Ухвала суду № 137637039, 23.06.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

У Х В А Л А

"23" червня 2026 р.Справа № 910/1564/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» про грошові вимоги кредитора до боржника у справі

за заявою ОСОБА_1 , м. Ізяслав Хмельницької області

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,

за участю представників учасників справи:

заявника: не з`явився

боржника: не з`явився

арбітражний керуючий: Мельникова А.В.

У судовому засіданні 23.06.2026 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

УСТАНОВИВ:

Фізична особа, ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2026 вказану заяву передано на розгляд судді Заверусі С.В.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 07.04.2026 відкрито провадження у справі № 910/1564/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; призначено керуючим реструктуризацією у справі № 910/1564/26 арбітражного керуючого Мельникову Антоніну Валеріївну; зобов`язано арбітражного керуючого Мельникову Антоніну Валеріївну: щомісячно звітувати суду про виконану роботу в процедурі реструктуризації боргів боржника, надати до суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів до 12.05.2026, надати суду відомості за результатами виявлення та опису майна боржника (проведення інвентаризації), а також визначення його вартості в строк до 09.06.2026, підготувати та надати суду, кредиторам і боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника в строк до 29.05.2026, підготувати та надати суду план реструктуризації боргів боржника в строк до 09.06.2026; призначено попереднє засідання суду.

07.04.2026 на офіційному вебпорталі судової влади України оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі № 910/1564/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника встановлено до 07.05.2026 (протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність).

Ухвалою суду від 02.06.2026 продовжено строк попереднього засідання у справі № 910/1564/26 до 09 липня 2026 року; попереднє засідання відкладено на "16" червня 2026 року.

03.06.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» подано до суду заяву про грошові вимоги кредитора до боржника, у якій просить визнати грошові вимоги до ОСОБА_1 в загальній сумі 30085,61 грн (вимоги другої черги), з яких 8000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 17629,68 грн нараховані проценти первісним кредитором, 455,94 грн нараховані проценти Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», 4000,00 грн штрафні санкції, на підставі договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19.07.2025 № 5689316, договору факторингу від 31.03.2026 № 02-31/03/2026, а також 5324,80 грн витрат, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів (позачергово), 10000,00 грн витрат на правничу допомогу (позачергово).

Обґрунтовуючи подану заяву, повідомляє, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19.07.2025 № 5689316, внаслідок неналежного виконання зобов`язань у ОСОБА_1 за цим договором утворилась заборгованість, а саме: 8000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 17629,68 грн заборгованість по процентам та 4000,00 грн штрафні санкції, право вимоги на яку було відступлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» відповідно до договору факторингу від 31.03.2026 № 02-31/03/2026. В подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» за період з 01.04.2026 по 06.04.2026 донараховано 455,94 грн процентів.

Ухвалою суду від 08.06.2026 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» про визнання грошових вимог до боржника та призначено її до розгляду в попередньому засіданні господарського суду на 23 червня 2026 року.

22.06.2026 арбітражною керуючою Мельниковою А.В подано до суду повідомлення про результати розгляду заяви кредитора (ТОВ «Фінтраст Капітал») з вимогами до боржника від 03.06.2026, відповідно до якого грошові вимоги до боржника визнаються частково, а саме: позачергово визнаються вимоги у загальному розмірі 15324,80 грн, з яких: 5324,80 грн - витрати зі сплати судового збору, 10000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу; у другу чергу визнаються грошові вимоги у загальному розмірі 26085,61 грн, з яких: 8000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 18085,61 грн заборгованість за процентами, у тому числі 17629,68 грн - проценти, нараховані первісним кредитором, 455,94 грн - проценти, нараховані ТОВ «ФК «Фінтраст Каітал». Не визнаються грошові вимоги в частині штрафних санкцій у розмірі 4000,00 грн, оскільки їх нарахування кредитором суперечить пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» про грошові вимоги кредитора до боржника, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

За приписами ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 45 Кодексу про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Як зазначалось вище, офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 здійснено 07.04.2026.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заяву з грошовими вимогами до боржника подано 03.06.2026

Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» від 03.06.2026 про визнання грошових вимог кредитора до боржника заявлена після закінчення строку, встановленого для подання вимог кредиторів.

Згідно з приписами ч. 6 ст. 45 КУзПБ вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Разом із цим, Верховний Суд неодноразово зазначав, що у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.02.2026 у справі № 911/2247/21).

Судом досліджено, що вимоги виникли на підставі наступного.

Так, за змістом заяви, доданих до неї доказів та наявних матеріалів справи вбачається, що 19.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі Товариство) та ОСОБА_1 (далі Клієнт) укладено договір № 5689316 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі договір), у п. 1.1. якого зазначено, що укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через вебсайт або мобільний застосунок "Сredit7". Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України "Про електронну комерцію" та внутрішніми документами Товариства, зокрема, шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході в особистий кабінет, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля до особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до вебсайту/ІКС Товариства.

Відповідно до п. 1.2. договору на умовах, встановлених договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в сумі 8000,00 гривень (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

У п. 1.3. договору зазначено, що строк кредитування (строк, на який надається кредит): 360 днів. Періодичність платежів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення (виплати) кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є додатком № 1 до цього договору.

Строк кредитування, а також термін (дата) повернення (виплати) кредиту, встановлені договором, можуть бути змінені (продовжені) в останньому розрахунковому періоді, вказаному в Графіку платежів, за письмовою згодою сторін, шляхом укладання сторонами додаткового договору/угоди до цього договору. Ініціювання Клієнтом продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування/строку договору відбувається без змін умов цього договору в бік погіршення для Клієнта (п. 1.3.1 договору).

У Клієнта наявне право ініціювати укладення додаткового договору/угоди для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, встановлених договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання (п. 1.3.2 договору).

Рекомендовані дати внесення Клієнтом грошових коштів для уникнення простроченої заборгованості за кредитом, визначені у графіку платежів друга колонка "Дата видачі кредиту/дата платежу" (п. 1.3.3 договору).

Сторони у п. 1.4. договору визначили тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах:

1.4.1. Стандартна процента ставка становить 0,95 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п. 1.3 цього договору. Денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 0,9778 % та розрахована за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t Ч 100 % = (28 160,00/8 000,00)/360 x 100 %, де ДПС денна процентна ставка; ЗВСК загальні витрати за кредитом; ЗРК загальний розмір кредиту; t строк кредитування у днях (п. 1.3 договору).

Згідно з п. 1.5. договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредитування 2639,6200 % річних (п. 1.5.1.).

У п. 1.6. договору передбачено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору включає суму кредиту, комісію (якщо передбачена договором), проценти за користування кредитом та складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 36160,00 грн (п. 1.6.1. договору).

Пунктом 1.7. договору погоджено, що загальні витрати за кредитом на дату укладення договору включають комісію (якщо передбачена договором), проценти за користування кредитом та складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 28160,00 грн (п. 1.7.1. договору).

Сторони домовилися, що Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 (п. 2.1. договору).

Згідно з п. 2.2. договору суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 19.07.2025 або 20.07.2025. У випадку, якщо Товариство здійснює перерахування коштів не у день укладання договору, а у наступні календарні дні, Графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредитування (кількість днів), зазначений в п. 1.3 договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий Графік платежів розміщується Товариством в особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу Клієнта.

Відповідно до п.п. 2.4., 2.5. договору кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами згідно з п. 2.1 договору. Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством грошових коштів в розмірі, необхідному для погашення заборгованості за кредитом в повному обсязі.

Згідно з п. 3.1. договору проценти, що нараховуються за цим договором, є однією зі складових оплати (другою складовою) за надання та користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

У п. 3.1.1. договору зазначено роз`яснення щодо процентів: економічна сутність процентів: одна із складових оплати за надання та користування кредитом; база для розрахунку процентів: залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня протягом строку кредитування; порядок обчислення процентів здійснюється відповідно до наступної формули: проценти = "база для розрахунку процентів, з урахуванням умов п. 3.2 договору" помножити на "процентну ставку, вказану в п. 1.4 договору, яка діє у відповідний період строку кредитування, з урахуванням умов договору".

Положеннями п. 3.2 договору передбачено, що до періоду розрахунку процентів включається день надання кредиту та день фактичного повернення кредиту. У випадку, якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день.

Згідно з п. 3.4 договору розмір процентної ставки, встановлений в п. 1.4 договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку.

Сторони у п. 4.1 договору домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п. 4.3. договору.

Із змісту п. 4.5.1.2 договору слідує, що допущення прострочення платежів, вказаних в Графіку платежів (новому Графіку платежів), для клієнта може мати наступні наслідки: необхідність сплати штрафу у розмірі та порядку, що визначені в п. 6.3 договору; вплинути на кредитну історію та ускладнити отримання споживчого кредиту надалі; якщо Клієнт є учасником програми лояльності втрата права на отримання зниженої процентної ставки.

Відповідно до п. 4.6. договору Клієнт здійснює платежі за договором у розмірі та у строки визначені цим договором.

У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за цим договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги Товариства у черговості згідно зі ст. 19 Закону України "Про споживче кредитування", а саме: у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми кредиту та прострочені проценти за користування кредитом (п. 4.6.1.); у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом (п. 4.6.2.); у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору (п. 4.6.3.).

Умовами п.п. 5.1.1., 5.1.3. договору передбачено право Товариства вимагати від клієнта повернення кредиту, сплати комісії (якщо передбачена договором), процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, встановлених договором, та укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Клієнта, але з обов`язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення у будь-який спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону України "Про споживче кредитування" та передбачений п. 8.5 договору, що забезпечить доведення до відома Клієнта такого факту.

Разом із тим п. 5.2.1. договору встановлено обов`язок Товариства надати Клієнту кредит на умовах та в порядку, передбачених договором.

Відповідно до п. 5.4.1. договору Клієнт зобов`язаний у встановлений договором строк повернути кредит та сплатити комісію (якщо передбачена договором) і проценти за користування кредитом, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором.

Пунктами 6.1., 6.2. договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно з чинним законодавством України та цим договором. Порушенням умов цього договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

У випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) Клієнтом своїх грошових зобов`язань за договором Товариство має право нарахувати, а Клієнт зобов`язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф: у розмірі 75 % від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання. Фактом невиконання та/або неналежного виконання грошових зобов`язань Клієнтом є не здійснення ним сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу та/або повернення суми кредиту в строки сплати платежів, встановлені договором (Графіком платежів/новим Графіком платежів). Роз`яснення щодо штрафу: економічна сутність штрафу - грошова сума, яку Клієнт повинен сплатити Товариству у випадку невиконання та/або неналежного виконання Клієнтом грошових зобов`язань, тобто у разі порушення строків сплати комісії (якщо передбачена договором), процентів та/або повернення кредиту; база для розрахунку штрафу: штраф встановлено в процентному відношенні від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання; порядок обчислення штрафу: штраф за кожен факт порушення розраховується за наступною формулою: штраф = (сума порушеного грошового зобов`язання/100 % х 75 %). Клієнт зобов`язаний сплатити сукупний розмір нарахованих штрафів за всі факти порушення, передбачені цим пунктом договору (п. 6.3. договору).

Згідно з п. 6.4. договору штрафні санкції (неустойка (штраф)) за договором нараховуються в момент сплати. У випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон/обмежень) на нарахування штрафних санкцій (неустойка (штраф)) штрафні санкції протягом періоду дії такого мораторія (заборони) не нараховується та Клієнтом не сплачуються. Нарахування штрафних санкцій відновлюється після скасування мораторіїв/обмежень. У випадку, коли сума кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, загальна суми неустойки (нарахованого штрафу) та інших платежів, що підлягають сплаті Клієнтом за порушення виконання його грошових зобов`язань на підставі договору, не може перевищувати розміру подвійної суми кредиту. У випадку, коли сума кредиту перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, загальна сума неустойка (нарахованого штрафу) та інших платежів, що підлягають сплаті Клієнтом за порушення виконання його грошових зобов`язань на підставі договору, не може перевищувати розміру половини суми кредиту. У будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів) та інших платежів, що нараховані за порушення Клієнтом грошових зобов`язань за цим договором, обмежується сумою, визначеною у відповідності до Закону України "Про споживче кредитування".

У силу положень п. 9.3. договору договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами з урахуванням особливості його підписання відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" та нормативних актів Національного банку України. Договір укладений строком на 360 днів, але у будь-якому випадку договір припиняється не раніше дати повного повернення/сплати клієнтом суми кредиту, комісії (якщо передбачена договором), процентів за користування кредитом та неустойки (штрафів), якщо передбачена договором за прострочення виконання грошового зобов`язання, або в дату дострокового повного повернення/сплати Клієнтом суми кредиту, комісії (якщо передбачена договором), процентів за користування кредитом.

Цей договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного з боку Товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання (за зразком, попередньо узгодженим сторонами в договорі про встановлення ділових відносин та використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів), в особистий кабінет/мобільний застосунок "Credit7" для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству в ІКС Товариства/зазначений в цьому договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис Клієнта на договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору. На підписаний сторонами договір уповноваженим працівником Товариства накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу (п. 9.7.1 договору).

Додатком № 1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту 19.07.2025 № 5689316 є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Також 19.07.2025 ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту ТОВ «Лінеура Україна», відповідно до якого: сума/ліміт кредиту 9000,00 грн, строк кредитування 360 днів, спосіб та строк надання кредиту безготівковим шляхом на рахунок (в т.ч. за реквізитами платіжної картки) протягом двох днів з моменту укладення договору (розділ 3); процентна ставка стандартна процентна ставка: 346,75 % річних (або 0,9500 % в день), загальні витрати за кредитом: 28160,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі): 36160,00 грн, реальна річна процентна ставка, відсотків річних: 2639,6200 % річних; кількість та розмір платежів, періодичність внесення всього кількість платежів: 12 шт., періодичність внесення платежів: кожні 30 днів (по тексту розрахунковий період), розміри платежів: у першому розрахунковому періоді: 3080,00 грн (включає суму комісії за надання кредиту 800,00 грн та суму процентів за стандартною процентною ставкою 2280,00 грн), в останньому розрахунковому періоді: 10280,00 грн, що включає: проценти в сумі 2280,00 грн та суму кредиту 8000,00 грн, в інших розрахункових періодах: 2280,00 грн, детальний графік платежів визначається у договорі про надання споживчого кредиту (розділ 5); наслідки прострочення виконання та / або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит: пеня відсутня, штрафи за умови не здійснення споживачем сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу та/або повернення суми кредиту в строки, встановлені договором про споживчий кредит, застосовується штраф у розмірі 75 % від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання; база для розрахунку штрафу: штраф встановлено в процентному відношенні від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання; при цьому граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів) обмежується сумою, визначеною у відповідності до Закону України "Про споживче кредитування" (розділ 6).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 5689316 від 19.07.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 31.03.2026, складеним ТОВ «Лінеура Україна», заборгованість позичальника ОСОБА_1 становить 29629,67 грн, з яких: 7999,99 грн борг по тілу кредиту, 17629,68 грн проценти за користування, 4000,00 грн штрафні санкції.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 5689316 від 19.07.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту за період з 01.04.2026 по 06.04.2026, складеним ТОВ «Лінеура Україна», заборгованість позичальника ОСОБА_1 за процентами за користування грошовими коштами становить 456,00 грн.

31.03.2026 між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (Фактор) та ТОВ «Лінеура Україна» (Клієнт) укладено договір факторингу № 02-31/03/2026 (далі договір), відповідно до п. 1.1. якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 1.2. договору перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно додатку № 2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього договору, на рахунок клієнта, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі Реєстру Боржників та повна сума ціни продажу, що надійшла на рахунок Клієнта, - підтверджують факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості.

У п. 1.6. договору встановлено, що права вимоги вважаються прийнятими Фактором для здійснення факторингу шляхом підписання ним акту прийому-передачі Реєстру Боржників.

Із п. 3.3. договору вбачається, що ціна продажу за договором становить 2684491,56 грн.

Договір, у силу положень п. 9.2, набирає чинності з моменту його укладення сторонами та діє протягом 12 календарних місяців з дня його укладення.

Договір факторингу містить підписи представників сторін, скріплений відтисками печаток.

Відповідно до Реєстру Боржників від 31.03.2026, що є додатком № 1 до договору факторингу від 31.03.2026 № 02-31/03/2026, ТОВ «Лінеура Україна» відступлено право вимоги до боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) згідно з договором № 5689316 в загальній сумі 29629,67 грн, з яких 7999,99 грн основного боргу за кредитом, 17629,68 грн заборгованості за відсотками, 4000,00 грн заборгованості за штрафами, зазначено кількість днів прострочення кредитних зобов`язань 202.

У акті прийому-передачі інформації згідно Реєстру Боржників в електронному виді за договором факторингу від 31.03.2026 № 02-31/03/2026 зазначено, що Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників в електронному вигляді на флеш-накопичувач. Відповідно до цього Реєстру Боржників Клієнт передав, а Фактор прийняв право вимоги по боржниках в кількості 2103 загальна сума простроченої заборгованості складає 32732861,05 грн.

Платіжною інструкцією від 31.03.2026 № 3145 підтверджено сплату ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» ТОВ «Лінеура Україна» 2684491,56 грн за договором факторингу від 31.03.2026 № 02-31/03/2026.

У листі від 02.04.2026 ТОВ «Пейтек» повідомило ТОВ «Лінеура Україна», що на виконання договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № 03012024-1 від 01.03.2024, укладеного із ТОВ «Лінеура Україна», на платіжну картку Клієнта 19.05.2025 було перераховано кошти на суму 8000,00 грн.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01 грудня 2022 року у справі № 918/1154/21, розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір, тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 902/90/21).

Водночас, заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 6, 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Як зазначалось вище, 19.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Хмелюком Б.О. укладено договір № 5689316 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, у п. 1.1 якого зазначено, що укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через вебсайт або мобільний застосунок "Сredit7", а у п. 9.7.1 договору відображено порядок створення і накладення електронних підписів сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до умов договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19.07.2025 № 5689316 ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язалося надати Хмелюку Б.О. грошові кошти в сумі 8000,00 грн шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , строком кредитування 360 днів, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. (п.п. 1.2, 1.3, 2.1 договору).

У п. 1.4.1. договору передбачено, що за користування кредитом нараховуються проценти: стандартна процента ставка становить 0,95 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п. 1.3 цього договору.

Умовами договору встановлено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) клієнтом своїх грошових зобов`язань за договором товариство має право нарахувати, а клієнт зобов`язаний на вимогу товариства сплатити товариству штраф у розмірі 75 % від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання грошового зобов`язання (п. 6.3 договору).

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У п. 1-1 Закону України "Про споживчий кредит" зазначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 610 ЦК України невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) є порушенням зобов`язання.

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Положеннями ст. 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У ст. 21 Закону України "Про споживчий кредит" передбачено, що споживач, який порушив своє зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

З наявних матеріалів заяви вбачається, що станом на 31.03.2026 у зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань відповідно до договору від 19.07.2025 № 5689316 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, рахується заборгованість в сумі 29629,67 грн, з яких: 7999,99 грн борг по тілу кредиту (враховано сплату 0,01 грн), 17629,68 грн проценти за користування кредитом (враховано сплату 1824,00 грн), 4000,00 грн штрафні санкції (відображено в розрахунку заборгованості за договором від 19.07.2025 № 5689316, складеним ТОВ «Лінеура Україна» станом на 31.03.2026).

Водночас, як зазначалось вище, відповідно до договору факторингу від 31.03.2026 № 02-31/03/2026 ТОВ «Лінеура Україна» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», зокрема, права вимоги за договором від 19.07.2025 № 5689316, укладеним із боржником (в сумі 29629,67 грн, з яких: 7999,99 грн борг по тілу кредиту, 17629,68 грн проценти за користування кредитом, 4000,00 грн штрафні санкції).

Згідно з ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 517 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

З огляду на викладені вище обставини, положення законодавства, наявність заборгованості боржника за договором від 19.07.2025 № 5689316 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, кредитором у спірних правовідносинах є ТОВ «Фінансова компанія «Фінтаст Капітал».

Як слідує з матеріалів справи, а саме листа ТОВ «Пейтек» від 02.04.2026, Клієнту (боржнику ОСОБА_1 ) на виконання договору від 19.07.2025 № 5689316, укладеного Клієнтом та ТОВ «Лінеура Україна», було перераховано на платіжну картку 8000,00 грн кредитних коштів. Проте, ОСОБА_1 відповідно до розрахунку заборгованості станом на 31.03.2026 було погашено заборгованість по тілу кредиту в розмірі 0,01 грн (11.08.2025). Відтак, оскільки станом на час розгляду заяви з грошовими вимогами від 03.06.2026 несплаченою боржником залишається заборгованість по тілу кредиту згідно з кредитним договором від 19.07.2025 № 5689316 у розмірі 7999,99 грн, суд дійшов висновку про обґрунтованість грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтаст Капітал» в означеній сумі. У задоволенні решти вимог щодо заборгованості по тілу кредиту (0,01 грн) суд відмовляє.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 5689316 від 19.07.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 31.03.2026, складеним ТОВ «Лінеура Україна», заборгованість позичальника ОСОБА_1 становить 29629,67 грн, з яких: 7999,99 грн борг по тілу кредиту, 17629,68 грн проценти за користування, 4000,00 грн штрафні санкції.

Крім того, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» проведено розрахунок заборгованості за договором від 19.07.2025 № 5689316 про надання коштів на умовах споживчого кредиту за 6 календарних днів (01.04.2026 06.04.2026), у якому зазначено: сума основного боргу, на яку нараховується процентна ставка 7999,99 грн, процентна ставка 0,95 %, сума нарахованих процентів за користування грошовими коштами 456,00 грн.

З наданих розрахунків заборгованості за договором від 19.07.2025 № 5689316 слідує, що нарахування відсотків за користування кредитом, які включені до заяви з грошовими вимогами, здійснено згідно із положеннями п. 1.4 договору. Доказів на спростування відповідних нарахувань суду не подано. При цьому, судом взято до уваги, що нараховані кредитором (заявником) відсотки в розмірі 456,00 грн за період з 01.04.2026 до 06.04.2026 заявлені до введеного ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 07.06.2026 мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Також стосовно нарахованих кредитором боржнику процентів судом зазначається, що згідно з проведеним судом перерахунком розмір денної процентної ставки не перевищує встановлений п. 5 ст. 8 Закону України Про споживче кредитування, відповідно до якого максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Отже, суд вважає обґрунтованими грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтаст Капітал» в частині заявлених процентів за користування кредитом у загальному розмірі 18085,62 грн (17629,68 грн (проценти нараховані первісним кредитором) + 455,94 грн (розмір процентів, які просить визнати новий кредитор у заяві від 03.06.2026)).

Щодо заявлених грошових вимог у частині 4000,00 грн штрафних санкцій, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Водночас судом враховується, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє дотепер.

Отже, до спірних правовідносин, які виникли після 24 лютого 2022 року у зв`язку із невиконанням боржником грошових зобов`язань, що випливають із кредитного договору, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23).

Враховуючи викладене, суд, застосовуючи положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, вважає, що заява з грошовими вимогами в частині 4000,00 грн штрафу є безпідставною та такою, що відхиляється судом.

З огляду на наведене вище, положення ст. 14 ГПК України, відповідно до яких суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог, суд дійшов висновку, що заява ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 30085,61 грн, з яких 8000,00 грн основної заборгованості за кредитом, 17629,68 грн процентів, нарахованих первісним кредитором, 455,94 грн процентів, нарахованих новим кредитором, 4000,00 грн штрафних санкцій підлягає частковому задоволенню, а грошові вимоги в сумі 26085,61 грн, з яких 7999,99 грн основної заборгованості, 18085,62 грн заборгованості за відсотками визнанню, з віднесенням їх до реєстру вимог кредиторів згідно положень ст. 133 КУзПБ.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 133 КУзПБ вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Решту грошових вимог (0,01 грн заборгованості за тілом кредиту, 4000,00 грн штрафних санкцій) суд відхиляє з підстав наведених вище.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 133 КУзПБ витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, витрати на оплату судового збору заявником в розмірі 5324,80 грн (з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", оскільки заява про визнання кредитором у справі подана в електронній формі) підлягають включенню до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Щодо вимог заявника в частині витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн суд зазначає таке.

Як зазначалося вище, положеннями ч. 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Судом враховуються висновки Верховного Суду, що витрати на правничу допомогу за своєю природою не є кредиторськими вимогами, а вважаються витратами, пов`язаними з провадженням у справі про неплатоспроможність, що мають загальний порядок розподілу та відшкодування, передбачений нормами ГПК України та відшкодовуються у межах процедур відновлення платоспроможності фізичної особи у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (постанови Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15, від 20.10.2022 у справі 926/2987-б/20).

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Водночас, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, у підтвердження витрат на професійну правничу допомогу кредитором надано копію укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» як клієнтом та адвокатом Городніщевою Єлизаветою Олегівною договору про надання правничої допомоги від 28.07.2025 № 28-07/2025 (далі договір), відповідно до п. 1.1. якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Положеннями п. 2.2. договору визначено, що адвокат бере на себе виконання наступних дій з надання правової допомоги: представництво інтересів клієнта в будь-яких органах державної, законодавчої та виконавчої влади, органах прокуратури, податкових органах, міліції, судових органах усіх рівнів, органах місцевого самоврядування, органах управління установ, організацій, підприємств та їх об`єднань, керівних органах об`єднань громадян; збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази у зв`язку з виконанням доручення; використання засобів захисту, передбачених ГПК України, КПК України, ЦПК України та іншими законами України; виконання інших дій, передбачених законодавством.

Для захисту прав та законних інтересів клієнта адвокат має наступні права: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь в судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, а також заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності та неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, подавати від імені клієнта заяви, у тому числі позовні, отримувати необхідні довідки, документи, вести від його імені справи у всіх державних установах, кооперативних, громадських, приватних організаціях, а також цивільні та кримінальні справи у всіх судових установах з усіма правами, які надані законом свідку, підозрюваному, обвинуваченому, позивачу, відповідачу та третій особі, у тому числі з правом визнання або відмови повністю або частково від позовних вимог, збільшення чи зменшення позовних вимог, зміни предмета позову, укладання мирової угоди, залишення позову без розгляду, оскарження рішення, постанови, ухвали суду, отримання та пред`явлення виконавчих документів до стягнення, а також виконувати всі інші дії, що пов`язані з виконанням даного договору, в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.3. договору отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. За надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі або у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін та згідно Рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару (далі Рекомендації). Крім цього, сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення.

Послуги професійної правничої допомоги надаються адвокатом клієнту на підставі укладеної заявки на виконання доручення, яка є невід`ємною частиною договору (п. 4.4. договору).

Згідно з п. п. 4.6., 4.7., 4.8. договору після виконання доручення, зазначеного в заявці, адвокат складає акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який підписує та надає клієнту для узгодження та підпису. Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) надається адвокатом клієнту протягом 5 (п`яти) календарних днів після виконання заявки. Клієнт здійснює оплату гонорару адвоката на підставі наданого адвокатом рахунку, згідно узгодженого та підписаного акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Сторони у п. 5.1. договору визначили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до моменту фактичного виконання доручення або до моменту розірвання договору.

У заявці № 347 від 27.05.2026 на виконання доручення до договору № 28-07/2025 від 28.07.2025 сторони узгодили перелік послуг професійної правничої допомоги в межах справи про неплатоспроможність фізичної особи у справі № 910/1564/26: збір та аналіз доказів і документів, в тому числі договорів, договору факторингу та інших документів, для подання до Господарського суду Хмельницької області заяви з кредиторськими вимога до боржника у справі № 910/1564/26; аналіз ЄДРСР, кредитної документації, обставин щодо боржника, з метою встановлення обґрунтованості вимог кредитора у справі № 910/1564/26; визначення складу та розміру грошових вимог кредитора у справі № 910/1564/26; складення заяви з кредиторськими вимога до боржника у справі № 910/1564/26; підготовка пакету документів для направлення боржнику, арбітражному керуючому та подання до Господарського суду Хмельницької області заяви з кредиторськими вимога до боржника у справі № 910/1564/26. Загальна сума гонорару за надання правової допомоги згідно цієї заявки складає 10000,00 грн, зазначена сума підлягає оплаті клієнтом протягом 30 днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Сторонами складено та підписано акт від 02.06.2026 № 347 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 28-07/2025 від 28.07.2025, відповідно до якого сторони підтверджують, що адвокатом надано таку правову допомогу: збір та аналіз доказів і документів, в тому числі договорів, договору факторингу та інших документів, для подання до Господарського суду Хмельницької області заяви з кредиторськими вимога до боржника у справі № 910/1564/26, кількість годин 1 год, вартість 2000,00 грн; аналіз ЄДРСР, кредитної документації, обставин щодо боржника, з метою встановлення обґрунтованості вимог кредитора у справі № 910/1564/26, кількість годин 1 год, вартість 2000,00 грн; визначення складу та розміру грошових вимог кредитора у справі № 910/1564/26, кількість годин 1 год, вартість 2000,00 грн; складення заяви з кредиторськими вимога до боржника у справі № 910/1564/26, кількість годин 1,5 год, вартість 3000,00 грн; підготовка пакету документів для направлення боржнику, арбітражному керуючому та подання до Господарського суду Хмельницької області заяви з кредиторськими вимога до боржника у справі № 910/1564/26, кількість годин 0,5 год, вартість 1000,00 грн; всього кількість годин 5 год, вартість 10000,00 грн.

Надання адвокатом Городніщевою Єлизаветою Олегівною правничої допомоги кредиторові у справі № 910/1564/26 також підтверджується ордером серії АІ № 2218856 від 25.05.2026. Заяву про грошові вимоги до боржника у справі № 910/1564/26 подано Городніщевою Єлизаветою Олегівною.

Тобто кредитор згідно з вимогами ст. 74 ГПК України довів надання йому послуг професійної правничої допомоги щодо подання заяви з грошовими вимогами у справі № 910/1564/26 у Господарському суді Хмельницької області.

Водночас згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21 Верховний Суд, здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справи; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 № 910/15621/19, від 07.09.2022 у справі № 912/1616/21.

Отже, Верховний Суд у постанові від 12.01.2023 у справі № 908/2702/21 дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України. При цьому таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

Однак, застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині четвертій статті 126 ГПК України, так і у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, додаткова ухвала Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того, згідно з висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 правовою позицією, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Верховний Суд у постанові від 30.08.2023 у справі № 911/3586/21 зазначив, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, враховуючи, зокрема ціну позову, час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Разом з тим, відповідно до правових висновків Верховного Суду витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 13.02.2025 у справі № 918/822/23).

Так, здійснюючи оцінку витрат кредитора на професійну правничу допомогу, судом зважається, що згідно з договором № 28-07/2025 про надання правничої допомоги від 28.07.2025, заявкою від 27.05.2026 № 347 на виконання доручення до договору № 28-07/2025 від 28 липня 2025, актом від 02.06.2026 № 347 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 28-07/2025 від 28 липня 2025, адвокатом Городніщевою Єлизаветою Олегівною була надана ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» правнича допомога щодо подання заяви з грошовими вимогами до боржника у цій справі на суму 10000,00 грн.

Оцінивши та проаналізувавши, зокрема, додані до заяви про грошові вимоги матеріали, надані кредитором на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу наведені вище докази, суд враховує, що вказане правове питання не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, не передбачає великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню судової практики для підготовки заяви про грошові вимоги кредитора; подані матеріали не містять великої кількості документів, на дослідження яких би адвокат витратив значний час.

Також суд зазначає, що наведений у заявці № 347 від 27.05.2026 на виконання доручення до договору № 28-07/2025 від 28.07.2025, акті № 347 від 02.06.2026 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 28-07/2025 від 28.07.2025 перелік наданої правничої допомоги, а саме: збір та аналіз доказів і документів, в тому числі договорів, договору факторингу та інших документів, аналіз ЄДРСР, кредитної документації, обставин щодо боржника, визначення складу та розміру грошових вимог кредитора у справі, складення заяви з кредиторськими вимога до боржника, підготовка пакету документів для направлення боржнику, арбітражному керуючому та подання до Господарського суду Хмельницької області заяви з кредиторськими вимога до боржника у справі № 910/1564/26 є складовими єдиного процесу щодо підготовки, складання та подання заяви про грошові вимоги кредитора.

Крім того, визначення складу і розміру грошових вимог кредитора не потребувало значних зусиль, так як такі визначені у розрахунку заборгованості за договором від 19.07.2025 № 5689316 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 31.03.2026, складеним ТОВ «Лінеура Україна», витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу, а розрахунок самого кредитора щодо процентів за користування кредитом проведено ним лише за 6 днів.

Отже, з огляду на наведене вище у сукупності, надавши оцінку доданим до заяви доказам, враховуючи такі критерії як обґрунтованість, реальність, необхідність та розумність розміру витрат на професійну правову допомогу для підготовки заяви з грошовими вимогами у цій справі, з урахуванням обсягу наданих послуг, обсягу матеріалів доданих до заяви, кількості підготовлених представником кредитора документів, складності заяви з грошовими вимогами, керуючись принципами співмірності, розумної необхідності, справедливості, пропорційності понесених витрат, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для обмеження розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правову допомогу до 3000,00 грн.

У решті вимог кредитора щодо витрат на професійну правову суд відмовляє, як таких, що не відповідають зазначеним вище принципам та критеріям.

Окрім того, витрати на професійну правову допомогу у зв`язку із частковим визнанням грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до боржника підлягають відшкодуванню пропорційно розміру визнаних грошових вимог (86,70 %), а саме в розмірі 2601,00 грн.

Керуючись ст. 1, 2, 9, 45, 47, 48, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» від 03.06.2026 про визнання грошових вимог до боржника задовольнити частково.

Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 на суму 26085,61 грн боргу, 5324,80 грн судового збору та 2601,00 грн витрат на правничу допомогу.

Решту вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до боржника відхилити.

Арбітражному керуючому включити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2, ідентифікаційний код 44559822) до реєстру вимог кредиторів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 23.06.2026.

Суддя Заверуха С.В.

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2, 3 заявнику ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; і.н. НОМЕР_2 ) реком. з повідом про вручення.

Направити ухвалу кредиторам, представнику заявника та арбітражному керуючому до електронного кабінету Електронного суду.