Ухвала суду № 137644631, 18.06.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 18.06.2026Справа № 554/9793/25 Провадження № 1-кс/554/8153/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 62025170010000693 від 26.03.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.368-5, ч.2 ст.366-2 КК України,

в с т а н о в и л а:

Прокурор звернувся з вищезазначеним клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого зазначив, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025170010000693 від 26.03.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 2 ст. 366-2 КК України, за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, ст. 368-5 КК України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію України», Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію України», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. На працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до положень Примітки до ст. 368-5 КК України, особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», зокрема «поліцейські».

07.11.2015 ОСОБА_5 прийнятий на службу до Національної поліції України та згідно ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію України» склав присягу на вірність Українському народові.

Починаючи із 07.11.2015 по 24.08.2022 перебував на різних посадах в структурних підрозділах ГУНП в Полтавській області.

Відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 24.08.2022 № 360 о/с ОСОБА_5 призначено на посаду начальника сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Полтавського районного управління поліції.

Згідно з наказом начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 26.06.2024 № 311 о/с ОСОБА_5 призначено на посаду старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

Відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 26.03.2025 № 172 о/с ОСОБА_5 призначено на посаду начальника відділення поліції № 4 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

Згідно з положеннями п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_5 є суб`єктом, на якого поширюється дія та обмеження, встановлені цим Законом.

Разом із цим, відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1, п.п. «а», «в»-«ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначена Національним агентством.

Перелік інформації, яка зазначається у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначений ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Враховуючи зазначене, ОСОБА_5 є суб`єктом декларування та зобов`язаний щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначена Національним агентством.

Так, ОСОБА_5 , незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, усупереч обов`язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, став на шлях злочинної діяльності та умисно, у період з 19.03.2024 по 16.07.2025, перебуваючи на посадах старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області та начальника відділення поліції № 4 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, набув активів вартістю у розмірі 15 976 225,00 грн., законність підстав набуття яких не підтверджено доказами та які значно перевищують його законні доходи, за наступних обставин.

Усвідомлюючи протиправність таких дій, з метою приховання факту набуття таких активів та бажаючи не бути притягнутим до кримінальної відповідальності за такі дії, ОСОБА_5 вирішив здійснити набуття частини активів шляхом набуття їх у власність іншими фізичними особами за його дорученням, зберігаючи за собою право вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Так, ОСОБА_5 , опосередковано, через близьких осіб матір ОСОБА_6 та вітчима ОСОБА_5 , дійшовши спільної домовленості із останніми, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 19.03.2024 почав набувати активи, вартість яких більше ніж на ніж на три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищує його законні доходи.

З цією метою, ОСОБА_5 підшуковував об`єкти рухомого та нерухомого майна, право власності на які оформлювались на інших фізичних осіб за його дорученням, тобто на ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , зберігаючи за собою право вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Так, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, у невстановлений досудовим розслідуванням час, за невстановлених слідством обставин вирішив придбати автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG.

З цією метою ОСОБА_5 , підшукав автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG, 2013 р.в., номер кузова НОМЕР_1 та залучив для подальших дій, спрямованих на набуття права власності, свою матір, діями якої керував.

Відтак, за дорученням та в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 19.03.2024, на виконання спільної домовленості, уклала в територіальному сервісному центрі МВС № 5341 РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях, що розташований за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2В, договір №5341/2024/4386525 від 19.03.2024 із ОСОБА_7 та здійснила придбання автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG, 2013 р.в., з номером кузова НОМЕР_1 , вартість якого складає 709 330,00 грн.

Також, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, у невстановлений досудовим розслідуванням час, за невстановлених слідством обставин вирішив придбати квартиру АДРЕСА_1 .

З цією метою ОСОБА_5 , підшукав вищевказаний об`єкт нерухомості та залучив для подальших дій, спрямованих на набуття права власності, свою матір, діями якої керував.

Відтак, за дорученням та в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 01.07.2024, на виконання вказівки ОСОБА_5 , уклала у приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу, ОСОБА_8 у приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Олександра Оксанченка, 34, договір купівлі-продажу НТК 960090 НТК 960091 з зареєстрований в реєстрі під №2017 та придбала у ОСОБА_9 квартиру АДРЕСА_1 , вартість якої складає 1 274 897, 00 грн.

Одночасно з цим, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, у невстановлений досудовим розслідуванням час, за невстановлених слідством обставин вирішив придбати автомобіль TESLA MODEL S.

З цією метою ОСОБА_5 , підшукав автомобіль TESLA MODEL S, 2016 р.в., номер кузова НОМЕР_2 та залучив для подальших дій, спрямованих на набуття права власності, свою матір, діями якої керував.

Відтак, за дорученням та в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 25.04.2024 на виконання спільної домовленості, здійснила придбання транспортного засобу ввезеного з-за кордону у ТОВ «КАР ТРЕЙД ГРУП» та 12.07.2024, на підставі ВМД №23UA204080014458U3 від 16.08.2023 та договору купівлі-продажу №01/59999 від 25.04.2024 з ТОВ «КАР ТРЕЙД ГРУП», здійснила реєстрацію в територіальному сервісному центрі МВС № 5341 РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях, що розташований за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2В, автомобіля TESLA MODEL S, 2016 р.в., номер кузова НОМЕР_2 , вартість якого складає 1 431 700, 00 грн.

Одночасно з цим, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, у невстановлений досудовим розслідуванням час, за невстановлених слідством обставин вирішив придбати майнові права на об`єкт незавершеного будівництва квартиру АДРЕСА_2 .

З цією метою ОСОБА_5 , підшукав об`єкт незавершеного будівництва квартиру АДРЕСА_2 та залучив для подальших дій, спрямованих на набуття права власності, свою матір, діями якої керував.

Відтак, за дорученням та в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 20.12.2024, на виконання спільної домовленості, уклала у м. Ужгород Закарпатської області, договір купівлі-продажу майнових прав №134/БДТ з ТОВ «Закарпатська будівельна компанія», в особі Директора Товариства ОСОБА_10 на квартиру АДРЕСА_2 .

Продовжуючи виконувати усну вказівку ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , діючи за дорученням та в інтересах останнього, 28.01.2025, перебуваючи у приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_11 , у приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, за адресою: кв. АДРЕСА_3 , здійснила реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 , вартість якої складає 6 823 584,00 грн.

Одночасно з цим, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, у невстановлений досудовим розслідуванням час, за невстановлених слідством обставин вирішив придбати автомобіль LEXUS GX 460, 2016 р.в., номер кузова НОМЕР_2 .

З цією метою ОСОБА_5 , підшукав автомобіль LEXUS GX 460, 2016 р.в., номер кузова НОМЕР_2 та залучив для подальших дій, спрямованих на набуття права власності, свою матір, діями якої керував.

Відтак, за дорученням та в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 29.01.2025 на виконання спільної домовленості, здійснила придбання транспортного засобу за договором №8555/25/000369 від 09.01.2025 укладеного в суб`єкта господарювання ТОВ «АВТО-ДВИЖ», в особі ОСОБА_12 та 30.01.2025, на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу, здійснила реєстрацію в територіальному сервісному центрі МВС № 5341 РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях, що розташований за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2В, автомобіля LEXUS GX 460, 2016 р.в., номер кузова НОМЕР_2 , вартість якого складає 1 440 280,00 грн.

У подальшому, продовжуючи реалізацію свого умислу, ОСОБА_5 , вирішив придбати майнові права на об`єкт незавершеного будівництва квартиру АДРЕСА_4 , по земельній ділянці за кадастровим номером 2124887403:01:003:0021.

З цією метою ОСОБА_5 , підшукав квартиру АДРЕСА_4 , по земельній ділянці за кадастровим номером 2124887403:01:003:0021 та залучив для подальших дій, спрямованих на набуття права власності, свою матір, діями якої керував.

Відтак, за дорученням та в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 06.03.2025, на виконання спільної домовленості, уклала у с. Минай Ужгородського району Закарпатської області, договір резервування майбутнього об`єкту нерухомості №152/6/В/03/25 з ПП «ЗакарпатІнвестБуд-1», в особі Директора Підприємства ОСОБА_13 на квартиру АДРЕСА_4 , по земельній ділянці за кадастровим номером 2124887403:01:003:0021, вартість якого складає 2 438 000, 00 гривень.

Також, ОСОБА_5 , бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, у невстановлений досудовим розслідуванням час, за невстановлених слідством обставин вирішив придбати квартиру та паркінг, що розташовані за адресою: АДРЕСА_5 .

З цією метою ОСОБА_5 , підшукав квартиру АДРЕСА_6 , та залучив для подальших дій, спрямованих на набуття права власності, свою матір та вітчима, діями яких керував.

Відтак, за дорученням та в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , шляхом залучення ОСОБА_14 , яка перебувала на території Республіки Польща, придбали у ТОВ «ПХН Колейова» (Limited Liability Company «PKhN Koleyova») із місцезнаходженням у м. Варшава, Республіка Польща (КРС (номер у судовому реєстрі) 0000953069, Регон (номер в реєстрі суб`єктів господарювання) 521257483) право власності на квартиру АДРЕСА_6 , та підземного гаражу, розташованого під будинками по АДРЕСА_7 та 16.07.2025 зареєстрували право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна, вартістю 700 000 злотих, що еквівалентно на дату набуття за офіційним курсом НБУ - 8 029 000,00 гривень.

Отже, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що набуття права власності на вищевказані об`єкти рухомого та нерухомого майна було здійснено за його дорученням та в його інтересах, вчиняв дії щодо придбаних активів, тотожні за змістом праву розпорядження, а також здійснював витрати, пов`язані з утриманням активів, поліпшував властивості придбаних активів та підлаштовував умови їх використання під власні потреби, що свідчить про спрямованість умислу направленого на незаконне збагачення та приховання вказаних активів у відповідних розділах декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за звітні 2024-2025 роки за формою, що визначена Національним агентством, з метою створення уявлення про їх фіктивну приналежність іншим особам.

12.03.2025 о 18 годині 39 хвилин, ОСОБА_5 , подав щорічну Декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітний 2024 рік.

17.03.2026 о 17 годині 31 хвилину, ОСОБА_5 , подав щорічну Декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітний 2025 рік.

Перед підписанням щорічної Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітний 2024 рік та 2025 рік, ОСОБА_5 ознайомився з попередженням про відповідальність за внесення до неї завідомо недостовірних відомостей, а також підтвердив їх повноту та достовірність шляхом проставлення відповідної відмітки.

За період з 01.01.2024 по 31.12.2025 загальна сума доходів ОСОБА_5 , правомірно отриманих із законних джерел, зокрема визначених пунктами 7 і 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», склала 1 114 719 грн., без урахування витрат на проживання, задоволення інших побутових та соціальних потреб.

Разом із цим, ОСОБА_5 у розділі 12 «Грошові активи» декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітний 2024 рік та 2025 рік, зазначив 5000 доларів США, як свої особисті заощадження, які у звітні періоди не змінювалась.

Наявні надходження та активи суб`єкта декларування ОСОБА_5 , свідчать, що суб`єкт декларування з 2016 року та протягом 2016 2022 років у поданих деклараціях не зазначав інших відомостей про наявність грошових активів, у тому числі готівкових коштів, коштів, розміщених на банківських рахунках, чи інших фінансових активів.

Водночас лише у деклараціях за 2023 2025 роки суб`єктом декларування вперше відображено наявність грошових активів, що свідчить про їх формування саме за рахунок доходів цих звітних періодів.

Відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб платників податків сукупний розмір доходів матері та вітчима суб`єкта декларування ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , за період з 1998 по 2021 роки становив 586 599,16 гривні; за період з 2022 по 2023 роки сукупно становив 354 472,55 гривні; у 2024 році сукупно становив 3 602 117,73 грн, з них 3 386 000,00 грн дохід від здійснення підприємницької діяльності вітчима; у 2025 році сукупно становив 2 184 141,61 грн, з них 1 646 348,00 грн дохід від здійснення підприємницької діяльності вітчима.

При цьому, видатки та доходи близьких осіб суб`єкта декларування ОСОБА_5 матері ОСОБА_6 та вітчима ОСОБА_5 за 2022 та 2023 роки не можуть бути враховані як заощадження для набуття об`єктів рухомого та нерухомого майна.

Разом із цим, сума коштів, яка могла бути використана близькими особами суб`єкта декларування ОСОБА_5 матір`ю ОСОБА_6 та вітчимом ОСОБА_5 для набуття об`єктів рухомого та нерухомого майна, у 2024 році становить 3 783 020 грн., у 2025 році становить 2 387 546,00 грн., та у загальній сумі не може перевищувати 6 170 566,00 грн.

Враховуючи встановлені фактичні обставини, ОСОБА_5 , здійснив придбання об`єктів нерухомого та рухомого майна у 2024 та 2025 роках на загальна суму, що становить 22 146 791,00 грн., а різниця між загальною вартістю набутих активів і доходами становить 15 976 225,00 грн, що більше ніж на три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищує законні доходи суб`єкта декларування.

15.06.2026 ОСОБА_5 , у зв`язку з наявністю достатніх доказів, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, тобто у набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищує її законні доходи.

Під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , має у власності земельну ділянку, кадастровий номер: 5320284001:01:001:0821, площею 2 га за адресою: АДРЕСА_8 .

Крім цього, встановлено, що ОСОБА_5 , має у власності автомобіль BYD TANG, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , який він придбав за договором купівлі-продажу укладеного у суб`єкта господарювання за №Д976-20/05/25 від 26.09.2025.

Під час досудового розслідування перевіряються обставини законності набуття вказаних об`єктів рухомого та нерухомого майна, в частині внесення достовірних відомостей до Декларацій, встановленої НАЗК форми та належності вказаних об`єктів до можливих активів, які були набуті незаконним шляхом.

За таких обставин, наявні підстави вважати, що вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368-5 КК України, а саме набуття ОСОБА_5 активів, вартість яких більше ніж на три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищує його законні доходи.

Санкція ст. 368-5 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, у зв`язку з чим таке кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким.

Крім того, відповідно до примітки до ст. 45 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368-5 КК України, є корупційним.

Таким чином встановлені достатні дані, які дають підстави вважати, що ОСОБА_5 , будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, набув активи, вартість яких більше ніж на три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищує його законні доходи.

Так, ОСОБА_5 в період часу з 2015 року по 2025 рік набув такі активи:

- земельну ділянку, кадастровий номер: 5320284001:01:001:0821, площею 2 га за адресою: АДРЕСА_8 ;

- автомобіль BYD TANG, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 .

За таких обставин в органу досудового розслідування виникла необхідність в арешті майна у вигляді вище перерахованих активів ОСОБА_5 .

Постановою слідчого земельна ділянка, кадастровий номер: 5320284001:01:001:0821, площею 2 га за адресою: АДРЕСА_8 ; автомобіль BYD TANG, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 визнано речовими доказами в кримінальному провадженні, оскільки дані об`єкти можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.

Зокрема, вказані об`єкти є предметом кримінального правопорушення, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, вони набуті кримінально протиправним шляхом.

Крім того, ці об`єкти одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, були предметом кримінального правопорушення, тому судом може бути застосована спеціальна конфіскація до вказаного переліку об`єктів майна (активів).

Отже, оскільки відповідні об`єкти є речовими доказами, відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, для є запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, прокурор просить накласти на них арешт з метою забезпечення збереження речових доказі та можливої спеціальної конфіскації.

При цьому власник (володілець) вказаних об`єктів, а також інші особи, яких ОСОБА_5 залучили чи можуть залучити з відповідною метою, мають можливості вчинити дії, спрямовані на приховування даного майна, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (оскільки цим особам стане відомо про проведення слідчих (розшукових) дій щодо вказаних обставин та про викриття їх протиправної діяльності, та про те, що частина вказаних об`єктів є речовими доказами у кримінальному провадженні).

Власність, володіння, користування та розпорядження вказаним вище майном саме ОСОБА_5 , а також обставини його набуття підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у цьому клопотанні.

Накладення арешту на зазначене майно не порушуватиме принципи розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та не створюватиме для будь-яких осіб негативних наслідків такого характеру, необхідність відвернення яких (з огляду на їх суттєвість) переважала б мету застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Крім того, накладення арешту на вказане майно абсолютно відповідає правилам застосування заходів забезпечення кримінального провадження, закріпленим у ч. 3 ст. 132 КПК України, оскільки: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення тяжкого злочину, що безумовно може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи третіх осіб; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого детектив звертається із даним клопотанням.

В судове засідання прокурор ОСОБА_4 не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій розгляд клопотання просив проводити без його участі. Клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.

Представник власника майна ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на відсутність правових підстав для накладення арешту. Зазначав, що спірне майно не пов`язане з обставинами кримінального провадження, не є речовим доказом та не підлягає спеціальній конфіскації, оскільки було набуте законним шляхом. Також звертав увагу на те, що накладення арешту із забороною розпорядження земельною ділянкою є надмірним втручанням у право власності ОСОБА_5 , оскільки унеможливить передачу останньої в оренду.

Заслухавши думку адвоката, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації ( п. 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК):

- збереження речових доказів - на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України;

- спеціальної конфіскації - на майно підозрюваного або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.

Згідно з положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшла таких висновків.

15.06.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 КК України, а саме в тому, що будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, набув активи, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення має враховуватись слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна у випадках, передбачених п. 3-4 ч. 2 ст. 170 КПК України (з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або відшкодування шкоди (цивільний позов). У цьому випадку слідчий суддя вирішує питання арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації.

Разом із цим, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 та у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Саме з огляду на таке розуміння обґрунтованості підозри слідчий суддя дійшла висновку про те, що викладені у клопотанні та повідомленні про підозру обставини, у сукупності з наданими стороною обвинувачення матеріалами кримінального провадження, свідчать про наявність ознак ймовірного вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.

Водночас слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Як убачається зі змісту клопотання прокурора, метою арешту майна в даному випадку є забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.

Щодо арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Встановлено, що постановою слідчого від 16.06.2026 року земельна ділянка, кадастровий номер: 5320284001:01:001:0821, площею 2 га за адресою: АДРЕСА_8 ; автомобіль BYD TANG, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 визнано речовими доказами в кримінальному провадженні.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За версією сторони обвинувачення, спірне майно може бути об`єктами, вартість якого сукупно з іншими вже інкримінованими активами ОСОБА_5 більше ніж на три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищує його законні доходи, тобто як активи набуті незаконним шляхом, а тому фактично є предметом вчинення кримінального правопорушення. Обставини законності набуття вказаних об`єктів рухомого та нерухомого майна перевіряються органом досудового розслідування.

Відтак, з огляду на те, що земельна ділянка, кадастровий номер: 5320284001:01:001:0821, площею 2 га за адресою: АДРЕСА_8 ; автомобіль BYD TANG, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 дійсно могли бути набуті ОСОБА_5 кримінально протиправним шляхом, а тому вони відповідають критеріям, визначеним у статті 98 КПК України, та з метою забезпечення збереження речових доказів на це майно може бути накладений арешт.

Щодо арешту майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації

Підозрюваному ОСОБА_5 інкриміновано кримінальне правопорушення, передбачене ст.368-5 КК України. Водночас кваліфікація за ст. 368-5 КК України (незаконне збагачення) напряму передбачає можливість та необхідність застосування спеціальної конфіскації, як заходу кримінально-правового характеру, якщо гроші, цінності або інше майно одержані внаслідок вчинення злочину (незаконно набуті активи).

Із метою забезпечення спеціальної конфіскації допускається арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України (ст. 170 КПК України).

Диспозицією статті 368-5 КК України передбачена відповідальність за набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищує її законні доходи.

Санкція ст. 368-5 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Згідно з ч. 1 ст. 96-1 КК спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених КК, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого ч. 1 ст. 150, ст. 154, частинами 2, 3 ст. 159-1, ч. 1 ст. 190, ст. 192, ч. 1 ст. 204, 209-1, 210, частинами 1, 2 ст. 212, 212-1, ч. 1 ст. 222, 229, 239-1, 239-2, ч. 2 ст. 244, ч. 1 ст. 248, 249, частинами 1, 2 ст. 300, ч. 1 ст. 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, ст. 363, ч. 1 ст. 363-1, 364-1, 365-2 КК.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-2 КК спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368-5 КК, за фактом вчинення якого наразі здійснюється досудове розслідування, може бути вчинене лише з прямим умислом та за його вчинення передбачене основне покарання у виді позбавлення волі, а тому таке кримінальне правопорушення охоплюються випадками, передбаченими у ч. 1 ст. 96-1 КК, за яких може бути застосована спеціальна конфіскація.

Спірне майно - земельна ділянка, кадастровий номер: 5320284001:01:001:0821, площею 2 га за адресою: АДРЕСА_8 ; автомобіль BYD TANG, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , як вже зазначалося вище, досить вірогідно може бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 КК України (незаконне збагачення).

Отже, предметом конфіскації у цьому випадку та вилученню підлягають активи, які особа не може пояснити законними джерелами (необґрунтовані активи), або доходи від них. Майно, на яке просить накласти арешт слідчий, може бути предметом конфіскації у разі набрання чинності обвинувальним вир оком суду.

Вказане майно підлягає арешту, так як не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України прокурор довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Втручання у право власності на майно ОСОБА_5 пов`язано зі здійсненням кримінального провадження та необхідністю забезпечити збереження речових доказів та можливої спеціальної конфіскації, тому таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, оскільки досягнення мети збереження речового доказу та забезпечення спеціальної конфіскації неможливо досягти в інший спосіб, аніж шляхом накладення арешту на майно.

На переконання слідчого судді, накладення арешту в цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. При цьому, суд враховує, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення, його специфіку та тяжкість.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для його власника та третіх осіб.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконана, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.

Також слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону відчужувати та розпоряджатися майном, зважаючи на встановлені ризики знищення, приховування, втрати, передачі майна, яке є речовим доказом.

Накладення арешту на майно не є припиненням або позбавленням права власності на нього. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності. При цьому, такі обмеження власності на майно не перешкоджають власнику в можливості використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту, вказаного в клопотанні сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у зазначеному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Разом із цим слідчий суддя зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170, 173, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и л а:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Накласти арешт на майно, набуте ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- земельну ділянку, кадастровий номер: 5320284001:01:001:0821, площею 2 га за адресою: АДРЕСА_8 ;

- автомобіль BYD TANG, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , юридичним власником яких є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом позбавлення права відчуження та розпоряджання до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено 22 червня 2026 року о 14 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1