Рішення № 137608565, 23.06.2026, Зміївський районний суд Харківської області

621/1034/26

2/621/1419/26

РІШЕННЯ

іменем України

23 червня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області :

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Кришталь А. А.,

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс",

представники позивача - Сердійчук Я. Я., Скаско В. О.,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення суми,

у с т а н о в и в:

30.03.2026 від представника ТОВ "Факторинг Партнерс" через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 23017899 від 25.06.2025 в розмірі 25 800 грн 00 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп. та на правову допомогу допомогу у розмірі 13 000 грн 00 коп.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту кредитодавця (https://cashtancredit.com.ua), який є сукупністю інформаційно-комунікаційних систем позикодавця, в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено Договір про споживчий кредит/кредитний договір № 23017899.

Зазначений Кредитний договір, укладений у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ "Про споживче кредитування" в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію".

Відповідно до умов Кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: - сума кредиту - 7 500 грн 00 коп.; строк користування кредитними коштами - 365 днів (з 25.06.2025 та закінчується 24.06.2026 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду); - проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду становлять - 0,50 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до умов кредитного договору, при застосуванні програми лояльності та/чи акційних умов отримання кредиту, відповідно до правил можуть застосовуватися інші значення дисконтної (пільгової) процентної ставки. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 1,0 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, перерахувавши грошові кошти на рахунок позичальника/картковий рахунок позичальника.

Відповідач підписавши Кредитний договір та отримавши кредитні кошти, зобов`язався повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку, встановленому цим договором (графіку розрахунків (платежів), зокрема протягом дисконтного (пільгового) періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного (пільгового) періоду кредитування, а після закінчення дисконтного (пільгового) періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.

Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов цього Договору, зокрема, але не виключно: порушення позичальником строків оплати процентів, невжиття заходів щодо підтвердження його фінансового стану, тощо кредитор має право вимагати дострокового погашення усієї заборгованості за Кредитом.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.

06.03.2026 було укладено договір № 06-03/26 відповідно до якого ТОВ "ЕКО ФІН" відступило на користь ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 23017899.

Таким чином, ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 23017899.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 23017899 від 25.06.2025, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 25 800 грн 00 коп., з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 7 500 грн 00 коп.; - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 18 000 грн 00 коп.;- заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 300 грн 00 коп.; - заборгованість за пенею та/або штрафами - 0 грн 00 коп.; - заборгованість за комісіями - 0 грн 00 коп.; - інфляційні збитки - 0 грн 00 коп.; - нараховані 3% річних -0 грн 00 коп.

Невиконання відповідачем умов кредитних договорів стало підставою для пред`явлення в суді цього позову.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 02.04.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 01.05.2026.

17.04.2026 відповідач ОСОБА_1 надіслала відзив на позовну заяву, на обґрунтування якого зазначила, що не погоджується із заявленими вимогами з наступних підстав: заперечує факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів у розмірі 7 500 грн 00 коп. Вказала, що відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону України "Про споживче кредитування": загальна сума платежів за споживчим кредитом у разі прострочення не може перевищувати подвійну суму отриманого кредиту. Отриманий кредит: 7 500 грн 00 коп., а максимально допустима сума: 15 000 грн 00 коп. Заявлена позивачем сума 25 800 грн 00 коп. перевищує встановлене законом обмеження. Також, зазначила, що нею було здійснено оплату за договором у розмірі 1 125 грн 00 коп., що свідчить про добросовісність, однак позивач не надав коректного розрахунку з урахуванням цих платежів.

Відповідно до умов договору, проценти становлять до 1 % на день, що фактично дорівнює понад 365 % річних. Такі умови суперечать принципам справедливості відповідно до ст. 3 ЦК України, а також порушують баланс інтересів сторін, що є економічно кабальними для споживача. Відповідно до ст. 18 Закону України "Про споживче кредитування" та ст. ст. 509, 627 ЦК України, умови договору не можуть створювати істотний дисбаланс прав і обов`язків сторін. Згідно зі ст. 551 ЦК України, суд має право зменшити розмір неустойки, якщо вона є явно завищеною. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України.

Вказала, що у даній справі розмір нарахувань перевищує тіло кредиту більш ніж у 3 рази та відсутнє економічне обґрунтування таких сум. Таким чином, нарахування підлягають істотному зменшенню. Також, зазначила, що надані позивачем документи не містять детального та прозорого розрахунку; не підтверджені первинними бухгалтерськими документами та не дозволяють перевірити правильність нарахування процентів. Тому, розмір заборгованості є недоведеним.

Щодо переходу прав вимоги вказала, що відсутні належні докази переходу саме цього боргу, а також відсутні докази належного повідомлення відповідача. Відповідно до ст. 516 ЦК України боржник має бути повідомлений про заміну кредитора. До моменту належного повідомлення боржник має право не виконувати зобов`язання новому кредитору.

Крім того, заперечувала щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 13 000 грн 00 коп., оскільки відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України витрати повинні бути співмірними, а суд має право їх зменшити. Дана справа є типовою, не потребує складної правової допомоги та не містить значного обсягу роботи.

Відповідач ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Розгляд справи провести за її відсутності за наявними матеріали, здійснити розподіл судових витрат пропорційно до задоволених вимог та долучити до матеріалів справи відзив на позовну заяву.

30.04.2026 представник позивача Сердійчук Я. Я. надіслала відповідь на відзив. На обґрунтування відзиву зазначила, що ознайомившись з відзивом, позивач вважає його необґрунтованим та безпідставним, з огляду на наступне: відповідач не заперечує факт укладення кредитного договору та користування кредитними коштами, а також визнає позов в частині стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 15 000 грн 00 коп., однак зазначає про несправедливість умов кредитного договору. 25.06.2025 між ТОВ "ЕКО ФІН" та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит/кредитний договір № 23017899. Відповідач ознайомилась з Правилами надання коштів та банківських металів у кредит, затвердженими рішенням єдиного учасника ТОВ "ЕКО ФІН" від 18.06.2024 № 18-06/24, з Паспортом споживчого кредиту та іншими документами, визначеними законодавством, зареєструвалась в інформаційно комунікаційній системі Товариства шляхом заповнення відповідної реєстраційної форми на Веб-сайті, обрала зручні для себе умови кредитування та уклала Кредитний договір, погодившись на всі його умови.

Щодо тверджень відповідача про необґрунтованість розрахунку заборгованості через його незрозумілість, зауважила, що такі не відповідають дійсності, оскільки розрахунки заборгованості є поденними, деталізованими та відображають кожне нарахування, в них чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості та за який період вона була нарахована. При цьому, перевірити правильність розрахунків можливо за допомогою елементарних математичних операцій множення, ділення та додавання.

Щодо правомірності нарахованих процентів, вказала, що необхідно розрізняти "проценти за користування кредитом в межах строку кредитування" та "міра відповідальності за прострочення виконання зобов`язання". Так, частиною 5 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який згідно вказаної норми не може перевищувати 1 %. Саме така процентна ставка передбачена умовами Договору № 23017899 від 25.06.2025, тобто жодної вимоги законодавства щодо розміру процентної ставки за користуванням кредитом умовами договору не порушено. Відповідно, не можуть вважатися несправедливими умови договору щодо нарахування процентів, яке здійснювалось за процентною ставкою, розмір якої відповідає вимогам діючого законодавства (ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування"). Отже, з матеріалів справи вбачається, що загальний розмір заборгованості відповідача за договором № 23017899 від 25.06.2025 становить 25 800 грн 00 коп., з яких: 7 500 грн 00 коп. - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 18 300 грн 00 коп. - заборгованість за процентами. При цьому, нарахування процентів здійснювалось виключно за користування кредитом в межах строку кредитування, а встановлена умовами договору процентна ставка відповідає вимогам чинного законодавства. Враховуючи, що згідно умов кредитного договору протягом дисконтного (пільгового) кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного (пільгового) періоду кредитування (п. 3.2.1.4.2. договору), а такої сплати, як вбачається з матеріалів справи, не відбулось, то, користуючись правами, передбаченими пунктом 4.2.2.2. кредитного договору, кредитодавцем було здійснено перерахунок нарахованих процентів за процентною ставкою визначеною у п. 2.7. Договору (тобто 365 % відсотків річних або 1% за один день), що відображено у виписці за кредитом, складеній ТОВ "ЕКО ФІН".

В подальшому, відповідачем здійснювалась пролонгація дисконтного (пільгового) періоду кредитування, який дозволяє сплачувати проценти за користування кредитом разовим платежем в кінці такого пролонгованого строку, а не щоденно, як за умовами поточного періоду кредитування, однак проценти за користування кредитом у пролонгований дисконтний (пільговий) період нараховується за стандартною ставкою 1 % за день (п. 3.3.2. Договору).

Вважала, що жодних мір відповідальності за неналежне виконання умов договору № 23017899 від 25.06.2025, в тому числі штрафів, пені, неустойки, до відповідача застосовано не було, а нарахування процентів за користування кредитом відповідно до умов кредитного договору є правомірним, а позовні вимоги - повністю обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо наявного у ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" права вимоги до відповідача за Кредитним договором № 23017899 зазначила, що в матеріалах справи наявні належні та достатні докази, які підтверджують факт переходу права вимоги від ТОВ "ЕКО ФІН" до ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" за Кредитним договором № 23017899 від 25.06.2025 до ОСОБА_1 . Крім того, до позову було додано платіжну інструкцію № 0622810000 від 06.03.2026, з якої вбачається перерахування ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" грошових коштів у сумі 439 900 грн 00 коп. на рахунок ТОВ "ЕКО ФІН" згідно Договору відступлення прав вимоги № 06-03/26, що є підтвердженням виконання ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" своїх зобов`язань за вказаним договором щодо сплати Первісному кредитору ціни договору у розмірі 439 900 грн 00 коп. (п. 7.1. Договору № 06-03/26). За договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Таким чином, враховуючи, що умовами кредитного договору № 23017899 передбачено право кредитора здійснювати нарахування за договором і таке право існувало на момент укладення Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 06-03/26 від 06.03.2026, ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" набуло права вимоги за кредитним договором № 23017899 в тому самому обсязі, в якому їх мав первісний кредитор, в тому числі право здійснювати нарахування процентів за користування кредитом та застосовувати міру відповідальності за неналежне виконання зобов`язань, а також вимагати виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором. Вказане відповідає положенням статті 514 Цивільного кодексу України.

Щодо заперечень відповідача проти відшкодування витрат ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" на правову допомогу вказала, що факт надання правничої допомоги, її обсяг та вартість підтверджуються витягом з Акту № 30 про надання юридичної допомоги від 11.03.2026, який містить детальний опис виконаних робіт та наданих послуг та свідчить про виконання зобов`язань виконавцем. Що стосується оплати за надані послуги з правничої допомоги, зауважила, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, в тому числі у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Крім того, відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. З огляду на вищезазначене, а також враховуючи, що спір виник виключно через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитними договорами, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду, вважала, що заявлена до стягнення сума витрат позивача на правову допомогу є обґрунтованою та співмірною зі складністю даної справи, натомість, зворотного відповідачем не доведено, а тому підстави для відмови у задоволенні вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 13 000 грн 00 коп. або зменшення розміру вказаних витрат відсутні, а остання підлягає задоволенню.

01.05.2026 у зв`язку з надходженням 30.04.2026 до суду відповіді на відзив, а також направлення її копії відповідачу 30.04.2026, з метою надання часу відповідачу ознайомитись з відповіддю на відзив та реалізації права на подання заперечень проти відповіді на відзив відкладено судовий розгляд до 23.06.2026.

18.06.2026 представник позивача Скаско В. О. надіслав заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

23.06.2026 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися повторно.

Представник позивача Скаско В. О. у заяві від 23.06.2026 просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 у відзиві від 17.04.2026 просила проводити судовий розгляд за її відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи на підставі наявних у суду матеріалів.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи заяв по суті спору, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Даними договору про споживчий кредит/кредитний договір № 23017899 від 25.06.2025, графіку розрахунків (платежів), заяви про пролонгацію (про продовження або про поновлення дисконтного (пільгового) періоду користування кредитним коштами) від 09.07.2025, додаткового договору про пролонгацію № 1/23017899 від 09.07.2025, графіку розрахунків (платежів) в новій редакції, паспорта споживчого кредиту, копії паспорта громадянина України, заяви-анкети клієнта, Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ "Еко Фін" в редакції від 18.06.2024, інформаційного повідомлення, квитанції № 45086-08676-13064 від 25.06.2025, підтверджується, що 25.06.2025 між ТОВ "Еко Фін" та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит/кредитний договір № 23017899, за умовами якого остання отримала 7 500 грн 00 коп. строком на 365 днів (з 25.06.2025 по 24.06.2026). Дисконтний (пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 08.07.2025. Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються ставкою в розмірі - 182,5 % річних (денна процентна ставка - 0,5 % за один день). Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 34 350 грн 00 коп. Договір містить електронний підпис відповідача ОСОБА_1 у якості позичальника з одноразовим ідентифікатором NGJjNmI1. (а. с. 6-66, 69).

11.03.2026 на адресу відповідача ОСОБА_1 за вих. № 16516298 було направлено вимогу про дострокове погашення заборгованості (а. с. 67).

Право вимоги ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 щодо повернення заборгованості за договором про споживчий кредит/кредитний договір № 23017899 від 25.06.2025 підтверджується: договором № 06-03/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 06.03.2026 укладеного між ТОВ "ФК "ЕКО ФІН" та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" та додатками до нього (а. с. 73-82).

Згідно виписки за кредитом, розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит/кредитний договір № 23017899 від 25.06.2025 за відповідачем ОСОБА_1 , станом на 11.03.2026 мається заборгованість у розмірі 25 800 грн 00 коп., з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 7 500 грн 00 коп.; - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 18 000 грн 00 коп.;- заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 300 грн 00 коп. Також, з виписки вбачається, що відповідач ОСОБА_1 09.07.2025 здійснила платіж у розмірі 1 125 грн 00 коп. (а. с. 71, 72, 72а).

Зазначений розрахунок містить відомості про порядок нарахування заборгованості, дату та суми нарахування процентів.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку з укладанням: 25.06.2025 договору про споживчий кредит/кредитний договір № 23017899, а також подальшим укладенням договору факторингу, у результаті чого ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" набуло право вимоги до ОСОБА_1 , та наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань за цим договором.

Щодо посилань відповідача про нарахування процентів, суд зазначає наступне:

Відповідно до п. 2.6. розділу 2 Кредитного договору, проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі - 182,5 % відсотків річних (денна процентна ставка - 0,5 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду. Пункт 2.7. розділу 2 Кредитного договору передбачає, що проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі - 365 % річних (денна процентна ставка - 1 % день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

З виписки за кредитом вбачається, що нарахування відсотків відбулося в межах строку кредитування з урахуванням сплати відповідачем 09.07.2025 суми у розмірі 1 125 грн 00 коп.

Відповідач ОСОБА_1 зобов`язання щодо повернення кредиту за договором відповідно до погодженого строку кредитування не виконала, тому суд дійшов висновку, що вимога про стягнення процентів за користування кредитом є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, матеріалами справи підтверджується, що у підписаному позичальником договорі визначені умови користування кредитом.

Таким чином, суми складових заборгованості, які просить стягнути позивач з відповідача, нараховані в межах та у сумах, погоджених умовами кредитного договору.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії: договору № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, прайс-листа АО "Лігал Ассістанс", заявки на надання юридичної допомоги № 151 від 07.03.2026 (а. с. 90-96).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зроблено висновок, що: "суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами".

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд взяв до уваги, що розглядувана справа має незначну складність, не викликала суспільного інтересу під час її розгляду, результат вирішення цієї справи не має вплинути на репутацію сторін, спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, законодавство у цій категорії справ є сталим і судова практика має ознаку єдності.

Відповідач ОСОБА_1 заперечувала проти визначеної представником позивача суми правової допомоги - 13 000 грн 00 коп.

Суд частково погодився із запереченнями відповідача та, враховуючи конкретні обставини спору, сталість судової практики щодо категорії справ, до якої відноситься цей спір, суми тіла кредитів, суму нарахованих відсотків, дійшов висновку, що вказана сума є завищеною щодо іншої сторони спору та підлягає зменшенню на 3 000 грн 00 коп.

На підставі викладеного, суд вбачає правові підстави для визначення вартості витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, в розмірі 10 000 грн 00 коп., що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Також, згідно зі ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" 25 800 (двадцять п`ять тисяч вісімсот) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Вимогу про відшкодування витрат на правову допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. на відшкодування витрат на правову допомогу.

У задоволенні решти вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ: 42640371.

Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Повне рішення складене 23.06.2026.

Головуючий: В. В. Овдієнко