Ухвала суду № 137633350, 15.06.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

про відмову у відстроченні або розстроченні виконання судового рішення

"15" червня 2026 р. Cправа № 902/1589/25

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Андрущенко Г.В.,

представники сторін не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Фізичної особи-підприємця Шурман Світлани Мар`янівни (б/н від 01.06.2026) (вх.канц. №01-33/19/26 від 01.06.2026) про відстрочення виконання рішення суду у справі

за позовом: Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070)

до: Фізичної особи-підприємця Шурман Світлани Мар`янівни ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 495833,34 грн

В С Т А Н О В И В :

Господарським судом Вінницької області здійснювалось провадження у справі №902/1589/25 за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" до Фізичної особи-підприємця Шурман Світлани Мар`янівни про стягнення за Кредитним Договором "Кредит "всеБІЗНЕС" №712809147894 від 18.03.2025 547943,40 грн, з яких 495833,34 грн заборгованості за тілом кредиту та 52110,06 грн заборгованості за комісією.

Рішенням суду від 04.05.2026 закрито провадження у частині стягнення 23600,00 грн заборгованості. Позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Шурман Світлани Мар`янівни на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" 72916,65 грн - простроченої заборгованості за тілом кредиту, 422916,69 грн - строкову заборгованість за тілом кредиту, 28510,06 грн - заборгованості за комісією та 6575,32 грн - витрат зі сплати судового збору.

01.06.2026 до суду надійшла заява представника Фізичної особи-підприємця Шурман Світлани Мар`янівни (б/н від 01.06.2026) (вх.канц. №01-33/19/26 від 01.06.2026) про відстрочення виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 02.06.2026 заяву Фізичної особи-підприємця Шурман Світлани Мар`янівни (б/н від 01.06.2026) (вх.канц. №01-33/19/26 від 01.06.2026) про відстрочення виконання рішення суду у справі №902/1589/25 призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.06.2026.

12.06.2026 до суду від представника стягувача надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення (б/н від 11.06.2026). Також у заяві останній просить суд проводити судове засідання за його відсутності.

На визначену судом дату в судове засідання 15.06.2026 представники сторін не з`явились, про дату та час розгляду заяви сторони повідомлені належним чином та в установленому законом порядку, що стверджується наявними в матеріалах справи доказами, не явка представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши в судовому засіданні заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд зважає на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи заява відповідача про відстрочення виконання судового рішення мотивована тим, що боржник є матір`ю трьох малолітніх дітей, а саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває у декретній відпустці та не може повноцінно займатися підприємницькою діяльністю.

Крім того боржник вказує, що його фінансове становище ускладнилося внаслідок запровадження воєнного стану в Україні, що унеможливлює стабільну господарську діяльність фізичної особи-підприємця.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 21.05.2026 сума доходу відповідачки за 2025 рік становить 468 751,22 грн.

Згідно з довідкою № C-SE02_20260522/2691 від 22.05.2026 залишок коштів на банківському рахунку в АТ "Сенс Банк" становить 223,71 грн.

Боржник стверджує, що виконання рішення суду від 04.05.2026 покладе на неї непропорційно великий тягар, зважаючи на її скрутне фінансове становище.

З огляду на викладене відповідач просить суд відстрочити примусове виконання рішення суду у справі №902/1589/25 до 04.05.2027.

Заперечення позивача щодо заяви про відстрочення виконання рішення суду зводяться до того, що твердження відповідача є необґрунтованими та недоведеними.

Визначаючись щодо поданої заяви про відстрочку виконання рішення, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ч.ч. 1, 3, 4 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.

Положеннями частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", яка наразі є чинною, при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо (п. 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Таким чином, відстрочення виконання рішення суду є процесуальним інститутом наслідком реалізації якого є відкладення (перенесення) виконання рішення суду на інший строк у зв`язку з наявністю обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

Наведені заявником в заяві підстави для відстрочки виконання судового рішення, а саме військова агресія російської федерації проти України, скрутний фінансовий стан, тощо не є тими виключними обставинами, які унеможливлюють примусове виконання судового рішення в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», та які дають підстави для відстрочки виконання судового рішення, яке не виконане.

З огляду на викладені позиції учасників справи, суд бере до уваги, що при вирішенні питання про надання відстрочення необхідно врахувати, що спір у даній справі виник у зв`язку з неповерненням коштів за кредитним договором №712809147894 від 18.05.2025. Поряд з цим, тяжка економічна ситуація в країні спричинена військовою агресією носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін. Водночас господарська діяльність здійснюється на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій, суб`єкт господарювання повинен самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій. Позивач не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.

Крім того боржником не надано належних доказів на підтвердження факту скрутного фінансового стану, гарантованого виконання рішення суду до 04.05.2027 та доказів що у боржника протягом цього часу з`являться кошти щоб погасити заборгованість в повному обсязі.

З огляду на викладене та враховуючи те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, суд зазначає, що з урахуванням інтересів позивача та ступеня вини відповідача у виникненні спору відстрочення виконання рішення суду суперечитиме завданням господарського судочинства, якими, зокрема, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Крім того, суд наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Вирішуючи питання про відстрочку судового рішення, суд повинен врахувати, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Слід врахувати те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, легітимні сподівання на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить майно цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення у справі Пономарьов проти України від 03.042008, заява № 3236/03, пункт 43), з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація потерпілій стороні за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як потерпілої сторони; чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19.03.1997 року у справі Горнсбі проти Греції, Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі Бурдов проти Росії, заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 06.03.2003 у справі Ясюнієне проти Литви, заява № 41510/98).

Приписами ч.ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (яка на підставі ч. 4 ст. 11 ГПК України використовується судом як джерело права) відсутність грошових коштів не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань (Справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), Справа "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 (заява № 18357/91) та інші).

Враховуючи вищенаведене суд констатує, що відстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів та обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" від 28.07.1999 (заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

З врахуванням викладеного вище суд приходить до висновку про те, що наведені заявником обставини для відстрочки виконання рішення, не можуть розцінюватись як виняткові та беззаперечно не підтверджують неможливості виконання рішення суду.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Шурман Світлани Мар`янівни (б/н від 01.06.2026) (вх.канц. №01-33/19/26 від 01.06.2026) про відстрочення виконання рішення суду у справі №902/1589/25.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 18, 46, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Шурман Світлани Мар`янівни (б/н від 01.06.2026) (вх.канц. №01-33/19/26 від 01.06.2026) про відстрочення виконання рішення суду у справі №902/1589/25.

2. Примірник ухвали направити в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 22.06.2026.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи