї статті, у тому числі шляхом посилання на відповідні умови, викладені у публічній частині договору.

Якщо індивідуальна частина договору укладена в паперовій формі, примірник індивідуальної частини та додатки до неї (за наявності) надаються клієнту одразу після підписання договору.

Надання клієнту примірника індивідуальної частини договору, укладеної у формі електронного документа, та додатків до неї (за наявності) здійснюється у погоджений клієнтом спосіб, зазначений у договорі про надання фінансової послуги, у порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" або Законом України "Про електронну комерцію".

Договори, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, укладаються у порядку, встановленому Законом України "Про електронну комерцію", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 29 Закону України "Про платіжні послуги", надання платіжних послуг (у тому числі виконання окремих або разових платіжних операцій, відкриття та обслуговування рахунків тощо) здійснюється на підставі договору, що укладається між надавачем платіжних послуг та користувачем відповідно до вимог законодавства, на узгоджених сторонами умовах.

Договір про надання платіжних послуг укладається в письмовій формі (паперовій або електронній). Договір про надання платіжних послуг може укладатися шляхом приєднання користувача до договору, розміщеного у доступному для клієнта місці у надавача платіжних послуг та на його веб-сайті в мережі Інтернет. Усі поточні редакції публічної пропозиції укладення договору та документів, що містять інформацію про комісійні винагороди, процентні ставки, курс перерахунку іноземної валюти, що застосовуються до обраної користувачем платіжної послуги, що надається користувачу згідно з пунктом 3 частини першої статті 30 цього Закону, зберігаються на веб-сайті надавача платіжних послуг із зазначенням строку їх дії. Користувачі мають право в будь-який час отримати доступ до всіх редакцій публічної пропозиції укладення договору та інших документів, зазначених у цій статті, що розміщені на веб-сайті надавача платіжних послуг.

Отже, Умови та правила надання банківських послуг в AT «А-БАНК» відповідно до ст.9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" та ч. 2 ст.29 Закону України "Про платіжні послуги" є публічною частиною договорів, до яких приєдналася Боржник, підписавши описані вище Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в AT «А-БАНК» від 29.10.2024 року та Заяву про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101377880 від 26.03.2025 року, які є індивідуальними частинами відповідних договорів.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відтак, підписані між Банком та Боржником вказані вище Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в AT «А-БАНК» від 29.10.2024 року та Заява про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101377880 від 26.03.2025 року, є договорами приєднання.

Поряд з цим, зважаючи на наведені приписи законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що між АТ "А-БАНК" та ОСОБА_1 були укладені кредитний договір б/н (кредитна картка, внутрішньобанківський SAMABWFC10079260261) від 29.10.2024 року та кредитний договір № ABH0CT155101377880 (N20.00.0002353953) від 26.03.2025 року, які складаються із вищевказаних Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в AT «А-БАНК» від 29.10.2024 року та Заяви про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101377880 від 26.03.2025 року, а також Умов та правил надання банківських послуг в AT «А-БАНК», які розміщено на сайті банку: www.a-bank.com.ua (обумовлено відповідними Анкетою-заявою і Заявою), та за своїм змістом і правовою природою є кредитними договорами.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Стаття 643 ЦК України визначає, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 , підписавши Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в AT «А-БАНК» від 29.10.2024 року та Заяву про надання послуги «Швидка готівка» №АВН0СТ155101377880 від 26.03.2025 року, прийняла пропозиції Банку на укладення договорів надання банківських послуг в повному обсязі, що свідчить про дотримання форми таких договорів, визначеної наведеними вище нормами законодавства.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування", у разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.10.2025 року у справі № 910/8710/24, з урахуванням встановлених судами обставин надання Боржниці згідно із заявою на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001035056101 від 12.05.2018 споживчого кредиту, належним джерелом інформації, а відповідно і належним доказом, що визначає та підтверджує поточний розмір заборгованості споживача, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати, стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, баланс рахунку на початок відповідного періоду, баланс рахунку на кінець відповідного періоду, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яку іншу інформація за споживчим кредитом є виписка з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, з описом проведених операцій.

Судом встановлено, що АТ "А-Банк" акцептував (прийняв) оферту ОСОБА_1 , оскільки, згідно наявної у справі виписки по картці (Клієнт - ОСОБА_1 ) від 14.04.2026 року за період з 29.10.2024 - 26.03.2026 р. по рахунку № НОМЕР_6 , сума витрат за період склала 228 406,04 грн, а сума зарахувань за період склала 149 283,46 грн.

Поряд з цим, із вказаної вище виписки по картці вбачається, що Боржник користувалася відповідним кредитним лімітом.

Крім цього, ПАТ «Акцент-Банк» були перераховані ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 60000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № TR.45243045.41430.6762 від 26.03.2025 року із призначенням платежу : видача кредиту згідно договору №АВН0СТ155101377880 від 26/03/2025.

Також, відповідно до виписки по кредиту від 14.04.2026 року (Клієнт - ОСОБА_1 ) за період з 26.03.2025 - 13.04.2026 р. по кредиту № АВН0СТ155101377880, сума заборгованості склала (станом на 13.04.2026 року) 105 802,86 грн.

Водночас, відповідно до наявного у справі розрахунку заборгованості за договором №б/н вiд 29.10.2024 р., укладеного мiж АТ «Акцент-Банк» та клiєнтом - ОСОБА_1 станом на 25.03.2026 р., заборгованість склала 136 122,58 грн, яка складається з наступного: 86 585,87 грн - заборгованість за кредитом; 48 586,71 грн - заборгованість за відсотками; 950,00 грн - штраф.

Принагідно, суд зважає на те, що згідно вказаного розрахунку заборгованості, зазначена вище заборгованість за відсотками в сумі 48 586,71 грн, нарахована по 01.03.2026 року, тобто до відкриття провадження у справі № 902/57/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ухвала суду від 25.03.2026 року у цій справі).

Окрім того, відповідно до розрахунку заборгованості за договором №АВН0СТ155101377880 від 26.03.2025 року, укладеного мiж АТ «Акцент-Банк» та клiєнтом - ОСОБА_1 станом на 25.03.2026 р., заборгованість склала у сумі 102 064,07 грн, з яких : 59 965,72 грн - заборгованість за кредитом; 38 266,14 грн - заборгованість за процентами; 3 832,21 грн - пеня.

Разом з цим, із цього розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість за процентами в сумі 38 266,14 грн нарахована по 28.02.2026 року, тобто до відкриття провадження у справі № 902/57/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ..

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Приписами ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема : доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до п. 10, п. 11 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування", у договорі про споживчий кредит зазначаються : порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.7.2024 року у справі № 910/10895/22, проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачено частиною другою статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів щодо погашення чи спростування Боржником заборгованості за кредитним договором б/н (кредитна картка, внутрішньобанківський SAMABWFC10079260261) від 29.10.2024 року та за кредитним договором ABH0CT155101377880 від 26.03.2025 року.

Відтак, беручи до уваги викладене, суд перевіривши додані до кредиторської заяви розрахунки заборгованості за договором № б/н вiд 29.10.2024 р. та за договором №АВН0СТ155101377880 від 26.03.2025 року, дійшов висновку, що визначені у цих розрахунках та заявлені Заявником до визнання відповідні суми заборгованості за кредитом у розмірі 86 585,87 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 48 586,71 грн; заборгованості за кредитом у розмірі 59 965,72 грн; заборгованості за процентами у розмірі 38 266,14 грн, є правомірними, відповідають умовам цих договорів та наявним у справі доказам, а тому підлягають визнанню.

Також, суд звертає увагу на заявлені Заявником до визнання грошові вимоги до Боржника, а саме : 950,00 грн - штрафу за кредитним договором б/н (кредитна картка, внутрішньобанківський SAMABWFC10079260261) від 29.10.2024 року та 3 832,21 грн - пені за кредитним договором ABH0CT155101377880 (N20.00.0002353953) від 26.03.2025 року.

Судом встановлено, що Заявником долучено до заяви копію Витягу з Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку (далі - Умови і Правили).

Згідно п. 2.1.1.12.5. Умов і Правил, у разі виникнення прострочених зобов`язань за Договором Банк має право вимагати сплати Клієнтом штрафів у розмірі, встановленому Тарифами на дату укладання договору.

За змістом 2.1.1.12.6.1. Умов і Правил, у разі виникнення прострочених зобов`язань за Договором Банк має право вимагати сплати Клієнтом пені у розмірі, встановленому Тарифами на дату укладання договору.

Разом з цим, згідно згаданого вище Паспорту споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» передбачено штраф за несвоєчасне погашення кредиту та / або відсотків. Штраф списується в день списання відсотків : 50 грн кожен раз, коли виникає прострочення поуплаті обов`язкового щомісячного платежу повністю або частково на суму від 100 грн; 100 грн кожен раз, коли виникає прострочення по уплаті обов`язкового щомісячного платежу на суму від 100 грн другий місяць поспіль і більше; 500 грн + 5% від суми загальної заборгованості, у разі непогашення протягом 60 календарних днів простроченого по уплаті обов`язкового щомісячного платежу за карткою із порушеним строком більше ніж на 30 днів.

Також, відповідно до п. 12 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» №АВН0СТ155101377880 від 26.03.2025 року, у випадку порушення Клієнтом зобов`язань із погашення Заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.

При цьому, як вказано вище, керуюча реструктуризацією у своєму повідомленні №02-1122/4519 року від 27.04.2026 року про результати розгляду вимог АТ "Акцент-Банк" у справі № 902/57/26, не визнала нарахований штраф за кредитним договором б/н (кредитна картка, внутрішньобанківський SAMABWFC10079260261) від 29.10.2024 року у сумі 950,00 грн та пеню, нараховану за кредитним договором ABH0CT155101377880 (N20.00.0002353953) від 26.03.2025 року у сумі 3 832,21 грн, з огляду на приписи п. 18 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України.

Суд зважає на те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та триває дотепер.

Як вбачається із розрахунків заборгованості за договором № б/н вiд 29.10.2024 р. та за договором № АВН0СТ155101377880 від 26.03.2025 року, Заявником нараховано 950,00 грн штрафу за період з 01.06.2025 по 01.03.2026, а також 3 832,21 грн - пені за період з 27.05.2025 по 28.02.2026, тобто у період дії воєнного стану в Україні.

Суд, зважає на те, що згідно приписів ч. 1 ст. 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 4 ЦК України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Отже, Цивільний кодекс має вищу юридичну силу та є базовим законом, який регулює кредитні правовідносини загалом, тоді як Закон України "Про споживче кредитування" є спеціальним нормативно-правовим актом, що уточнює деталі для окремих видів кредитів. Перевага ЦК України полягає в тому, що він визначає фундаментальні принципи (зобов`язання, договори, наслідки прострочення), а спеціальні закони застосовуються в частині, що не суперечить ЦК України.

Тобто, основним регулятором договірних відносин є саме ЦК України, що також вбачається згідно аналізу висновків постанови Верховного Суду від 10.10.2018 у справі №362/2159/15-ц.

Згідно ч. 4 ст. 14 ЦК України, особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

За змістом ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Водночас, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин, які виникли після 24 лютого 2022 року у зв`язку із невиконанням боржником грошових зобов`язань, що випливають із кредитних договорів, підлягають застосуванню норми п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі №758/5318/23), які превалюють над однопредметними нормами інших нормативно-правових актів, які мають юридичну силу закону України, оскільки, ЦК України є основним актом цивільного законодавства (рішення Конституційного Суду України від 13.03.2012 у справі №5-рп/2012).

Також, згідно постанови Верховного Суду від 21.01.2025 року у справі № 751/3052/23, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Крім того, Боржник - ОСОБА_1 , яка отримала кредитні кошти за кредитним договором б/н (кредитна картка, внутрішньобанківський SAMABWFC10079260261) від 29.10.2024 року та за кредитним договором ABH0CT155101377880 (N20.00.0002353953) від 26.03.2025 року, є позичальником у правовідносинах з АТ «Акцент-Банк», а тому до правовідносин сторін за цими договорами підлягають застосуванню норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК щодо звільнення ОСОБА_1 як позичальника (вказана норма не містить обмеження кола осіб, на яких вона розповсюджується) від відповідальності за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) зобов`язань за вказаними кредитними договорами, згідно яких Позичальнику були надані кредити АТ «Акцент-Банк».

За викладених обставин, з аналізу положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК та статті 1054 ЦК України, суд дійшов висновку, що на укладені Боржником із АТ «Акцент-Банк» згадані вище кредитні договори, розповсюджується дія пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, а відтак Позичальник - ОСОБА_1 , звільняється від обов`язку сплати на користь АТ «Акцент-Банк» 950,00 грн - штрафу та 3832,21 грн - пені.

Принагідно, суд зважає на те, що у кредиторській заяві, Заявник в обґрунтування нарахуванням штрафних санкцій посилається, зокрема, на пункт 6 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування".

Так, згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Розділу IV Закону України "Про споживче кредитування" (в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023), у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Слід зазначити, що датою набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" № 3498-IX є 24.12.2023 року.

Отже, 30-й день включно з дня набрання чинності цим Законом припадає на 23.01.2024 (24.12.2023 + 30 днів).

Судом встановлено, кредитний договір б/н (кредитна картка, внутрішньобанківський SAMABWFC10079260261) між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладено 29.10.2024 року.

Також, кредитний договір ABH0CT155101377880 (N20.00.0002353953) між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 , укладено 26.03.2025 року.

Отже, оскільки, зазначені кредитні договори укладено після 23.01.2024 року, тобто, пізніше 30-го дня з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 не застосовуються положення пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" щодо звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит.

При цьому, з системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, слідує, що відповідні положення Закону України "Про споживче кредитування" з 23.01.2024 взагалі не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування штрафу (пені) у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в Україні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що нарахування штрафу та пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в Україні з 24.01.2024 регулюються виключно ЦК України, а тому щодо штрафних санкцій, нахованих згідно умов вказаних вище кредитних договорів, застосуванню підлягає п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що нараховані та заявлені до визнання АТ «Акцент-Банк» 950,00 грн - штрафу та 3 832,21 грн - пені, підлягають списанню, а тому визнанню не підлягають.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, вимоги кредиторів, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Згідно ч. 2, ч. 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви АТ "Акцент-Банк" б/н від 16.04.2026 року (вх. № 01-32/550/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/57/26, з мотивів наведених вище та визнання заявлених вимог в розмірі 233 404,44 грн, а саме :

- заборгованість за кредитним договором б/н (кредитна картка, внутрішньобанківський SAMABWFC10079260261) від 29.10.2024 року станом на 26.03.2026 року в розмірі 135172,58 грн, з яких : 86 585,87 грн - заборгованість за кредитом; 48 586,71 грн - заборгованість по відсоткам;

- заборгованість за кредитним договором ABH0CT155101377880 (N20.00.0002353953) від 26.03.2025 року станом на 26.03.2026 року в розмірі 98 231,86 грн, з яких : 59 965,72 грн - заборгованість за кредитом; 38 266,14 грн - заборгованість за процентами, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.

Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 5 324,80 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).

При цьому, суд звертає увагу на те, що приписами статей 45, 133 КУзПБ, не передбачено стягнення судових витрат з боржника, пов`язаних з розглядом справи за результатами розгляду кредиторської заяви, однак такі витрати підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів та відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів, тобто під час судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Відтак, викладена у вказаній кредиторській заяві АТ "Акцент-Банк" вимога щодо стягнення судового збору, сплаченого за подання даної заяви кредитора у розмірі 5 324,80 грн, підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити заяву АТ "Акцент-Банк" б/н від 16.04.2026 року (вх. № 01-32/550/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/57/26, частково.

2. Визнати грошові вимоги АТ "А-Банк" (вул. Батумська, 11, м. Дніпро, 49074; код ЄДРПОУ 14360080) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 233 404,44 грн (друга черга задоволення вимог кредиторів), а саме :

- заборгованість за кредитним договором б/н (кредитна картка, внутрішньобанківський SAMABWFC10079260261) від 29.10.2024 року станом на 26.03.2026 року в розмірі 135172,58 грн, з яких : 86 585,87 грн - заборгованість за кредитом; 48 586,71 грн - заборгованість по відсоткам;

- заборгованість за кредитним договором ABH0CT155101377880 (N20.00.0002353953) від 26.03.2025 року станом на 26.03.2026 року в розмірі 98 231,86 грн, з яких : 59 965,72 грн - заборгованість за кредитом; 38 266,14 грн - заборгованість за процентами;

- а також 5 324,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі №902/57/26.

3. Відмовити в задоволенні заяви АТ "Акцент-Банк" б/н від 16.04.2026 року (вх. № 01-32/550/26) в частині визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 950,00 грн - штрафу за кредитним договором б/н (кредитна картка, внутрішньобанківський SAMABWFC10079260261) від 29.10.2024 року та в розмірі 3 832,21 грн - пені за кредитним договором ABH0CT155101377880 (N20.00.0002353953) від 26.03.2025 року у справі №902/57/26.

4. Арбітражному керуючому (керуючій реструктуризацією) Белінській Н.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/57/26.

5. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні поштові адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , представнику ОСОБА_1 адвокату Хохленку А.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; арбітражному керуючому Белінській Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; АТ "Акцент-Банк" - Legal.Collect@a-bank.com.ua, представникам АТ "Акцент-Банк", ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , адвокату Омельченку Є.В. - ІНФОРМАЦІЯ_5

Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.: 1 - до справи.