Рішення № 137631594, 22.06.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/3806/25

2/950/338/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до Лебединського районного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 163013 від 05.12.2024.

Позивач зазначив, що 05.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 163013, за умовами якого відповідач отримала кредит у загальному розмірі 13 334,00 грн строком на 84 дні, зі сплатою процентів та інших платежів, передбачених договором.

У подальшому, на підставі договору факторингу № 16042025 від 16.04.2025, укладеного між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», а також Реєстру прав вимог № 3 від 04.06.2025 і акта приймання-передачі відповідного реєстру, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 163013 від 05.12.2024.

Позивач вказав, що відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів та комісії, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 10 693,36 грн, яка складається з: 7 767,90 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2 525,46 грн - заборгованість за процентами; 400,00 грн - заборгованість за комісією.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення / виклику сторін, за наявними у справі матеріалами. Сторонам було надано строки для подання заяв по суті справи.

Копія ухвали про відкриття провадження та копія позовної заяви з доданими до неї матеріалами були направлені відповідачу за адресою, зазначеною у позові. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк від відповідача не надійшов. Заяви про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін також не подавалися.

З огляду на те, що справа розглядається без виклику сторін, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що 05.12.2024 ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» із заявою на видачу кредиту № 100714400, у якій просила надати їй кредит у розмірі 13 334,00 грн. Із заяви на видачу кредиту та індивідуальних умов договору вбачається, що відповідачу було запропоновано кредит за такими основними умовами: загальна сума кредиту - 13 334,00 грн; строк кредитування - 84 дні; дата укладення договору - 05.12.2024; дата остаточного повернення кредиту - 27.02.2025; процентна ставка - 390,00 % річних, фіксована; порядок повернення - шість платежів по 3 524,34 грн; кредит надається частково шляхом перерахування 10 000,50 грн на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 , а 3 333,50 грн - шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою відповідно до умов договору.

Судом також встановлено, що документи підписані ОСОБА_1 електронним ідентифікатором НОМЕР_2 05.12.2024 о 16 год. 29 хв. 51 сек.

З витягу щодо видачі кредитних коштів вбачається, що 05.12.2024 о 16 год. 30 хв. на картку № НОМЕР_1 , пов`язану з відповідачем ОСОБА_1 , було здійснено операцію з призначенням платежу «Видача кредиту № 163013 від 05.12.2024» на суму 10 000,50 грн, статус операції - «прийнято».

Із відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 18.01.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано картку № НОМЕР_3 , а по відповідному рахунку 05.12.2024 було зарахування коштів у сумі 10 000,50 грн.

Судом встановлено, що відповідач здійснювала часткові платежі за договором, однак повністю зобов`язання не виконала.

З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що за кредитним договором № 163013 від 05.12.2024 обліковується заборгованість за тілом кредиту у розмірі 7 767,90 грн, за процентами - 2 525,46 грн, за комісією - 400,00 грн. Також у розрахунку відображено штрафні санкції у розмірі 450,00 грн, однак позивач у прохальній частині позову не заявив їх до стягнення, тому суд, керуючись принципом диспозитивності та забороною виходу за межі позовних вимог, не вирішує питання про їх стягнення.

Виписка з особового рахунку за кредитним договором № 163013 від 05.12.2024 підтверджує наявність простроченої заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією.

16.04.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» як клієнтом та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» як фактором укладено договір факторингу № 16042025. За умовами цього договору клієнт відступає фактору права вимоги за кредитними договорами, зазначеними у відповідних реєстрах прав вимог, а фактор приймає такі права вимоги та надає фінансування на умовах договору.

Відповідно до пункту 4.1 договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання відповідного Реєстру прав вимог та Акта приймання-передачі Реєстру.

З матеріалів справи вбачається, що право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 163013 від 05.12.2024 увійшло до Реєстру прав вимог № 3 від 04.06.2025, а тому до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшли права кредитора у відповідному зобов`язанні.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які вона посилається. Позивач надав матеріали, які підтверджують укладення договору, видачу кредитних коштів, перехід права вимоги та розмір боргу. Відповідач не надала доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій / електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних. Використання електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Частина перша статті 1055 ЦК України встановлює, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частини третя, четверта та шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначають, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти / оферти та її прийняття / акцепту. Відповідь особи про прийняття пропозиції може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви в електронній формі, підписаного у порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

За статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, кредитний договір, укладений в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, за умови підтвердження волевиявлення сторін.

Судом встановлено, що відповідач підписала заяву на видачу кредиту та пов`язані з нею документи електронним ідентифікатором a2848847 05.12.2024 о 16 год. 29 хв. 51 сек. Зміст документів містить усі істотні умови кредитного договору: сторони, суму кредиту, строк, порядок надання, порядок повернення, проценти та платежі.

Отже, суд приходить до висновку, що кредитний договір № 163013 від 05.12.2024 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладений належним чином у письмовій електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Судом встановлено, що кредитодавець виконав свій обов`язок щодо надання кредиту: 10 000,50 грн було перераховано на картковий рахунок відповідача, а інша частина кредиту відповідно до умов договору спрямована на погашення комісії, передбаченої індивідуальними умовами.

Факт зарахування 10 000,50 грн на рахунок, відкритий на ім`я відповідача, підтверджений інформацією банку. Тому суд приходить до висновку, що відповідач отримала кредитні кошти за кредитним договором № 163013 від 05.12.2024.

Зазначення банком того, що номер телефону НОМЕР_4 не був / не є фінансовим номером у банку, не спростовує факту отримання кредитних коштів відповідачем. Фінансовий номер телефону у банку та номер телефону, використаний позичальником у відносинах із кредитодавцем для укладення електронного договору, не є тотожними правовими категоріями. Визначальною у цьому спорі є обставина належності платіжної картки відповідачу та зарахування на неї кредитних коштів.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання. За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ці норми застосовуються у справі, оскільки відповідач, отримавши кредитні кошти, повинна була виконати графік платежів, однак належного та повного виконання зобов`язання не здійснила.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснювала часткові платежі, але залишок боргу за тілом кредиту, процентами та комісією не погасила. Відповідач не надала доказів належного виконання зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 7 767,90 грн тіла кредиту, 2 525,46 грн процентів та 400,00 грн комісії є обґрунтованими.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином / відступлення права вимоги.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона / фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони / клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи / боржника.

Зазначені норми застосовуються, оскільки позивач обґрунтовує свою матеріально-правову вимогу не первинним укладенням кредитного договору, а набуттям права вимоги за договором факторингу.

Судом встановлено, що між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу, а право вимоги до відповідача включено до відповідного реєстру прав вимог. Доказів недійсності договору факторингу чи відсутності переходу права вимоги матеріали справи не містять.

Суд приходить до висновку, що ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» є належним позивачем у справі, оскільки набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 163013 від 05.12.2024.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задовольняються повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої - третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат учасник справи подає детальний опис робіт / наданих послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат.

Частина третя статті 141 ЦПК України передбачає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані такі витрати з розглядом справи; чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, складності справи та інших обставин.

Позивач заявив до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Суд виходить із того, що справа є малозначною за ціною позову, предметом спору є стягнення типової заборгованості за електронним кредитним договором, фактичні обставини підтверджуються стандартним пакетом письмових документів, справа розглянута у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, судові засідання не проводилися, участь представника у судових засіданнях не здійснювалася, обсяг процесуальної роботи був обмежений підготовкою позовної заяви та додатків.

Суд враховує, що заявлені 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу становлять значну частину від ціни позову - 10 693,36 грн. За обставин цієї справи такий розмір витрат є непропорційним предмету спору і не відповідає критерію розумної необхідності.

Водночас суд визнає, що позивач мав право на професійну правничу допомогу, а підготовка позову та формування матеріалів для звернення до суду були пов`язані з розглядом справи. Тому суд приходить до висновку про часткове відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн, що є співмірним із ціною позову, складністю справи, обсягом виконаної роботи та способом розгляду справи.

Зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу не впливає на висновок суду про повне задоволення позовних вимог по суті, оскільки питання розподілу судових витрат є похідним процесуальним питанням і не становить предмету матеріально-правової вимоги про стягнення кредитної заборгованості.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що кредитний договір № 163013 від 05.12.2024 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладений належним чином в електронній формі; кредитодавець виконав свій обов`язок щодо надання кредиту; відповідач отримала кредитні кошти та частково виконувала зобов`язання, однак повністю борг не погасила; до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача за договором факторингу; заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 10 693,36 грн підтверджена матеріалами справи; доказів належного виконання зобов`язання відповідачем суду не подано.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а витрати на професійну правничу допомогу - зменшенню до 3 000,00 грн як до розумного та співмірного розміру.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, статтями 525, 526, 530, 610, 611, 512, 514, 516, 625, 1048, 1050, 1054, 1055, 1077, 1079 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163, заборгованість за кредитним договором № 163013 від 05.12.2024 у розмірі 10 693 грн 36 коп., яка складається з: 7 767 грн 90 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 2 525 грн 46 коп. - заборгованість за процентами; 400 грн 00 коп. - заборгованість за комісією, а також судові витрати що складаються з судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп., та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн 00 коп., всього стягнути - 16115,76 грн.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Лебединський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Роман БАКЛАНОВ