Рішення № 137615897, 23.06.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/15728/25

Провадження № 2/362/2961/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без фіксування технічними засобами на підставі ч. 2 ст. 246 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Євроінс Україна»» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

в с т а н о в и в:

До Васильківського міськрайонного суду Київської області з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за підсудністю надійшла справа за позовом ПрАТ «Страхова Компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, в якій вони просять стягнути з ОСОБА_1 на їх користь 22 205,00 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу та суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 04.03.2024 о 09:45 по вул. Велика Васильківська, 9-А в с. Софіївська Борщагівка сталася ДТП за участю забезпеченого позивачем транспортного засобу «Isuzu» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та колоною навісу на АЗС «Юпіджі», що належить ПП «Укрпалетсистем». Будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, відповідач покинув місце пригоди. Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.04.2024 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення. На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «Isuzu» д.н.з. НОМЕР_1 була забезпечена позивачем на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі полісу №217121857 від 02.10.2023 року, терміном дії до 01.10.2024 року. Пошкоджене майно було застраховано за договором добровільного страхуванння майна №100.07.97 від 11.12.2023 року, укладеного між потерпілою особою та АТ «СГ «ТАС», яке здійснило виплату страхового відшкодування ПП «Укрпалетсистем» в сумі 25 405,00 грн. У подальшому, АТ «СГ «ТАС» звернулось до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування, на підставі якої ПрАТ «Страхова Компанія «Євроінс Україна» 30.08.2024 року здійснило виплату страхового відшкодування на користь АТ «СГ «ТАС» у розмірі 22 205,00 грн. Враховуючи, що відповідач самовільно залишив місце ДТП, а тому на підставі пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, відповідач зобов`язаний компенсувати суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 22 205,00 грн.

Ухвалою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 11.11.2025 року цивільну справу за позовом ПрАТ «Страхова Компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу передано до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області для розгляду за підсудністю (а.с. 31-32).

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.12.2025 року цивільну справу за позовом ПрАТ «Страхова Компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу передано до Васильківського міськрайонного суду Київської області для розгляду за підсудністю (а.с. 43-46).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02.02.2026 року справу прийнято до провадження судді Лебідь-Гавенко Г.М., розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 55-56).

Представник позивача в прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи за відсутності позивача за правилами спрощеного позовного провадження, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 3).

ОСОБА_1 належним чином повідомлялася про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження за останнім відомим місцем реєстрації (а.с. 60, 61), правом подати відзив на позовну заяву не скористався, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За наведених обставин, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення та задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 04.03.2024 року о 09.45 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Isuzu NQR 71R», р/н НОМЕР_1 , по вул. Велика Кільцева, 9-А в с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області, перед початком руху не переконався, що це буде безпечно, не врахував габарити транспортного засобу та не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду - бензоколонку, що призвело до механічних пошкоджень.

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 10.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім того, 04.03.2024 року о 09.45 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Isuzu NQR 71R», р/н НОМЕР_1 , по вул. Велика Кільцева, 9-А в с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, покинув місце пригоди.

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.п. «а» п. 2.10 Правил дорожнього руху вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Вказані обставини встановлені постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.04.2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення - штраф (а.с. 7).

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у скоєнні ДТП є підтвердженою.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована полісом серії ЕС №217121857, укладеного з ПрАТ «СК «Євроінс Україна», з лімітом відповідальності за шкоду майну 160 000,00 грн. франшиза 3200,00 грн. (а.с. 6).

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність власника пошкодженого майна ПП «Укрпалетсистем» була застрахована договором добровільного страхування майна від 11.12.2023 року, укладеного з ПАТ «СГ «ТАС», терміном дії до 11.12.2024 року. До переліку застрахованого майна за вказаним договором відноситься, в тому числі конструкція з оздобленням (комплекс АЗС, операторна, колони навісу, колони ПРК), паливно мастильні матеріали, товари в обороті (а.с. 9-11).

Власник пошкодженого транспортного засобу звернувся до АТ «СГ «ТАС» із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.12-13).

На підставі страхового акту №00703/07/524 від 03.06.2024 року, розрахунку суми страхового відшкодування від 03.06.2024 року, АТ «СГ «ТАС» здійснило виплату ПП «Укрпалетсистем» страхового відшкодування в сумі 25 405,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №23933 від 04.06.2024 року (а.с. 16-17).

06.06.2024 року АТ «СГ «ТАС» звернулось до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» із заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі 25 405,00 грн. (а.с. 18).

Позивач, на підставі страхового акту №198579/1/2024 від 30.08.2024 року, розрахунку №198579/1 суми страхового відкодування від 30.07.2024 року, здійснив виплату страхового відшкодування АТ «СГ «ТАС» в сумі 22 205,00 грн. (а.с. 19-20).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення.

Пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України визначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За змістом положень статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей 1187, 1188 ЦК України.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 979 ЦК України, ст. 16 Закону України «Про страхування» за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Спеціальним законом, який регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є Закон України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон №1961-IV). Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону (стаття 2 Закону № 1961-IV

Статтею 6 Закону № 1961-ІV передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-ІV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону № 1961-ІV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Підпунктом «в» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону № 1961-ІV передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.04.2024 року, встановлено обставини того, що відповідач, будучи причетним до ДТП, самовільно залишив місце пригоди.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач поніс витрати страхового відшкодування у розмірі 22 205,00 грн. Враховуючи, що відповідач залишив місце ДТП, вказані витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача.

При цьому, суд зауважує, що відповідач жодним чином не спростовував вимоги позивача щодо вказаної суми та інші обставини, не надавши до суду відзиву або доказів, які б підтверджували відсутність вини в його діях в рамках цих правовідносин.

Враховуючи зазначені вище норми чинного законодавства, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача розміру страхового відшкодування у розмірі 22 205,00 грн., є обґрунтованими, доведеними, а відтак підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись вимогами Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції Закону №1961-ІV, Законом Украни «Про страховування», статтями 22, 993, 1166, 1187, 1191, 1192, 1194 ЦК України, статтями 1-23, 76-82, 89, 95, 137-141, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 280, 352, 353 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Євроінс Україна»» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Євроінс Україна»матеріальну шкоду в порядку регресу в розмірі 22 205,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Євроінс Україна» судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА», адреса місцезнаходження: 031500, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 102, код ЄДРПОУ 22868348.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Текст рішення складено 23.06.2026 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко