Ухвала суду № 137618623, 17.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 червня 2026 рокуСправа №160/34247/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі № 160/34247/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

10 червня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_1 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі № 160/34247/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, в якій просить:

- роз`яснити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року у справі № 160/34247/25 в частині зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку відповідно до відомостей, що містяться у тимчасовому посвідченні № 4/33 від 12.02.2001 року.

Заява обґрунтована тим, що виконання рішення суду в його чинній редакції викликає труднощі, оскільки його резолютивна частина не дозволяє однозначно визначити спосіб внесення відповідних відомостей до Реєстру без ризику порушення вимог законодавства про ведення військового обліку та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Як убачається з матеріалів справи та резолютивної частини рішення, підставою для задоволення позову суд визнав наявність у тимчасовому посвідченні позивача запису про виключення його з військового обліку. Водночас резолютивна частина рішення не визначає: - за якою саме правовою підставою повинні бути внесені до Реєстру відомості про виключення з військового обліку; - який саме статус особи має бути відображений у Реєстрі після виконання рішення; - яким чином рішення має бути виконано з урахуванням чинного законодавства України у сфері військового обліку, а також за умови відсутності функціональної можливості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів реєструвати виключення з обліку військовозобов`язаного на підставі того, що особа була раніше засуджена за скоєння злочину. Станом на час виконання рішення, правове регулювання військового обліку суттєво відрізняється від законодавства, яке діяло у 2001 році на момент внесення відповідного запису до тимчасового посвідчення позивача.

Розглянувши подану заяву, вивчивши доводи, наведені заявником в її обґрунтування, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із частинами 1-3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд ухвалив здійснювати розгляд поданої заяви про роз`яснення судового рішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено, вирішено:

иизнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей в частині про виключення з військового обліку, відповідно до відомостей, які містяться в тимчасовому посвідченні (замість військового квитка) № 4/33 від 12.02.2001 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення з військового обліку, відповідно до відомостей, які містяться в тимчасовому посвідченні (замість військового квитка) № 4/33 від 12.02.2001 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2026 року у справі № 160/34247/25 набрало законної сили 16.03.2026 року.

Метою роз`яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь - яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.

Суд зазначає, що механізм, визначений статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення.

У поданій заяві ІНФОРМАЦІЯ_1 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі № 160/34247/25 заявник, просить роз`яснити рішення, у зв`язку з неможливістю визначити спосіб внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Проте у поданій заяві про роз`яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду заявник не наводить жодного доводу щодо незрозумілості змісту судового рішення у справі, викладу його мотивувальної та резолютивної частини, який унеможливлював би його реалізацію. У той же час, заявник по суті виражає свою незгоду із встановленим способом виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Зазначене рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду містить обґрунтування його прийняття, резолютивна частина викладена чітко та не допускає неоднозначного трактування, в той же час положення статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають роз`яснення судом сторонам порядку виконання судового рішення.

За таких обставин суд вважає, що заява ІНФОРМАЦІЯ_1 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі № 160/34247/25 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі № 160/34247/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков