Ухвала суду № 137644079, 08.04.2026, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/792/25

Провадження № 2/376/188/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Коваленка О.М.

за участі секретаря Щур Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира справу за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник Акціонерного товариства «Акцент-Банк» Шкапенко О.В., який діє на підставі довіреності від 19.02.2025, звернувся до Сквирського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , предметом якої є стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № ABH0CT155101685610829953 від 01.06.2023 року у розмірі 16610.66 грн, яка утворилася станом на 25.03.2025.

Ухвалою суду від 18.04.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

19.01.2026 до суду надійшло повідомлення зі Сквирського відділу ДРАЦС у Білоцерківському району Київської області за № 19-22.2-32а про наявність актового запису про смерть ОСОБА_1 актовий запис №37, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений 04.02.2025 (а.с.38).

Справу розглянуто у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що провадження по даній цивільній справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Частиною 1 ст. 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

За змістом статтей 46-48 ЦГІК України, цивільну процесуальну правоздатність (здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи) мають усі фізичні і юридичні особи. Цивільну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Сторонами в цивільному процесі с позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

З наведеного випливає, що померла фізична особа не може бути стороною в цивільному процесі, оскільки після смерті вона втрачає цивільну процесуальну правоздатність і дієздатність.

За ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням сулу правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Вказані норми закону підлягають застосуванню у разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.

Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку статті 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника лише за умови, якщо фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

Цивільно-процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.

Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, в яких сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю.

У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається у тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих чи інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України, можливе шляхом залучення правонаступника померлої сторони (учасника) та лише за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.

Установлено, що позов до ОСОБА_1 поданий 26.03.2025, тобто вже після смерті відповідача.

Законодавець зберігає за кредитором право вимоги у разі смерті боржника. У такому випадку відбувається правонаступництво, яке є транслятивним, тобто таким, що переносить права та обов`язки на нового боржника.

Відповідно до ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Загальні правила пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців визначається, зокрема статтею 1281 Цивільного кодексу України, що не підлягають зміні нормами процесуального законодавства.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 1282 ЦК України вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Наведене дає підстави для висновку про те, що у Кодексі визнається право кредитора на вимогу до спадкоємців.

Однак ні ЦПК України, ні чинним законодавством України не передбачено можливості судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої припинено.

Залучення судом правонаступників відповідача, який помер ще до звернення позивача до суду, апріорі потребує зміни підстав та предмета позову, оскільки вимоги до боржника за кредитним договором і вимоги до спадкоємців боржника мають різні матеріально-правові підстави, що в свою чергу порушує принцип диспозитивності цивільного процесу та суперечить положенням статті 55 ЦПК України щодо неможливості одночасної зміни і підстав і предмета позову.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки процесуальним законодавством України не передбачено судового врегулювання спору з особою, яка на час звернення до суду померла, тому провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст.255 ЦПК України підлягає закриттю.

Водночас, суд роз`яснює позивачу, що зазначені вище обставини не позбавляють позивача права звернутися до суду з позовом до спадкоємців ОСОБА_1 в порядку статтей 1281, 1282 ЦК України.

Вказані правові висновки викладені Верховним Судом у справі № 547/804/15ц (№ 61-8616св18) від 19.09.2018, які в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України, повинні враховуватись судом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 255-256, 260, 352, 354 ЦПК України, суд

постановив:

Закрити провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Суд роз`яснює позивачу, що АТ «Акцент-Банк» не позбавлено права пред`явити свої вимоги до спадкоємців боржника, у спосіб визначений статтями1281, 1282 ЦК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М. Коваленко