Ухвала суду № 137607744, 22.06.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11464/26

Провадження № 2/344/6144/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 червня 2026 року місто Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Мелещенко Л.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Івано-Франківської міської ради, Державного підприємства "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", третя особа Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання незаконним і скасування рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 17 лютого 1998 року про передачу земельної ділянки у власність, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності,-

В С Т А Н О В И Л А:

18 червня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області через систему «Електронний суд» з позовною заявою до відповідача 1 ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відповідача 2 Івано-Франківської міської ради, місцезнаходження: вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000, відповідача 3 Державного підприємства "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", місцезнаходження: вул. Академіка Сахарова, 34, м. Івано-Франківськ, 76000, третя особа Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, місцезнаходження: вул. Академіка Сахарова, 34, м. Івано-Франківськ, 76000, про визнання незаконним і скасування рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 17 лютого 1998 року про передачу земельної ділянки у власність, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 червня 2026 року дану справу розподілено головуючому судді Мелещенко Л.В.

Суддя, розглянувши матеріали позовної заяви, виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 48 Цивільного процесуального кодексу України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін (частина перша статті 52 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно частини першої статті 53 Цивільного процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Отже, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Позивач зазначає в якості третьої особи Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, проте не зазначає на стороні позивача чи відповідача слід залучити дану особу.

Також позивачем у вимогах позовної заяви заявлено вимогу саме до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, але дана особа визначена позивачем в якості третьої особи.

Отже, позивачеві слід уточнити або склад відповідачів, або заявлені позовні вимоги з їх обґрунтуванням.

Згідно пункту 2 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Позивачем у порушення даної правової норми не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача 1 ОСОБА_2 , а також відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету щодо усіх відповідачів та третьої особи.

Дані недоліки позивачу слід усунути шляхом надання до суду позовної заяви, яка за формою та змістом відповідає положенням статей 175-177 Цивільного процесуального кодексу України, та у порядку, встановленому чинним Цивільним процесуальним кодексом України.

Крім того, згідно частини першої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

У частині сьомій статі 43 Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Позивач у якості додатків до позовної заяви додає копію квитанції про надсилання відповідачу 1 ОСОБА_2 рекомендованого листа.

Проте позивач повинна надіслати учаснику справи, який не має електронного кабінету, копію позовної заяви та документи, що до неї додаються, у паперовій формі листом з описом вкладення.

Таким чином, позивачу слід надати до суду докази про надіслання відповідачу 1 копії позовної заяви та доданих до позову документів листом з описом вкладення.

Відповідно до частини четвертої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328,00 гривень.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір, розмір якого становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1331,20 гривень.

У частині третій статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено п`ять вимог немайнового характеру.

Позивач пред`явила позов через систему «Електронний суд», відповідно має сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру у розмірі 1064,96 гривень, усього у загальному розмірі 5324,80 гривень.

Позивачем надано до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання даної позовної заяви на підставі пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір».

На підтвердження свого скрутного майнового стану позивач надала відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за 2025 рік та довідку про доходи, видану Управлінням Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області, згідно з якою загальний розмір пенсії за останній рік складає 52374,86 гривень.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

За змістом статті 136 Цивільного процесуального кодексу України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 Цивільного процесуального кодексу України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст. 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим ст. 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Креуз проти Польщі», від 19 червня 2001 року).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» від 26 липня 2005 року).

Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 821/1896/15-а, провадження № К/9901/14384/18).

Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зазначав, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Суддя зауважує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан позивача для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на позивача. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наявність рухомого і нерухомого майна, доказів щодо відсутності інших доходів, довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо).

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі №990/13/23 зазначено, що документ з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відображає лише інформацію про доходи скаржника, який сам по собі не відображає скрутний майновий стан особи, яка подає скаргу.

Отже, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.

Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд врахував, що зазначені у клопотанні обставини та надані на їх підтвердження докази в достатній мірі не підтверджують неможливість сплати судового збору при зверненні до суду з позовом, а також не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору.

З урахуванням наданих позивачем доказів, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, який необхідно сплатити за подання позовної заяви, слід відмовити, оскільки заявником не надано суду доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, доказів щодо відсутності інших доходів, довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), який перешкоджає виконати вимоги.

Враховуючи вищевикладене, на підтвердження сплати судового збору позивачу необхідно надати до суду документ, що підтверджує сплату судового збору за кожну вимогу немайнового характеру у розмірі 1064,96 гривень, усього у загальному розмірі 5324,80 гривень, або належні та достатні докази, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачу слід надати докази сплати судового збору, які необхідно сплати за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК у м.Ів.-Фр./ТГ м.Ів.-Фр./ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA988999980313111206000009612; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області (назва суду, де розглядається справа).

Згідно частини першої-другої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Івано-Франківської міської ради, Державного підприємства "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", третя особа Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання незаконним і скасування рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 17 лютого 1998 року про передачу земельної ділянки у власність, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності - залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для виправлення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мелещенко Л.В.