Ухвала суду № 137644632, 18.06.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 18.06.2026Справа № 554/9793/25 Провадження № 1-кс/554/8154/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 62025170010000693 від 26.03.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.368-5, ч.2 ст.366-2 КК України,

в с т а н о в и л а:

Прокурор звернувся з вищезазначеним клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого зазначив, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025170010000693 від 26.03.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 2 ст. 366-2 КК України, за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, ст. 368-5 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який обіймає посаду тимчасово виконуючого обов`язки начальника відділення поліції № 4 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, щонайменше з 01.01.2024 спільно проживає у цивільному шлюбі та має спільний побут з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , яка обіймає посаду начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, тобто являється суб`єктом декларування.

Водночас, ОСОБА_5 не надав відомості про наявність спільного побуту з ОСОБА_6 у своїй щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

Під час проведеного обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено речі та документи, що свідчать про спільне проживання та відповідну наявність спільного побуту у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Також встановлено, що ОСОБА_5 протягом 2024-2025 набув активи, які оформлено на третіх осіб, та відносно яких він може прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійснення права власності.

Так, із 18.10.2024 ОСОБА_5 фактично придбав для власного користування автомобіль Lexus GX 460 (2016) д.н.з. НОМЕР_3 , та вказав у розділі 6 «Транспортні засоби», відомості щодо іншого права користування із зазначенням власника автомобіля ОСОБА_7 . У подальшому, 30.01.2025 право власності на вказаний автомобіль, орієнтовна середньо ринкова вартість якого складає 1 268 400,00 грн., оформлено на матір ОСОБА_5 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

До того ж, в ході проведення досудового розслідування зазначеного кримінального провадження встановлено, що матір ОСОБА_5 ОСОБА_8 є власником наступного майна:

- квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 32,8 кв.м., вартістю 1 023 927,00 грн.;

- квартири за адресою: АДРЕСА_3 , площею 80,1 кв.м., орієнтовною вартістю 4 348 600,00 грн.;

Окрім цього, між ОСОБА_8 та Приватним підприємством «ЗакарпатІнвестБуд-1» (Private Company «ZakarpatInvestBud-1») укладено договір резервування майбутнього об`єкту нерухомості розташований на земельній ділянці кадастровий номер 2124887403:01:003:0021 за адресою: АДРЕСА_4 , площею 50,24 кв.м., ринкова вартість котрої складає 2 438 000, 00 грн.

Також, встановлено придбання іншого рухомого та нерухомого майна, що свідчить про незаконне збагачення та приховання вказаних активів у відповідних розділах декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за звітні 2024-2025 роки за формою, що визначена Національним агентством, з метою створення уявлення про їх фіктивну приналежність іншим особам.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , здійснив придбання об`єктів нерухомого та рухомого майна у 2024 та 2025 роках на загальна суму, що становить 20 311 157,00 грн., а різниця між загальною вартістю набутих активів і доходами становить 14 140 591,00 грн, що більше ніж на три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищує законні доходи суб`єкта декларування.

На виконання доручення слідчого, встановлено, що станом на теперішній час ОСОБА_5 отримав у користування автомобіль TOYOTA HI ACE, 2020 року випуску, VIN НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 , власником якого є ТОВ «Термастіл», код ЄДРПОУ 34742308.

В ході досудового розслідування виникла необхідність у відшуканні та вилученні речей та документів, що підтверджують незаконну діяльність ОСОБА_5 , та підтверджують факти незаконного збагачення, а також умисного внесення суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», за період з 01.01.2023 по час проведення обшуку.

На підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави, в період часу з 17 год. 32 хв. до 20 год 06 хв. 15.06.2026 року, було проведено обшук автомобіля TOYOTA HI ACE, 2020 року випуску, VIN НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 , під час якого виявлено та вилучено:

1. мобільний телефон ТМ «Samsung» Galaxy A 26 5G, IMEI1: НОМЕР_7 ; IMEI2: НОМЕР_8 , належний ОСОБА_5 ;

2. мобільний телефон ТМ «Samsung» Galaxy A 26 5G, IMEI1: НОМЕР_9 ; IMEI2: НОМЕР_10 , належний ОСОБА_6 ;

3. мобільний телефон ТМ «iPhone 14pro», IMEI1: НОМЕР_11 ; IMEI2: НОМЕР_12 , належний ОСОБА_6 .

Зазначені мобільні телефони містять інформацію, яка може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому визнані речовими доказами в кримінальному провадженні.

З метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий просить накласти арешт на вилучені мобільні телефони, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може привести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна та слідів злочину.

В судове засідання прокурор ОСОБА_4 не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій розгляд клопотання просив проводити без його участі. Клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.

Представник власників майна ОСОБА_6 та ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні проти арешту майна заперечував, посилаючись на передчасність вирішення цього питання. Зазначав, що вилучення мобільних телефонів ухвалою про проведення обшуку було дозволено лише за умови наявності в них відомостей щодо протиправної діяльності, однак під час обшуку таких відомостей не виявлено. З огляду на це, для перевірки наведених обставин, просив витребувати протокол огляду зазначених мобільних телефонів.

Заслухавши думку адвоката, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Норми КПК України та практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що КПК України оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання): стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. Вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (ст.ст.157, 163, ч.5 ст.234, 260 КПК України та інші), так і слідчими, прокурорами (ст.ст.134,271,276 КПК України та інші).

Таким чином, арешт майна на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України (тобто з метою забезпечення збереження речових доказів) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об`єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу в кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.

Згідно з ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим суддею установлено, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Полтаві) ТУ ДБР у м. Полтаві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025170010000693 від 26.03.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.366-2, ст.368-5 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368-5 КК України.

В рамках даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 13.06.2026 року було надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля TOYOTA HI ACE, 2020 року випуску, VIN НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 , яким користується ОСОБА_5 , з метою виявлення та вилучення, зокрема мобільних телефонів, на яких можуть міститися матеріали щодо придбання та використання об`єктів незавершеного будівництва, рухомого та нерухомого майна, отримання незаконного доходу тощо, в тому числі листування з іншими фігурантами за допомогою електронної пошти та інших програм спілкування, а також листування через мережу інтернет, флеш-носіїв та інших носіїв електронної інформації, комп`ютерної техніки.

15.06.2026 року на підставі цієї ухвали слідчого судді слідчим ОСОБА_9 було проведено обшук автомобіля TOYOTA HI ACE, 2020 року випуску, VIN НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 , під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон ТМ «Samsung» Galaxy A 26 5G, IMEI1: НОМЕР_7 ; IMEI2: НОМЕР_8 , належний ОСОБА_5 ; мобільний телефон ТМ «Samsung» Galaxy A 26 5G, IMEI1: НОМЕР_9 ; IMEI2: НОМЕР_10 , належний ОСОБА_6 ; мобільний телефон ТМ «iPhone 14pro», IMEI1: НОМЕР_11 ; IMEI2: НОМЕР_12 , належний ОСОБА_6 .

Як убачається з протоколу обшуку від 15.06.2026 року, в зазначених мобільних телефонах було виявлено відомості про комунікацію їх власників з особами, які є фігурантами кримінального провадження, у зв`язку з чим такі пристрої були вилучені як такі, що можуть містити інформацію, яка має доказове значення для кримінального провадження та становить слідчий інтерес.

Постановою слідчого від 16.06.2026 року вилучені мобільні телефони визнані речовими доказами в даному кримінальному провадженні.

З урахуванням зазначених обставин слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено, що вилучені під час проведення обшуку автомобіля TOYOTA HI ACE, 2020 року випуску, VIN НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 , мобільні телефони є доказами злочину, відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та є речовими доказами, оскільки вони містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Вказане дає підстави для накладення на вилучене майно арешту, з метою забезпечення збереження речових доказів та для об`єктивного встановлення обставин кримінального провадження.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту надасть можливість провести із вказаним майном необхідні органу досудового розслідування слідчі та процесуальні дії, в тому числі їх огляд та дослідження інформації, яка в них міститься, з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, а також експертні дослідження. Висновки, сформульовані за результатами виконання таких процесуальних дій слугуватимуть доказами у справі.

Вказане майно підлягає арешту, так як не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України прокурор довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

На даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Втручання у право власності на майно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пов`язано зі здійсненням кримінального провадження та необхідністю забезпечити збереження речових доказів та проведення в подальшому слідчих та процесуальних дій, тому таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, оскільки досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, аніж шляхом накладення арешту на майно.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту, вказаного в клопотанні сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у зазначеному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Разом із цим слідчий суддя зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170, 173, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и л а:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Накласти арешт на речі вилучені 15.06.2026 року під час проведення обшуку автомобіля TOYOTA HI ACE, 2020 року випуску, VIN НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 , який використовував ОСОБА_5 , а саме:

- мобільний телефон ТМ «Samsung» Galaxy A 26 5G, IMEI1: НОМЕР_7 ; IMEI2: НОМЕР_8 , належний ОСОБА_5 ;

- мобільний телефон ТМ «Samsung» Galaxy A 26 5G, IMEI1: НОМЕР_9 ; IMEI2: НОМЕР_10 , належний ОСОБА_6 ;

- мобільний телефон ТМ «iPhone 14pro», IMEI1: НОМЕР_11 ; IMEI2: НОМЕР_12 , належний ОСОБА_6 , - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 22 червня 2026 року о 13 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1