Рішення № 137596744, 22.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/35033/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

І. Зміст позовних вимог

До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач ГУ ПФУ в Одеській області), у якому, просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 , у нарахуванні та виплаті з 01.03.2025 року пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 « Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»;?

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нараховувати та виплачувати з 01.03.2025 пенсію ОСОБА_1 , без обмеження максимальним розміром з основним розміром 90% грошового забезпечення, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.03.2025 року по день проведення перерахунку.

ІІ. Позиція сторін у справі

На обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що з 21.07.1998 р. є отримувачем пенсії за вислугу років в розмірі 90% від грошового забезпечення, призначену згідно Закону України від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб , звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". 10.09.2025 р. Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області з проханням перерахувати та виплачувати йому пенсію з 01.03.2025 р., застосувавши розмір пенсії, визначений на момент первинного її призначення, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням Постанов КМУ від 16.02.2022 року № 118, від 24.02.2023 р. № 168, від 24.02.2024 р. № 185, від 25.02.2025 р. № 209, проте відповідач протиправно відмовив у такому перерахунку пенсії, посилаючись на ст.46 Закону України від 19.11.2024 №4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік», та постанову Кабінет Міністрів України №1 від 03.01.2025 р. «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», що стало підставою звернення до суду.

31.10.2025 р. судом зареєстровано від ГУ ПФУ відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позовних вимог, вказуючи на те, що у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення, для нарахування сум індексації пенсії Позивачу відповідно до Постанов № 118 та № 168 правові підстави відсутні. Статтею 46 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік передбачено застосування у 2025 році у період дії воєнного стану обмежувальних коефіцієнтів до пенсій, розмір яких перевищує 10 прожиткових мінімумів (ПМ), установлених для осіб, які втратили працездатність (2 361), тобто є більшим від максимального розміру пенсії (23 610 грн). Уряд 3 січня 2025 року ухвалив постанову № 1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану, якою визначив розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій. Зазначені коефіцієнти не застосовуються до пенсій осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" з 01.03.2025 Позивачу нарахована індексація пенсії в сумі 1500,00 грн. За таких обставин, передбачені ст. 46 Закону № 4059-IX обмеження застосовані до Позивача правомірно. Як результат, перерахунок пенсії Позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 20.10.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Цією ухвалою зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області разом з відзивом на позов надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача, зокрема, протокол про перерахунок пенсії позивача щодо спірного періоду, докази вчинення або невчинення оскаржуваних дій з їх нормативно-правовим обґрунтуванням.

Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 є отримувачем пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.

24.09.2025 р. ГУ ПФУ листом № 27335-26862/В-02/8-150/25 Позивача, шо на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році позивачу з 01.03.2025 р. нарахована індексація пенсії в сумі 1500,00 грн. Оскільки відповідно до Закону України « Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.205 р становить 2361,00 грн. максимальний розмір пенсії становить 23 610,00 грн. Також, відповідно до статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного етапу» з урахуванням відомостей з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, пенсія виплачується із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення з 01.03.2025 в розмірі 24 990,46 грн.

Вважаючи дії відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб врегульовані Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі - Закон №2262-ХІІ), яким визначено, зокрема

- держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. ( преамбула Закону №2262-ХІІ)

- особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. ( частина перша статті 1 цього Закону).

- зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". ( частина третя статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ)

- заробіток (грошове забезпечення) для обчислення пенсій, врегульовані статтею 43 Закону № 2262-ХІІ.

- при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім`ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". ( частина перша статті 51 Закону № 2262-ХІІ)

- перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. ( частина друга статті 51 Закону № 2262-ХІІ).

- перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. ( частина перша ст. 63 Закону № 2262-ХІІ )

- усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. ( частина четверта статті 63 Закону № 2262-ХІІ ).

VI. Оцінка та висновок суду.

З огляду на вищевказані приписи чинного законодавства, органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями щодо проведення перерахунку раніше призначених пенсій, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ.

Як вбачається зі змісту позову та доказів, якими обгруновуються позовні вимоги, предметом спору в цій справі є дії ГУ ПФУ щодо обмеження максимальним розміром пенсії позивача з 01.03.2025 року під час перерахунку його пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ у зв`язку з її індексацією на підставі постанови КМУ № 209.

Вирішуючи дане спірне питання суд враховує наступне.

25.02.2025 р. Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році пунктом 2 якої встановлено, що з 1 березня 2025 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році , пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році та підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2024 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Оскільки на виконання ухвали суду від 20.10.2025 р. ГУ ПФУ не надано витребувані копії матеріалів пенсійної справи позивача, зокрема, протокол про перерахунок пенсії позивача щодо спірного періоду, тобто з 01.03.2025 року, суд надає правову оцінку спірним правовідносинам на підставі наявних у справі доказів.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України від 08.07.2011 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI (далі - Закон №3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011.

За змістом статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Законом №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом № 3668-VI внесені зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, які викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Окрім того, рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Таким чином Конституційний Суд України вчергове наголосив, що будь-яке обмеження максимального розміру пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, не відповідає сутності соціальних гарантій високого рівня для осіб, на яких поширюється дія частини п`ятої статті 17 Основного Закону.

Повертаючись до обставин справи, ГУ ПФУ у листі-відповіді від 24.09.2025 не заперечує, що відповідно до постанови КМУ від 25.02.2025 № 209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році з 01.03.2025 Позивачу була нарахована індексація пенсії в сумі 1500,00 грн. проте пенсія Позивача виплачується з 01.03.2025 з урахуванням максимального розміру пенсії в суміі 24 990,46 грн.

З огляду на вказане та враховуючи, що у спірних правовідносинах, які склались в цій справі, підлягають застосуванню норми спеціального нормативно-правового акту, яким є Закон №2262-ХІ (з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, від 27.02.2020 №3-р/2020), який не передбачає будь-яких обмежень розміру пенсій осіб, звільнених з військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсію відповідно до цього Закону, суд дійшов висновку щодо протиправності дій відповідача, які полягали в обмеженні максимальним розміром пенсії позивача.

Аналогічну правову позицію наводив Верховний Суд у свої постановах від 24.02.2025 у справі №300/2424/24, від 22.07.2025 у справі № 620/5993/24, від 08.04.2025 по справі №380/8998/24 та інших.

Враховуючи наведені правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідач протиправно обмежив розмір пенсії позивача з 01.03.2025 року сумою 24990,46 грн, право на пенсійне забезпечення, якого встановлене Законом № 2262-ХІІ.

Статтею 9 КАС України передбачено що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки в межах даних спірних правовідносин права позивача порушені не виплатою перерахованої пенсії внаслідок протиправного застосування обмеження пенсії максимальним розміром, суд, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо виплати позивачу з 01.03.2025 року пенсії з обмеженням її максимальним розміром та зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області виплатити позивачу з 01.03.2025 пенсію без обмеження максимальним розміром та з урахуванням фактично проведених виплат.

У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваних дій та бездіяльності, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

VIІ. Розподіл судових витрат.

Частиною третьою статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, при звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн., що підтверджується платіжним документом від 16.10.2025р.

Враховуючи, що позов задоволено частково через обранням судом більш ефективного способу захисту порушених прав позивача, ніж той, що був визначений ним у позові, тому сплачений судовий збір за подачу цього позову, внаслідок його задоволення, підлягає компенсації за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, в повному обсязі.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 1211,20 рн., що відповідає розміру судового збору при поданні до адміністративного суду позову фізичною особою, який містить вимогу немайнового характеру, в електронній формі. ( 3028,*0,4) ( пункт 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI).

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, Одеська обл., 65012, ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати ОСОБА_1 з 01.03.2025 року пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01 березня 2025 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та фактично проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 ( одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок ) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна