Ухвала суду № 137619075, 17.06.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 623/4151/19

Провадження № 4-с/638/18/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Рибальченко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Шут Д.Ю.,

приватного виконавця Родіна Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк», заінтересована особа приватний виконавець Родін Геннадій Вікторович, ОСОБА_1 на дії приватного виконавця, -

встановив:

АТ «Сенс Банк» звернулось до Шевченківського районного суду м. Харкова зі скаргою заінтересовані особи: приватний виконавець Родін Геннадій Вікторович, ОСОБА_1 , в якій просить визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Геннадія Вікторовича щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 78644935 від 31.07.2025 р. з примусового виконання виконавчого листа № 623/4151/19, виданого 04.06.2021 р. на виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області незаконними; визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Геннадія Вікторовича про закінчення виконавчого провадження ВП № 78644935 від 31.07.2025 р. з примусового виконання виконавчого листа № 623/4151/19, виданого 04.06.2021 р. на виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області.

Вимоги скарги обґрунтовано тим, що 04.06.2021 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області було видано виконавчий лист на виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області у справі № 623/4151/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості 3% річних яка становить 49 570,45 грн. АТ «Сенс Банк», як правонаступником АТ «Адьфа-Банк» було пред`явлено виконавчий лист до виконання приватному виконавцю виконавцю виконавчого округу Харківської області Родіну Геннадію Вікторовичу, яким 17.07.2025 р. було відкрито виконавче провадження за ВП № 78644935. 31.07.2025 р. приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Родіним Г.В. прийнято рішення про завершення виконавчого провадження за ВП № 78644935 з підстав визначених п. 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до мотивувальної частини постанови про закінчення виконавчого провадження від 31.07.2025 до приватного виконавця надійшло свідоцтво про смерть боржника ОСОБА_1 , серія НОМЕР_1 від 01.04.2022. АТ "Сенс Банк" з рішенням приватного виконавця про завершення виконавчого провадження з підстав визначених п. 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та постановою про закінчення виконавчого провадження ВП № 78644935 від 31.07.2025 р. категорично не погоджується, вважає дії приватного виконавця та постанову, такими що порушують права та інтереси стягувача у виконавчому провадженні

27 квітня 2026 року до суду від приватного виконавця надійшли заперечення на скаргу, в яких він зазначає, що 17.07.2025 було відкрито виконавче провадження ВП № 78644935 по справі № 623/4151/19 від 04.06.2021, яка видана Ізюмським міськрайонним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ Сенс Банк заборгованості 3% річних, яка становить 49570,45 грн. 31.07.2025 надійшло свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 01.04.2022 видане Лозівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 01.04.2022 боржника ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто на момент пред`явлення виконавчого провадження боржник вже помер більш ніж як 3 роки. 31.07.2025 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3. ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження", а саме: "припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувана чи боржника".

В судове засідання представник АТ Сенс Банк не з`явився, надав до суду заяву про розгляд скарги за його відсутності.

Приватний виконавець Родін Г.В. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи суд дійшов висновку про таке.

Судом встановлено, що 17 травня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Родіним Геннадієм Вікторовичем відкрито виконавче провадження за ВП № 78644935 на примусове виконання виконавчого листа виданого 04 червня 2021 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області у справі № 623/4151/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості 3% річних яка становить 49 570,45 грн.

31 липня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Родіним Геннадієм Вікторовичем прийнято рішення про завершення виконавчого провадження за ВП № 78644935 з підстав визначених п. 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до мотивувальної частини постанови про закінчення виконавчого провадження від 31 липня 2025 року до приватного виконавця надійшло свідоцтво про смерть боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , серія НОМЕР_1 від 01.04.2022.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950року (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).

Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII«Про виконавче провадження» (далі - Закон про виконавче провадження) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення є невід`ємною та заключною частиною судового процесу, яка поєднана із попередніми єдиною та основною метою всього судочинства, яке полягає у захисті прав і охоронюваних законом інтересів осіб.

Згідно із частиною першою та другою статті 15 Закону про виконавче провадження сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Так, відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону про виконавче провадження у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особи).

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони у справі іншими особами у зв`язку з переходом до цих осіб матеріальних прав і обов`язків попередньої особи та може мати місце на будь-якій стадії судового провадження.

Виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиціальністю, виконуваністю.

Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво.

Підставою процесуального правонаступництва (заміни сторони виконавчого провадження) є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20), від 08лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21), постанові Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 753/4490/20 (провадження № 61-503св21), на які посилається заявниця у касаційній скарзі, у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 2-85/11(провадження № 61-14892св23), від 21 лютого 2024 року у справі № 761/13847/15-ц(провадження № 61-3862св23), від 14 лютого 2024 року у справі № 2604/3166/2012(провадження № 61-7273св23) та інших.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб (частина перша статті 1281 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону (пункт 5 частини першої статті 34 Закону про виконавче провадження).

Виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника(пункт 3 частини першої статті 39 Закону про виконавче провадження).

Положення щодо закінчення виконавчого провадження у разі смерті боржника (пункт 3 частини першої статті 39 Закону про виконавче провадження) слід розуміти так, що вони стосуються, зокрема, випадків, коли правовідносини не допускають правонаступництва (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 (провадження № 14-11цс22)).

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац другий частини першої статті 40 Закону про виконавче провадження).

Стаття 41 цього Закону регулює питання відновлення виконавчого провадження, відповідно до неї у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Саме такі висновки були висловлені у постановах ВС від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20), від 16 лютого 2021 року у справі №911/3411/14 (провадження № 11-39гс20),від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21), від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 (провадження № 14-11цс22), від 30 червня 2021 року у справі № 753/4490/20 (провадження № 61-503св21), від31 січня 2024 року у справі № 346/5515/22(провадження № 61-15115св23), від 17 січня 2024 року у справі № 761/15979/13-ц(провадження № 6113540св23), від 29 листопада 2023 року у справі № 2-213/10-ц(провадження № 61-13160св22), від 08 листопада 2023 року у справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) та інших.

З наведених висновків Верховного Суду можна дійти висновку, що на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження, що приватним виконавцем враховано не було при закритті провадження.

Тому, з урахуванням вищевказаного правового обґрунтування слід визнати, що у даній справі виконавче провадження № 78644935 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 04.06.2021 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області у справі № 623/4151/19, було помилково завершене 31 липня 2025 року на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону про виконавче провадження у зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_1 .

У разі смерті фізичної особи-сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні. Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17(пункти 78-79)).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що скарга АТ Сенс Банк підлягає задоволенню а постанова приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Г.В. про закінчення виконавчого провадження ВП № 78644935 від 31 липня 2025 року з примусового виконання виконавчого листа № 623/4151/19, виданого 04 червня 2021 року на виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 260, 268, ЦПК України, суд, -

постановив:

Скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк», заінтересована особа приватний виконавець Родін Геннадій Вікторович, ОСОБА_1 на дії приватного виконавця - задовольнити.

Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Геннадія Вікторовича щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 78644935 від 31.07.2025 р. з примусового виконання виконавчого листа № 623/4151/19, виданого 04.06.2021 р. на виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області.

Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Геннадія Вікторовича про закінчення виконавчого провадження ВП № 78644935 від 31.07.2025 р. з примусового виконання виконавчого листа № 623/4151/19, виданого 04.06.2021 р. на виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному вебпорталі судової влади України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст судового рішення складено 22 червня 2026 року.

Суддя Л.М. Рибальченко