Рішення № 137618620, 22.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 рокуСправа №160/33005/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) до Самарівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: 18.11.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) до Самарівської міської ради, в якій позивач просить суд:

-визнати неправомірними дії Самарівської (Новомосковської) міської ради стосовно припинення права постійного користування земельною ділянкою, площею 0,0693 га, яка розташована за адресою м. Самар, вул. Спаська, 7;

-скасувати рішення Новомосковської міської ради XIV сесії VII скликання від 19.04.2018 №633 «Про скасування державного акту на право постійного користування землею» та зобов`язати Самарівську міську раду внести відповідні зміни до Державної земельно-кадастрової реєстрації.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що Новомосковською (Самарівською) міською радою протиправно прийнято рішення про скасування права постійного користування земельною ділянкою, що в подальшому призвело до передачі з державної до комунальної власності земельної ділянки, на якій знаходяться споруди, які належать державі, а позивачу - на праві оперативного управління. Позивач вважає, що вищевказана земельна ділянка повинна була залишатися у державній власності, а дії відповідача щодо виведення її з державної власності та подальшої передачею у комунальну власність є протиправними. Позивач наголосив, що неправомірні дії відповідача з передачі земельної ділянки в комунальну власність позбавили позивача права постійного користування земельною ділянкою та можливості переоформлення відповідного юридичного титулу. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою суду від 08.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи правилами спрощеного позовного провадження.

23 грудня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти заявлених позовних вимог. Зокрема, відповідач зазначив, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 1211900000:02:018:0003, розташованою за адресою АДРЕСА_1 було скасовано на підставі відповідної заяви від Управління державтоінспекції ГЦМВС України в Дніпропетровській області вх. №725/0/1-18 від 13.03.2018. Підставою скасування зазначеного державного акта була ліквідація юридичної особи - Управління державтоінспекції ГЦМВС України в Дніпропетровській області та передача нерухомого майна (комплексу споруд), розташованих на земельній ділянці, Регіональному сервісному центру МВС в Дніпропетровській області. На підставі поданої заяви було підготовлено проект рішення та винесено на розгляд сесії міської ради. Рішенням Самарівської (Новомосковської) міської ради від 19.04.2018 № 633 було скасовано державний акт серія ЯЯ №046819 від 02.08.2004 р. та припинено право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 1211900000:02:018:0003 Управлінню державтоінспекції ГЦМВС України в Дніпропетровській області. Право власності за територіальною громадою на зазначену земельну ділянку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.05.2019 за №31822045. Регіональний сервісний центр МВС в Дніпропетровській області, в свою чергу, як правокористувач нерухомого майна (комплексу споруд), розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 1211900000:02:018:0003 за адресою м. Самар, вул. Спаська, 7 не звертався до відповідача із заявою щодо оформлення документів на право користування землею. Відповідач заперечує наявність підстав для скасування рішення XІV сесії VII скликання від 13.03.2018 №725/0/1-18 «Про скасування державного акту на право постійного користування землею». З цих підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не зверталися.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) (ідентифікаційний код 45291657, місцезнаходження: 49041, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 16) підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України та є територіальним органом з надання сервісних послуг МВС.

23.09.2002 між Товариством з обмеженою відповідальністю компанія «Автотехтестсервіс» та УДАЇ УМВС України в Дніпропетровській області було укладено договір купівлі-продажу № 42 частини побудов та споруд в м. Новомосковськ (м. Самар) по вул. Спаська № 7.

14.03.2008 Виконавчим комітетом Новомосковської міської ради було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно на 9/25 частин комплексу, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ (м. Самар), вул. Спаська, 7, де власником цієї частини є Держава України в особі МВС України (УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області), форма власності - державна спільна часткова.

На підставі рішення Новомосковської міської ради XVI сесії 24 скликання від 27.05.2004 р. № 395 право постійного користування земельною ділянкою, площею 0,0693 га, яка розташована за адресою м. Новомосковськ (м. Самар), вул. Спаська, 7, видано Управлінню Державтоінспекції УМВС України в Дніпропетровській області для громадського призначення - оборони (УКЦВЗ 1.12.2). (Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ № 046819 від 02.08.2004, виданий Новомосковською міською радою, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на права постійного користування землею, договорів оренди землі за № 00273 від 02.08.2004).

Абзацом п`ятим пункту 1 наказу Міністерства внутрішніх справ від 30.11.2015 №1532 «Про ліквідацію Департаменту Державної автомобільної інспекції МВС України, Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС, управлінь Державної автомобільної інспекції ГУМВС, УМВС України в Автономній Республіці Крим, областях» було вирішено ліквідувати Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру, юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань - Управління Державтоінспекції УМВС України в Дніпропетровській області, з 07.12.2015 перебуває в процесі припинення юридичної особи.

04.05.2016 комісією, створеною відповідно до Наказу від 21.04.2016 № 70 регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області «Про передачу нерухомого майна на баланс регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області", згідно з актом приймання-передачі, адміністративна будівля, яка належала Управлінню Державтоінспекції УМВС України в Дніпропетровській області, за адресою м. Новомосковськ (м. Самар), вул. Спаська, 7, була передана на баланс регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області.

Разом з об`єктом була передана технічна документація, в тому чиcлі і державний акт на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ № 046819 від 02.08.2004.

13.03.2018 заступник ліквідаційної комісії Управління Державтоінспекції УМВС України в Дніпропетровській області звернувся із заявою про скасування державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, у зв`язку з ліквідацією юридичної особи - Управління Державтоінспекції УМВС України в Дніпропетровській області та передачею нерухомого майна (комплексу споруд) до іншої юридичної особи - регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області.

19.04.2018 Новомосковська міська рада ухвалила рішення XIV сесії VII скликання №633 «Про скасування державного акту на право постійного користування землею» та вирішила: «І. Скасувати пункт 32 додатку до рішення XVІ сесії двадцять четвертого скликання Новомосковської міської ради депутатів від 27.05.2004 р. № 395 «Про передачу земельних ділянок в користування», припинити право постійного користування земельною ділянкою та вважати таким, що втратив чинність державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, виданий Управлінню Державтоінспекції УМВС України в Дніпропетровській області згідно рішення XVI сесії двадцять четвертого скликання Новомосковської міської ради депутатів від 27.05.2004 р. № 395 (Бланк серії ЯЯ № 046819) на земельну ділянку, площею 0,0693 га, розташовану за адресою: м. Новомосковськ, вул. Спаська, 7, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на права постійного користування землею. ІІ. Відповідним установам внести зміни до Державної земельно-кадастрової реєстрації».

На підставі Наказу МВС України №532 від 16 листопада 2020 року, в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 липня 2021 року було зареєстровано право оперативного управління на 9/25 комплексу будівель і споруд за адресою м. Новомосковськ (м. Самар), вул. Спаська, 7 за Головним сервісним центром МВС.

01.07.2024 об`єкт житлової нерухомості в розмірі 9/25 спільної власності, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Самар, вул. Спаська, буд. 7 було передано від регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області (філія ГСЦ МВС) на баланс регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС), що підтверджується актом прийняття-передачі основних засобів.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 447964617 від 16.10.2025 право власності на об`єкт житлової нерухомості в розмірі 9/25 спільної власності, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Самар, вул. Спаська. буд. 7 зареєстровано за Державою Україна в особі Міністерства внутрішніх справ. Інше речове право - право оперативного управління зареєстровано за Головним сервісним центром МВС, код ЄДРПОУ 40109173.

Згідно з інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права, на земельну ділянку земельна ділянка, площею 0,0693 га, яка розташована за адресою м. Самар, вул. Спаська, 7, кадастровий номер 12111900000:02:018:0003. Цільове призначення: 15.09 Для розміщення структурних підрозділів апарату МВС, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС. Категорія земель: землі промисловості, транспорту. Зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання: для розміщення структурних підрозділів апарату МВС, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС. Форма власності: комунальна.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням та віднесення земельної ділянки до комунальної власності, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Дотримання встановленого порядку відведення у власність земель державної або комунальної власності становить особливий суспільний інтерес, оскільки відповідно до статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. У зв`язку з цим, важливим є суворе дотримання порядку відведення землі у власні фізичним або юридичним особам, а також забезпечити конкурентний спосіб розпорядження таким суспільним активом як земля, зокрема шляхом її продажу на торгах. Тільки такий підхід забезпечить раціональне використання землі, а також реалізацію принципу рівності перед законом та запобігання всім формам дискримінації.

Аналогічна позиція застосована Верховним Судом у постановах від 27 січня 2023 року у справі №120/19319/21-а та від 23 червня 2023 року у справі №160/6214/21.

За змістом статті 3 Земельного Кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

За нормою частини третьої статті 78 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

За змістом частин першої - третьої та п`ятої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно з частиною першою статті 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

Відповідно до пунктів 3 та 4 Розділу II Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

У державній власності залишаються: розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття державою права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва комунальної власності, розміщений на земельній ділянці комунальної власності, право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить до держави без зміни її цільового призначення. У разі якщо у власності територіальної громади перебувала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до держави переходить право власності на таку частку. Вимоги цього абзацу не поширюються на земельні ділянки комунальної власності, які відповідно до закону не можуть передаватися у державну власність.

Згідно з ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою, серед іншого, є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, державних чи комунальних некомерційних товариств, крім перетворення державних чи комунальних підприємств у випадках, визначених статтею 120-1 цього Кодексу.

Припинення права постійного користування земельними ділянками державного підприємства, установи, організації, органу державної влади не припиняє права власності держави на відповідні земельні ділянки (ч. 2 ст. 141 Земельного кодексу України).

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки (ч. 3 ст. 142 Земельного кодексу України).

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (ч. 4 ст. 142 Земельного кодексу України).

Повертаючись до обставин справи.

В обґрунтування протиправності дій відповідача щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою та прийняття оскаржуваного рішення про скасування державного акта на право постійного користування землею позивач вказує, що йому було усно відмовлено в оформленні переходу права постійного користування на земельну ділянку з підстав наявності рішення про скасування державного акта на право постійного користування земельною ділянкою.

З матеріалів справи вбачається, що зазначений акт на право постійного користування земельною ділянкою видавався Управлінню Державтоінспекції УМВС України в Дніпропетровській області.

Оскаржуване рішення Новомосковської міської ради від 19.04.2018 №633 «Про скасування державного акту на право постійного користування землею» було прийнято на підставі поданої заступником ліквідаційної комісії Управління Державтоінспекції УМВС України в Дніпропетровській області заяви про скасування державного акта на право постійного користування земельною ділянкою у зв`язку з ліквідацією юридичної особи - Управління Державтоінспекції УМВС України в Дніпропетровській області та передачею нерухомого майна (комплексу споруд) до іншої юридичної оосби - регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області.

Відтак, у відповідача, з огляду на положення ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, були підстави для припинення Управлінню Державтоінспекції УМВС України в Дніпропетровській області права користування земельною ділянкою та скасування державного акта на право постійного користування землею.

Отже, оскаржуване рішення прийнято у межах, в порядку та у спосіб, що визначені Земельним кодексом України.

Крім того, оскаржуваним рішенням права позивача не були порушені, оскільки право користування земельною ділянкою було припинено для Управління Державтоінспекції УМВС України в Дніпропетровській області.

Натомість, позивач, як правокористувач нерухомого майна (комплексу споруд), розташованого на земельній ділянці, до відповідача із заявою на оформлення права користування земельною ділянкою не звертався. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Щодо доводів позивача про те, що передача відповідачем земельної ділянки з державної власності у комунальну позбавила його права постійного користування даною земельною ділянкою.

На підтвердження зазначених обставин позивач вказує, що йому усно відмовлено в оформленні переходу права користування земельною ділянкою з підстав того, що земля перейшла в комунальну власність.

Судом встановлено, що право власності за територіальною громадою на спірну земельну ділянку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.05.2019 №31822045.

Згідно з частиною першою статті 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Натомість, позивачем рішення відповідача про передачу земельної ділянки в комунальну власність не було оскаржено.

Крім того, суд звертає увагу, що скасування рішення Новомосковської міської ради XIV сесії VII скликання від 19.04.2018 №633 «Про скасування державного акту на право постійного користування землею» не призведе до автоматичного переходу земельної ділянки, кадастровий номер 12111900000:02:018:0003, з комунальної у державну власність, адже даним рішенням було скасовано виключно державний акт на право постійного користування землею Управлінню Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області.

Зазначені обставини свідчать також про те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту.

Отже, дії відповідача у спірних правовідносинах вчинено у відповідності до вимог Закону, а тому суд не вбачає правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

Розподіл судового збору не здійсгюєтся.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) до Самарівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.О. Сластьон