Ухвала суду № 137635974, 15.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"15" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/825/26

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Перейма Д.О. в порядку самопредставництва;

Від відповідача: Черкес В.О. на підставі ордеру;

Від заявника: Вовк О.Є. на підставі ордеру;

Розглянувши у підготовчому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-ВУГІЛЛЯ» (вх. №19958/26 від 09.06.2026) про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, подане у справі за позовом державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ ПІВДЕННИЙ» про стягнення 37 380 641,65 доларів США та 1 864 062,10 грн,

ВСТАНОВИВ:

09.03.2026 державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (далі ДП «АМПУ») звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ» (далі ТОВ «ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ») про стягнення безпідставно набутих коштів у вигляді корабельного збору у розмірі 37 380 641,65 доларів США та 1 864 062,10 грн. Позовні вимоги обґрунтовані набуттям відповідачем за період з 01.12.2015 по 25.04.2023 у власність грошових коштів у вигляді сум корабельного збору, які згідно чинного законодавства мали сплачуватися на користь позивача, за відсутності передбачених законом підстав.

Ухвалою від 16.03.2026 судом було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.04.2026 найменування ТОВ «ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ» було змінено на товариство з обмеженою відповідальністю «КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ ПІВДЕННИЙ» (далі по тексту ТОВ «КТП»), продовжено відповідачу процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву.

ТОВ «КТП» у поданому до суду відзиві на позов заперечує проти задоволення пред`явленого позивачем позову, вказуючи, що товариство є портовим оператором (стивідорною компанією), що володіє та здійснює експлуатацію єдиного майнового комплексу з перевалки вантажів на морські судна, розташованого у межах морського порту «Південний»: морський термінал із операційною акваторією причалів №19,20,21,22. У 2015 році Міністерством інфраструктури України у відповідному нормативно-правовому акті закріпило право відповідача та ТОВ «ТІС-Руда» на отримання частини корабельного збору від суднозаходів до створеної ними за приватні кошти операційної акваторії причалів №19-22. В подальшому 14.03.2023 Міністерство розвитку громад та територій України прийняло наказ №148, яким виключило відповідача та ТОВ «ТІС-Руда» з переліку суб`єктів, які мають право на отримання частини корабельного збору від суднозаходів до приватних причалів №19-22 та №18, що розташовані в акваторії морського порту «Південний».

В процесі розгляду судом даної справи 15.04.2026 до суду від ТОВ «КТП» надійшло клопотання про залучення товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-ВУГІЛЛЯ» (далі ТОВ «ТІС-ВУГІЛЛЯ») до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач звертав увагу, що власником вантажних причалів №19 та №20 є ТОВ «ТІС-ВУГІЛЛЯ»; за повідомленням відповідача операційна акваторія причалів №19-22 спільно використовувалась у господарській діяльності двох терміналів, операційна акваторія причалів №19-22 перебувала на балансі та включена до Реєстру ГТС морських портів як власність відповідача. Таким чином, на рахунки відповідача надходили суми корабельного збору від суднозаходів як до власних причалів №21 та №22, так і від суднозаходів до причалів №19 та №20, які належать на праві власності ТОВ «ТІС-ВУГІЛЛЯ».

Ухвалою від 18.05.2026 судом було відмовлено ТОВ «КТП» у задоволенні клопотання про залучення ТОВ «ТІС-ВУГІЛЛЯ» до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

09.06.2026 до суду від ТОВ «ТІС-ВУГІЛЛЯ» надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. В обґрунтування поданої заяви ТОВ «ТІС-ВУГІЛЛЯ» вказує, що результати вирішення даної справи залежать від визнання або не визнання судом права державної власності на комплекс гідротехнічних споруд, які наразі перебувають у приватній власності ТОВ «КТП» та ТОВ «ТІС-ВУГІЛЛЯ». Заявник також звертає увагу, що до заявленої до стягнення суми входять суми корабельного збору, сплачені ТОВ «ТІС-ВУГІЛЛЯ» на користь відповідача за суднозаходи до причалів №19 та №20, що належать заявнику на праві власності. Задоволення заявленого ДП «АМПУ» позову свідчитиме про сплату заявником корабельного збору неналежному одержувачу, а, отже, може бути підставою для звернення заявника до відповідача з позовом про стягнення сплачених коштів. Таким чином, предмет спору у даній справі охоплює правовідносини, безпосереднім учасником яких є заявник, що є підставою для залучення ТОВ «ТІС-ВУГІЛЛЯ» до участі у справу.

У підготовчих засіданнях представник позивача заперечував проти задоволення заяви ТОВ «ТІС-ВУГІЛЛЯ», представник відповідача підтримував заяву та просив залучити заявника до участі у справу в якості третьої особи.

Розглянувши заяву ТОВ «ТІС-ВУГІЛЛЯ» про залучення до участі у справу в якості третьої особи, господарський суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (ч. 2 ст. 50 ГПК України).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини. Залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи. Щодо ж наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому. Вказаний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 14.10.2025 у справі № 904/2963/24.

Рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Предметом заявленого ДП «АМПУ» позову є вимоги до ТОВ «КТП» про стягнення безпідставно набутих коштів у вигляді корабельного збору у розмірі 37 380 641,65 доларів США та 1 864 062,10 грн.

Зі змісту заяв по суті спору судом встановлено, що за період з 2015 року до 2023 року на рахунки ТОВ «КТП» сплачувалися корабельні збори, в тому числі, від суднозаходів до причалів №19 та №20, які належать на праві власності ТОВ «ТІС-ВУГІЛЛЯ».

У поданій до суду позовній заяві ДП «АМПУ» посилається, зокрема, на покладення функції щодо забезпечення справляння та цільового використання портових зборів безпосередньо на позивача, законодавчу заборону передачі акваторії морського порту та земельних ділянок, що розташовані в її межах, у приватну власність та неправомірність набуття відповідачем у власність гідротехнічної споруди.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) є предмет і підстава. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача. Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17).

Разом із цим варто звернути увагу, що згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного господарський суд доходить висновку, що встановлення обставин належності акваторії Аджалицького лиману до земель державної власності, оцінка питання правомірності / неправомірності набуття ТОВ «КТП» у власність єдиного майнового комплексу в морському порту Південний не входить до предмету доказування в межах даної справи, але правова оцінка може надаватися судом з дотриманням вимог ст. 86 ГПК України на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

При цьому суд зазначає, що оцінка відповідних доводів та наданих доказів у будь-якому випадку буде здійснюватися таким чином, щоб недопустити виходу за межі предмета спору, оскільки суд не наділений повноваженнями встановлювати обставини або перевіряти факти, які мають бути досліджені у межах окремого судового процесу.

Предметом даного спору є вимоги про стягнення грошових коштів, правомірність отримання яких оспорюється позивачем, що впливає на необхідність з`ясування правової природи правовідносин, які виникли саме між позивачем та відповідачем, а також необхідність надання юридичної оцінки матеріально-правовому обґрунтуванню заявленого позову, що, в свою чергу, виключає необхідність залучення до участі у справу третіх осіб, які не є учасниками спірних правовідносин.

Доводи ТОВ «ТІС-ВУГІЛЛЯ» про виникнення у останнього права на звернення з позовом про стягнення з ТОВ «КТП» безпідставно набутих коштів у випадку задоволення позову ДП «АМПУ» судом оцінюються критично, оскільки питання наявності/відсутності підстав для сплати заявником на користь відповідача корабельного збору не є предметом даного спору та не буде предметом оцінки суду.

Враховуючи предмет та підстави заявлених ДП «АМПУ» позовних вимог, господарський суд доходить висновку про недоведеність заявником існування правових підстав, які можуть підтвердити наявність у ТОВ «ТІС-ВУГІЛЛЯ» юридичного інтересу в результатах вирішення даної справи, що дозволяє суду зробити висновок про необхідність відмови у задоволенні поданої ТОВ «ТІС-ВУГІЛЛЯ» заяви.

Керуючись ст. ст. 2, 50, 177, 182, 234 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «ТІС-ВУГІЛЛЯ» у задоволенні заяву про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвала набрала законної сили 15.06.2026 та не підлягає оскарженню.

Повна ухвала складена 22.06.2026.

Суддя С.П. Желєзна