Рішення № 137635976, 15.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1178/26

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Я.С. Кондратюк

за участю представників:

від позивача - Щербань Д.М.,

від відповідача - Ліщинська А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагеларія" до фізичної особи підприємця Шуби Павла Олександровича про стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 95000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Флагеларія" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ФОП Шуби Павла Олександровича, в якій просить суд стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти у розмірі 95000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ТОВ "Флагеларія" створено у 2018 році та основною діяльністю підприємства є виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості. Як вказує позивач, в ході аудиту господарських операцій встановлено, що ТОВ "Флагеларія" здійснило платіж на користь ФОП Шуби П.О. на загальну суму 95000,00 грн., який був проведений з рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ "ПриватБанк" з призначенням: "Оплата за товар. Замовлення NoLi596136 від 06.06.2024. Без ПДВ на рахунок ФОП Шуби Павла Олександровича (код НОМЕР_2 ), № НОМЕР_3 ". Проте, за ствердженням позивача, відповідач ФОП Шуба П.О. отримав ці кошти безпідставно та не має на них ніяких прав.

Наразі позивач зазначає, що, враховуючи відсутність будь-яких взаємовідносин між позивачем - ТОВ "Флагеларія" та ФОП Шубою П.О., а також з огляду на відсутність у відповідача будь-яких законних підстав для отримання коштів від позивача, перераховані на банківський рахунок ФОП Шуби П.О. грошові кошти у розмірі 95000,00 грн. є безпідставно набутими відповідно до ст. 1212 ЦК та підлягають негайному поверненню товариству, як законному власнику.

Крім того, позивач зазначає, що ТОВ "Флагеларія" направило в досудовому порядку відповідачу ФОП Шубі П.О. претензію про повернення безпідставно отриманих коштів, але відповіді не отримало.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.04.2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагеларія" залишено без руху.

13.04.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагеларія" через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 12540/26), в якій позивач на виконання вимог ухвали суду від 06.04.2026 р. зазначає, що повним найменуванням відповідача є фізична особа-підприємець Шуба Павло Олександрович, а також надано докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.04.2026 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагеларія" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1178/26, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 12 травня 2026 р. об 11:30 год.

24.04.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагеларія" через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 14230/26), відповідно до якої позивач просить суд провести судове засідання, призначене на 12.05.2026 р. об 11:30 год., в режимі відеоконференції та забезпечити участь представників позивача - директора ОСОБА_3 та адвоката Щербаня Дмитра Миколайовича в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних засобів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.04.2026 р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагеларія" про участь у судовому засіданні по справі № 916/1178/26, яке призначене на 12 травня 2026 р. об 11:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

05.05.2026 р. від фізичної особи-підприємця Шуби Павла Олександровича через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 15445/26), відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагеларія" до фізичної особи-підприємця Шуби Павла Олександровича, посилаючись на наступне. Так, відповідач зазначає, що ФОП Шуба Павло Олександрович є зареєстрованим суб`єктом господарювання та здійснює підприємницьку діяльність відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру, зокрема, за видами економічної діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.51 Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням; 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього; 47.41 Роздрібна торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах; 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткуванням у спеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Відповідач наголошує, що звичайний спосіб здійснення відповідачем господарської діяльності передбачає прийняття та обробку замовлень дистанційно, зокрема, через електронні канали зв`язку, онлайн-форму замовлення та спеціалізований бот/сервіс оформлення замовлень LogicPower Bot. Через такий спосіб комунікації та оформлення замовлення фіксуються дані покупця, одержувача, спосіб оплати, спосіб доставки та номенклатуру товару.

Наразі відповідач зазначає, що відповідно до скріншот системи LogicPower Bot вбачається, що 05.06.2024 об 11:37 було створено відповідне замовлення, у якому як покупця та отримувача зазначено ОСОБА_1 та електронну пошту rotveller@gmail.com. У цьому ж замовленні окремо зафіксовано, що спосіб оплати обрано як оплата юридичною особою - ТОВ "Флагеларія", а способом доставки визначено доставку до відділення Нової Пошти № 86 у місті Києві (вул. Зодчих, 34а). Тобто, за ствердженням відповідача, ще на стадії формування замовлення були зафіксовані всі істотні умови для постачання товару: хто є контактною особою/одержувачем, хто має здійснити оплату, який товар замовляється і куди саме його слід доставити.

Так, із вказаного замовлення вбачається, що спочатку було замовлено: № 29658 (Багатофункціональна портативна зарядна станція LP CHARGER 160 (160 W, 204 Wh) + безпровідний Power Bank LP PQ18 20000mAh) -1 шт. за ціною - 7386,00 грн., в подальшому зі знижкою ціна склала 7353 грн.; № 20197 (Акумулятор LP LiFePO4 12V (12,8V) - 100 Аh (1280 Wh) (Smart BMS 100A) c BT пластик) - 1 шт. за ціною 21674,00 грн., в подальшому зі знижкою ціна склала 19506,00 грн.; № 3406 (ДБЖ з правильною синусоїдою 12V LPM-PSW-1500VA (1050 Вт) - 1 шт. за ціною 7308,00 грн., в подальшому зі знижкою ціна склала 6507,00 грн. Загальна сума первісного замовлення складала 36368,00 грн. Надалі, як вказує відповідач, за результатом телефонної комунікації з контактною особою замовника було узгоджено додаткові позиції товару: ДБЖ LogicPower LPE-W-PSW-5000VA+ (3500Вт) 1-60A з правильною синусоїдою 24 V - 1 шт. за ціною 24369,00 грн. Акумулятор LP LiFePO4 25,6 V - 100 Ah (2560 Wh) (Smart BMS 100A) з ВТ пластик ДБЖ - 1 шт. за ціною 37202,00 грн. Зазначене дозамовлення збільшило загальну суму чека, а також було проведено знижку у розмірі 2939,00 грн. на перше замовлення, після чого загальна вартість замовлення склала 95000,00 грн.

Подалі, як зазначає відповідач, саме ТОВ "Флагеларія" здійснило платіж у сумі 95000,00 грн., при цьому в платіжній інструкції № 1302 прямо зазначено призначення платежу: "Оплата за товар. Замовлення № Lі596136 від 06.06.2024. Без ПДВ". Отже, за ствердженнями відповідача, позивач власними документами підтверджує не просто факт переказу коштів, а саме те, що ці кошти були сплачені в межах конкретного замовлення за товар, тобто платіж не був ані випадковим, ані абстрактним, а був безпосередньо пов`язаний із господарською операцією купівлі-продажу товару. Також відповідач вказує, що після отримання оплати останній оформив видаткову накладну № ШП-0000055 від 06.06.2024 на суму 95000,00 грн., у якій зазначено ТОВ "Флагеларія" як одержувача/платника та відображено номенклатуру товару, що відповідає змісту замовлення. Таким чином, із боку відповідача господарська операція була оформлена саме як поставка товару на користь ТОВ "Флагеларія", а не як отримання коштів без правової підстави.

Так, на виконання замовлення відповідач зазначає, що він здійснив фактичне відвантаження товару, що підтверджується двома експрес-накладними від 07.06.2024 року, а саме: експрес-накладною № 20400395612468, згідно з якою товар був відправлений з міста Одеси на ім`я ОСОБА_1, телефон отримувача: НОМЕР_4 , до м. Київ, відділення № 86, вул. Зодчих, 34а, тобто саме на ту адресу доставки, яка була зазначена у замовленні; в накладній відображено, що товар отримано 08.06.2024 о 12:46. За експрес-накладною № 20400395625470 інша частина товару була відправлена з м. Коломиї на ім`я ОСОБА_1, телефон отримувача: НОМЕР_4 до іншого відділення у м. Києві, оскільки відділення № 86 обслуговує відправлення вагою до 30 кг, тоді як вага другої партії становила 70,42 кг; з накладної також убачається фактичне отримання цього відправлення 09.06.2024 о 12:43. Отже, за ствердженням відповідача, поставка була реально виконана через поштового оператора з подальшою фактичною видачою товару одержувачу. Також відповідач зазначає, що між ФОП Шубою П.О. та ОСОБА_1. не існувало жодних інших окремих правовідносин, окрім тих, що виникли в межах спірного замовлення, його виконання та подальшого сервісного обслуговування поставленого товару.

У подальшому, за ствердженнями відповідача, між ФОП Шуба П.О., як замовником, та ФОП Курінським А.Д., як виконавцем, 01.05.2024 року було укладено договір про співпрацю № СЦ-50, в рамках якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язки по сервісному обслуговуванню виробів відповідно до положень цього договору та сервісної документації. Так, у жовтні 2025 року ОСОБА_1 направив товар, зокрема, акумулятор LP LiFePO4 12V (12,8V) - 100 Аh (Smart BMS 100A) для ДБЖ на сервіс ФОП Курінському А.Д., що підтверджується експрес-накладною № 59001483018678, з якої вбачається, що 24.10.2025 року о 10:13 год. ФОП Курінським А.Д. було отримано електротовари від ОСОБА_1. Вищевказаний товар був відремонтований та повернутий ОСОБА_1., що підтверджується поверненням з гарантійного обслуговування пристроїв клієнта, скріншотом з месенджеру "Viber", з якого вбачається, що 28.10.2025 року узгоджувалося повернення відремонтованого акумулятора.

Надалі, як зазначає відповідач, відповідно до експрес-накладної 28.10.2025 року ФОП Курінським А.Д. було повернуто товар ОСОБА_1., яким товар було отримано.

Отже, як наголошує відповідач, спірний товар фактично існував, перебував у користуванні одержувача і був предметом подальшого сервісного обслуговування, що суперечить версії позивача про відсутність господарської операції. Таким чином, за ствердженнями відповідача, одержувач ОСОБА_1 не був довільно визначений відповідачем, а був зазначений у самому замовленні як покупець/отримувач, тоді як спосіб оплати визначено оплата юридичною особою ТОВ "Флагеларія".

Відповідач наголошує, що саме ТОВ "Флагеларія" надалі здійснило платіж у сумі 95000,00 грн. із призначенням: "Оплата за товар. Замовлення № Lі596136 від 06.06.2024", чим підтвердило і схвалило оформлене замовлення. Відтак, відповідач зауважує, що він виконував замовлення саме у тій конфігурації, яку було сформовано при його прийнятті до виконання. За таких обставин внутрішні питання контролю за тим, хто від імені товариства формує замовлення, зазначає одержувача та ініціює оплату товару, є ризиком самого товариства і не можуть покладатися на добросовісного постачальника товару, з огляду на що спірні кошти набуті не безпідставно, а на підставі замовлення та його належного виконання.

Наразі відповідач вказує, що сам позивач у заяві про кримінальне правопорушення від 05.03.2025 року пов`язує ОСОБА_1. з фактичним управлінням компанією, отже навіть із позиції самого позивача ОСОБА_1 не є сторонньою і випадковою особою для ТОВ "Флагеларія".

Водночас відповідач додає, що у цій справі саме ТОВ "Флагеларія" оплатило вже сформоване замовлення з конкретними реквізитами отримувача і доставки, а тому власними діями щонайменше підтвердило та схвалило таку модель виконання замовлення. Отже, як повідомляє відповідач, між сторонами фактично склалися реальні господарські відносини, у межах яких відповідач, здійснюючи звичайну підприємницьку діяльність, прийняв електронне замовлення, виконав його відповідно до визначених покупцем параметрів, одержав оплату від ТОВ "Флагеларія" та відвантажив товар на вказаного самим покупцем контактного одержувача. Саме така сукупність обставин свідчить про наявність достатньої правової підстави для отримання відповідачем коштів за товар і виключає їх кваліфікацію як безпідставно набутого майна.

12.05.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагеларія" через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до господарського суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 16383/26), в якій позивач зазначає, що між ТОВ "Флагеларія" та ФОП Шубою П.О. не існує та ніколи не існувало жодних договірних відносин, сторони не підписували жодного договору, специфікації, рахунку, акту приймання-передачі товару чи будь-якого іншого документа, з якого виникали б зобов`язання товариства щодо оплати будь-яких товарів або послуг відповідачу.

Позивач наголошує, що замовлення в системі LogicPower Bot було оформлено з контактними даними виключно фізичної особи ОСОБА_1: як покупець та отримувач зазначено "ОСОБА_1", вказано його особистий номер телефону НОМЕР_4 та електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 Жоден із цих контактних даних не є корпоративними реквізитами ТОВ "Флагеларія" та ніколи не використовувався товариством у господарській діяльності. Позивач зауважує, що відповідач не вживав жодних заходів для з`ясування того, чи мала взагалі особа, від імені якої він отримував замовлення, будь-які повноваження діяти в інтересах товариства. Ризик таких дій не може покладатися на ТОВ "Флагеларія".

Так, позивач стверджує, що ОСОБА_1 замовив у відповідача ФОП Шуби товар для власних цілей, а ТОВ "Флагеларія" такий товар не замовляло та не отримувало. Крім того, видаткова накладна № ШП-0000055 від 06.06.2024 не містить підпису жодного уповноваженого представника ТОВ "Флагеларія" зі сторони одержувача. Відсутність підпису покупця на видатковій накладній означає, що первинний документ не є підписаним з обох сторін і не може підтверджувати факт прийняття товару товариством. Відповідач не надав жодних доказів того, що накладна вручалась або направлялась уповноваженим представникам ТОВ "Флагеларія".

Таким чином, позивач зауважує, що сукупність тих доказів, які надав сам відповідач, свідчить, що ОСОБА_1. фактично товар отримав саме, як фізична особа для власних цілей, а не товариство.

При цьому позивач вказує, що у ТОВ "Флагеларія" не було господарської необхідності у придбанні цього товару, оскільки ТОВ "Флагеларія" в цей період не вело господарської діяльності, тому й не мало практичної необхідності у замовленні такого товару - акумуляторів, зарядно-інверторних станцій та джерел безперебійного живлення тощо. При цьому позивач наголошує, що товариство направило на електронну та на поштову адресу ФОП Шуби П.О. офіційну претензію від 20.02.2026. Однак, отримавши вказану претензію, відповідач ніякої відповіді на неї не надав.

Крім того, позивач наголошує, що факти систематичного несанкціонованого виведення ОСОБА_1. коштів ТОВ "Флагеларія" підтверджується судовими рішеннями, що набрали законної сили, а також витягом з акту інвентаризації по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1.

12.05.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагеларія" через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 16387/26), відповідно до якого позивач просить суд відкласти розгляд справи з огляду на те, що представник позивача приймає участь в іншому судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.05.2026 р. відкладено розгляд справи на 03.06.2026 р. о 10:00 год.

21.05.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагеларія" через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 17640/26), відповідно до якого позивач просить суд долучити до справи докази направлення відповіді на відзив з додатками на адресу відповідача ФОП Шуби П.О.

21.05.2026 р. від фізичної особи підприємця Шуби П.О. через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до господарського суду надійшли заперечення (вх. № 17763/26), в яких відповідач зазначає, що позивач помилково ототожнює наявність правової підстави виключно з існуванням єдиного письмового договору, підписаного сторонами, разом з тим, законодавство допускає укладення господарського договору у спрощений спосіб. Тому, як стверджує відповідач, платіж ТОВ "Флагеларія" із чітким призначенням "оплата за товар" за конкретним замовленням об`єктивно свідчив для відповідача про прийняття позивачем пропозиції укласти договір щодо купівлі-продажу обраного товару.

Крім того, відповідач наголошує, що відправлення товару фізичній особі, зазначеній у замовленні як отримувач, не є порушенням з боку продавця, а навпаки свідчить про виконання з боку відповідача умов замовлення. Якщо позивач вважає, що ОСОБА_1 отримав товар не для ТОВ "Флагеларія", а у власних інтересах, то такі обставини можуть бути предметом вимог позивача до ОСОБА_1., але не свідчать автоматично про безпідставність отримання коштів відповідачем.

Відповідач вказує, що задоволення позовних вимог у цій справі фактично призведе до безпідставного покладення на відповідача подвійного майнового тягаря, тобто відповідач уже передав товар відповідно до умов замовлення та не має фактичної можливості повернути його собі від отримувача, а у разі стягнення з нього 95000,00 грн. буде позбавлений як товару, так і його вартості. Такий результат не відповідатиме засадам справедливості, добросовісності та розумності, закріпленим у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України, і фактично перекладе на добросовісного постачальника ризики внутрішніх відносин між позивачем та ОСОБА_1.

Також відповідач наголошує, що якщо позивач вважає, що ОСОБА_1 отримав товар не в інтересах ТОВ "Флагеларія", не передав його позивачу або використав його на власний розсуд, такі обставини можуть бути підставою для пред`явлення вимог позивачем саме до ОСОБА_1., однак не створюють правових підстав для повернення коштів відповідачем за реально поставлений товар.

Таким чином, за ствердженням відповідача доводи позивача, викладені у відповіді на відзив, не спростовують наявності правової підстави для отримання відповідачем коштів у розмірі 95000,00 грн. Спірні кошти були отримані не безпідставно, а як оплата конкретного замовлення № Li596136 від 06.06.2024 р., яке було сплачено самим ТОВ "Флагеларія", із чітким призначенням платежу та виконано відповідачем шляхом відвантаження товару отримувачу, зазначеному у замовленні.

Крім того, відповідач зазначає, що позивач не довів, що відповідач був обізнаний про будь-які внутрішні обмеження, конфлікт, несанкціонований доступ або протиправну схему, на яку позивач посилається вже після здійснення господарської операції. Внутрішні ризики організації доступу до банківських рахунків, контролю за платежами та перевірки осіб, які фактично формують замовлення від імені або в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю, не можуть автоматично перекладатися на добросовісного постачальника, який отримав належним чином оформлений платіж від самого такого товариства.

Так, відповідач наголошує, що саме позивач допустив ситуацію, за якої особа, яку сам позивач пов`язує з фактичним управлінням компанією, сформувала замовлення із зазначенням ТОВ "Флагеларія" платником, та надалі з банківського рахунку ТОВ "Флагеларія" було здійснено платіж із чітким призначенням: "Оплата за товар. Замовлення № Li596136 від 06.06.2024. Без ПДВ". Для добросовісного постачальника така сукупність обставин об`єктивно свідчила про наявність правової підстави для виконання замовлення. Відповідач не мав об`єктивних підстав вважати, що особа, яку сам позивач у своїх документах пов`язує з фактичним управлінням компанією, діє всупереч внутрішній волі товариства, тим більше після отримання оплати від самого товариства із зазначенням конкретного номера замовлення.

Як стверджує відповідач, ризики внутрішньої організації діяльності товариства, надання доступу до управління, комунікацій, банківських рахунків або фактичного впливу на господарські рішення не можуть бути перекладені на добросовісного контрагента, який отримав оплату від самої юридичної особи із конкретним призначенням платежу та виконав замовлення відповідно до його умов.

Також, посилаючись на висновки Верховного Суду викладені у постановах від 04 серпня 2021 року у справі № 185/446/18 (провадження № 61-434 св 20) та від 11 січня 2023 року у справі № 548/741/21 (провадження № 61-1022 св 22), відповідач наголошує, що безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, оскільки вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів. Якщо врахувати позицію позивача, що між ним та відповідачем жодних договорів не укладалось і таких не існує, важливо все ж звернути увагу, що сам позивач добровільно перерахував кошти за товар відповідачу, зазначивши відповідне призначення платежу.

02.06.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагеларія" через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 19100/26), відповідно до якої позивач просить суд провести судове засідання, призначене на 03.06.2026 р. о 10:00 год., в режимі відеоконференції та забезпечити участь представників позивача - директора ОСОБА_3 та адвоката Щербаня Д.М. в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних засобів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.06.2026 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагеларія" про участь у судовому засіданні по справі № 916/1178/26, яке призначене на 03 червня 2026 р. о 10:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

У судовому засіданні господарського суду 03.06.2026 року по справі № 916/1178/26 протокольно оголошено перерву до 15.06.2026 року о 16:30 год.

04.06.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагеларія" через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 19445/26), відповідно до якої позивач просить суд провести судове засідання, призначене на 15.06.2026 р. о 16:30 год., в режимі відеоконференції та забезпечити участь представників позивача - директора ОСОБА_3 та адвоката Щербаня Дмитра Миколайовича в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних засобів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.06.2026 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагеларія" про участь у судовому засіданні по справі № 916/1178/26, яке призначене на 15 червня 2026 р. о 16:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) задоволено.

15.06.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагеларія" через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до господарського суду надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 20667/26).

Під час розгляду справи у судовому засіданні 15.06.2026 р. позивач підтримав позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні у повному обсязі, натомість відповідач проти заявленого позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до витягу з висновку за актами інвентаризації вих. № 16-06/25 від 16.06.2025 в ході інвентаризації активів товариства встановлено, що у період з травня по липень 2024 року з рахунків ТОВ "Флагеларія" здійснено платіж на користь ФОП Шуби П.О. на загальну суму 95000,00 грн., а саме: 06.06.2024 (15:13:00) з рахунку № НОМЕР_1 ТОВ "Флагеларія" в АТ "КБ "ПриватБанк" на суму 95000,00 грн. з призначенням платежу: "Оплата за товар. Замовлення NoLi596136 від 06.06.2024. Без ПДВ" на рахунок ФОП Шуби Павла Олександровича № НОМЕР_1 .

При цьому під час інвентаризації встановлено, що вся документація під час проведення інвентаризації щодо здійснення вказаних операцій та оплат відсутня. Після перевірки документації на підприємстві встановлено відсутність будь-яких договорів, замовлень, рахунків щодо господарських відносин з ФОП Шуба П.О., зокрема, не підписувалися заявки, договори, видаткові накладні чи інші документи на виконання робіт, придбання товарів чи надання послуг. Також встановлено, що всі платежі були створені, збережені, відправлені на підпис та підписані із застосуванням власних електронних ключів (сертифікат КЕП/УЕП із правом першого підпису та "Підпис SmartID" від 28.12.2022 до 28.12.2023; другий - 20.10.2023 до 19.10.2024, третій від 10.10.2024 до 01.01.2025) саме ОСОБА_1. за участі його знайомої ОСОБА_2., яку він залучив бухгалтером для здійснення даних операцій.

Крім того, в акті зазначено про те, що прослідковується аналогічний шахрайський мотив ОСОБА_1. та ОСОБА_2. про безпідставність перерахування коштів з метою виведення активів з компанії ТОВ "Флагеларія" неправомірним шляхом. Водночас на підприємство не надходило ніяких товарів від ФОП Шуба П.О., зокрема, директор як відповідальна особа не отримував від ФОП Шуба П.О. ніяких товарів та не підписував актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей.

Так, відповідно до платіжної інструкції № 1302 від 06.06.2024 року вбачається, що з рахунку ТОВ "Флагеларія" № НОМЕР_1 було здійснено переказ коштів у сумі 95000,00 грн. на рахунок отримувача - ФОП Шуби Павла Олександровича № НОМЕР_1 з призначенням платежу: "Оплата за товар. Замовлення №Li596136 від 06.06.2024. Без ПДВ".

Як вбачається з історії здійснення вказаного вихідного платежу № 1302 (а.с. 15) на суму 95000,00 грн., платіж був збережений, відправлений, підписаний з допомогою "SmartID" та відправлений ОСОБА_1 .

Відповідно до наданих позивачем до суду даних співробітників підприємства (а.с. 20) судом встановлено, що ОСОБА_3 є директором ТОВ "Флагеларія"; ОСОБА_1 Андрійович - комерційний директор товариства з доступом до всіх функцій.

Також, як встановлено судом, 05.03.2025 року директор ТОВ "Флагеларія" - ОСОБА_3. звернувся до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві з заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій повідомив, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 компанії ТОВ "Флагеларія" завдано збитків на 4267065,01 грн., у зв`язку з чим просив невідкладно внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та визнати ТОВ "Флагеларія" потерпілим від цього кримінального правопорушення та видати пам`ятку про права та обов`язки потерпілого.

Так, у вказаній заяві про вчинення кримінального правопорушення директор ТОВ "Флагеларія" повідомив наступні обставини:

- у листопаді 2022 року ОСОБА_3 - директор ТОВ "Флагеларія" та його партнер ОСОБА_1 усно домовились вести спільний бізнес у сфері переробної промисловості;

- в подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 придбали частки в статутному капіталі ТОВ "Термоплаза Україна", яке перейменовано на ТОВ "Флагеларія";

- ОСОБА_1 формально не оформляв на себе корпоративні права, але здійснював фактичне управління компанією, оскільки знаходився у м. Києві, як довірена особа, мав печатку компанії у розпорядженні, доступ до банківських рахунків компанії, зокрема, самостійно оформив собі карту ключ № 5169335103739229 від рахунку в АТ "КБ "ПриватБанк" та мав доступ до онлайн банкінгу "Приват24 Бізнес" за своїми електронними ключами (перший сертифікат КЕП/УЕП і право першого підпису та "Підпис SmartID" від 28.12.2022 до 28.12.2023; другий - 20.10.2023 до 19.10.2024, третій 10.10.2024 до 01.01.2025), а також мав доступ до інших рахунків через клієнт-банкінг "Corplight" в AT "Ощадбанк" та клієнт-банкінг "ПУМБ Бізнес" в АТ "ПУМБ";

- так, директор ТОВ "Флагеларія" - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 продовжували мати довірчі відносини та вели спільний бізнес, зокрема, в онлайн банкінгу "Приват24 Бізнес" ОСОБА_1 був оформлений, як комерційний директор компанії. ОСОБА_1 самостійно зробив на себе фіктивний наказ, наклавши фотокопію печатки та підпису, з функціями комерційного директора, хоча офіційно він не був працевлаштований в компанії на цю посаду. Внаслідок чого ОСОБА_1 фактично отримав окремий доступ та управління рахунками компанії в АТ КБ "ПриватБанк", AT "Ощадбанк" та АТ "ПУМБ";

- суть співпраці директора ТОВ "Флагеларія" з ОСОБА_1 полягала в тому, що вони на паритетних умовах вели спільний бізнес з переробки, продажу, експорту агропродукції та товарів тощо;

- згодом у ОСОБА_1 , який контролював усі рахунки ТОВ "Флагеларія", виник умисел на розтрату та привласнення коштів компанії. Для реалізації цього умислу ОСОБА_1 залучив свою знайому бухгалтерку ОСОБА_2 , яку і призначив раніше на дану посаду. Зокрема, ОСОБА_1 влаштувати без згоди директора товариства бухгалтером компанії ОСОБА_2 , яка є його довіреною особою. Для виконання функцій бухгалтера, директором ТОВ "Флагеларія", серед іншого, надано ОСОБА_2 доступ до електронних ключів директора компанії, під якими остання могла заходити в онлайн банкінг та фактично мала доступ до рахунків компанії в АТ "КБ "ПриватБанк", АТ "Пумб" та AT "Ощадбанк" через відповідні додатки, а також доступ в особистий кабінет платника на сайті ДПС для здачі звітностей та в програмах "Соната", "Медок", "1С", "Вчасно", "Дія" тощо. ОСОБА_1 мав доступ до всіх рахунків через програми онлайн банкінгу в АТ "КБ "ПриватБанк", AT "Ощадбанк" та AT "Пумб" через свої ел.ключі та пройшов верифікацію в банках як комерційний директор. Надалі використовував довіру ОСОБА_3 для виведення коштів з рахунків ТОВ "Флагеларія" під різними приводами, ставлячи його перед фактом після здійснення оплат;

- ОСОБА_1 входив в програму клієнт-банку "Приват24Бізнес" під своїми електронними ключами та здійснював платежі з рахунку компанії, в т.ч., на свій особистий рахунок з метою привласнення коштів компанії;

- відтак, позивач зазначає, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 компанії завдано збитків на 4267065,01 грн.;

- також ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вивели з рахунку компанії кошти через оплату товарів, які на баланс товариства не передавалися, зокрема, на користь ФОП Шуби П.О.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань відкрито кримінальне провадження № 12025100090001135 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України.

У подальшому - 20 лютого 2026 р. ТОВ "Флагеларія" звернулося до ФОП Шуби П.О. з претензією про невідкладне повернення безпідставно отриманих коштів, в якій прохало протягом 3 днів повернути на рахунок ТОВ "Флагеларія" безпідставно отримані кошти в сумі 95000,00 грн., однак відповідачем відповіді не надано та вказані кошти повернуті не були.

Відтак, неповернення вказаних коштів відповідачем стало підставою для звернення позивача до суду із заявленим позовом про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в розмірі 95000,00 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною 2 статті 11 ЦК України. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, свідчать про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов`язання.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, у тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти заявленого позову, стверджує, що 05.06.2024 року об 11:37 год. ОСОБА_1 у чат-боті LogicPower Bot, призначеного для швидкої комунікації та замовлень товарів, було створено замовлення наступних товарів:

- № 29658 монофункціональна портативна зарядна станція LP CHARGER 160 (160W, 204Wh)+ безпровідний Power Bank LP PQ18 20000mAh) - 1 шт. вартістю 7386,00 грн.;

- № 20197 (акумулятор LP LiFePO4 12V (12,8V) - 100 Ah (1280Wh) (Smart BMS 100A) c BT пластик) - 1 шт. вартістю 21674,00 грн.;

- № 3406 (ІБП з вірною синусоїдою 12V LPM-PSW-1500VA (1050Bт)) - 1 шт. вартістю 7308, 00 грн. на загальну суму 36368,00 грн. При цьому отримувачем зазначено ОСОБА_1, тел.: НОМЕР_5 , покупець - ОСОБА_5 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; спосіб оплати: юридичною особою як ТОВ "Флагеларія" (42544966); спосіб доставки: до відділення "Нової Пошти", Київська область, м. Київ, відділення № 86 (вул. Зодчих, 34а).

Також на підтвердження поставки товару відповідачем надано видаткову накладну № ШП-0000055 від 06.06.2024 р. на загальну суму 95000,00 грн. без ПДВ, відповідно до якої одержувачем зазначено ТОВ "Флагеларія".

Водночас господарський суд зазначає, що вказана видаткова накладна підписана лише зі сторони відповідача - ФОП Шуби П.О.

Крім того, згідно зі специфікацією до акту наданих послуг № НП-011844493 від 10 червня 2024 ФОП Шубою П.О. було здійснено відправлення товарів ОСОБА_1. через оператора поштового зв`язку ТОВ "Нова Пошта", що також підтверджується наявними в матеріалах справи експрес-накладними № 204003925470 від 07.06.2024 та № 20400395612468 від 07.06.2024 р.

Разом з тим між ФОП Шубою П.О. (замовник) та ФОП Курінським А.Д. (виконавць) 01.05.2024 року було укладено договір про співпрацю № СЦ-50, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язки по сервісному обслуговуванню виробів (п. 1.2).

Так, 22.10.2025 року ОСОБА_1 направив товар на сервісне обслуговування ФОП Курінському А.Д., що підтверджується експрес-накладною ТОВ "Нова Пошта" № 59001483018678, з якої вбачається, що 24.10.2025 року о 10.13 год. ФОП Курінським А.Д. було отримано електротовари від ОСОБА_1., телефон відправника НОМЕР_4 .

Як вбачається з документу про повернення з гарантійного обслуговування пристроїв № СК 00003876 від 28.10.2025 (а.с. 65) на сервісному центрі ФОП Курінського А.Д. було замінено плату управління на JK BMS, вмонтовано кнопку активації на обладнанні: акумулятор LP LiFePO4 12V (12,8V) - 100 Аh (Smart BMS 100A) для ДБЖ.

У подальшому відремонтований пристрій був повернутий ОСОБА_1. та отриманий ним 30.10.2025 року о 17:48 год. за адресою: м. Київ, відділення № 86, вул. Зодчих, 34а, що підтверджується листуванням ОСОБА_1. з відповідачем у месенджері "Viber", а також експрес-накладною ТОВ "Нова Пошта" № 20451281535601. Також із вказаного листування вбачається, що ОСОБА_1 звертався до відповідача 23 січня 2026 року з приводу придбаного електрообладнання.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що ФОП Шуба П.О. здійснив поставку замовленого товару на загальну суму 95000,00 грн. позивачу через довірену особу - ОСОБА_1.

Наразі, дослідивши наявні в матеріалах докази, господарський суд зазначає, що дії ФОП Шуби П.О. щодо відправлення товару позивачу через ОСОБА_1 та дії ОСОБА_1. (як комерційного директора компанії в онлайн банкінгу "Приват24 Бізнес") щодо одержання товару та його оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Флагеларія" на загальну суму 95000,00 грн. свідчать про те, що між сторонами виникли зобов`язання з поставки товарів.

Так, нормами цивільного права України в розділі "Зобов`язальне право" визначено, що зобов`язання припиняється тільки у випадку їх належного виконання. Тобто, якщо сторона, яка здійснила будь-які дії на виконання своїх договірних зобов`язань, вважає, що інша сторона неналежним чином виконала свої договірні зобов`язання, вона має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів у порядку, визначеному в главі 51 ЦК України із застосуванням наслідків порушення винною стороною її договірного зобов`язання.

При цьому відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з частиною першою ст. 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої ст. 11, частини першої ст. 177, частини першої ст. 202, частини першої ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою ст. 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність; юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

За приписами ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Наразі статтею 208 Цивільного кодексу України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч.1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За приписами ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною 1 ст. 642 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

Оскільки законом не встановлена особлива форма договору поставки, суд доходить висновку про фактичне укладення ФОП Шубою П.О. та позивачем, від імені якого діяв ОСОБА_1 в онлайн банкінгу "Приват24 Бізнес", якому були надані повноваження комерційного директора товариства, вказаного договору, адже сторонами вчинені фактичні дії, які свідчать про укладення договору з поставки електротоварів на суму 95000,00 грн. В свою чергу вказані обставини свідчать про виникнення у сторін по справі господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України.

Водночас господарським судом враховано висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 05.06.2018 року по справі № 338/180/17, в якій вказано, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону за залежно від встановлених обставин вирішити питання щодо наслідків його часткового чи повного виконання сторонами.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 № 6-100цс15.

Крім того, у постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 № 3-11гс15 та від 24.09.2014 № 6-122цс14, також висловлено позицію про те, що договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України.

Водночас, як визначено п. 17 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 р. № 163 (далі - Інструкція), надавач платіжних послуг платника зобов`язаний отримати згоду платника на виконання кожної платіжної операції, крім випадків, передбачених Законом про платіжні послуги. Порядок надання згоди на виконання платіжної операції визначається договором між платником та надавачем платіжних послуг платника. Надавач платіжних послуг під час виконання платіжних операцій користувачів зобов`язаний ураховувати вимоги Положення про автентифікацію та застосування посиленої автентифікації на платіжному ринку, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 травня 2023 року № 58 (далі - Положення № 58).

Положеннями пункту 37 розділу ІІ Інструкції № 163 встановлено, що платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов`язкові реквізити, зокрема, призначення платежу.

Правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції надавачем платіжних послуг платника із застосуванням технічних засобів платник засвідчує власноручним/електронним підписом. ( абз. 3 п. 37. Інструкції).

Платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Надавач платіжних послуг платника перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у пункті 41 розділу ІІ цієї Інструкції, лише за зовнішніми ознаками (пункт 41 розділу ІІ Інструкції № 163).

Відтак, за загальним правилом, право визначати призначення платежу в платіжних документах (платіжній інструкції) згідно вказаних норм належать виключно платнику, особі, що здійснює відповідний платіж. При цьому, банки списують кошти з рахунків клієнтів лише за дорученнями власників цих рахунків.

Як стверджує позивач, ОСОБА_1. було здійснено перерахування спірних коштів з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагеларія" на суму 95000,00 грн., в призначенні платежу якого вказано, що вказані кошти перераховані як оплата за товар, замовлення № Li596136 від 06.06.2024, без ПДВ. Вказані кошти були перераховані ФОП Шубі П.О. саме за поставлений товар.

Як визначено п.п. 5, 17 ч. 6 ст. 2 Інструкції, ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, уключаючи застосування платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач; платник - особа, з рахунку якої ініціюється платіжна операція на підставі платіжної інструкції.

Згідно з п. 28. Інструкції ініціатор має право відкликати платіжну інструкцію до списання коштів з рахунку платника або до настання дати валютування платіжної інструкції (до настання моменту безвідкличності платіжної інструкції). Умови, за яких платіжна інструкція може бути відкликана ініціатором, визначені в розділах II-IV та VI цієї Інструкції. Платіжна інструкція може бути відкликана тільки в повній сумі.

При цьому позивач зазначені платіжні доручення з банку не відкликав, обставин виявлення помилки при здійсненні платежів через рік не пояснив, та не обґрунтував як помилковості здійснених переказу, так і неправомірності набуття цих коштів відповідачем.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач добровільно надав ОСОБА_1. відповідні повноваження з управління товариством, доступ до банківських рахунків, ОСОБА_1 здійснював фактичне управління товариством, мав печатку товариства у розпорядженні, мав доступ до онлайн банкінгу товариства, мав повноваження з працевлаштування інших осіб до ТОВ "Флагеларія". Відтак, вбачається, що позивач самостійно надав ОСОБА_1. повноваження та можливість розпоряджатися майном позивача, в тому числі здійснювати перекази грошових коштів, оскільки ОСОБА_1 мав доступ до банківських рахунків як комерційний директор.

Твердження позивача про вчинення вказаних дій ОСОБА_1. всупереч волі директора товариства та товариства в цілому, не спростовують встановлених судом обставин.

Крім того, в матеріалах справи не міститься доказів вчинення ОСОБА_1. кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, водночас позивачем не надано до суду вироку суду, повідомлення про підозру, обвинувального акту чи будь-яких інших процесуальних рішень відносно ОСОБА_1.

Відтак, в матеріалах справи не міститься жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 замовив електротовари у ФОП Шуби П.О. та здійснив перерахування коштів останньому всупереч волі позивача.

За таких обставин суд погоджується з доводами відповідача, про те, що постачальник товарів не несе відповідальність за внутрішні кадрові питання свого контрагенту, а також погоджується з доводами, що постачальник товару не зобов`язаний перевіряти внутрішню економічну доцільність придбання товару покупцем, оскільки це є відповідальністю самого покупця.

Отже, враховуючи передумови виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави та встановлені судом обставини справи, зокрема, існування між сторонами у даній справі договірних відносин, проведення розрахунку саме за цим договором поставки, а також за відсутності доказів того, що цей договір є розірваним, чи зобов`язання за ним припинилися з інших підстав, такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не можуть бути повернуті на підставі статті 1212 ЦК.

Водночас доводи позивача про відсутність підпису сторони покупця на видатковій накладній № ШП-0000055 від 06.06.2024 р. не спростовують наявності між сторонами договірних відносин та поставки товару, що вбачається із сукупності доказів, наведених у справі.

Поряд цим слід зазначити, що необхідність в поверненні виконаного однією із сторін договору виникає у разі дострокового припинення договору (до його повного виконання). Якщо одна сторона своє зобов`язання до цього належне виконала, таке виконання втрачає правову підставу. В цій частині визначається, що сторона договору не має права вимагати повернення того, що було виконане сторонами за зобов`язаннями до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Так, право вимагати повернення виконаного надається не стороні договору, а суб`єкту, який вже втратив статус сторони договору. Аналогічно і обов`язок повернення несе не сторона договору, а суб`єкт, який мав такий статус у минулому.

Так, в силу приписів ч. 4 ст. 653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, у даному випадку позивач мав довести наявність факту припинення договірних відносин з відповідачем за укладеним договором поставки, а також безпідставність отримання відповідачем спірних грошових коштів у розмірі 95000,00 грн. Проте, вказані обставини позивачем не доведені.

Натомість господарським судом встановлено, що оплата з рахунку позивача відбулася при виконанні господарського договору про поставку товару, укладеного у спрощений спосіб, особою, якій позивачем було надано відповідні повноваження з управління товариством.

Наразі господарський суд зауважує, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що ОСОБА_1 не мав повноважень діяти від імені товариства, а саме укладати договори, здійснювати розрахунки за придбаний товар та отримувати такий товар. Та обставина, що позивач звернувся з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1. свідчить про те, що позивач вважає саме ОСОБА_1. відповідальним за нестачу 95000,00 грн. Так, у випадку доведення у кримінальному провадженні вини ОСОБА_1. відповідно саме з цієї особи підлягають стягненню спірні грошові кошти.

За вказаних обставин, суд вважає, що спірні кошти у розмірі 95000,00 грн., що є вартістю поставленого товару, не можуть бути витребувані відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно набуті.

Таким чином, правовідносини сторін регулюються нормами зобов`язального права, які застосовуються до окремих видів угод, а не статтею 1212 ЦК України, на яку посилається позивач як на підставу позовних вимог. Отже, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands від 27 жовтня 1993 року (n. 33), та Ankerl v. Switzerland від 23.10.1996 року (пункт 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе становище, ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Крім того, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, "без якого змагальність як принцип не існує". Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, господарський суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами виникнення у відповідача перед позивачем зобов`язань з повернення коштів у розмірі 95000,00 грн.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи вищенаведені обставини та встановлення судом обставин щодо набуття (збереження) відповідачем спірних коштів за наявності правових підстав, позовні вимоги про стягнення з відповідача 95000,00 грн. помилково сплачених коштів задоволенню не підлягають з огляду на відсутність підстав для застосування у даному випадку до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагеларія" не відповідають вимогам чинного законодавства та обставинам справи та не підлягають задоволенню з огляду на їх необґрунтованість.

У зв`язку з тим, що рішення відбулося не на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагеларія" до фізичної особи підприємця Шуби Павла Олександровича про стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 95000,00 грн. відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 22 червня 2026 р.

Суддя В.С. Петров