Рішення № 137638844, 18.06.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1255/26

2/215/2186/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Науменко Я.О., за участю секретаря Оніщенко Ю.М., розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

16.02.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача надіслав зазначену позовну заяву.

В обґрунтування позову зазначив, що 18.12.2024 між Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (відповідач) в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи на сайті первісного кредитора (https://selfiecredit.ua/) було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1964408 (далі Договір).

Укладення даного договору в електронній формі здійснювалося шляхом реєстрації відповідача в ІТС первісного кредитора, заповнення електронної заявки та проходження процедури ідентифікації та верифікації із використанням системи BankID НБУ. Після ознайомлення з пропозицією (офертою) відповідач висловив згоду з її умовами, підписавши Договір в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме шляхом введення одноразового ідентифікатора (коду С234), надісланого кредитором у формі текстового повідомлення на верифікований номер телефону відповідача +380956656208.

Відповідно до умов Договору, ТОВ «Селфі Кредит» зобов`язалося надати відповідачу кредит у гривні строком на 363 дні зі стандартною процентною ставкою 1% в день, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Первісний кредитор свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, перерахувавши кошти в загальній сумі 15 100,00 грн. на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 через оператора платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК», що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

30.06.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу № 01.02-18/25. Відповідно до умов вказаного договору та Додатку 1 (Реєстру боржників) до нього, до ТОВ «Свеа Фінанс» (новий кредитор) перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором № 1964408 від 18.12.2024.

Станом на дату складання позовної заяви загальна заборгованість відповідача за Договором №1964408 від 18.12.2024 становить 51 944,00 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 15 100,00 грн.; заборгованості за відсотками 29 294,00 грн.; пені 7 550,00 грн.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором, а також відшкодувати понесені судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою від 09.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи по суті на 13.04.2026, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

13.04.2026 справу було відкладено на 18.06.2026 у зв`язку з відсутністю у суду відомостей про належне повідомлення відповідача.

Ухвалою від 18.06.2026 призначено заочний розгляд справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, до позовної заяви долучила клопотання про розгляд справи без її участі, заявив про підтримку позовних вимог та надав згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, а саме за допомогою направлення судової повістки за його зареєстрованим місцем проживання, яка повернута на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Відзив на позовну заяву відповідач не подав, будь-яких клопотань на адресу суду від нього не надходило.

Згідно з положеннями ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Положеннями частини 1 статті 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за наявності всіх наступних умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечував проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи суд вважає встановленими наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

18.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №1964408 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а. с. 11-26).

Відповідно до п.1.1 Договору товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з п.1.2, 1.3, 1.4 Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає: 15 100,00 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 363 дні. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 11 днів.

Пунктом 1.5, п.п.1.5.1 Договору визначено, що тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, визначеному в п.1.3 цього Договору.

Згідно з п.2.1 Договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Відповідно до п.6.4, п.п. 6.4.1, 6.4.2 Договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 2 265,00 грн. на четвертий день такого невиконання ат/або неналежного виконання; та у розмірі 453,00 грн. починаючи з п`ятого дня за кожен день невиконання та/або неналежного виконання.

Позивачем надано лист ТОВ «ПЕЙТЕК» (PayTech), яке відповідно до Закону України «Про платіжні послуги» є надавачем платіжних послуг. Зі змісту листа вбачається, що у платіжній системі ТОВ «ПЕЙТЕК» здійснено платіжну операцію з переказу 15 100,00 грн., яка була ініційована та успішно виконана, що підтверджується статусом транзакції. У листі зазначено номер та ідентифікатор транзакції, дату і час її ініціювання та виконання, а також вказано, що зарахування коштів здійснено на платіжну картку, емітовану АТ «ПУМБ». Надана інформація містить усі істотні реквізити платіжної операції та підтверджує факт фактичного перерахування і зарахування грошових коштів у сумі 15 100,00 грн, (а. с. 55).

Відповідач ж свої зобов`язання належним чином не виконував, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №1964408 від 18.12.2024, станом на 30.06.2025 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за договором становить 51 944,00 грн., в тому чисті: заборгованості за тілом кредиту 15 100,00 грн.; заборгованості за відсотками 29 294,00 грн.; пені 7 550,00 грн. (а. с. 50-54).

30.06.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу № 01.02-18/25, за умовами якого ТОВ «Селфі Кредит» відступає (передає) ТОВ «Свеа Фінанс» свої права вимоги, а фактор набуває права вимоги ТОВ «Селфі Кредит» за кредитними договорами та сплачує клієнту за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором (а.с. 56-70).

Згідно з реєстром боржників до договору факторингу від 30.06.2025 №01.02-18/25, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1964408 від 18.12.2024 в сумі 51 944,00 грн., в тому чисті: сума простроченого основного боргу за кредитом - 15 100,00 грн., сума нарахованих відсотків 29 294,00 грн., пені 7 550,00 грн. (а.с. 83).

Отже, ТОВ «Свеа Фінанс» виконало умови договору факторингу щодо оплати на умовах, визначених тим Договором, у зв`язку з чим набуло право вимоги за кредитним договором до відповідача ОСОБА_1 ..

За таких обставин позивачем доведено наявність чинних між сторонами кредитних правовідносин, наявність обов`язку відповідача щодо виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, а також порушення такого зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості, а тому право кредитора підлягає захисту у судовому порядку.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Імперативним приписом ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов`язання.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З досліджених судом доказів вбачається, що ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти, проте останній порушив свої зобов`язання, вчасно не повернувши отриманого кредиту та не сплативши відсотки за його користування.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини першої статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Як передбачено статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до приписів частини першої статті 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Таким чином, суд вважає, що позивач отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в грошовому зобов`язанні, передбачені в Договорі про надання споживчого кредиту № 1964408 від 18.12.2024.

Відповідач своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався, доказів на спростування тверджень позивача, викладених у позовній заяві також не надав, розрахунок заборгованості не спростував.

Враховуючи те, що відповідач не виконав передбачені кредитним договором і законом зобов`язання ні перед первісним кредитором, ні перед новим кредитором, позивачем, внаслідок чого утворилася заборгованість, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу та заборгованості за відсотками.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за пенею в розмірі 7 500,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за пенею, штрафами в розмірі 7 500,00 грн., оскільки вони нараховані кредитодавцем у період дії в Україні воєнного стану.

Оскільки відповідач не виконав умови кредитного договору, а тому з нього слід стягнути на користь позивача загальну заборгованість за ним у розмірі 44 394 грн 00 коп., в тому числі: основний борг за кредитом 15 100 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками 29 294 грн. 00 коп.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судового збору у розмірі 2 662,40 грн. (а.с.8), сплаченого при подачі позовної заяви. Однак, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, суд з урахуванням положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати у розмірі 2 275,42 грн. (44 394,00 грн. (сума боргу, стягнута судом) х 2 662,40 (сума судового збору, сплачена позивачем) / 51 944,00 грн. (сума боргу, заявлена до стягнення).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за Договору про надання споживчого кредиту № 1964408 від 18.12.2024 у розмірі 44 394 (сорок чотири тисячі триста дев`яносто чотири) гривні 00 копійок, в тому числі: основний борг за кредитом 15 100 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками 29 294 грн. 00 коп., а також 2 275 (дві тисячі двісті сімдесят п`ять) гривень 42 копійки витрат по сплаті судового збору, а всього 46 669 (сорок шість тисяч шістсот шістдесят дев`ять) гривень 42 копійки.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку та подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 22 червня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя