Ухвала суду № 137633989, 23.06.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

У Х В А Л А

23.06.2026 м. Харків Справа №905/1585/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Сазонові В.С.,

розглянувши скаргу Фізичної особи-підприємця Моргуна Олександра Миколайовича від 18.05.2026 за вх.№2177/26 на дії державного виконавця в порядку ст. 3391 Господарського процесуального кодексу України

у справі №905/1585/23

за позовом Добропільської міської ради (85004, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Першотравнева, буд. 83)

до відповідача Фізичної особи-підприємця Моргуна Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 179 601,58 грн,

за участю Добропільського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (юридична адреса: 85004, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Першотравнева, буд. 83; адреса для листування: 76006, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Василя Симоненка, буд.1),

за участю представників:

від позивача (стягувача): не з`явився,

від відповідача (боржника, скаржника): не з`явився,

від органу ДВС: не з`явився ,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.02.2024 у справі №905/1585/23 позовні вимоги Добропільської міської ради задоволено частково; стягнуто з ФОП Моргуна О.М. на користь Добропільської міської ради 57 431,29 грн заборгованості, 57 431,29 грн штрафу, 35 183,59 грн пені, 3 199,88 грн 3% річних, 16 818,60 грн інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 550,97 грн.

03.05.2024 на виконання вказаного рішення господарським судом видано відповідний наказ.

18.05.2026 за вх. №2177/26 ФОП Моргун О.М. звернувся до Господарського суду Донецької області зі скаргою на дії державного виконавця в порядку ст. 3391 ГПК України, за змістом якої відповідач (боржник, скаржник) просить суд:

- поновити строк на оскарження постанови Добропільського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження №80502614 від 13.03.2026;

- скасувати постанову Добропільського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження №80502614 від 13.03.2026;

- стягнути з Добропільського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь ФОП Моргуна О.М. витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

В обґрунтування скарги відповідач (боржник, скаржник) зазначає, що постанова Добропільського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 13.03.2026 №80502614 про відкриття виконавчого провадження є незаконною, прийнята з порушенням п. 102 розд. ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки місцезнаходження боржника зареєстроване на території активних бойових дій.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на оскарження постанови державного виконавця відповідач (боржник, скаржник) зазначає, що про існування останньої йому стало відомо із застосунку «Дія», після чого було укладено договір про надання правничої допомоги від 02.04.2026. 03.04.2026 адвокатом Осадчим О.В. було направлено адвокатський запит до відділу виконавчої служби з проханням надати постанову про відкриття ВП №80502614, відповідь на який одержано 10.04.2026. В подальшому, відповідачем (боржником, скаржником) в межах строку, визначеного ч. 5 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження», було подано позовну заяву про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №80502614, однак ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.04.2026 у справі №905/253/26 відмовлено у відкритті провадження, з огляду на те, що законодавством встановлений спеціальний порядок судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця, який здійснюється шляхом подання скарги до відповідного суду, що видав виконавчий документ. 24.04.2026 відповідачем (боржником, скаржником) було подано скаргу на постанову про відкриття виконавчого провадження, однак ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.04.2026 дана скарга була повернута без розгляду, про існування якою він дізнався лише 18.05.2026 з Єдиного державного реєстру судових рішень. Після цього, відповідач (боржник, скаржник) знову звернувся до суду з цією скаргою, вважаючи, що з метою доступу до правосуддя судом має бути поновлений строк на оскарження постанови Добропільського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження №80502614 від 13.03.2026.

19.05.2026 Господарським судом Донецької області у складі судді Фурсової С.М. постановлено ухвалу, якою поновлено пропущений строк звернення зі скаргою; прийнято скаргу ФОП Моргуна О.М. на дії державного виконавця; призначено скаргу до розгляду в судовому засіданні на 02.06.2026.

02.06.2026 судове засідання не відбулось через перебування судді Фурсової С.М. у відпустці.

Розпорядженням керівника апарату №02-01/134 від 09.06.2026 «Щодо повторного автоматичного розподілу справи», у зв`язку з відрядженням судді Фурсової С.М. до Господарського суду Київської області для здійснення правосуддя строком на 1 рік із 08.06.2026 згідно з рішенням Вищої ради правосуддя №1002/0/15-26 від 26.05.2026, призначено повторний автоматичний розподіл справи №905/1585/23, за результатами якого для розгляду даної справи визначено суддю Ніколаєву Л.В. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2026).

10.06.2026 Господарським судом Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В. постановлено ухвалу, якою прийнято справу №905/1585/23 до свого провадження, призначено розгляд скарги ФОП Моргуна О.М. на дії державного виконавця в судовому засіданні на 23.06.2026; запропоновано учасникам процесу надати до суду письмові позиції щодо скарги.

19.06.2026 за вх.№01-41/4418/26 господарський суд одержав відзив Добропільського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на скаргу, в якій останнє зазначає про безпідставність та необґрунтованість вимог скарги, посилаючись на те, що п. 102 розд. ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про виконавче провадження» встановлює окремі обмеження щодо вчинення виконавчих дій у період воєнного стану, однак її положення не можуть тлумачитися як загальне припинення виконання всіх судових рішень або як автоматична заборона відкриття будь-яких виконавчих проваджень. Вказує, що сам факт знаходження зареєстрованого місця проживання боржника на території громади, яка включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затв. наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, не доводить неправомірності дій державного виконавця під час відкриття провадження, оскільки необхідно враховувати характер рішення, предмет стягнення та конкретні виконавчі дії. Спірні виконавчі дії, які були здійснені державним виконавцем, не передбачали проведення виконавчих дій на території Білозерської міської територіальної громади. Крім того, Моргун О.М. має статус внутрішньо переміщеної особи та фактично зареєстрований у Черкаській області.

Крім того, Добропільський відділ державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вказує, що згідно з наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 05.12.2022 №388/АГ «Про зміну місця розташування територіальних відділів державної виконавчої служби у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)» визначено з 05.12.2022 нове тимчасове місце розташування територіальних відділів державної виконавчої служби у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), зокрема, Добропільського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) за адресою: Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Вершаці, вул. Молодіжна, буд. 4. В подальшому наказом Міністерства юстиції України від 27.05.2025 № 1481/5 «Про відділи державної виконавчої служби» виведено зі складу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та введено до складу Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відділи державної виконавчої служби, в т.ч. Добропільський відділ державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області. Наразі працівникам Добропільського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України запроваджено дистанційну роботу (поза межами адміністративних будівель Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції) за місцем фактичного проживання (перебування) із застосуванням електронних комунікацій і технологій, адресою для листування визначено: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Василя Симоненка, буд. 1.

Представник відповідача (боржника, скаржника) в судове засідання 23.06.2026 не з`явився, в заяві за вх.№01-41/4460/26 від 22.06.2026 скаргу підтримав, просив її задовольнити, судове засідання провести без його участі. Одночасно, відповідач (боржник, скаржник) звернув увагу на те, що з аналогічних підстав рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.05.2026 у справі №200/3040/26 задоволено його адміністративний позов до Добропільського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, визнано протиправними та скасовані постанови Добропільського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №80502614: від 13.03.2026 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, від 16.03.2026 про арешт коштів боржника, від 16.03.2026 про арешт майна боржника, від 16.03.2026 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Представник позивача (стягувача) та державний виконавець у судове засідання 23.06.2026 не з`явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином, що з огляду на приписи ч. 2 ст. 342 ГПК України не є перешкодою для розгляду скарги.

У судовому засіданні 23.06.2026 господарським судом складено та підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

За приписами ч. 1 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

В силу ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 339 ГПК України).

Згідно зі ст. 3391, ч. 1 ст. 341 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Питання, що виникають на стадії виконання рішень, винесених господарським судом, вирішуються в порядку, передбаченому нормами ГПК України та ЗУ «Про виконавче провадження». Спеціальним нормативним актом з питань виконання судового рішення є ЗУ «Про виконавче провадження», яким врегульовані питання щодо порядку, умов та підстав здійснення виконавчого провадження з примусового виконання рішень. Поряд з цим, ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

Статтею 1 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Приписами ст. 3 ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» встановлено, що завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Частиною 1 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Разом з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому був неодноразово продовжений та діє на теперішній час.

Згідно з п. 102 розд. ХІІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» ЗУ «Про виконавче провадження» забороняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затв. ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).

Як свідчать матеріали скарги, 13.03.2026 головним державним виконавцем Добропільського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дружбіною Ю.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80502614 з виконання наказу Господарського суду Донецької області №905/1585/23 від 03.05.2024 про стягнення з ФОП Моргуна О.М. на користь Добропільської міської ради 57 431,29 грн заборгованості, 57 431,29 грн штрафу, 35 183,59 грн пені, 3 199,88 грн, 3% річних, 16 818,60 грн інфляційних втрат, а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 550,97 грн, а всього 172 615,62 грн.

Також в межах виконавчого провадження №80502614 головним державним виконавцем Добропільського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дружбіною Ю.В. винесені постанови від 13.03.2026 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, від 16.03.2026 про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, які в подальшому визнані протиправними та скасовані згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.05.2026 у справі №200/3040/26 за позовом ФОП Моргуна О.М. до Добропільського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Адресою боржника у виконавчому провадженні №80502614 зазначено: Донецька обл., Покровський р-н, м. Білозерське, вул. Південна, буд. 3, кв. 5.

За інформацією з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ФОП Моргуна О.М. також є: АДРЕСА_2 .

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затв. наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 (далі Перелік), територія м. Білозерське Білозерської міської територіальної громади Покровського району Донецької області з 10.08.2025 і по теперішній час належить до територій активних бойових дій.

На думку відповідача (боржника, скаржника), у зв`язку з тим, що його місцезнаходження зареєстроване на території активних бойових дій, згідно приписів п. 102 розд. ХІІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» ЗУ «Про виконавче провадження» наявна заборона на відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень, за якими він є боржником.

Однак, вказані доводи відповідача (боржника, скаржника) є помилковими з огляду на наступне.

Згідно з абз. 7 п. 4 розд. I Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. наказом Міністерства юстиції України від 02.042012 №512/5, під час дії воєнного стану виконання рішень, місцем виконання яких згідно з частиною 1 статті 24 Закону є територія, на якій ведуться активні бойові дії або тимчасово окупована, інформація про які міститься в переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджується Міністерством розвитку громад та територій України (далі - Перелік), здійснюється органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на таку територію, за умови якщо такий орган змінив місцезнаходження/місцерозташування на іншу території України або органом державної виконавчої служби, визначеним Міністерством юстиції України за поданням/пропозиціями Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

У разі якщо місцезнаходженням органу державної виконавчої служби є територія, включена до Переліку, такий орган може змінити місцезнаходження/місцерозташування на іншу територію України та здійснювати примусове виконання рішень, місцем виконання яких є територія, на яку поширюється компетенція цього органу державної виконавчої служби. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України письмово повідомляє адміністратора автоматизованої системи виконавчого провадження про зміну місцезнаходження/місцерозташування органу державної виконавчої служби.

Інформація про зміну місцезнаходження органів державної виконавчої служби або про визначення органу державної виконавчої служби, на який покладатиметься повноваження з примусового виконання рішень, місцем виконання яких є територія, на якій ведуться активні бойові дії або тимчасово окупована, інформація про які міститься в Переліку, публікується на вебсайті Міністерства юстиції України та вебсайтах міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України по мірі її оновлення.

Аналіз наведених норм Інструкції з організації примусового виконання рішень в сукупності з положеннями ЗУ «Про виконавче провадження» свідчить, що законодавча заборона, встановлена 102 розд. ХІІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» ЗУ «Про виконавче провадження» не пов`язана з реєстрацією боржника на території, на якій ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованій території, а регулює саме питання виконання судового рішення з огляду на територіальний критерій та можливість фактичної реалізації виконавцем покладених на нього завдань, зокрема, у зв`язку з наявністю активних бойових дій та /або відсутністю тимчасового контролю населених пунктів.

Тобто, вказана заборона стосується саме місця (території) відкриття виконавчого провадження і місця (території), на якій будуть вживатися заходи примусового виконання рішення, а не місця реєстрації (розташування) боржника.

При цьому, релокація органу примусового виконання рішень на іншу територію України, ніж тимчасово окупована чи територія здійснення бойових дій, за приписами Інструкції надає йому повноваження продовжувати здійснювати функції з примусового виконання рішень, які належать до його компетенції щодо відповідної території (наприклад, за місцем реєстрації боржника).

Законодавство не містить заборони вчиняти виконавчі дії щодо особи, місцезнаходженням якої є територія територіальної громади, яка включена до Переліку поза межами такої територій. Відповідна заборона стосується виключно території проведення виконавчих дій.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі №905/2368/15, від 24.04.2023 у справі №910/5953/17, від 10.05.2023 у справі №904/1708/22 тощо.

Так, зокрема, Верховний Суд у постанові від 23.03.2023 у справі №905/2368/15 погодився із висновками судів попередніх інстанцій щодо помилковості позиції виконавчої служби про заборону відкриття виконавчого провадження та вжиття заходів примусового виконання рішення внаслідок реєстрації боржника на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

У постанові від 24.04.2023 у справі №910/5953/17 Верховний Суд дійшов висновку, що державний виконавець правомірно відкрив виконавче провадження, оскільки місцем знаходження Департаменту ДВС є м. Київ, та правомірно вжив заходи примусового виконання наказу господарського суду, зокрема, наклав арешт на майно та грошові кошти боржника та його структурних одиниць, оскільки скаржник не довів та суди не встановили, що такі заходи вчинено на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) та / або щодо майна, яке знаходиться на таких територіях.

Як свідчать матеріали справи, наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 05.12.2022 №388/АГ «Про зміну місця розташування територіальних відділів державної виконавчої служби у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)» визначено з 05.12.2022 нове тимчасове місце розташування територіальних відділів державної виконавчої служби у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), зокрема, Добропільського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) за адресою: Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Вершаці, вул. Молодіжна, буд. 4, та адресу для листування: Черкаська обл., м. Чигирин, вул. Богдана Хмельницького, буд. 11, а/с №87.

В подальшому наказом Міністерства юстиції України від 27.05.2025 №1481/5 «Про відділи державної виконавчої служби» виведено зі складу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та введено до складу Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відділи державної виконавчої служби, в т.ч. Добропільський відділ державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2022 №440 «Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період воєнного стану» установлено, що у період воєнного стану для державних службовців та працівників державного органу, які перебувають на території України, за рішенням керівника державної служби в державному органі може запроваджуватися дистанційна робота у разі наявності організаційних і технічних можливостей для виконання їх посадових обов`язків.

За інформацією, розміщеною на офіційному сайті Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за посиланням https://www.kharkivjust.gov.ua/donec-ka-oblast, адресою для листування Добропільського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України є: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Василя Симоненка, буд. 1.

Виходячи з наведеного, а також враховуючи пояснення Добропільського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, викладені у відзиві на скаргу за вх.№01-41/4418/26 від 19.06.2026, щодо запровадження для працівників відділу дистанційної форми роботи (поза межами адміністративних будівель Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України) за місцем фактичного проживання (перебування) із застосуванням електронних комунікацій і технологій, суд дійшов висновку, що відкриття Добропільським відділом державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виконавчого провадження №80502614 відбулось поза межами територій, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих територій, а отже, дії державного виконавця не порушують приписи п. 102 розд. ХІІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» ЗУ «Про виконавче провадження».

Щодо посилань відповідача (боржника, скаржника) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.05.2026 у справі №200/3040/26 за позовом ФОП Моргуна О.М. до Добропільського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов від 13.03.2026 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, від 16.03.2026 про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №80502614 суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 73 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 89 ГПК України).

За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду (ч. 7 ст. 75 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, від 16.11.2022 у справі № 910/6355/20).

Верховним Судом у постановах від 08.08.2019 у справі № 922/2013/18, від 25.03.2021 у справі №911/2961/19 зазначено, що звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених ст. 75 ГПК України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими ГПК України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Враховуючи викладене, висновки Донецького окружного адміністративного суду, викладені в рішенні від 18.05.2026 у справі №200/3040/26, зокрема, щодо визнання протиправними та скасування постанов Добропільським відділом державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 13.03.2026 про розмір мінімальних втрат виконавчого провадження та від 16.03.2026 про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №80502614, внаслідок відкриття виконавчого провадження №80502614 на території громади, яку віднесено до Переліку, є правовою оцінкою встановлених судом обставин і не мають преюдиціального значення при вирішенні цієї справи.

До того ж, зі змісту рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.05.2026 у справі №200/3040/26 вбачається, що останнє ухвалене судом за відсутності відзиву відповідача за наявними матеріалами справи на підставі ч. 2 ст. 175 КАС України, тоді як під час розгляду цієї скарги до господарського суду Добропільським відділом державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подано відзив на скаргу ФОП Моргуна М.О. та документи, які свідчать про релокацію органу примусового виконання рішень на іншу територію України, ніж тимчасово окупована чи територія здійснення бойових дій.

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За таких обставин, з огляду на те, що відповідачем (боржником, скаржником) не доведено, а судом не встановлено допущення державним виконавцем Добропільського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України порушень вимог чинного законодавства під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №80502614 від 13.03.2026, суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги ФОП Моргуна О.М. на дії державного виконавця під час виконання наказу Господарського суду Донецької області від 03.05.2024 у справі №905/1585/23 та про відмову у її задоволенні.

Щодо судових витрат.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать у т.ч. витрати на професійну правничу допомогу.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

З огляду на те, що відповідачем (боржником, скаржником) не додано до скарги від 18.05.2026 за вх.№2177/26 на дії державного виконавця доказів понесення ним витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн, які він просить стягнути з органу державної виконавчої служби, а також відповідно до приписів ст. 344 ГПК України, за якими судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, враховуючи результат розгляду скарги, судові витрати залишаються за відповідачем (боржником, скаржником).

Керуючись ст. ст. 234, 235, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Фізичній особі-підприємцю Моргуну Олександру Миколайовичу у задоволенні скарги за вх.№2177/26 від 18.05.2026 на дії державного виконавця під час виконання наказу Господарського суду Донецької області від 03.05.2024 у справі №905/1585/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Повна ухвала складена 23.06.2026.

Суддя Л.В. Ніколаєва