Ухвала суду № 137618619, 22.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

22 червня 2026 рокуСправа №160/9199/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

13.04.2026р. через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладену у відповіді від 24.02.2026, у проведенні перерахунку пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який був врахований при призначенні пенсії з 29.04.2019;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати, який був врахований при призначенні пенсії, а саме 6188,89 грн, на відповідні коефіцієнти збільшення, встановлені законодавством для відповідних років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити позивачеві різницю між фактично виплаченою та належною до виплати пенсією, визначеною за результатами перерахунку, зазначеного у пункті 3 цієї прохальної частини, за період, який суд визнає таким, що підлягає судовому захисту.

Ухвалою суду від 21.04.2026р. зазначений адміністративний позов було залишено без руху.

Ухвалою суду від 29.05.2026р. даний позов в частині позовних вимог за період з 01.03.2022р. по 12.10.2025р. було повернуто позивачеві на підставі ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 29.05.2026р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі в частині позовних вимог за період з 13.10.2025р., призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано відповідача зокрема надати суду копії протоколу призначення пенсії позивачеві та перерахунків пенсії позивача з 01.03.2022р., з 01.03.2023р., з 01.03.2024р. з 01.03.2025р., а також інші копії документів, які стосуються предмету спору, виходячи з вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

03.06.2026р. через систему "Електронний суд" від позивача до суду надійшло клопотання про витребування доказів, в якому остання просить витребувати у відповідача:

1) належним чином засвідчену копію її пенсійної справи;

2) розрахунок пенсії при її призначенні з 29.04.2019 із зазначенням: показника середньої заробітної плати, застосованого при призначенні пенсії; індивідуального коефіцієнта заробітної плати; коефіцієнта страхового стажу; усіх інших складових, врахованих при призначенні пенсії;

3) детальні розрахунки її пенсії станом на: 01.03.2022; 01.03.2023; 01.03.2024; 01.03.2025, із розшифруванням кожної складової пенсійної виплати;

4) письмові пояснення та документальне підтвердження щодо того: який саме показник середньої заробітної плати був застосований під час індексації її пенсії у 2022, 2023, 2024 та 2025 роках; на підставі яких норм права та розрахунків відповідач застосував під час індексації показник 3764,40 грн, а не показник 6188,89 грн, який був врахований при призначенні пенсії;

5) відомості про фактично виплачені їй суми пенсії по місяцях за період з 01.03.2022 по дату надання відповіді суду;

6) порівняльний розрахунок розміру її пенсії станом на 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025: за способом, фактично застосованим відповідачем; за способом послідовного збільшення показника 6188,89 грн, який був врахований при призначенні пенсії, на відповідні коефіцієнти збільшення, встановлені законодавством для відповідних років.

У зв`язку із перебуванням судді Конєвої С.О. з 08.06.2026р. по 19.06.2026р. у щорічній відпустці, наведене вище клопотання позивача вирішується судом 22.06.2026р.

Розглянувши вищевказане клопотання позивача про витребування доказів разом із доданими до нього документами, суд не находить обґрунтованих правових підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно до вимог ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами ч. 3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Згідно до положень ч.1, ч.2 ст.80 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Тобто, з аналізу наведених норм процесуального права вбачається, що лише у разі неможливості самостійно надати докази, учасник справи вправі подати відповідне клопотання про витребування доказів судом, при цьому, в такому клопотанні обов`язково зазначаються заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу, а також і обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати в контексті спірних правовідносин.

Так, як вбачається зі змісту поданого позивачем клопотання про витребування доказів та доданих до нього документів, наведене клопотання не містить зазначення про заходи, яких позивач вжила самостійно для їх отримання та доказів вжиття таких заходів до клопотання не додано.

При цьому, судом відхиляються посилання позивачки у клопотанні на те, що самостійно надати зазначені докази позивач не має об`єктивної можливості, оскільки вони перебувають у виключному володінні відповідача як суб`єкта владних повноважень, який здійснює ведення пенсійної справи, призначення, обчислення та перерахунок пенсії; позивач зверталась до відповідача із заявою щодо індексації пенсії, однак у відповіді від 24.02.2026 відповідач не надав ані копії пенсійної справи, ані повних розрахунків пенсії, ані документів, які підтверджують усі складові пенсійної виплати та порядок застосування показника середньої заробітної плати при індексації, оскільки, по-перше, позивачка не позбавлена права ознайомлюватися з матеріалами своєї пенсійної справи та отримувати копії (роздруківки) документів, які в ній знаходяться, доказів того, що відповідач відмовив їй у такому праві до клопотання не надано; по-друге, доказів того, що при зверненні до відповідача із заявою щодо індексації пенсії позивачка просила надати їй такі документи матеріали справи не містять, а позивачкою до клопотання не надано.

Також і вищенаведене клопотання не містить зазначення про обставини, які може підтвердити зазначені у клопотанні докази в спірних правовідносинах щодо відмови позивачці у проведенні індексації її пенсії, виходячи з того, долучена до позову відповідь відповідача має всю необхідну інформацію щодо предмета спору.

Окрім того, ухвалою суду від 29.05.2026р. було зобов`язано відповідача суду копії протоколу призначення пенсії позивачеві та перерахунків пенсії позивача з 01.03.2022р., з 01.03.2023р., з 01.03.2024р. з 01.03.2025р., а також інші копії документів, які стосуються предмету спору, виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи все вищенаведене, суд не находить підстав для задоволення клопотання позивача про витребування доказів, а відповідно у його задоволенні слід відмовити згідно до вимог ст.80 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 9, 72, 77, 80, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у справі №160/9199/26 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи у відповідності до вимог ч.3 ст. 293 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва