Рішення № 137617303, 23.06.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4011/26

Провадження № 2/344/3814/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

23 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Кіндратишин Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Комуніцької Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області через систему «Електронний суд» з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 649017560 від 28.09.2019 у розмірі 53 371 грн., 2662,40 грн. судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 28.09.2019 між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено Кредитний договір № 649017560 у формі електронного документа з використанням електронного підпису на суму 16 900 грн. Далі, 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 та додаткові угоди до договору факторингу, які продовжили строк дії договору, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги за вищевказаним кредитним, відповідно до підписання сторонами реєстру прав вимоги № 64 від 04.02.2020.

Окрім цього, 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-1, у відповідності до умов якого, право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023.

Далі, 11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за вказаним Кредитним договором у сумі 61 871, 30 грн., з яких 16 999, 30 грн. заборгованість по тілу кредиту; 36 372 заборгованість по несплаченим відсоткам; 8 500 грн. заборгованість за штрафним санкціями.

02.03.2026 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано судді Кіндратишин Л.Р.

04.03.2026 відкрито провадження, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, витребувано докази.

26.03.2026 на виконання ухвали суду надано витребувані докази.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позові зазначив, здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, у разі неявки в судове засідання відповідача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач подав заяву про розгляд справи без участі, позов визначає частково, що стосується тіла кредиту.

За таких обставин, з урахуванням положень ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.

Оскільки сторони в судове засідання, призначене на 18.06.2026 не з`явилися, суд, з дотриманням положень ч. 6 ст. 259 ЦПК України і ч. 5 ст. 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання і на виконання вимог ч. 4 ст. 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

28.09.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено Договір кредитної лінії № 649017560, який є електронним документом, створеним і збереженим в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Відповідно до п. 1.1. договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит на суму 16 900 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».

Строк дії договору починається з моменту його укладення та становить 30 (тридцять) днів. 1.3. кредит надається строком на 30 (тридцять) днів. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,79 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3. цього Договору.

Відповідно до п. 1.5. договору з урахуванням положень п.1.4 договору позичальник сплачує товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 288,35 відсотків річних.

Згідно п. 1.6. розрахунок сукупної вартості кредиту та термін платежу зазначені в графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.

У п. 4.2 договору, сторони погоджуються, що у випадку користування позичальником кредитом понад строк, встановлений п.1.3 договору, або додатковими угодами між сторонами, зобов`язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 1.4 цього договору процентна ставка менша ніж 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою визначеною п.1.4 1.5 договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладення договору і до дня повного повернення кредиту.

Крім того, згідно п. 4.3. сторони погодили, що зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1,70 % розповсюджуються на весь період фактичного користування кредитом з моменту укладення цього договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.1.3 договору. Відповідно до п. 4.4. сторони погоджуються що проценти, нараховані згідно п. 4.2 та п. 4.3. договору після закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3. цього договору, є процентами, що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч.2 ст.625 цивільного кодексу України.

Вказаний договір був підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора на вказаний у договорі номер телефону.

Крім того у матеріалах справи містяться додаткова угод між тими ж сторонами, що укладені до договору, а саме додаткова угода від 15.11.2019, у відповідності до вимог якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 100 грн. з 15.11.2019 на строк дії договору № 649017560 від 28.09.2019 р. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. Згідно нового графіка розрахунків: термін платежу 27.11.2019 року, загальна сума кредиту 16 999грн , нарахований процент - 8080 коп., до сплати (разом) 25 079 коп.

Згідно із розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором № 649017560 від 28.09.2019 сума до сплати станом на 04.02.2020 становить 50 566, 39грн; тіло кредиту 17 000 грн., оплати 4 006 грн.. При цьому нарахування відсотків відбувалось за період з 28.09.2019 по 04.02.2020.

Відповідно до разрахунку позивача, сума заборгованості відповідача за період з 14.07.2025 по 16.12.2025 становить 61 871, 30 грн., яка складається із : 16 999, 30 грн. прострочене тіло кредиту, 36 372 прострочені відсотків, 8 500 грн- штрафні санкції.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчувався 28 листопада 2019 року. Додатковими угодами укладеними між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» №19 від 28 листопада 2019 року, № 26 від 31 грудня 2020 року, № 27 від 31 грудня 2021 року, № 31 від 31 грудня 2022 року, від № 32 від 31 грудня 2023 року строк дії договору №28/1118-01 продовжено, зокрема до 31 грудня 2024 року (доказ в електронному вигляді).

Відповідно до умов договору № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до ТОВ «Таліон Плюс» від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшли права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі прав вимоги. Право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно з п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

У витязі з реєстру прав вимоги № 64 від 04.03.2020 під порядковим номером 944 зазначено боржника ОСОБА_1 , номер кредитного договору 649017560, дата кредитного договору 28.09.2019, заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 16 999,30 грн, заборгованість по відсоткам 33 856,08 грн, загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) 50 855, 38 грн.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01. Предметом зазначеного договору факторингу є відступлення права вимоги, що зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, встановленому в відповідному додатку договору (п. 4.1.)

У витязі з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 року під порядковим номером 8190 зазначено боржника ОСОБА_1 номер кредитного договору , 649017560, дата кредитного договору 28.09.2019 заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 16 999,30 грн, заборгованість по відсоткам 36 372 грн, загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) 53 371,30 грн.

11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали Договір факторингу №11/07/25-/Е, відповідно до умов якого останньому було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

За цим договором Фактор зобов`язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком №1 є невід`ємною частиною Договору (п.1.1).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників за Договором факторингу №11/07/25-/Е від 14.07.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до Відповідача за кредитним договором на загальну суму 61 871,30 грн., які включають штраф в сумі 8 500 грн.

Відповідно до інформації АТ КБ «ПриватБанк» 14.03.2016, наданої на виконання ухвали суду, на ім`я ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» емітовано картку № остані цифри 6131, з відповідним фінансовим номером та 28.09.2019 мало місце поповнення картки на 16 900 грн.

Отже, Позивач посилається на те, що в ході факторингового ланцюгу право вимоги до відповідача перейшло до позивача.

Суд приймає до уваги доводи позивача про те, що договором факторингу встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога).

При цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних реєстрах прав вимоги.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно положень ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно змісту ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

При визначенні дійсності вимоги підлягають застосуванню норми статті 204 ЦК України, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 916/1171/18, від 14 листопада 2018 року у справі № 910/8682/18, від 30 серпня 2018 року у справі № 904/8978/17, від 04 березня 2019 року у справі № 5015/6070/11, від 10 вересня 2019 року у справі № 9017/317/19, від 09 липня 2019 року у справі № 903/849/17.

Враховуючи, що відповідач не надав суду належних, допустимих і достовірних доказів, які б свідчили про недійсність переданих вимог, в силу прямого припису статті 204 ЦК України їх правомірність презюмується.

Отже, долучені до справи договори факторингу є чинними, їх дійсність ніким не оспорено, а тому і підлягають до виконання.

Позивачем доведено факт відступлення права грошової вимоги до відповідача, оскільки строки укладених договорів факторингу 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» подовжено відповідними додатковими угодами, що знайшло своє підтвердження в матеріалах справи. Первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступив право вимоги за вищевказаним кредитним договором на користь ТОВ «Таліон Плюс», в подальшому ТОВ «Таліон Плюс» передало право вимоги на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а останній передав право грошової вимоги Позивачеві, а, відтак, Позивач, як черговий правонаступник кредитора, набув право вимоги за кредитним договором № 620959108 від 22.03.2021.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу за договором кредиту в розмірі 16 999, 30 грн..

Щодо стягнення відсотків за кредитним договором суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, наданим ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за Договором № 511865711 від 08.03.2020, строк дії договору - 25 днів, заборгованість ОСОБА_1 становить 13231,70 грн., видача: 08.03.2020 - 5400 грн., 13.03.2020 - 300 грн., всього 5700 грн.; оплати: 05.04.2020 - 5 грн., 13.04.2020 - 75 грн., 21.04.2020 - 5 грн., всього 85 грн. (а.с. 25-26).

Подальших дій щодо видачі траншів позичальник не вчиняв і такі позикодавцем не надавались.

Встановлено, що відповідно до умов кредитного договору № 649017560 від 28.09.2019 та додаткової угоди до кредитного договору від 28.09.2019, строк кредиту 60 днів, сума кредиту становила 16 999 грн., базова процентна ставка за користування кредитом 47,53 %, отже відсотки станом на 27.11.2019 становлять 8 080,08 грн. ( а.с. 18-20).

Разом з тим, відповідачем було сплачено 4 006 грн. процентів, що нараховані за період до 28.10.2019 ( а.с.23).

Таким чином, заборгованість за відсотками за період з 28.10.2019 по 27.11.2019 становить 8 080,08 грн. 47,53 % від суми кредиту 16 900 грн., що передбачено додатковою угодою та графіком платежів від 15.11.2019.

Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови договору № 649017560 від 28.09.2019 належним чином не виконував, суд вважає за необхідне, задовольнити позовні вимоги частково, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за даним кредитним договором в загальному розмірі 21 073, 38 грн., з яких: 16 999 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 080,08 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд, зважаючи на позиції сторін щодо цього питання, дійшов такого висновку.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що очікує понести 7000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в рамках договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, які і заявив до стягнення з відповідача.

На підтвердження понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги позивач надав такі докази: Договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 (а.с. 62-64); додаткову угоду № 25770911452 до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; довіреність від; акт прийому-передачі вказаних послуг до Договору про надання правничої допомоги, згідно якого, загальна вартість послуг складає 7000 грн : складання позовної заяви ТОВ «ФК «ЕЙС» до позичальника, яким є відповідач, про стягнення заборгованості за кредитним договором- 5000 грн (2 години), вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є відповідач у справі - 1000 грн (2 години), підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок позичальника, яким є відповідач у справі - 500 грн (1 година), підготовка клопотання - 500 грн (1 година).

Згідно зі ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

В частині 1ст. 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4ст. 137 ЦПК України).

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.

Даючи оцінку доказам, долученим на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу у даній цивільні справі у розмірі 7000 гривень, суд зазначає, що у договорі про надання правничої допомоги визначені всі істотні умови договору, у тому числі вартість наданих послуг, в акті про надані послуги вказано, які саме було надано послуги, з чим позивач погодився та здійснив їх оплату.

Враховуючи характер виконаної адвокатським об`єднанням роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, часткове задоволенні позовних имог суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн.

Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662,40 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 051,23 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 247, 259, 223, 263, 265, 268, 273, 280-285, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 649017560 від 28.09.2019 у розмірі копійок, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі - 21 073 (двадцять одну тисячу сімдесят три) гривні 38 копійок, з яких: 16 999 (шістнадцять тисяч) грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 080 (всім тисяч вісімдесят ) гривень 08 копійок - сума заборгованості за відсотками.

У іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір у сумі копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 ( дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи :

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», вул. Юрія Поправки, 6, каб. 13, м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956;

Відповідач : ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 23.06.2026.

Суддя

Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.