Рішення № 137615900, 23.06.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/8540/25

Провадження № 2/362/1361/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Через систему «Електронний суд» ТОВ «Юніт-Капітал» звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на їх користь за кредитним договором №00-9914779 від 21.08.2024 року в розмірі 11 046,20 грн., сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 21.08.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №00-9914779 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в розмірі на суму 6 600,00 грн., шляхом переказу коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 . Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі. 17.02.2025 року «Макс Кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу №17022025-МК/ЮнітКапітал,відповідно до умов якого позивач набув право вимоги до відповідача.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, заборгованості не повернула, у зв`язку з чим наявна заборгованість за кредитним договором №00-9914779 від 21.08.2024 року в розмірі 13 796,20 грн., яка складається з: 6 600,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 4 446,20 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 2 750,00 грн. заборгованість по штрафним санкціям (пеня, штрафи).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08.12.2025 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Витребувано в АТ «Універсал Банк» інформацію, що містить банківську таємницю відносно ОСОБА_1 (а.с.107-109).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та без участі представника позивача, проти ухвалення заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 8).

ОСОБА_1 належним чином повідомлялася про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження за останнім відомим місцем реєстрації, конверти повернулись на адресу суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с. 113, 122), правом подати відзив на позовну заяву не скористалася, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За наведених обставин, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі заочного рішення та задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 21.08.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-9914779 (а.с. 24-32).

Відповідно до п. 1.1 договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у формі кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Cума ліміту кредитної лінії складає 5500,00 грн., строк дії кредитної лінії: 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточнго повернення кредиту) 16.08.2025 року (п. 1.2, п. 1.3 договору).

В силу п. 1.5 договору тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна складає 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується в межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в п. 1.3 цього договору. Денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки з урахуванням комісії дорівнює 1%.

Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає 1100,00 грн. (п. 1.6 договору).

Пунктом 2.2 договору визначено, що договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: 21.08.2024 року. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 5 500,00 грн. на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 (п. 2.9 договору).

Пунктом 4.3.1 договору визначено, що позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

Відповідачем кредитний договір підписано одноразовим ідентифікатором «69728», який було отримано на номер телефону 0984437639, про що зазначено п. 9 договору «Адреса місцезнаходження, реквізити та підписи сторін» та підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ «Макс Кредит», (а.с. 32, 37).

Надходження кредитних коштів на належну відповідачу банківську платіжну картку № НОМЕР_2 у розмірі 5 500,00 грн. підтверджується повідомленням ТОВ «Профітгід» на підставі договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-714 від 28.07.2023, платник ТОВ «Макс Кредит» (а.с. 38-41).

Відповідно до виписки АТ «Універсал Банк» від 23.01.2026 року, що була надана на вимогу ухвали суду від 08.12.2025 року, на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_3 . У період 21.08.2024 року здійснено зарахування коштів на карту № НОМЕР_3 в сумі 5 500,00 грн. (а.с. 114-120).

17.02.2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 17022025-МК/ЮнітКапітал, згідно якого ТОВ «Макс Кредит» відступило на користь ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором (а.с. 56-61).

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 17022025-МК/ЮнітКапітал від 17.02.2025 року, ТОВ «Юніт Капітал» отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9914779 від 21.08.2024 року на загальну суму 13 796,20 грн., яка складається із: 6 600,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 4 446,20 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 2 750,00 грн. заборгованість по штрафним санкціям (пеня, штрафи) (а.с. 63-65).

Згідно наданих розрахунків заборгованості та виписки з особового рахунка за кредитним договором №00-9914779 від 21.08.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 01.10.2025 року становить 13 796,20 грн., яка складається з: 6 600,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 4 446,20 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 2 750,00 грн. заборгованість по штрафним санкціям (а.с.69-71).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору в розмірі 11 046,20 грн., тобто без врахування заборгованості по штрафним санкціям в розмірі 2 750,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

У ч. 1 ст. 1048 ЦК України зазначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У ході розгляду справи стороною позивача доведено те, що позивач на даний час є законним правонаступником стягувача за укладеним договором, боржником за яким є відповідач.

Стороною відповідача наданий позивачем розрахунок не спростовано, як і не надано доказів належного виконання договірних зобов`язань та сплати коштів в добровільному порядку.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на викладене, позивачем доведено належними доказами укладення відповідачем кредитного договору №00-9914779 від 21.08.2024 року та неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, наявності заборгованості за кредитним договором.

Також позивачем доведено належними доказами наявності у TOB «Юніт Капітал» права вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9914779 від 21.08.2024 року.

На час розгляду справи, відповідачем не надано доказів, що свідчать про неотримання кредитних коштів від ТОВ «Макс Кредит»чи погашення заборгованості, причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, а також контррозрахунку розміру заборгованості також не надано.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Макс Кредит»не повернуті, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту та процентами за кредитним договором в розмірі 11 046,20 грн., яка складається з: 6 600,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 4 446,20 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи в судовому порядку.

Суд зауважує, що заборгованість за штрафними санкціями у розмірі 2 750,00 грн. позивачем не пред`явлено до стягнення.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.

За п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 751/3840/15-ц від 20.09.2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Так, у матеріалах справи міститься: копія договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025 року, додаток №1 до договору про надання правничої допомоги, додаткова угода від 11.09.2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025 року (а.с.91-96).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у рішенні в справі Laventsv. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

На ці ж обставини та критерії посилається Верховний Суд у справі №756/2114/17 від 13.02.2019 року, зменшивши розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи.

Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого вст. 13 ЦПК України, суд приходить до висновку, що витрати в розмірі 2000,00 грн. відповідатимуть критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також не суперечатимуть принципу розподілу таких витрат

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 509, 525, 526, 530, 546, 610, 611, 612, 615, 629, 633, 634, 1049, 1054 ЦК України, статтями 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263 -265, 268, 273, 275, 279, 280, 281, 354, 355 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №00-9914779 від 21.08.2024 року в розмірі 11 046,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, адреса: 01133, м. Київ, бул. Л. Українки, буд. 34, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер платника податку НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Текст рішення складено 23.06.2026 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко