Ухвала суду № 137634620, 04.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487

УХВАЛА

м. Київ

04.06.2026Справа № 910/628/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши заяви Приватної агрофірми "Долинська", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі-Альфа" та Приватного акціонерного товариства "Шкіряне підприємство "Світанок" з кредиторськими вимогами до боржника

за заявою Акціонерного товариства "Альфа-Банк", як правонаступника АТ "Укрсоцбанк" (ідентифікаційний номер 23494714)

до Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" (ідентифікаційний номер 13980201)

про банкрутство

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва (суддя Івченко А.М.) перебуває справа № 910/628/20 за заявою Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" на стадії процедури розпорядження майном введеної ухвалою суду від 26.02.2020.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.02.2025 касаційну скаргу Приватної агрофірми "Долинська" було задоволено частково та скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2025 (в частині відмови визнанні кредиторських вимог) та передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.03.2025 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі-Альфа" та Приватного акціонерного товариства "Світанок" було задоволено частково та скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2025 (в частині відмови визнанні кредиторських вимог) та передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/628/20 в скасованій частині передано судді Стасюку С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 відкладено вирішення питання про прийняття справи № 910/628/20 в частині розгляду заяв Приватної агрофірми "Долинська", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі-Альфа" та Приватного акціонерного товариства "Шкіряне підприємство "Світанок" з кредиторськими вимогами до боржника до моменту повернення матеріалів справи з Північного апеляційного господарського суду.

20.03.2026 матеріали справи № 910/628/20 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 прийнято справу № 910/628/20 в частині заяв Приватної агрофірми "Долинська", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі-Альфа" та Приватного акціонерного товариства "Шкіряне підприємство "Світанок" з кредиторськими вимогами до боржника до свого провадження. Судове засідання призначено на 04.06.2026.

06.05.2026 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення розпорядника майна щодо заяв з кредиторськими вимогами.

У судовому засіданні 04.06.2026 представник Приватної агрофірми "Долинська" та Приватного акціонерного товариства "Шкіряне підприємство "Світанок" підтримав подані заяви та просив суд про їх задоволення.

Розпорядник майна визнав кредиторські вимоги в повному обсязі.

Представник Національного банку України заперечила щодо задоволення вказаних заяв, обґрунтовуючи це тим, що Приватна агрофірма "Долинська", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрі-Альфа" та Приватне акціонерне товариство "Шкіряне підприємство "Світанок" є заінтересованими особами стосовно боржника.

Заява Приватної агрофірми "Долинська" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 207 993, 33 грн обґрунтована наступними обставинами.

15.01.2014 між ПрАТ "Компанія "Райз" та ПАФ "Долинська" було укладено договір поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки № 521в.

Відповідно до договору № 521в, укладеного між ПАФ "Долинська" та боржником (за договором постачальник), останній зобов`язувався передати у власність кредитора (за договором покупця) запасні частини до сільськогосподарської техніки (товар) в кількості, асортименті та на умовах, передбачених у рахунках - фактурах, які є невід`ємною частиною цього договору. а покупець зобов`язувався прийняти товар та оплатити товар. Крім цього, сторони погодили, що у випадку повернення товару кредитором боржнику, сторони складають накладні на повернення товару та погоджують цими документами кількість, номенклатуру, асортимент, ціну товару, які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до умов договору № 521в ПАФ "Долинська" було повернуто товар боржнику (постачальнику) на суму 42 944,81 грн, що підтверджується накладною на повернення постачальнику № 53 від 25.12.2015.

21.12.2016 між ПрАТ "Компанія "Райз" та ПАФ "Долинська" було укладено договір про розірвання договору поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки № 521в від 15.01.2014, відповідно до якого сторони дійшли згоди про розірвання договору поставки № 521в від 15.01.2014 у повному обсязі відповідно до п. 2 цього договору ПрАТ "Компанія "Райз" зобов`язувалось повернути заборгованість на поточний рахунок ПАФ "Долинська" у розмірі 42 944,81 грн, не пізніше 15.02.2019.

Договір про розірвання договору поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки № 521в від 15.01.2014 виконаний не був, кошти у розмірі 42 944,81 грн боржником не повернуто.

Крім того, 17.01.2014 між ПрАТ "Компанія "Райз" та ПАФ "Долинська" було укладено договір поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки № 013012.

Відповідно до договору № 013012, укладеного між ПАФ "Долинська" та боржником (за договором Постачальник), останній зобов`язувався передати у власність кредитора (за договором покупця) запасні частини до сільськогосподарської техніки (товар) в кількості, асортименті та на умовах, передбачених у рахунках - фактурах, які є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язувався прийняти товар та оплатити товар. Крім цього, сторони погодили, що у випадку повернення товару кредитором боржнику, сторони складають накладні на повернення товару та погоджують цими документами кількість, номенклатуру, асортимент, ціну товару, які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до умов договору № 013012 ПАФ "Долинська" було повернено товар боржнику (постачальнику) на суму 159 741,88 грн, що підтверджується накладними на повернення постачальнику № 34 від 19.06.2015, № 38 від 21.07.2015, № 42 від 17.08.2015.

21.12.2016 між ПрАТ "Компанія "Райз" та ПАФ "Долинська" було укладено договір про розірвання договору поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки № 013012 від 17.01.2014, відповідно до якого сторони дійшли згоди про розірвання договору поставки № 013012 від 17.01.2014 у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 цього договору ПрАТ "Компанія "Райз" зобов`язувалось повернути заборгованість на поточний рахунок ПАФ "Долинська" у розмірі 138 678,88 грн, не пізніше 15.02.2019.

Договір про розірвання договору поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки № 013012 від 17.01.2014 виконаний не був, кошти у розмірі 138 678,88 грн боржником не повернуто.

20.01.2014 між ПрАТ "Компанія "Райз" та ПАФ "Долинська" було укладено договір поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки № 23/16.

Відповідно до договору № 23/16, укладеного між ПАФ "Долинська" та боржником (за договором постачальник), останній зобов`язувався передати у власність кредитора (за договором покупця) запасні частини до сільськогосподарської техніки (товар) в кількості, асортименті та на умовах, передбачених у рахунках - фактурах, які є невід`ємною частиною цього договору. а покупець зобов`язувався прийняти товар та оплатити товар. Крім цього, сторони погодили, що у випадку повернення товару кредитором боржнику, сторони складають накладні на повернення товару та погоджують цими документами кількість, номенклатуру, асортимент, ціну товару, які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до умов договору № 23/16 ПАФ "Долинська" було повернено товар боржнику (постачальнику) на суму 509,98 грн, що підтверджується накладною на повернення постачальнику № 47 від 05.11.2015.

21.12.2016 між ПрАТ "Компанія "Райз" та ПАФ "Долинська" було укладено договір про розірвання договору поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки № 23/16 від 20.01.2014, відповідно до якого сторони дійшли згоди про розірвання договору поставки № 23/16 від 21.01.2014 у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 цього договору ПрАТ "Компанія "Райз" зобов`язувалось повернути заборгованість на поточний рахунок ПАФ "Долинська" у розмірі 509,98 грн, не пізніше 15.02.2019.

Договір про розірвання договору поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки № 23/16 від 20.01.2014 виконаний не був, кошти у розмірі 509,98 грн боржником не повернуто.

21.01.2014 між ПрАТ "Компанія "Райз" та ПАФ "Долинська" було укладено договір поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки № 3/Ч 10041-04В Глазово.

Відповідно до договору № 3/Ч 10041-04В Глазово, укладеного між ПАФ "Долинська" та боржником (за договором постачальник), останній зобов`язувався передати у власність кредитора (за договором покупця) запасні частини до сільськогосподарської техніки (товар) в кількості, асортименті та на умовах, передбачених у рахунках - фактурах, які є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язувався прийняти товар та оплатити товар. Крім цього, сторони погодили, що у випадку повернення товару кредитором боржнику, сторони складають накладні на повернення товару та погоджують цими документами кількість, номенклатуру, асортимент, ціну товару, які є невід ємною частиною цього договору.

Відповідно до умов договору № 3/Ч 10041-04В Глазово ПАФ "Долинська" було повернено товар боржнику (постачальнику) на суму 12 574,78 грн, що підтверджується накладною на повернення постачальнику № 17 від 22.04.2015 та на суму 5 580,88 грн, що підтверджується накладною на повернення постачальнику № 27 від 29.05.2015.

21.12.2016 між ПрАТ "Компанія "Райз" та ПАФ "Долинська" було укладено договір про розірвання договору поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки № 3/Ч 10041-04В Глазово від 21.01.2014, відповідно до якого сторони дійшли згоди про розірвання договору поставки № 3/Ч 10041-04В Глазово від 21.01.2014 у повному обсязі. Відповідно до п. 2 цього договору ПрАТ "Компанія "Райз" зобов`язувалось повернути заборгованість на поточний рахунок ПАФ "Долинська" у розмірі 5 580,88 грн, не пізніше 15.02.2019.

Договір про розірвання договору поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки № 3/Ч 10041-04B Глазово від 21.01.2014 виконаний не був, кошти у розмірі 5 580,88 грн боржником не повернуто.

Відповідно до акту звірки від 29.02.2020, підписаного кредитором ПАФ "Долинська" та боржником ПрАТ "Компанія "Райз", заборгованість божника перед кредитором складає 200 289,33 грн.

24.03.2020 між ПАФ "Долинська" та адвокатом Гарагуц І.Ф. було укладено договір про надання юридичних послуг № 17, відповідно до якого виконавець Гарагуц І.Ф. зобов`язався надати замовнику ПАФ "Долинська" юридичні послуги щодо документального супроводу та представництва інтересів замовника про банкрутство ПрАТ "Компанія "Райз". За умовами договору про надання юридичних послуг замовник зобов`язується сплатити виконавцю суму 3 500,00 грн на підставі акту виконаних робіт після отримання замовником судового рішення.

Отже, відповідно до наданих заявником доказів, у боржника наявна заборгованість перед ПАФ "Долинська" у розмірі 203 789,33 грн.

Згідно зі статтею 11 ЦК України зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату.

На підтвердження заявлених грошових вимог кредитором було надано до суду копії: договорів поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки № 521в від 15.01.2014, № 013012 від 17.01.2014, № 23/16 від 20.01.2014, № З/Ч 10041-06 від 21.01.2014, № З/Ч 10041-04 В від 21.01.2014; накладних на повернення постачальнику № 53 від 25.12.2015, № 34 від 19.06.2015, № 38 від 21.07.2015, № 42 від 17.08.2015, № 47 від 05.11.2015, № 17 від 22.04.2015; акту звірки взаємних розрахунків станом на 29.02.2020.

Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. Отже, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови від 26.02.2019 у справі № 908/710/18 від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 12.10.2021 у справі № 01/1494 (14- 01/1494)).

Щодо заперечень представника Національного банку України суд зазначає, що наявність заінтересованості у Приватної агрофірми "Долинська" щодо боржника не є підставою для відмови у визнанні кредиторських вимог Приватної агрофірми "Долинська" до Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз".

Таким чином, судом встановлено наявність у Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" заборгованості перед Приватною агрофірмою "Долинська" у розмірі 200 289,33 грн, що підтверджується доданими до заяви доказами.

Крім того, Приватна агрофірма "Долинська" просить визнати вимоги до боржника на суму 3 500,00 грн, як витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених кредитором витрат до поданої заяви додано договір про надання юридичних послуг № 17 від 24.03.2020, згідно якого вартість наданих послуг становить 3 500,00 грн.

Таким чином, суд вважає, що Приватною агрофірмою "Долинська" підтверджено належними та допустимими доказами розмір витрат на правничу допомогу, тому приходить до висновку про визнання витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3 500,00 грн.

Кредиторські вимоги Приватної агрофірми "Долинська" визнані розпорядником майна в повному обсязі.

З огляду на викладене вище, розглянувши заяву Приватної агрофірми "Долинська" з кредиторськими вимогами до боржника, дослідивши матеріали справи та оцінивши додані до заяви докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених кредитором вимог, тому вважає за доцільне дану заяву задовольнити та визнати вимоги Приватної агрофірми "Долинська" на суму 207 993, 33 грн, з яких: 7 704, 00 грн вимоги першої черги, 200 289, 33 грн вимоги четвертої черги.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі-Альфа" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 31 178 937, 00 грн обґрунтована наступними обставинами.

20.09.2016 між ПрАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Агрі-Альфа" був укладений договір поставки сільськогосподарської продукції № РТ 010.

Відповідно до пункту 1.1. договору, кредитор (за договором постачальник), зобов`язувався поставити, а боржник (за договором покупець) прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію (товар) в кількості, якості, асортименті, у строки і на умовах, передбачених у цьому договорі і додаткових угодах, які, з моменту їх підписання, стають невід`ємними частинами цього договору.

Згідно з п. 2.1., 2.2. договору ціну договору становить загальна вартість товару, що поставляється за цим договором і підтверджується товарно-супровідною документацією до кожної партії товару. Вартість товару до кожної конкретної партії, що поставляється за цим договором, визначається сторонами у додатковій угоді до цього договору.

Відповідно п. 3.1. поставка здійснюється на умовах, які встановлені в додаткових угодах до договору.

26.09.2016 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № РТ 010 від 20.09.2016, згідно якої постачальник (кредитор) зобов`язується поставити кукурудзу 3 класу на загальну суму 8 914 733,00 грн. Термін поставки до 10.04.2017.

03.11.2016 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору № РТ 010 від 20.09.2016, згідно якої постачальник (кредитор) зобов`язується поставити кукурудзу 3 класу на загальну суму 13 356 000,00 грн. Термін поставки до 28.04 2017.

05.12.2016 між сторонами укладено додаткову угоду № 3 до договору № РТ 010 від 20.09.2016, згідно якої постачальник (кредитор) зобов`язується поставити кукурудзу 3 класу на загальну суму 8 904 000,00 грн. Термін поставки до 30.06. 2017.

Постачальником на виконання умов договору було здійснено поставку сільськогосподарської продукції на загальну суму 31 174 733,00 грн, що підтверджується видатковими накладними: № 17 від 09.04.2017 на суму 8 914 733,00 грн; № 21 від 24.04.2017 на суму 13 356 000,00 грн; № 36 від 22.06.2017 на суму 8 904 000,00 грн.

Оплата поставленого товару мала проводитися по факту поставки товару з урахуванням вимог та умов основного договору та додаткових угод (EXW Інкотермс 2010).

Згідно п. 4.1. договору, якщо інше не передбачено додатковою угодою до цього договору, покупець здійснює оплату 100% вартості кожної партії товару на розрахунковий рахунок постачальника по факту поставки насіння після отримання всіх оригіналів документів.

Покупець своїх зобов`язань відповідно до умов договору не виконав, кошти за поставлений товар не сплатив.

Отже, відповідно до наданих заявником доказів, боржником на користь ТОВ "Агрі-Альфа" не погашено заборгованість у розмірі 31 174 733,00 грн.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату.

На підтвердження заявлених грошових вимог кредитором було надано до суду копії: договору № РТ 010 від 20.09.2016, додаткової угоди № 1 від 26.09.2016, додаткової угоди № 2 від 03.11.2016, додаткової угоди № 3 від 05.12.2016, видаткових накладних № 17 від 09.04.2017, № 21 від 24.04. 2017, № 36 від 22.06.2017.

Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. Отже, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови від 26.02.2019 у справі № 908/710/18 від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 12.10.2021 у справі № 01/1494 (14- 01/1494)).

Щодо заперечень представника Національного банку України суд зазначає, що наявність заінтересованості у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі-Альфа" щодо боржника не є підставою для відмови у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі-Альфа" до Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз".

Таким чином, судом встановлено наявність у Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрі-Альфа" у розмірі 31 174 733, 00 грн, що підтверджується доданими до заяви доказами.

Кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі-Альфа" визнані розпорядником майна в повному обсязі.

З огляду на викладене вище, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі-Альфа" з кредиторськими вимогами до боржника, дослідивши матеріали справи та оцінивши додані до заяви докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених кредитором вимог, тому вважає за доцільне дану заяву задовольнити та визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі-Альфа" на суму 31 178 937, 00 грн, з яких: 4 204, 00 грн вимоги першої черги, 31 174 733, 00 грн вимоги четвертої черги.

Заява Приватного акціонерного товариства "Шкіряне підприємство "Світанок" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 2 324 161, 23 грн обґрунтована наступними обставинами.

17.06.2013 між ПрАТ "Компанія "Райз" ПрАТ "Шкіряне підприємство "Світанок" було укладено договір поставки № 301/003.

Відповідно до вказаного договору боржник (за договором постачальник) зобов`язувався передати у власність кредитора (за договором покупець) товар на умовах 100% передоплати, а покупець зобов`язувався прийняти товар. Найменування товару, його кількість, асортимент та ціна визначені в додатковій угоді №1, яка є невід`ємною частиною договору.

У відповідності до додаткової угоди №1 постачальник зобов`язувався поставити ПрАТ "Шкіряне підприємство "Світанок" сульфат амонію на суму 2 160 000,00 грн до 17.06.2014.

ПрАТ "Шкіряне підприємство "Світанок" свої зобов`язання за договором поставки № 301/003 від 17.06.2013 виконав, сплативши 2 610 200,00 грн.

17.06.2014 між ПрАТ "Компанія "Райз" та ПрАТ "Шкіряне підприємство "Світанок" було укладено додаткову угоду №2 до договору поставки № 301/003, якою продовжено термін поставки товару до 17.06.2018, однак ПрАТ "Компанія "Райз" свої зобов`язання за договором виконало частково.

Отже, заборгованість боржника за договором №301/003 від 17.06.2013 складає 2 057 200,00 грн.

Крім того, 28.11.2014 між ПрАТ "Компанія "Райз" та ПрАТ "Шкіряне підприємство "Світанок" було укладено договір поставки № 28/11/2014.

Відповідно до вказаного договору боржник (за договором постачальник) зобов`язувався передати у власність кредитора (за договором покупець) товар на умовах 100% передоплати, а покупець зобов`язувався прийняти товар. Найменування товару, його кількість, асортимент та ціна визначені в додатковій угоді №1, яка є невід`ємною частиною договору.

У відповідності до додаткової угоди №1 ПрАТ "Компанія "Райз" зобов`язувалось поставити ПрАТ "Шкіряне підприємство "Світанок" сульфат амонію на суму 769 200,00 грн до 28.11.2015.

ПрАТ "Шкіряне підприємство "Світанок" свої зобов`язання за договором поставки № 28/11/2014 від 28.11.2014 виконав, сплативши 769 200,00 грн.

28.11.2015 між ПрАТ "Компанія "Райз" ПрАТ "Шкіряне підприємство "Світанок" було укладено додаткову угоду №2 до договору поставки № 28/11/2014 від 28.11.2014, якою продовжено термін поставки товару до 28.11.2018, однак ПрАТ "Компанія "Райз" свої зобов`язання за договором виконало частково.

Таким чином, заборгованість боржника за договором №28/11/2014 від 28.11.2014 складає 262 757,23 грн.

Отже, відповідно до наданих заявником доказів, боржником на користь ПрАТ "Шкіряне підприємство "Світанок" не погашено заборгованість у розмірі 2 319 957,23 грн.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

На підтвердження заявлених грошових вимог кредитором було надано до суду копії: договору поставки № 301/003 від 17.06.2013, додаткової угоди № 1 від 17.06.2013, додаткової угоди № 2 від 17.06.2014, платіжних доручень № 625 від 29.11.2013, № 7587 від 26.06.2014, № 8314 від 28.11.2014, договору поставки № 28/11/2014 від 28.11.2014, додаткової угоди № 1 від 28.11.2014, додаткової угоди № 2 від 28.11.2014, платіжного доручення № 8538 від 30.12.2014.

Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. Отже, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови від 26.02.2019 у справі № 908/710/18 від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 12.10.2021 у справі № 01/1494 (14- 01/1494)).

Щодо заперечень представника Національного банку України суд зазначає, що наявність заінтересованості у Приватного акціонерного товариства "Шкіряне підприємство "Світанок" щодо боржника не є підставою для відмови у визнанні кредиторських вимог Приватного акціонерного товариства "Шкіряне підприємство "Світанок" до Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз".

Таким чином, судом встановлено наявність у Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" заборгованості перед Приватним акціонерним товариством "Шкіряне підприємство "Світанок" у розмірі 2 319 957, 23 грн, що підтверджується доданими до заяви доказами.

Кредиторські вимоги Приватного акціонерного товариства "Шкіряне підприємство "Світанок" визнані розпорядником майна в повному обсязі.

З огляду на викладене вище, розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Шкіряне підприємство "Світанок" з кредиторськими вимогами до боржника, дослідивши матеріали справи та оцінивши додані до заяви докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених кредитором вимог, тому вважає за доцільне дану заяву задовольнити та визнати вимоги Приватного акціонерного товариства "Шкіряне підприємство "Світанок" на суму 2 324 161, 23 грн, з яких: 4 204, 00 грн вимоги першої черги, 2 319 957, 23 грн вимоги четвертої черги.

Керуючись ст. 41, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232 та 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяви Приватної агрофірми "Долинська", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі-Альфа" та Приватного акціонерного товариства "Шкіряне підприємство "Світанок" з кредиторськими вимогами до боржника задовольнити.

2. Визнати кредиторські вимоги Приватної агрофірми "Долинська" на суму 207 993, 33 грн, з яких: 7 704, 00 грн вимоги першої черги, 200 289, 33 грн вимоги четвертої черги.

3. Визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі-Альфа" на суму 31 178 937, 00 грн, з яких: 4 204, 00 грн вимоги першої черги, 31 174 733, 00 грн вимоги четвертої черги.

4. Визнати кредиторські вимоги Приватного акціонерного товариства "Шкіряне підприємство "Світанок" на суму 2 324 161, 23 грн, з яких: 4 204, 00 грн вимоги першої черги, 2 319 957, 23 грн вимоги четвертої черги.

5. Зобов`язати розпорядника майна арбітражного керуючого Ковальчука Миколу Миколайовича включити кредиторські вимоги Приватної агрофірми "Долинська", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі-Альфа" та Приватного акціонерного товариства "Шкіряне підприємство "Світанок" до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз".

6. Копію ухвали направити сторонам, розпоряднику майна та кредиторам.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 19.06.2026.

Суддя Сергій СТАСЮК